Постанова

від 04.07.2024 по справі 292/647/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №292/647/24 Головуючий у 1-й інст. Гуц О.В.

Категорія 71 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) в м. Житомирі цивільну справу № 292/647/24 за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Пулинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про виключення відомостей про батька, визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Червоноармійського районного суду Житомирської області від 29 травня 2024 року під головуванням судді Гуц О.В. у смт. Пулини

в с т а н о в и в:

У травні2024року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,в якомупросив:

-виключити відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження № 5 від 03 квітня 2000 року, складеного Перелітською сільською радою Балтського району Одеської області, дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

-визнати батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ,та начас смертібув зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- зобов?язати Пулинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 5 від 03 квітня 2000 року, складеного Перелітською сільською радою Балтського району Одеської області, а саме присвоїти позивачу прізвище батька « ОСОБА_6 », по - батькові « ОСОБА_7 ».

В обгрунтування позовних вимог зазначав, що з лютого 1994 року по 2013 рік ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . З 1998 року по 2008 рік ОСОБА_3 відбував покарання у місцях позбавлення волі. Після ув?язнення чоловіка, ОСОБА_4 познайомилася з ОСОБА_5 та стала проживати з ним однією сім?єю. Під час спільного проживання у них народився син - ОСОБА_1 . Оскільки мати позивача, не розірвала шлюб з ОСОБА_3 та на час народження дитини перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, а тому батьком дитини був записаний ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 загинув внаслідок військових дій.

08 червня 2023 року у позивача ОСОБА_1 в приміщенні відділення судово-біологічних експертиз та досліджень КЗ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» було відібрано зразки букального епітелію. Згідно висновку експерта №937/1059-МГ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічним сином загиблого військовослужбовця з вірогідністю не менше 99,99999% . Оскільки за життя біологічний батько ОСОБА_5 не скористався своїм правом про визнання батьківства відносно сина ОСОБА_8 2000 року народження до його повноліття, а тому відповідно до ч.3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред?явлений матір?ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 29 травня 2024 року цивільну справу № 292/647/24 (провадження № 2/292/194/24) за позовом представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Шмата Руслана Петровича до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Пулинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про виключення відомостей про батька, визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження передано за підсудністю на розгляд до Березанського районного суду Миколаївської області (57400, Миколаївська обл., смт. Березанка, вул. Центральна, 58).

Не погоджуючисьз вищезазначеною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат ШматР.П. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, недотримання правил територіальної юрисдикції( підсудності), просить скасувати ухвалу Червоноармійського районного суду Житомирської області від 29 травня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтуванняапеляційної скаргизазначає,що судпершої інстанціїпри постановленні ухвалипомилково застосувавст.27ЦПК України.У справізаявлено двавідповідача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,тому наявністьу справідвох відповідачівзобов`язує позивачакеруватися ч.15ст.28ЦПК,оскільки позовидо кількохвідповідачів,які проживаютьабо знаходятьсяв різнихмісцях,пред`являються замісцем проживанняабо місцезнаходженнямодного звідповідачів завибором позивача. При зверненні до Червоноармійського районного суду Житомирської області позивач враховував, що на адміністративній території на яку розповсюджується юрисдикція суду проживає відповідач - ОСОБА_4 , сам позивач, а також знаходиться третя особа - Пулинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про передачу справи на розгляд до іншого суду, право на апеляційне оскарження якої регламентовано п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведені норми, справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із наступних підстав.

При вирішенніпитання щодопередачі запідсудністю доБерезанського районногосуду Миколаївськоїобласті цивільної справи №295/8887/23за позовомпредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 провиключення відомостейпро батька,визнання батьківствата внесеннязмін доактового записупро народження,суд першоїінстанції виходивз того,що враховуючи,що предметспору становлятьвимоги представникапозивача провиключення відомостейпро батька,визнання батьківствата внесеннязмін доактового записупро народження,що неє вимогамирозгляду споруу порядкувиключної підсудностіта приймаючидо увагивідсутність підставдля застосуванняправил альтернативноїпідсудності -розгляд даноїсправи підлягаєвизначенню зазагальними правиламипідсудності,за зареєстрованиму встановленомузаконом порядкумісцем проживаннявідповідача.З огляду на викладене, дана справа не підсудна Червоноармійському районному суду Житомирської області, а тому підлягає передачі Березанському районному суду Миколаївської області (адреса: 57400, Миколаївська обл., смт. Березанка, вул. Центральна, 58), до територіальної юрисдикції якого у порядку ч. 1 ст. 31 ЦПК України належить розгляд вищезазначеної позовної заяви.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

У разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи (ч. 6 ст. 187 ЦПК України).

Приписами ч. 8 ст. 187 ЦПК України передбачено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

У відповідності до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Статтею 28 ЦПК України визначено правила альтернативної підсудності, які застосовуються за вибором позивача.

Частиною 15 ст. 28 ЦПК України встановлено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

З аналізу вказаних положень вбачається, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позов подано до кількох відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позивач упозовній заявізазначав,що відповідач ОСОБА_3 проживає тазареєстрований заадресою: АДРЕСА_2 .Відповідач ОСОБА_4 проживає тазареєстрована : АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Березанської селищної ради Миколаївської області за №63/54-16 від 28.05.2024 на запит суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 01.06.2005 по теперішній час. Фактично проживає АДРЕСА_2 (а.с.32).

Червоноармійський районний суд Житомирської області передав справу на розгляд іншому суду, вважаючи, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Проте, матеріали справи не містять відомостей, що судом першої інстанції було виконано вимоги ст. 187 ЦПК України в частині звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_4 .

Як вбачається із довідки виданої Старомайданським старостинським округом №2 Курненської сільської ради Житомирського району, Житомирської області про склад сім`ї - ОСОБА_4 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23).

Відтак, при зверненні з позовом до суду позивачем дотримано правила територіальної юрисдикції (підсудності), регламентовані ст. 28 ЦПК України.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про те, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду є передчасним та ґрунтується на неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді вказаної заяви, судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, оскаржувана ухвала, як незаконна, підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376,379, 381 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Червоноармійського районного суду Житомирської області від 29 травня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до Червоноармійського районного суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: