Ухвала

від 27.05.2024 по справі 369/4854/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/4854/24

Провадження №2/369/4746/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я. розглянувши матеріали заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонатан Інвестмент" Шевченко Т.М. про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонатан Інвестмент" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної особі незаконними діями, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонатан Інвестмент" звернулось до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної особі незаконними діями.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.03.2024 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження.

Разом із позовом до суду надійшла заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонатан Інвестмент" Шевченко Т.М. про забезпечення позову, у якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) у розмірі 29 085,90 гривень. Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) у розмірі 29 085,90 гривень.

Заява вмотивована тим, що предметом позовної заяви, із якою звернувся позивач до суду, є стягнення з відповідачів матеріальної шкоди (збитків), через незаконні дії відповідачів, а саме через перешкоджання законному здійсненню господарської діяльності.

З метою забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, позивач до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачам грошові кошти у сумі у розмірі 29 085,90 гривень.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї, матеріали цивільної справи, дійшов до висновку, що подана заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно положень п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для звернення до суду з заявою про забезпечення позову є те, що у відповідача на момент ухвалення рішення у справі не буде мати достатньо коштів для погашення перед позивачем заборгованості, і це може утруднити виконання судового рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Європейський суд з прав людини у рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених позивачем і не встановлено реальної загрози, за якої невжиття саме таких заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Посилання позивача на ту обставину, що на момент прийняття судом рішення відповідач не буде мати достатньо коштів для погашення перед позивачем заборгованості є лише припущенням, яке не доведене належними доказами.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 320/3560/18, заявником суду повинні бути надані відомості щодо конкретного індивідуально визначеного майна, яке належить відповідачу та щодо якого мають вживатись заходи забезпечення позову. Зокрема, Верховним Судом зазначено, що суд може накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, проте відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

При цьому суд, враховує ту обставина, що позивачем не конкретизовано на які саме рахунки слід накласти арешт, не зазначено відомості про наявність рахунків відповідача, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, оцінивши доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд зауважує, що в заяві про забезпечення позову не зазначено будь-яких відомостей щодо конкретного індивідуально визначеного рухомого майна та грошових коштів, що належить на праві власності саме відповідачу.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи її обставини, характер правовідносин, предмет та підстави позову, суд приходить до висновку, що заява про накладення арешту на грошові кошти не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149, 150, 353-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонатан Інвестмент" Шевченко Т.М. про забезпечення позову у справі за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю"ДжонатанІнвестмент"до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 провідшкодування шкоди(збитків),заподіяної особінезаконними діями відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Андрій ВОЛЧКО