Рішення

від 24.06.2024 по справі 481/1789/23

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1789/23

Провадж.№ 2/481/85/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2024 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Вжещ С.І.,

за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

її представника ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

його представника ОСОБА_4 ,

представника третьої особи ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції в місті Новий Буг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, орган опіки і піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В:

10.10.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3 , зазначивши третьою особою Орган опіки та піклування в особі Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, у якому просила визначити місце проживання дітей: доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 , за місцем її проживання.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що з відповідачем вони проживали в незареєстрованому шлюбі за адресою: с. Новохристофорівка, Баштанського району, Миколаївської області. За час спільного проживання у них народилось двоє дітей: донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свідоцтвах про народження вона зазначена матір`ю дітей, маючи на той час прізвище ОСОБА_8 , яке змінила на « ОСОБА_9 » після реєстрації шлюбу 07.07.2023 року. У вересні 2022 року вона була змушена покинути будинок, де вона проживала з дітьми та відповідачем, оскільки останній її ображав, застосовував фізичне насилля, звинувачував у зрадах, і в результаті сам же й вигнав із будинку пізно увечері. З жовтня 2022 року по березень 2023 року вона декілька разів поверталась до відповідача, але останній знову вчиняв сварки та виганяв її з дому. В розпорядженні відповідача вона залишила банківську картку, на яку надходили кошти дітям, свідомо залишившись без грошей на своє існування, вона намагалась працевлаштуватись, працювала по найму, згодом створила свою сім`ю та поступово створили з новим чоловіком умови для проживання її дітей. У будинку, де вона зараз проживає зі своїм чоловіком, зроблено ремонт, будинок має достатньо місця для дітей. Її сім`я є достатньо забезпеченою, чоловік отримує пенсію по інвалідності і соціальні виплати, окрім цього він працює на підробітках. Вона не працює, так як на час звернення до суду перебувала в стані вагітності.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 року матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.

Ухвалою судді від 20.10.2023 року відкрито провадження у справі та призначено в порядку загального позовного провадження до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 22.11.2023 року о 10:00 год.

22.11.2023 року від представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Проценко О.М., до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому адвокат Проценко О.М. зазначила, що ОСОБА_3 є батьком двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З матір`ю дітей ОСОБА_1 відповідач проживав однією сім`ю у незареєстрованому шлюбі. 3 вересня 2022 року сторони не проживають разом та припинили фактичні шлюбні відносини. Позивачка залишила дітей разом з відповідачем за місцем їх постійного проживання та виїхала з населеного пункту. Постійно змінює місце свого проживання. Діти проживають з відповідачем, що підтверджується актом обстеження умов проживання № 23 від 03.10.2022 року. Позивачка тривалий час не доглядала за дітьми та не цікавилась їхнім життям взагалі. Постановою Новобузького районного суду Миколаївської області від 22.12.2022 року позивачку було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. В акті обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї відповідача вказано, що умови проживання в будинку, де в даний час проживає відповідач з дітьми задовільні, всім необхідним для проживання та розвитку дітей родина забезпечена. За місцем проживання відповідач характеризується позитивно. На обліку у психіатра та нарколога не перебуває. Відповідач має дохід щоб утримувати дітей, має змогу забезпечити дітей всім необхідним для нормального розвитку. Позивачка в свою чергу не довела суду, що має постійний дохід, постійне місце проживання, вона не зареєстрована в будинку, співвласником якого є її чоловік, хто є іншими співвласниками будинку не відомо. Як не відомо чи нададуть вони згоду на проживання в ньому позивачки та її дітей. Діти не знають чоловіка позивачки, ніколи з ним не спілкувались. Діти маленькі та потребують цілодобової уваги, а позивач наразі вагітна та скоро має народжувати та не зможе приділяти надто багато уваги своїм старшим дітям. У акті обстеження умов проживання позивача відсутня конкретна інформація чи створені належні умови для проживання та виховання двох малолітніх дітей. До того ж, позивачка шлюб створила декілька місяців тому, знайома зі своїм законним чоловіком нещодавно. Раніше, проживаючи із відповідачем та після припинення фактичних шлюбних відносин мала відносини з іншими чоловіками, тому відповідач побоюється, що відносини із теперішнім чоловіком також будуть недовготривалими, а його діти залишаться фактично на вулиці, без засобів існування, належного догляду та піклування. На даний час діти відвикли від матері та при її появі з травня 2023 року раз на 2 місяці взагалі не реагують на неї, як на матір. На даний час у позивачки немає можливості реєстрації місця проживання дітей за місцем фактичного її проживання. Жодних доказів насилля з боку відповідача до позивачки до позову не додано, сам факт лікування хронічної хвороби, в період проживання з відповідачем не свідчить про те, що лікування проводилось внаслідок фізичної травми, тому відсутні підстави вважати, що факти насилля взагалі мали місце та могли стати наслідком не спілкування з дітьми та невиконання материнських обов`язків. Обставини того, що відповідач перешкоджав позивачці спілкуватись із дітьми є недоведеними належними та допустимими доказами. Відтак відповідач вважає, що дітям буде краще проживати саме з ним. ОСОБА_3 може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей, задовольнити гармонійний розвиток їх особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Крім того, відповідач наразі проживає в одному селищі зі своїми батьками, які мають сили і бажання допомагати йому по догляду за дітьми. Разом з тим, відповідач не чинитиме жодних перешкод для спілкування позивачки з дітьми і готовий зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб діти через розлучення батьків не були позбавлені піклування матері.

Ухвалою суду від 22.11.2023 року підготовче судове засідання відкладене до 05.12.2023 року 11:00, у якому в подальшому оголошувалась перерва до 20.12.2023 року, 18.01.2024 року, 07.02.2024 року, 21.02.2024 року.

22.11.2023 року представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Проценко О.М. звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд витребувати в архіві Новобузького районного суду Миколаївської області справу № 481/1142/22 про притягнення до відповідальності ОСОБА_10 за ч.1 ст.184 КУпАП для огляду в судовому засіданні оригіналу постанови та, за наявності, письмових пояснень свідків.

Ухвалою суду від 05.12.2023 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Проценко О.М. про витребування доказів по справі задоволено. Витребувано з архіву Новобузького районного суду Миколаївської області справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_10 № 481/1142/22.

05.12.2023 року у підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Проценко О.М. заявила суду клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області.

Ухвалою суду від 05.12.2023 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Проценко О.М. про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, задоволено. Залучено у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області.

Ухвалою суду від 21.02.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті, суддею одноособово на 14.03.2024 року о 10:00 год в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області.

14.03.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Ядловського І.М. до суду надійшли клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення письмових доказів до справи.

Ухвалою суду від 14.03.2024 року клопотання представника позивача адвоката Ядловського І.М. про поновлення строку для подання доказів задоволено. Поновлено представнику позивача адвокату Ядловському І.М. строк для подання доказів, а саме 2 копій постанов про закінчення виконавчих проваджень від 29.02.2024 року, копії квитанції про сплату від 05.03.2024 року, виписки по картці АТ "Приватбанк" від 20.02.2024 року та прийнято їх.

Позивачка ОСОБА_1 під час розгляду справи позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини зазначені у позові та просила їх задовольнити. Суду пояснила, що дійсно у вересні 2022 року вона була змушена покинути будинок де вона проживала з дітьми та позивачем, оскільки останній її ображав, застосовував фізичне насилля, звинувачував у зрадах, і в результаті сам же й вигнав із будинку пізно увечері. Вона деякий час перебувала у лісосмузі, а потім зателефонувала своїй рідній сестрі, щоб та її забрала. Декілька місяців вона проживала у сестри у м. Баштанка, Миколаївської області. Пізніше вона проживала у свого брата у селі Піски, Баштанського району, Миколаївської області до березня 2023 року. За цей період вона декілька разів поверталась до відповідача, він обіцяв, що сімейне життя налагодиться, однак знову вчиняв сварки та виганяв її дому вночі. Також повідомила суд, що відповідач застосовував відносно неї фізичне насилля, наслідком чого були тяжкі наслідки пов`язані із жіночим здоров`ям, через які їй довелось лікуватися у медичному закладі. При цьому відповідач тиснув на неї морально, ображаючи її та постійно погрожуючи, що їй нема від кого чекати допомоги оскільки вона сирота. Вона не мала постійного місця роботи, однак матеріально її підтримувала рідна сестра та брат, а також вона працювала у людей по найму. У березні 2023 року вона почала працювати у ОСОБА_11 , у них почались стосунки і вони одружились. На час розгляду справи у них народилась вже спільна дитина. Вона вже зі своїм законним чоловіком неодноразово приїздила до дітей, привозила гостинці, однак відповідач та його батьки їх виганяли та перешкоджали побаченням з дітьми. Однак останні місяці вона має змогу бавитися та спілкуватися із дітьми, коли приїздить до них в гості, однак під наглядом відповідача і лише за місцем їх проживання.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Ядловський І.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у позові.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник, адвокат Проценко О.М. під час розгляду справи позовні вимоги не визнали, просили відмовити у їх задоволенні, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області Бондаренко Н.М., під час розгляду справи зазначила, що хоча на даний час сімейний стан позивачки змінився, вона вийшла заміж та народила ще одну дитину, однак поки не вбачається підстав забирати дітей від батька. Орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місцем постійного проживання малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з їх батьком ОСОБА_3 , а тому даний висновок вона підтримує і на час розгляду справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, органу опіки та піклування Баштанської міської ради Миколаївської області подала заяву про розгляд справи в її відсутність, вказавши, що належною третьою особою по справі виступає орган опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, оскільки на його території проживають малолітні діти.

Вислухавши пояснення учасників справи та свідків, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції Українигромадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У статті 141 СК Українивстановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161 СК Українисвідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Суд звертає увагу, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага повинна приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитина є суб`єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін по справі народилась донька ОСОБА_6 , в графі батьки записано: мати ОСОБА_10 , батько ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим Новобузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.03.2020 року .

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін по справі народився син ОСОБА_7 , в графі батьки записано: мати ОСОБА_10 , батько ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , виданим Новобузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.04.2021 року .

07.07.2023 року ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_11 , та після реєстрації шлюбу має прізвище « ОСОБА_9 », що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 виданим Баштанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) .

З акту про встановлення факту проживання ОСОБА_10 , складеного депутатом Баштанської міської ради Черновою З.М., та засвідченого начальником оргвідділу Баштанської міської ради Гладкою Ю. від 10.07.2023 року, вбачається, що ОСОБА_10 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно акту обстеження умов проживання складеного службою у справах дітей Баштанської міської ради від 22.09.2022 року, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , умови проживання задовільні, наявні дві житлові кімнати для влаштування дітей (а.с.25).

З технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду та договору міни від 31.08.2012 року, вбачається, що ОСОБА_11 є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_3 .

З будинкової книги для прописки громадян, що проживають у будинку АДРЕСА_3 , вбачається, що позивачка у зазначеному будинку не зареєстрована

Згідно акту обстеження умов проживання, складеного службою у справах дітей Баштанської міської ради від 31.10.2023 року, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , умови проживання задовільні, є три житлові кімнати, є можливість виділення окремої кімнати для кожної дитини. В кожній із кімнат наявне спальне місце , наявний гардероб для дитячих речей. Наразі діти перебувають з батьком у с. Новохристофорівка, Вільнозапорізької сільської територіальної громади .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 09.09.2022 року по 14.09.2022 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Баштанській ЦРЛ.

Постановою Новобузького районного суду Миколаївської області від 22.12.2022 року позивачку було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, що підтверджує факт, що мати певний час не піклувалась про дітей, вирішувала свої проблеми .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області про недоцільність визначення місця постійного проживання малолітніх дітей з матір`ю ОСОБА_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Вільнозапорізької сільської ради за № 141 від 21.12.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 знята з реєстрації місця проживання в с. Новохристофорівка, інформація про реєстрацію нового місця проживання відсутня. Мати дітей не має зареєстрованого місця постійного проживання, не має самостійного доходу, не проживала з дітьми більше року, що зважаючи на вік дітей призвело до того, що вони не мають з нею психологічного зв`язку, протягом тривалого часу не утримувала дітей матеріально, не надавала їм свою любов та піклування. Виконавчий комітет, як орган опіки та піклування, вважає за недоцільне визначення місця постійного проживання малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_12 .

Згідно акту обстеження умов проживання, складеного службою у справах дітей Вільнозапорізької сільської ради та Акта № 23 від 03.10.2022 року, складеного комісією старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради, ОСОБА_3 проживає на даний час із своїми батьками ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також двома малолітніми дітьми : ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сім`я проживає у будинку та матеріально забезпечена. Мати дітей ОСОБА_10 з вересня 2022 року з дітьми не проживає.

Відповідно до характеристики старости Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 10.01.2023 року №2/14.01.02 ОСОБА_15 вбачається, що ОСОБА_3 позитивно характеризується, самозайнятий в особистому господарстві, має на утриманні двох неповнолітніх дітей .

Згідно довідок про зареєстроване місце проживання Новохристофорівського старостинського округу №1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з народження зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

З договору купівлі-продажу від 02.12.2021 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 287992745 від 02.12.2021 року вбачається, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_4 .

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довідок, ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець та має сталий дохід.

Крім того, ОСОБА_3 має у власності земельну частку (пай) в розмірі 6.79 га в межах території Новохристофорівського старостинського округу № 1 Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області та обробляє дану земельну ділянку самостійно, що підтверджується довідкою №110/14, виданою старостою Новохристофорівського старостинського округу № 1 ОСОБА_15 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визначення місця постійного проживання малолітніх дітей, затвердженого рішенням виконавчого комітету за № 42 від 28.03.2023 року, ОСОБА_12 протягом тривалого часу діє всупереч інтересам малолітніх дітей. Не має місця постійного проживання, декілька разів за рік змінювала його, не працює та не має доходу, таким чином не може забезпечити умови для проживання дітей та утримувати їх матеріально. Натомість ОСОБА_3 надав документи, які підтверджують його право власності на будинок, який обстежений службою у справах дітей, і які переконались, що житло знаходиться в задовільному стані та придатне для проживання дітей, обладнане усім необхідним. Крім того ОСОБА_3 має дохід, що дає йому змогу матеріально утримувати дітей. Орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійне місце проживання з їх батьком ОСОБА_3 .

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року в справі №377/128/18 (провадження №61-44680 св18) зазначено, що "тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків, відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним із батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку".

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).

Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

ЄСПЛ зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Аналіз наведених норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, а отже, в першу чергу підлягають урахуванню інтереси дитини.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачка, на час розгляду справи, не надала суду перекондивих доказів того, що вона готова як психологічно так і матеріально утримувати дітей.

Надані суду докази показали, що в порівнянні з 2022 роком - початком 2023 роком ОСОБА_1 , влаштувавши своє особисте та сімейне життя, щиро бажає, щоб її діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали разом з нею, але при цьому вона не враховує психологічні особливості дітей та їх теперішню більшу прихильність до батька з урахуванням обставин їх перебування з ним протягом тривалого часу.

На переконання суду з таким позовом ОСОБА_1 звернулась передчасно, оскільки діти, після довгої розлуки з матір`ю, але з періодичними короткостроковими відвідуваннями їх , до неї не звикли, за новим місце проживання не перебували, тому різка зміна їхніх умов проживання може негативно вплинути на їх розвиток та психологічний стан.

У позивачки на даний час несталий дохід, вона повністю залежить від свого чоловіка та його родичів, виховує новонароджену дитину, недовго проживає з новим чоловіком, не має зареєстрованого місця проживання. Тоді як матеріально-побутове забезпечення відповідача, позитивна характеристика з місця проживання, дають підстави для твердження, що батько здатний створити умови для розвитку та виховання дітей, забезпечити їх повноцінний розвиток.

Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 404/3499/17 «питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо.

Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка, через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Таким чином, при вирішенні таких спорів доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини, судам передусім потрібно впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку».

Вирішуючи спір, суд, врахувавши інтереси малолітніх дітей, їх психологічний стан, права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, а також дотримуючись балансу між інтересами дітей, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в їх інтересах, приходить до висновку про недоцільність визначення місця проживання дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , оскільки це не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дітей, так як вони з народження проживають разом з батьком та його батьками, мають за місцем свого проживання стійкі соціальні зв`язки.

Також суд, вважає за необхідне зазначити, що визначення місця проживання дітей з батьком не може впливати на рівні права матері щодо своїх дітей, та наголошує на неприпустимість з боку батька чинити перешкоди у її спілкуванні та відвідуванні дітей.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, орган опіки і піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради, адреса місцезнаходження: Миколаївська область, Баштанський район, село Вільне Запоріжжя, код ЄДРПОУ: 04375671.

Третя особа: Орган опіки та піклування Баштансько міської ради, адреса місцезнаходження: Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні 38, код ЄДРПОУ: 44260502.

Повний текст рішення виготовлений 04.07.2024 року.

Суддя Вжещ С.І.