Рішення

від 03.07.2024 по справі 902/195/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"03" липня 2024 р.Cправа № 902/195/24

Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-ПРОФ" (вх. 01-34/6633/24 від 25.06.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу витрат на правничу допомогу

за позовом: Департамент капітального будівництва Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-ПРОФ" (вул. Героїв Крут, буд 4-В, офіс 48, м. Вінниця, 21001)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)

про стягнення 493002,46 грн завищення вартості виконаних робіт

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Мичківський І.П.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

22.02.2024 Департамент капітального будівництва Вінницької міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-ПРОФ" про стягнення 493 002, 46 грн

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.02.2024 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 26.02.2024 відкрито провадження у справі 902/195/24. Визначено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.03.2024.

17.06.2024 у даній справі прийнято рішення.

25.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-ПРОФ" надійшла заява (вх. 01-34/6633/24 від 25.06.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3,4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Ухвалою суду від 27.06.2024 судове засідання щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-ПРОФ" (вх. 01-34/6633/24 від 25.06.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу витрат на правничу допомогу призначити на 03.07.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача, яким заявлено усно клопотання про зменшення заявлених витрат на правничу допомогу до 7000,00 грн.

Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався, при цьому суд зважає, що про дату, час та місце призначеного судового засідання останнього повідомлено шляхом направлення ухвали суду від 27.06.2024 до електронного кабінету в ЄСІТС.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення відповідачем судових витрат на правничу допомогу, суд враховує таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, відповідачем надано суду договір № 14/2024 про надання правової допомоги від 04.03.2024, акт надання послуг 30/24 від 18.06.2024 зі змісту якого слідує, що ФОП Шевчуком В.О. було надано послуги з правничої допомоги в розмірі 50 000,00 грн, рахунок фактуру № 30/24 від 18.06.2024 про надання правової допомоги (платіжну інструкцію №1548 на суму 20 000,00 грн, платіжну інструкцію № 1696 від 21.06.2024 якою ТОВ "ТБС-Проф" сплатило ФОП Шевчуку В.О. 30 000,00 грн за послуги з правничої допомоги, посвідчення адвоката № 001006 від 27.01.2023.)

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Умовами договору № 14/2024 від 04.03.2024 про надання правової допомоги від сторони узгодили наступне: оплати виконаної роботи , що визначена у цьому договорі, здійснюється за її договірною ціною та становить 50 000,00 грн.

Замовник сплачує 20 000,00 грн протягом 5 робочих днів з моменту підписання цього договору (п.3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору за роботу виконану Виконавцем, Замовник виплачує Виконавцеві винагороду згідно рахунку.

Розрахунок за виконану роботу здійснюється Замовником шляхом перерахунку коштів на особистий рахунок Виконавця в Банку.

Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу позивачу у справі надав адвокат Шевчук В.О. на підставі договору про надання правової допомоги № 14/2024 від 04.03.2024.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Так, адвокатом було надано, а позивачем прийнято послуги з правничої допомоги (надалі - послуги), що передбачені укладеним між Сторонами договором про надання правової допомоги.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

Так, за приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи зміст норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Поряд з цим, суд зазначає, що позивач скористався правом на заявлення клопотання зменшення витрат на правову допомогу.

Водночас, види правої допомоги та послуг адвоката наведено у п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 1 та ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За доводами суду покладення на позивача витрат на правову допомогу у повному обсязі становитиме надмірний тягар для особи, що створить дисбаланс у правовідносинах сторін.

З огляду на зміст позову його обсяг, обсяг наданих доказів та заперечення представника позивача щодо заявленої суми, суд доходить висновку про зменшення витрат на правову допомогу до 20 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-ПРОФ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 03084204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-ПРОФ" (вул. Героїв Крут, буд 4-В, офіс 48, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 41571234) 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3. В решті задоволенні заяві відмовити.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам та адвокату Шевчуку В.О. - до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Повний текст ухвали складено 05.07.2024.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи