Ухвала

від 04.07.2024 по справі 511/3849/23

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/3849/23

Номер провадження: 6/511/85/24

04.07.2024 Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.,

секретаря судового засідання - Замковенко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Задорожного Максима Ігоровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець Задорожний М.І. звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника - громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання всіх покладених на нього зобов`язань в рамках виконавчого провадження № 75183565.

В обґрунтування подання приватний виконавець зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Задорожного Максима Ігоровича (надалі-приватний виконавець) знаходиться виконавче провадження № 75183565 щодо примусового виконання виконавчого листа №511/3849/23, виданого 11.04.2024 року Роздільнянським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 205978,38 грн.

Станом на день направлення подання боржником рішення суду не виконано, декларація не подана, жодних дій, направлених на виконання рішення суду про стягнення заборгованості не вчинено, що свідчить про ухилення боржника від виконання рішення суду, а тому його право на виїзд за межі України має бути тимчасово обмежено.

30.05.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Задорожним М.І. було відкрито виконавче провадження.

30.05.2024 року було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди та направлено до ТОВ «ФК ЄАПБ».

30.05.2024 року було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та направлено на до ТОВ «ФК ЄАПБ».

30.05.2024 року було винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до ТОВ «ФК ЄАПБ».

30.05.2024 року було винесено постанову про арешт майна боржника та направлено до ТОВ «ФК ЄАПБ».

31.05.2024 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки приватним виконавцем було встановлено, що боржник отримує дохід в Філія «МХП ЛОГІСТИКА» Приватного Акціонерного товариства «МХП».

31.05.2024 року було винесено постанову про розшук майна боржника.

В матеріалах подання приватний виконавець звертає увагу суду на те, що відповідно до відповіді на запит № 207268409 від 30.05.2024 року до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів в рамках виконавчого провадження було встановлено факт належності боржнику рухомого майна, а саме: причеп АМС, н/з: НОМЕР_2 . Крім того, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №382084063 від 08.06.2024 року, боржнику на праві приватної власності належить земельна ділянка, кадастровий номер: 5123981400:02:003:0248, площею 0,25 га, адреса: АДРЕСА_2 .

В своєму поданні приватний виконавець зазначає, що 30.05.2024 року ним було здійснено виклик, яким боржника було зобов`язано з`явитися до виконавця 06.06.2024 о 11.00 год., за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Кінна, буд. 8/10 щодо сплати боргу за вищевказаним документом або надати підтверджуючі документи про сплату.

Крім того, приватним виконавцем було повідомлено боржнику про обов`язок письмово повідомляти про повне чи часткове самостійне виконання рішення, виникнення обставин, що зумовлюють обов`язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування, а також про зміну місця роботи. Однак, боржник не з`являвся до приватного виконавця у встановлений час та не подав жодних відомостей, яку його було зобов`язано подати.

Станом на день направлення подання боржником рішення суду не виконано, декларація не подана, жодних дій, направлених на виконання рішення суду про стягнення заборгованості не вчинено, що свідчить про ухилення боржника від виконання рішення суду, а тому його право на виїзд за межі України має бути тимчасово обмежено.

30.05.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Задорожним М.І. було відкрито виконавче провадження № 75183565, постанову про відкриття виконавчого провадження було направлено боржнику рекомендованим листом. При цьому приватний виконавець звертає увагу суду на те, що виконавець не повинен пересвідчуватись в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечить положенню частини 1 статті 28 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до якої боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, на думку виконавця, в боржника наявна можливість погасити заборгованість, однак він свідомо ігнорує законні вимоги приватного виконавця та свідомо ухиляється від виконання рішення суду.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Задорожний М.І. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути подання без його участі.

Сторони виконавчого провадження не викликалися відповідно до вимог статті 441 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Конституційна гарантія вільного пересування фізичної особи не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи вільно залишати територію України, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Згідно ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Згідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» громадянинові України, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань. Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо, він, зокрема, ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань. Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у зазначеному випадку.

Тимчасове затримання або вилучення паспорту, у таких випадках, здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, Служби Безпеки України, Державною Прикордонною службою України, військовими комісаріатами та Консульською службою України.

Отже, обов`язковою умовою для звернення виконавця з відповідним поданням є ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань, таким чином, аналізуючи дану норму виконавець при зверненні до суду з відповідним поданням зобов`язаний обґрунтувати та надати відповідні докази ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань.

В силу ч. 5 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 7. абз. 2. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК, зокрема у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Із аналізу вказаних вище норм чинного законодавства, а також роз`яснень судів вищої інстанції, зокрема роз`яснень ВСУ, викладених у листі від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», можна зробити висновок, що під ухиленням боржника від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Верховний Суд України в Аналізі судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України № 118/0/54-12 від 19 грудня 2012 року зазначив, «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст.6 Закону №3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Дослідивши надані приватним виконавцем документи, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, в порядку ст.ст.77, 78 ЦПК України, на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань, зокрема, до подання не надано жодного документу на підтвердження того, що боржник взагалі повідомлений про відкриття виконавчого провадження та обізнаний про наявність виконавчого провадження № 75183565. Приватним виконавцем не надано суду доказів фактичного отримання направленої постанови про відкриття виконавчого провадження № 75183565 від 30.05.2024 боржником ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбаченихпунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Рекомендоване поштове відправленняпоштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересиланнявідправленнята вручається одержувачу з підтвердженням вручення.

Підтвердження вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження суду не надано.

У постанові ВС КЦС по справі № 554/13475/15-ц від 31.07.2019 зроблено правовий висновок про те, що виконавець під час виконання судового рішення повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. У разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.

Матеріали справи містять тільки виклик боржника ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Задорожного М.І. у виконавчому провадженні № 75183565 .

Із урахуваннямнаведеного,суд вважає,що звертаючисьдо судуіз вказанимподанням,приватним виконавцемне наданодоказів напідтвердження навмисногоухилення боржника ОСОБА_1 від виконаннявиконавчого листа№ 511/3849/23,виданого 11.04.2024року,не вказаноякі перешкодивчинені зйого бокудля проведеннявиконавчих дійприватному виконавцю, атакож ненадано жодногодоказу пронаявність наміру боржника виїхати за межі України з метою ухилення від виконання вказаного судового рішення.

Запитів до ДПСУ України про отримання даних щодо перетину боржником державного кордону України приватним виконавцем не надавалось.

З матеріалів справи судом вбачається, що приватним виконавцем було проведено ряд виконавчих дій у відповідності до норм ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема, зроблено запити для перевірки майнового стану боржника, наявності відкритих рахунків, рухомого або нерухомого майна, накладення арештів на рахунки та майно.

Жодних інших дій, спрямованих на виконання судового рішення за рахунок наявних у боржника грошей та виявленого майна приватним виконавцем вчинено не було.

Одночасно суд зазначає, що наявність майна та доходів у боржника, на яке можливо здійснити стягнення, не може слугувати підставою для визнання дій боржника як свідоме ухилення від виконання ним своїх зобов`язань.

За загальним правилом, встановленим ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається.

Таким чином, матеріали подання не містять жодного доказу факту ухилення боржника від виконання судового рішення, адже факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Встановлені судом обставини відсутності доказів обізнаності боржника ОСОБА_1 про факт наявності виконавчого провадження № 75183565, враховуючи, що копію позовної заяви з додатками та копію заочного рішення суду від 07.03.2024 року боржник ОСОБА_1 також не отримав, відсутності доказів навмисного чи іншого свідомого ухилення від виконання обов`язків по сплаті боргу, унеможливлює задоволення подання про обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.

Відмова у задоволені подання не позбавляє права на повторне звернення виконавця до суду.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 354, 441 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Задорожного Максима Ігоровича про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Бобровська І. В