Ухвала

від 01.07.2024 по справі 461/4071/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4071/22

Провадження № 1-кп/461/140/24

УХВАЛА

01.07.2024 року Галицький районний суд м. Львовау складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42022140000000106 від 11.05.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Галицькому районному суді м. Львова перебуває вказане кримінальне провадження.

Захисник ОСОБА_5 подав до суду клопотання про призначення у кримінальному провадженні повторної судової будівельно-технічної експертизи.

В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що наявні у матеріалах справи докази ( протоколи огляду місця події, висновки експерта № СЕ-19/114-21/677-БТ, № СE-19/114-21/18212-ТВ від 29.12.2021 року та № 291/22-22 від 04.05.2022 року) не містять об`єктивної інформації щодо фактичних обсягів виконаних робіт та використаних при цьому матеріалів на об`єкті «Впорядкування території обходу навколо Собору Святого Юра комплексу пам`ятки архітектури національного значення ХVІІ ст. ох. № 367 Архикатедрального Собору Святого Юра в м. Львові»

Вказує, що наявні протоколи огляду місця події від 08 квітня 2021 року та від 28 квітня 2021 року, в яких відсутня будь яка інформація щодо встановлених за результатами огляду обставин. На переконання сторони захисту застосування при огляді відеофіксації не замінює необхідності фіксування встановлених обставин у протоколі. При цьому, наведені у висновку експерта № СЕ-19/114-21/677-БТ обсяги невиконаних робіт та відсутніх матеріалів не відповідають фактичним обставинам.

Також зазначає, що розмір збитків, заподіяних злочином, що інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 , органом досудового розслідування визначений в сумі 2018454,37 грн. І відповідно, саме такою повинна бути вартість фактично не виконаних робіт, яка включена до актів виконаних робіт та оплачена замовником будівництва за рахунок коштів Держаного бюджету. Водночас, вартість таких невиконаних робіт можливо визначити виключно шляхом визначення вартості фактично виконаних робіт з подальшим віднімання такої вартості від вартості робіт, що вказана в актах приймання передачі та оплачена. Враховуючи вищенаведені обґрунтування, вартість фактично виконаних робіт на об`єкті може бути визначена виключно в ході проведення будівельно технічної експертизи.

Однак, наявний в матеріалах кримінального провадження висновок експерта за результатами проведення будівельно технічної експертизи не підтверджує розмір невиконаних робіт на об`єкті будівництва.

Додатково зазначив, що органом досудового розслідування було отримано висновок Державної аудиторської служби щодо вартості фактично виконаних робіт на об`єкті будівництва. При цьому, аудитор на свій розсуд частину встановлених будівельно технічною експертизою даних щодо об`ємів невиконаних робіт враховував, а частину ні.

Захисник вказує, що експерт, при проведенні відповідної будівельно-технічної експертизи повинен був визначити фактичну вартість всіх виконаних робіт на об`єкті будівництва, а не лише тих що повністю відповідають проекту. Зокрема, якщо певні елементи робіт були виконанні не повністю чи не відповідали проекту, на них все одно були фактично витрачені відповідні кошти, які не можуть вважатись привласненими. При цьому, допитати у судовому засіданні експерта, який проводив вказану експертизу не виявилось можливим.

Окрім того,звернув увагу,що органдосудового розслідуваннязамість призначенняповторної будівельно-технічноїекспертизи, залучивдля визначеннявартості фактичноневиконаних робітспеціаліста,який небув попередженимпро кримінальнувідповідальність.

Зазначив,що вартість використаних матеріалів в ході будівництва не могла визначатись в ході товарознавчої експертизи, оскільки це не відноситься до завдань останньої. У експерта в даній галузі відсутні спеціальні знання. Оскільки, при визначенні вартості також повинна враховуватись витрати на транспортування, зберігання, навантаження, розвантаження, й саме вартість будівельно монтажних робіт.

Враховуючи вищенаведене,просив клопотаннязадовольнити тапризначити посправі повторну будівельно-технічну експертизу.

В судовому засіданні обвинувачений та захисник підтримали заявлене клопотання

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що в ході судового розгляду досліджено ряд висновків експертів за результатами проведених судових експертиз. Зокрема, судом досліджено висновок судової будівельно-технічної експертизи за №СЕ-19/114-21/677БТ від 30.07.2021 року проведеної судовим експертом ОСОБА_7 . Під час експертного дослідження, останній попереджався про кримінальну відповідальність за винесення завідомо неправдивого висновку експерта та за відмову від виконання покладених на нього обов`язків за ст. 384, 385 КК України. Вказав, що подане стороною захисту клопотання про необхідність призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи є необґрунтованим, надуманим та спрямованим на штучне затягування судового розгляду обвинувального акту з метою уникнення відповідальності за інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушення.

Представник потерпілої юридичної особи підтримав позицію прокурора.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

Главою 20 КПК України проведення експертизи та залучення експерта віднесено до слідчих (розшукових) дій. Відповідно до частини другої ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно положень ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Згідно з ч.1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Частиною 1 статті 244 КПК України передбачено, що сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:

1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;

2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

Отже експертиза за клопотанням захисту може призначатися судом не в будь-якому випадку, якщо сторона захисту буде вважати її необхідною, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження суддею при розгляді клопотання про призначення експертизи.

Забезпечуючи обвинуваченому право на захист (ст. 20 КПК України) та з огляду на принцип змагальності (ст. 22 КПК України), сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права в питанні збирання доказів, подання клопотань, а також в реалізації процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, в свою чергу, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Відповідно до статті 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Отже, вирішуючи питання про призначення експертизи, суд, в першу чергу, має встановити, чи наявні встановлені ст. 244 КПК України підстави призначення такої експертизи.

Експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи (п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5). Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

В матеріалах кримінального провадження міститься судової будівельно-технічної експертизи за №СЕ-19/114-21/677БТ від 30.07.2021 року.

Зазначене експертне дослідження проведене судовим експертом сектору будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Львівського НДЕКЦ МВС ОСОБА_7 який має вищу будівельну освіту та кваліфікацію судового експерта з правом проведення будівельно-технічної експертизи за експертною спеціальністю 10.6 «Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», (свідоцтво № НОМЕР_1 видане ЕКК МВС 21.11.2018, підтверджено 11.09.2020 року), стаж експертної роботи з 2018 року. Окрім того, під час проведення експертного дослідження, останній попереджався про кримінальну відповідальність за винесення завідомо неправдивого висновку експерта та за відмову від виконання покладених на нього обов`язків за ст. 384, 385 КК України

Захист просить призначити повторну експертизу з огляду на існування достатніх підстав вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт, внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надав неповний чи неправильний висновок. Як вбачається із клопотання та висловленої в судовому засіданні позиції, аргументами на користь такого висновку є неповнота експертного дослідження та наявність у висновку помилок і неузгодженостей. Однак захист не надає підтвердження визначеної п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України умови для призначення експертизи, а саме те, що залучений стороною обвинувачення експерт допустився такої неповноти дослідження (про яку зазначає сторона захисту) внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин.

Суд не може прийняти такий аргумент захисту. Адже з наданого і дослідженого в судовому засіданні висновку слідує, що експертне дослідження проведене фахівцем, який має кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової будівельно-технічної експертизи , що підтверджується відповідним свідоцтвом, отже, останній має відповідний рівень спеціальних знань та, як вбачається із вступної частини, досить тривалий стаж роботи за спеціальністю. Із висновку вбачається обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта. В матеріалах клопотання відсутні відомості, які б викликали сумніви в наявності у експерта Львівського НДЕКЦ МВС ОСОБА_7 необхідних знань, його упередженості чи інших причин, які б могли призвести до надання ним неповного чи неправильного висновку. Отже, в судовому засіданні встановлено відсутність визначеної п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України підстави для призначення судом експертизи, про яке заявляв захисник.

Крім того, суд враховує той факт, що провести допит експерта Львівського НДЕКЦ МВС ОСОБА_7 виявилось неможливим, у зв`язку з перебування останнього на службі в складі Збройних Сил України, що підтверджується відповідною відповіддю експертної установи.

З приводу посилання захисників на неповноту експертного дослідження суд зазначає таке. Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. Отже, проведення повторної експертизи можливе у випадку, коли: 1) висновок експерта недостатньо обґрунтований; 2) висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи; 3) наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Дослідивши в судовому засіданні висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/114-21/677БТ від 30.07.2021 року, суд не встановив ознак недостатньої його обґрунтованості чи суперечності його висновків іншим матеріалам кримінального провадження. У цьому висновку експерт надав відповіді на всі поставлені слідчим питання з посиланням на застосовані методи дослідження, а також використані методики і матеріали. Ті недоліки, на які посилався захист, на переконання суду не можуть впливати на змістовну частину висновку і, тим більше, не свідчить про його неповноту або концептуальну неправильність. Стороною захисту не надано суду достатніх відомостей, які б могли викликати сумнів у повноті чи правильності зробленого експертом висновку, а також про наявні в ньому суперечності матеріалам кримінального провадження.

У відповідності до п. 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта. За таких умов посилання захисника на порушення методики експертного дослідження є безпідставним, оскільки визначення методів і методик експертного дослідження здійснюється експертом самостійно, і він попереджається про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Застосовані в даному випадку методики є прийнятними для проведення таких експертних досліджень в актуальних умовах правового регулювання. При чому експерт самостійно проводить дослідження, керуючись відповідною методикою. Разом з тим, у висновку експерта зазначений перелік всіх джерел, які використовував експерт під час експертизи.

.За таких умов, суд не вбачає ознак неповноти чи неправильності висновку експерта, що могло б слугувати підставою для призначення повторної експертизи.

У відповідності до ст. 91 КПК України подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, в тому числі його предмет) є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Згідно зі ст. 92 КПК України обов`язок доказування вказаних обставин покладається на слідчого, прокурора. Отже, доказування обставин вчинення кримінального правопорушення, в тому числі відповідності ймовірного предмета кримінального правопорушення визначеним кримінальним законом ознакам, покладається саме на сторону обвинувачення. Неналежне ж доведення стороною обвинувачення цієї обставини може призвести в подальшому під час судового провадження, зокрема, до визнання судом такої обставини недоведеною.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність встановлених ст. 244 КПК України підстав для призначення судом експертизи, про яку заявляє захисник ОСОБА_5 , отже в задоволенні клопотання слід відмовити.

З огляду на вище викладене, керуючись ст. 2,7, 223, 242-244, 332 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні42022140000000106 від 11.05.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, - відмовити повністю.

Повний текст ухвали проголошено 05 липня 2024 року о 15 год. 20 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1