Ухвала

від 02.07.2024 по справі 133/636/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/636/21

Провадження №11-кп/801/885/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

за участі учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27.06.2024,

якою відмовлено в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 25.08.2024 відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Козятин Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого

- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляді у Вінницькому районному суді перебуває кримінальне провадження №12020020170000682 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27 червня 2024 року письмове клопотання прокурора задоволено. Продовжено строк дії запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, строком на шістдесят днів, тобто до 25 серпня 2024 року включно.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27.06.2024 року, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому строком на 60 днів без визначення розміру застави відмовити, змінивши запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з позбавленням волі цілодобовий домашній арешт.

Вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 мотивовано тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено за істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. Вказав, що датою вчинення інкримінованого обвинуваченому правопорушення є 29.09.2020, датою обрання запобіжного заходу 28.10.2020, тобто ОСОБА_8 уже більше трьох років та восьми місяців перебуває під вартою. Тяжкість висунутого проти ОСОБА_8 обвинувачення та ризик його переховування чи перешкоджання слідству згадувалися у первинній постанові про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і з плином часу це обґрунтування не змінилося.

Звернув увагу суду захисник і на те, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання м. Козятин разом з батьками, має міцні соціальні зв`язки, до обрання запобіжного заходу навчався в Козятинському Міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту, раніше не судимий, з 2014 по 2017 роки служив в ЗСУ, приймав участь в бойових діях по захисту Вітчизни, є досить молодою людиною. Також репутація ОСОБА_8 за місцем проживання серед односельчан та за місцем навчання серед колективу студентів і керівництва є винятково позитивною, у інших кримінальних правопорушеннях ОСОБА_8 не підозрюється, до адміністративної відповідальності не притягався. Обмеження права на свободу відносно ОСОБА_8 носить тривалий характер, навіть за наявності обґрунтованого обвинувачення.

Вважає, що прокурором не наведено достатніх переконливих мотивів неможливості застосування до ОСОБА_8 іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а суд в свою чергу не дослідив можливість застосування запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі.

Апеляційним судом обвинувачений ОСОБА_8 повідомлявся через ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» про розгляд апеляційної скарги його захисника, однак не виявив бажання брати особисту участь у її розгляді, захисник та прокурор за таких підстав не заперечили проти розгляду апеляційної скарги у відсутність обвинуваченого, а тому судовий розгляд відбувся у його відсутність, оскільки відповідно до ч.4 ст.405 КПК України зазначене не перешкоджає проведенню даного розгляду.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив їх задовольнити, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріалами судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення, виходячи з наступнго.

Відповідно до положень ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження булла застосована належна правова процедура.

За частиною першою та п.9 ч.2 ст.131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, до яких, зокрема, належать запобіжні заходи.

Згідно положеньст.331КПК Українипід чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати абообрати запобіжнийзахід щодообвинуваченого.

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Перевіряючи в апеляційному порядку ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27.06.2024 року апеляційним судом встановлено, що висновки суду відповідають вимогам статей 193-194, 196, 199 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення апеляційний суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_8 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинене кримінальне правопорушення, може вдатися до відповідних дій. А з урахуванням фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_8 особливо тяжкого злочину, поєднаним з насильством та протиправним заподіянням смерті іншій людині, на думку суду апеляційної інстанції у даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, запровадженням на території України воєнного стану, вказують на обґрунтованість продовження судом саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вказаний запобіжний захід є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого продовжують існувати у вказаному кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти суд.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б вказували, що ОСОБА_8 став менш суспільно небезпечним і застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу забезпечить його правильну процесуальну поведінку під час розгляду даного кримінального провадження та буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою та в судове засідання апеляційного суду надані не були.

При цьомунаявність соціально-стримуючихзв`язків,зокрема батьків,постійного місцяпроживання натериторії Вінницькоїобласті вдомоволодінні батьків,наявність позитивноїхарактеристики,участь вбойових діяхпо захистуВітчизни, тривале перебування під вартою, про щозазначив захиснику своїйапеляційній скарзі,не єбезумовними підставамидля застосуваннябільш м`якогозапобіжного заходу, оскільки вказані обставини не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку обвинуваченого, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.

На думку колегії суддів у даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає в необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілої сторони. При цьому належить враховувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Продовження щодо ОСОБА_8 вказаного запобіжного заходу відповідає вимогам ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Судом щодо висловленої в судовому засіданні позиції обвинуваченого та захисника наведені достатні мотиви для відмови в обранні останньому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який зміг би запобігти встановленим в ході розгляду справи та доведеним в судовому засіданні прокурором ризикам. Зокрема, це відсутність істотних змін ризиків, обставин провадження. Також згода як захисника, так і самого обвинуваченого на залишення йому певної форми арешту, все ж таки підтверджує існування процесуальних ризиків у вказаному провадженні.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши всі обставини, які мають значення для прийняття рішення, вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу та відмови в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 відсутні.

Враховуючи те, що ОСОБА_8 своїми діями показав свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи особливо тяжке кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я, проявив самовпевненість у безкарності за свої вчинки, перебування його на волі може призвести до можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, що в подальшому ускладнить проведення судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що вказаний запобіжний захід не має карального характеру, а його метою є саме забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, для того щоб суд зміг виконати завдання передбачені ст.2 КПК України.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд апеляційної інстанції вважає, що, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також колегія суддів зважає і на те, що на даний час в Україні введено воєнний стан, що також є відповідним ризиком, який з врахуванням даних про особу ОСОБА_8 , характером кримінального правопорушення в якому він підозрюється, додатково свідчить про правильність висновків суду першої інстанції, оскільки в зазначених умовах здійснення контролю за останнім, правоохоронними органами, в разі застосування до нього інших більш м`яких запобіжних заходів, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту є ускладненим.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а доводи апеляційної скарги захисника викладених в ній висновків суду не спростовують.

Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних процесуальних порушень у цьому провадженні апеляційним судом не виявлено.

Також апеляційний суд звертає увагу суду першої інстанції щодо вживання всіх заходів для недопущення затягування розгляду вказаного кримінального провадження, розглянути справу у розумні строки та постановити відповідне законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27 червня 2024 року, якою продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 25.08.2024 щодо обвинуваченого ОСОБА_8 за п.6 ч.2 ст.115 КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4