Рішення

від 26.06.2024 по справі 536/261/24

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/261/24

Провадження № 2-о/536/24/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Колотієвського О.О.

при секретарі судового засідання - Веремєєвої О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку загального провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа : ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт проживання як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу її та загиблого ОСОБА_2 ..

В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 необхідно їй для одержання права на спадкування як особі, що має право на спадкування за законом, оскільки вона проживала із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначає, що проживала разом однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 починаючи з 2013 року. Весь час спільного життя, постійно мешкали разом за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом майже 10 років заявник з ОСОБА_2 вели спільне господарство, піклувалися один про одного, разом відвідували своїх друзів та родичів, їздили на відпочинок, вважали себе чоловіком і дружиною, мали спільний бюджет, яким спільно розпоряджалися, оплачували комунальні послуги, купували необхідні продукти, одяг, предмети побуту, меблі у квартиру та побутову техніку.

ОСОБА_2 з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований та проходив військову службу у лавах ЗСУ. При мобілізації та здійсненні заповнення документів у Територіальному центрі комплектації ОСОБА_2 вказав заявника як дружину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 загинув у районі міста Авдіївка, Покровського району, Донецької області під час виконання обов`язку з захисту Вітчизни у лавах Збройних Сил України.

На підтвердження вказаних у заяві фактів заявник долучає до заяви копії документів, які належали загиблому ОСОБА_2 , а саме: свідоцтво про базову загальну освіту, свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, трудова книжка, посвідчення кореспондента, свідоцтва про смерть батьків та медична документація.

Також на підтвердження факт спільного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу надає довідку про проживання без реєстрації за фактичним місцем проживання №10-11/1033 від 01.11.2023, виданою Виконавчим комітетом Піщанської сільської ради, Кременчуцького району, Полтавської області. Окрім цього, на підтвердження спільного проживання, надала суду спільні сімейні фотокартки з відпочинку та з сімейних свят, та квитанції з оплати за комунальні послуги.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05.02.2024 року, заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу залишено без руху.

22.03.2024 року, недоліки зазначені в ухвалі суду від 05.02.2024 року усунуто.

25.03.2024 року Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Маслій В.М. не заявилися, про дату та час судового засідання повідомленні належним чином, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, та просили задовольнити заявлені вимоги.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заперечень на заяву суду не надавав.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до сповіщення сім?ї на ім`я ОСОБА_2 , контактною особою зазначено ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду з цією заявою ОСОБА_1 вказала, що встановлення факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу у зазначений період необхідне для одержання нею права на спадкування за законом після померлого.

У відповідності до положення ч.1 та ч.2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.1261 та ст.1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

За змістом ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.21 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати правила ч.2 ст.3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності ЦК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями ч.1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно вимог ч.4 ст.3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання фактичного подружжя сім`єю без наявності інших ознак сім`ї.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.

Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

При застосуванні статті 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що вказана заява ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено проживання однією сім`єю заявника та гр. ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.4,5,10- 13,76-81,89,141,264-265, 315-319 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 2013 року по день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. О. Колотієвський