Ухвала

від 05.07.2024 по справі 916/4996/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

05 липня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4996/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатир К.В., Філінюка І.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Маслівської гімназії Новокаховської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 (повний текст складено та підписано 05.03.2024, суддя Степанова Л.В.)

у справі №916/4996/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг

до Маслівської гімназії Новокаховської міської ради

про стягнення 77 693,41 грн

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 по справі №916/4996/23 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 54094,12 грн основного боргу, 11488,34 грн пені, 2089,86 грн 3% річних, 10021,09 грн інфляційних втрат, 2147,20 грн судового збору.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Маслівської гімназії Новокаховської міської ради на вищевказане рішення Господарського суду Одеської області від 29.02.2024.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 по справі №916/4996/23.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що отримав копію оскаржуваного рішення в суді першої інстанції 10.06.2024.

Скаржник також зазначає, що під час розгляду справи у суді першої інстанції не був зареєстрований в електронній підсистемі ЄСІТС, його місцезнаходження є тимчасово окупована територія, де оператори поштового зв`язку не здійснюють свою діяльність. Тобто відповідач не мав будь-яких правових засобів для отримання копії оскаржуваного рішення та його своєчасного оскарження з поважних причин.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 витребувано від Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/4996/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Маслівської гімназії Новокаховської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 по справі №916/4996/23 до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

До суду апеляційної інстанції надійшли усі матеріли справи №916/4996/23 від Господарського суду Одеської області.

Ознайомившись з наявними матеріалами справи та поданими матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 29.02.2024 Повний текст складено та підписано 05.03.2024.

Отже, з урахуванням дати складання повного тексту оскаржуваного рішення, останнім днем строку подання апеляційної скарги на нього є 25.03.2024.

Втім, апеляційна скарга Маслівської гімназії Новокаховської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 по справі №916/4996/23 була подана до суду апеляційної інстанції 25.06.2024 через систему «Електронний суд», тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Маслівської гімназії Новокаховської міської ради є Україна, 74994, Херсонська обл., місто Нова Каховка(з), село Обривка(з), вул.Пушкіна, будинок 1А.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (з відповідними змінами) затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До названого переліку, зокрема включено Каховський район (Каховська міська територіальна громада), тобто місцезнаходження апелянта.

Порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території визначено Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Так, зокрема, ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, на виконання вищевказаних приписів Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Господарський суд Одеської області 06.03.2024 розмістив повний текст оскаржуваного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України (т.1, а.с. 105-107).

Відтак, з огляду на приписи ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», з моменту розміщення тексту оскаржуваного рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, а саме з 06.03.2024 вважається, що скаржник отримав судове рішення.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про дотримання місцевим господарським судом вимог ГПК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо належного повідомлення скаржника про прийняття оскаржуваного рішення та обізнаність останнього про його наявність.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мушта проти України зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вирішуючи питання щодо поважності пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 29.02.2024, з огляду на підстави наведені апелянтом, також зазначає наступне.

Ухвалою суду першої інстанції від 20.11.2023, серед іншого, відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду на 14.12.2023.

14.12.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з призупиненням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду згідно з наказом керівника апарату суду від 30.11.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2023 повідомлено сторін, що наступне судове засідання по цій справі відбудеться 23.01.2024.

У зв`язку із перебуванням судді Господарського суду Одеської області Степанової Л.В. на лікарняному з 18.01.2024, судове засідання 23.01.2024 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.01.2024 повідомлено сторін, що наступне судове засідання по цій справі відбудеться 29.02.2024.

Частиною 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання наведених законодавчих приписів суд першої інстанції 18.12.2023, 02.02.2024 розмістив на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення із текстами відповідних ухвал в яких вказано про час, дату та місце розгляду справи (т.1, а.с. 80, 87).

Вищенаведене обставини у сукупності свідчать про те, що апелянт був належним чином повідомлений про наявність у провадженні Господарського суду Одеської області даної справи, а також про час, дату та місце розгляду справи.

Колегія суддів також наголошує на тому, що за приписами ч.7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Так наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження повідомлення апелянтом суд першої інстанції про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи.

Також, за змістом ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскаржуване рішення було оприлюднено 07.03.2023, а тому з названої дати скаржник мав можливість ознайомитись з оскаржуваним рішенням.

При цьому, судова колегія наголошує на тому, що Державна судова адміністрація України з 20 червня 2022 року відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно наявні у матеріалах справи докази спростовують твердження апелянта про необізнаність про розгляд даної справи судом першої інстанції та отримання копії оскаржуваного рішення лише 10.06.2024.

Також, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення, становить 4026 грн (2684 грн * 150 %).

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на подання апелянтом скарги в електронному вигляді через систему «Електронний суд» застосовується понижений коефіцієнт розміру ставки судового збору, який складає 3220,80 грн.

Проте, скаржником до апеляційної скарги належних доказів сплати судового збору не надано взагалі.

Разом з цим, в апеляційній скарзі Маслівська гімназія Новокаховської міської ради просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі.

В обґрунтування такого клопотання скаржник зазначає, що відповідач є закладом базової загальної середньої освіти І-ІІ ступенів, комунальним неприбутковим освітнім закладом, який у своїй діяльності підпорядковується засновнику Новокаховській міській раді Херсонської області, та уповноваженому ним органу відділу освіти Новокаховської міської ради.

Наразі, згідно з Указом Президента України та постанови Верховної ради України повноваження Новокаховської міської ради Каховського району Херсонської області здійснює Новокаховська міська військова адміністрація Каховського району Херсонської області, а фінансове забезпечення Новокаховської міської військової адміністрації здійснюється у відповідності до Порядку фінансового забезпечення діяльності військових адміністрацій, затвердженого постановою КМУ від 01.04.2022 року №397.

За твердженням апелянта, процедура сплати відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги потребує значної кількості часу на її реалізацію звернення із поданням до Новокаховської міської військової адміністрації, погодження щодо перерозподілу планових асигнувань з фінансовим управлінням Новокаховської міської ради, погодження Херсонською обласною військовою адміністрацією, що передбачає в собі надання оригіналу подання щодо перерозподілу планових асигнувань з печаткою Новокаховської міської військової адміністрації безпосередньо до Херсонської обласної військової адміністрації, яка розташована в м. Херсон. Виключно після погодження Херсонською обласною військовою адміністрацією перерозподілу планових асигнувань, відповідач матиме можливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції з приводу даного клопотання зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 по справі № 0940/2276/18.

Між тим, відповідно до пункту 37 вказаної постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.

Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору, однак лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.

Оскільки предметом спору у цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, тому і підстави для відстрочення сплати судового збору у даній справі відсутні.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні визначив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі "Пелевін проти України" (Pelevin v Ukraine) від 20.05.2010, заява № 24402/02, § 27)).

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60)).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати виявлені недоліки.

У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Згідно з ст.273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до вимог ст.ст. 74, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, у порушення наведених норм апелянтом в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору не було надано суду апеляційної інстанції доказів того, що у нього на момент подання скарги відсутні кошти, для сплати судового збору, та доказів, які б свідчили про вжиття скаржником усіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору, та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом строку розгляду апеляційної скарги до прийняття постанови у справі.

На підставі наведеного, колегія суддів відхиляє заявлене клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків, а саме апелянту необхідно вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 по справі №916/4996/23 та надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. 259, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити Маслівській гімназії Новокаховської міської ради в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 по справі №916/4996/23.

Апеляційну скаргу Маслівської гімназії Новокаховської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 по справі №916/4996/23 залишити без руху.

Маслівській гімназії Новокаховської міської раді усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 29.02.2024 по справі №916/4996/23 та надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Повідомити Маслівську гімназію Новокаховської міської раді, що при невиконанні вимог даної ухвали, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.