Рішення

від 03.07.2024 по справі 904/8336/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2024м. ДніпроСправа № 904/8336/21 (904/2399/24)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А.,

за участю секретаря судового засідання Скорик Н.О.

та представників:

від позивача: Яковлев В.Ю.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" (49006, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 55, офіс 423; ідентифікаційний код 32853429)

про стягнення заборгованості по заробітній платі у загальному розмірі 33 953,81 грн

в межах розгляду справи №904/8336/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КГС "Дніпро" (52441, Дніпропетровська область, смт. Новопокровка, вулиця Дружби, будинок 4; ідентифікаційний код 20252198)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" (49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна, буд. 55, офіс 423; ідентифікаційний код 32853429)

про визнання банкрутом

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) 04.06.2024 звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" (далі-відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованості по заробітній платі у загальному розмірі 33 953,81 грн.

Ухвалою господарського суду від 05.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання по суті 20.06.2024.

До господарського суду 14.06.2024 від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою господарського суду від 20.06.2024 відкладено судове засідання на 27.06.2024.

До господарського суду 14.06.2024 від відповідача надійшов відзив №01-32/82-06 від 21.06.2024 на позовну заяву про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні у справі.

Ухвалою господарського суду від 27.06.2024 відкладено судове засідання на 03.07.2024.

До господарського суду 01.07.2024 від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

У судове засідання 03.07.2024 з`явився позивач. Повноважний представник відповідача у вказане судове засідання не з`явився.

Судом встановлено, що сторони (учасники справи) про день час та місце судового засідання повідомлені належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 27.06.2024 до Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 03.07.2024 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

За змістом статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання.

Так, ОСОБА_1 вернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 33 953,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на день подачі позову до суду, всупереч вимогам статей 94, 97, 115 Кодексу законів про працю України відповідач не виплачує позивачу заборгованість з заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи позивач з 30.09.2016 по 20.09.2021 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія", що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці (а.с. 8-9; том 1).

Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 115 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів-представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно із положеннями частини 5 статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до абзацу 2 статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З наданих позивачем доказів вбачається, що станом на час звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість з заробітної плати перед позивачем в розмірі 33 953,81 грн (а.с. 10-12; том 1).

Відповідачем станом на 03.07.2024 не надано доказів виплати позивачу заробітної плати, що належить йому від підприємства.

Згідно із положеннями частин 3-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Системний аналіз положень частини першої статті 42, частини першої статті 44 Господарського кодексу України дає підстави для висновку, що будь-яка підприємницька діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відтак, суб`єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків та усвідомлювати наслідки вчинюваних ними дій, а суди, розглядаючи справи, предметом яких є стягнення упущеної вигоди, повинні встановити чи є наслідки, на які посилається позивач, упущеною вигодою чи такі наслідки є результатом власних комерційних прорахунків суб`єкта господарювання.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач визначив підставою звернення до суду дії відповідача, що призвели до вибуття із власності майна боржника, у зв`язку з чим підприємству було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди.

Отже, з урахуванням викладеного та предмету позовних вимог, позивач у цій справі повинен не лише довести протиправність поведінки відповідача, наявність збитків у вигляді втраченого доходу та зв`язок між ними, але й надати докази, які б підтверджували реальну, а не абстрактну (гіпотетичну) можливість отримання такої суми доходів, які позивачем було визначено як утрачену вигоду.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом статей 76,77 цього Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог щодо стягнення заборгованості по заробітній платі у загальному розмірі 33 953,81 грн, ніж доводи відповідача в їх спростування.

Стосовно позовних вимог позивача про включення його грошових вимог до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія", господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно із положеннями частини 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Відповідно до частини 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані протягом 30 днів розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Так, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена окрема судова процедура для розгляду грошових вимог кредитора до боржника та їх включення до реєстру вимог кредиторів боржника.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимоги в частині включення грошових вимог до реєстру вимог кредиторів боржника слід відмовити.

За перелічених вище обставин господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі, який підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України в сумі 3 028,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 191, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" про стягнення заборгованості по заробітній платі у загальному розмірі 33 953,81 грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" (49006, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 55, офіс 423; ідентифікаційний код 32853429) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованості у розмірі 33 953,81 грн (тридцять три тисячі дев`ятсот п`ятдесят три гривні 81 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" (49006, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 55, офіс 423; ідентифікаційний код 32853429) на користь державного бюджету 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) - судового збору.

В решті задоволення позовних вимог - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 04.07.2024.

Суддя С.А. Примак