Ухвала

від 27.06.2024 по справі 202/20821/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1179/24 Справа № 202/20821/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Новомосковської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровськ, громадянина України, який одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчогосудді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 та обрано відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 26 липня 2024 року.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що на час розгляду клопотання суттєво зменшилися або взагалі перестали існувати ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначає, що стороною обвинувачення не доведено, що ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_7 та ступінь вираженості доведених у кримінальному провадженні ризиків свідчать про беззаперечну неможливість застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Вказує, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до ОСОБА_7 , з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, не є достатньо дієвим і не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. Щодо запобіжного заходу у вигляді особистої поруки то на момент розгляду клопотання, жодних звернень про передачу ОСОБА_7 на поруки не надходило. Щодо запобіжного заходу у вигляді застави, то свраховується те, що ОСОБА_7 під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, був визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 998 480 грн., та незважаючи необхідність у цьому випадку подальшого тривалого перебування ОСОБА_7 під вартою, застава підозрюваним внесена не була.

Також зазначає, що враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , які вказують на існування міцних важелів соціального стримування, зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, пропорційним ступеню небезпеки ризикам, які є у кримінальному провадженні, а також завданням кримінального провадження, є запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що слідчим суддею не враховано наведені стороною обвинувачення обставини наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення діїї попередньої ухвали.

Зазначає, що слідчим суддею не враховано, що більш мякий запобіжний захід аніж тримання під вартою не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задвоольнити.

Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Висновки слідчого судді про застосування до ОСОБА_7 домашнього арешту, апеляційний суд вважає правильними.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частина 4 статті 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З мотивувальної частини ухвали видно, що слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону цілком виконав, врахував їх при постановленні ухвали та дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Наявність на даній стадії у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, долученими до клопотання слідчого та ніким з учасників не оспорюється, а тому не перевіряється апеляційним судом.

Також на даний час встановлені при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під варто щодо ОСОБА_7 ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України значно зменшились.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що не доведено існування підстав, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального провадження, які з`ясовані слідчим суддею, що ОСОБА_7 має міцні важелів соціального стримування.

Таким чином, доводи прокурора про наявність підстав для продовження до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу (тримання під вартою) апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на беззаперечних доказах та не доведені прокурором під час апеляційного розгляду скарги.

Зважаючи на вище викладене, слідчий суддя, взявши до уваги обставини кримінального правопорушення, дослідивши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, в повній мірі врахував особу підозрюваного та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на останнього відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів вважає доводи прокурора такими, що не знайшли свого підтвердження, а вказані обставини, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду скарги свідчать про те, що застосований запобіжний захід в повній мірі забезпечує виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Новомосковської окружної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4