Рішення

від 04.07.2024 по справі 904/1976/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1976/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Криворізької міської ради, 50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком-Інвест", 04070, м.Київ, вул.Набережно-Хрещатицька, будинок 10-А, код ЄДРПОУ 32068777

про стягнення безпідставно збережених коштів

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОМ-ІНВЕСТ" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:407:0047 за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, проспект Поштовий, 11в за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 у розмірі 107 823,64грн., а також судовий збір в розмірі 3 028,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "Інком-Інвест" коштів за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:407:0047 за період з 01.01.2022 по 31.12.2023.

Ухвалою суду від 07.05.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач не скористався своїм правом, не направив до суду відзив на позовну заяву. Копія ухвали суду від 07.05.2024р., направлена на адресу відповідача за його місцезнаходженням згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Порядок вручення судових рішень встановлений ст. 242 ГПК, відповідно до пунктів 4, 5 ч.6 якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

Отже, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 20.06.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.06.2024р.

Ухвалою суду від 27.06.2024р. відкладено розгляд справи по суті на 04.07.2024р.

03.07.2024р. до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду не відомі.

В судовому засіданні 04.07.2024р., прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 371181011 від 25.03.2024 (а.с. 14-20) вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інком-Інвест" 17.01.2015 зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення, розташоване по проспекту Маркса Карла (на даний час - проспект Поштовий), будинок 11в м. Кривого Рогу.

Господарський суд зазначає, що відповідно до вищевказаної інформаційної довідки нежитлове приміщення по проспекту Маркса Карла, будинок 11в м. Кривого Рогу розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:08:407:0047.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0000280682024 від 06.02.2024 (а.с. 21-24) земельна ділянка площею 0,0712 га, кадастровий номер 1211000000:08:407:0047, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, проспект Карла Маркса, 11в є сформованою з 30.07.2014.

Таким чином, на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:08:407:0047 за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, проспект Карла Маркса, 11в розміщується належне відповідачу на праві власності нежитлове приміщення.

Позивач зазначає, що земельні правовідносини між сторонами до 17.01.2020 регулювалися договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до зазначеної вище інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка площею 0,0712 га, кадастровий номер 1211000000:08:407:0047 перебувала в оренді відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки, строк дії якого -17.01.2020р.

Проте, як зазначає позивач, відповідач в період з 01.01.2022р. по 31.12.2023р. користувався вказаною земельною ділянкою, що призвело до неповного надходження плати за землю до бюджету Криворізької міської територіальної громади.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втрачає чинність (а.с.29).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.02.2021р. № 506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу на 2021 рік, яким установлено, у тому числі, ставки земельного податку та ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.02.2024 №НВ-0000280682024 вид цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:407:0047 - 13.01. Для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд електронних комунікацій.

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

У 2022-2023 роках розмір ставки орендної плати в місті Кривому Розі для земель з кодом (13.01) становив 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста у відповідності до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу".

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2024 № 13279/5/04-36-04-12-14 відповідач за користування вищевказаної земельною ділянкою задекларовано та сплачено плати за землю: у 2022 - 34 316,34грн., у 2023 - 39 463,88грн. Як зазначає позивач вказана вище сума є неповною платою.

Позивач 20.10.2023р. на адресу відповідача направив лист про врегулювання земельних відносин, в якому просив суд сплатити в період з 01.01.2022 по 31.12.2022р. безпідставно збережені кошти у розмірі несплаченої до місцевого бюджету орендної плати на загальну суму 50 150,57грн. в тридцятиденний термін з дня одержання даної претензії та яка була отримана відповідачем23.10.2024р. та залишена відповідачем без відповіді.

Так, предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 у розмірі 107 823,64грн..

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

по-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Отже, враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти об`єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

В силу статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Отже на підставі вищевикладеного, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку ст. 1212 ЦК України.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0712 га, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти (в розмірі орендної плати), по проспекту Карла Маркса, 11в м.Кривого Рогу присвоєно кадастровий номер 1211000000:08:407:0047 та є сформованою з 30.07.2014р.

Разом з тим, як то підтверджують відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за відповідачем 17.01.2015р. зареєстровано право власності на нежитлову будівлю розташованої по АДРЕСА_1 .

За змістом частини першої статті 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. А тому, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою нерухомістю, розташованою за адресою: м.Кривий Ріг, проспект Карла Маркса, 11в, презюмується користування усією спірною земельною ділянкою (правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі №922/1646/20).

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, крім іншого, віднесено надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:407:0047 в період з 01.01.2022 по 31.12.2023, зокрема, укладення відповідного договору оренди з відповідачем та державної реєстрації такого права.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04.12.2019 в справі № 917/1739/17, від 23.05.2018 в справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 в справі №922/3412/17.

Таким чином, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:407:0047, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2023, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Щодо обчислення розміру плати за земельну ділянку (нарівні орендної плати).

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп.пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст.20 Закону України "Про оцінку земель").

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (п.71).

Разом з тим, у відповідності до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Також, в силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Всього за період з 01.01.2022р. по 31.12.2023р. за відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:407:0047 в розмірі 107 823,64 грн.

Перевіривши розрахунок позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком-Інвест" за користування без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою площею 0,0712 га з кадастровим номером 1211000000:08:407:0047 по проспекту Поштовому, 11в в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу для розміщення будівлі автоматичної телефонної станції за період з 01.01.2022р. по 31.12.2023р. в розмірі 107 823,64грн. (а.с.10-11) порушень вимог чинного законодавства не виявлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 3 028,00грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком-Інвест", 04070, м.Київ, вул.Набережно-Хрещатицька, будинок 10-А, код ЄДРПОУ 32068777 на користь Криворізької міської ради, 50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388 безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:407:0047 за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, проспект Поштовий, 11в за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 у розмірі 107 823,64грн. та судовий збір в розмірі 3 028,00грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.07.2024

Суддя С.П. Панна