Рішення

від 01.07.2024 по справі 754/5315/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/3219/24

Справа №754/5315/24

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.,

при секретарі - Париста А.С.

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Перша Київська державна нотаріальна контора про скасування арешту,

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2024 року до Деснянського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 2-Д, Перша Київська державна нотаріальна контора (м. Київ, пр.. Перемоги, 11) про скасування арешту.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані наступним.

Згідно рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.06.2022 року, визнано незаконним та скасовано розпорядження органу приватизації Деснянської (Ватутінської) райдержадміністрації від 24.11.1993 № 6524 про передачу квартири АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_2 та Свідоцтво про право власності на житло, яким посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності.

Згідно рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11.04.2023 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу №1/1419-1459 від 31 березня 1994 року квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та Спільним українсько- американським підприємством «Комерційні системи» (ідентифікаційний код - 14352808, місцезнаходження: м. Київ, Печерський район, вул. Володимирська, 57 (з 24.09.2002 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційні системи», код ЄДРПОУ 14352808, місцезнаходження: м. Київ, Кловський узвіз, буд.9/2, кв.40), зареєстрований Українською біржею «Десятинна» та припинено право власності за Спільним українсько-американським підприємством «Комерційні системи», ідентифікаційний код -14352808, місцезнаходження: м. Київ, Печерський район, вул. Володимирська, 57 (з 24.09.2002 року - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційні системи», код ЄДРПОУ 14352808, місцезнаходження: м. Київ, Кловський узвіз, буд.9/2, кв.40) на квартиру АДРЕСА_1 .

14.08.2023 року розпорядженням Деснянської районної державної адміністрації №482 ОСОБА_1 визнано наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення - двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , замість попереднього наймача громадянки - ОСОБА_2 - баби ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 (позивач) дізналася, що Першою київською державною нотаріальною конторою зареєстровано обтяження на вищезазначену квартиру, а саме накладено арешт на підставі ухвали Ватутінського нарсуду (наразі Деснянський районний суд м. Києва). Інформація з реєстру додається. Листом від 21 липня 2023 року Першої київської державної нотаріальної контори позивача повідомлено, що інформацію щодо накладення арешту надати неможливо в зв`язку з її відсутністю.

За повідомленням Деснянського районного суду м. Києва від 25 грудня 2023 року ухвала Ватутінського нарсуду в архіві суду відсутня.

У зв`язку з тим, що арешт накладено з невідомих Позивачу причин та 29 років тому, а також враховуючи ту обставину, що станом на день звернення до суду, Позивач не отримував жодних повідомлень чи претензій з боку третіх осіб щодо спірної квартири, вважаю, що це є підставою для зняття накладеного арешту. Крім цього, просить суд врахувати наступні обставини:

1. Ухвала від 21 листопада 1995 (Нарсуд, р-н Ватутінський) (зараз Деснянський районний суд м. Києва). (Архівний номер: 32106КІЕУ1, Архівна дата: 21.10.1996 р.) знищена, і на сьогодні встановити обтяжування неможливо.

2. На момент постановлення ухвали ОСОБА_2 не була власником квартири.

3. Будь-які відомості про Позивача або ОСОБА_2 відсутні у реєстрі боржників України.

Накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 , порушує права Позивача на приватизацію цієї квартири, тому вона змушена звернутися з цим позовом до суду.

З огляду на вище викладене Позивач просить суд: Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений ухвалою від 21 листопада 1995 (Нарсуд, р-н Ватутінський) (зараз Деснянський районний суд м. Києва). (Архівний номер: 23106КІЕУ1, Архівна дата: 21.10.1996 р.).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року відкрито провадження в справі.

25 квітня 2024 року представником позивача подано клопотання про заміну належного відповідача Керуючись ст. 51 ЦПК України, в зв`язку з тим що помилково було зазначено неналежного відповідача, просять суд замінити відповідача - Головне управління юстиції у м. Києві на належного відповідача - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 2-Д, ЄДРПОУ 43315602.

Представник Відповідача скористався своїм правом в порядку ст. 178 ЦПК України та подав відзив на позову заяву, в якому зазначив наступне.

1.Щодо ліквідації Головного територіального управління Міністерства

юстиції (м. Київ).

В ухвалі Деснянського районного суду міста Києва від 15.04.2024 року було повідомлено про відкриття провадження, де Головне управління юстиції (м. Київ) виступає у якості відповідача. Повідомляємо, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне територіальне управління юстиції припинило свою діяльність від 23.12.2020. В додатках до відзиву надаємо витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

2. Щодо обґрунтованості позовних вимог та пред`явлення вимог до неналежного відповідача.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи по суті спору, а не на стадії відкриття провадження. Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників. Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову до такого відповідача.

Отож, як вбачається з матеріалів справи, жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на підтвердження обставин того, що Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Київ) порушило права Позивача, не було надано.

Зі змісту позовної заяви Позивач не обґрунтував, що саме Відповідачем складено документ, що обмежує чи порушує його права. Натомість, з позовної заяви відомо, що обтяження на квартиру, щодо якої накладено обтяження, було накладено на підставі ухвали Ватутінського нарсуду(наразі відомий як Деснянський районний суд міста Києва) та зареєстровано Першою Київською нотаріальною конторою. Відповідно до наявної інформації щодо обтяження на квартиру, інформацію щодо накладення арешту неможливо з`ясувати у зв`язку з відсутності ухвали Ватутінського нарсуду в архіві.

З огляду на наведене, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) зазначає, що є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки обтяження, накладені ухвалою суду, можуть бути зняті лише після її скасування. Лише після скасування вказаної вище ухвали може бути вчинено нотаріальну дію.

Отже, ознайомившись з позовною заявою та доказами з точки зору їх належності та допустимості, а в сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, Відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог до неналежного відповідача.

Позивач по справі та його представник в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не відомі.

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явились.

Перша Київська державна нотаріальна контора в судове засідання не з`являлись. Надали клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.06.2022 року, визнано незаконним та скасовано розпорядження органу приватизації Деснянської (Ватутінської) райдержадміністрації від 24.11.1993 № 6524 про передачу квартири АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_2 та Свідоцтво про право власності на житло, яким посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11.04.2023 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу №1/1419-1459 від 31 березня 1994 року квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та Спільним українсько- американським підприємством «Комерційні системи» (ідентифікаційний код - 14352808, місцезнаходження: м. Київ, Печерський район, вул. Володимирська, 57 (з 24.09.2002 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційні системи», код ЄДРПОУ 14352808, місцезнаходження: м. Київ, Кловський узвіз, буд.9/2, кв.40), зареєстрований Українською біржею «Десятинна» та припинено право власності за Спільним українсько-американським підприємством «Комерційні системи», ідентифікаційний код -14352808, місцезнаходження: м. Київ, Печерський район, вул. Володимирська, 57 (з 24.09.2002 року - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційні системи», код ЄДРПОУ 14352808, місцезнаходження: м. Київ, Кловський узвіз, буд.9/2, кв.40) на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно листа від 21.07.2023 року №4190/01-16 Першої київської державної нотаріальної контори повідомлено, що інформацію щодо накладення арешту надати неможливо в зв`язку з її відсутністю.

Згідно розпорядженням Деснянської районної державної адміністрації №482 від 14.08.2023 року ОСОБА_1 визнано наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення - двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , замість попереднього наймача громадянки - ОСОБА_2 - баби ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно листа Деснянського районного суду м. Києва від 25 грудня 2023 року Вих. № 10/202/2023 справа № 2-355/96 повідомлено, що ухвала Ватутінського нарсуду в архіві суду відсутня.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що Першою київською державною нотаріальною конторою зареєстровано обтяження за №1456969 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 а саме накладено арешт на підставі ухвали Ватутінського нарсуду.

Відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне їй майно. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладеного на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 56, 59, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 16, 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 30, 76-89, 141, 223, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Перша Київська державна нотаріальна контора про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт квартири АДРЕСА_1 , накладений ухвалою від 21 листопада 1995 року Ватутінським нарсудом та внесений до Єдиного реєстру речових прав та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 1456969.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: