Ухвала

від 02.07.2024 по справі 908/1409/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/124/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про зміну способу та порядку виконання рішення

02.07.2024 Справа № 908/1409/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А.,

розглянувши заяву Запорізької обласної прокуратури № б/н від 21.06.2024 (вх. № 12874/08-08/24 від 21.06.2024) про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 по справі № 908/1409/23

За позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (електронна пошта: vzop@zap.gp.gov.ua; вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 02909973) в інтересах держави, в особі:

позивача: Запорізької обласної державної адміністрації (електронна пошта: adm@zoda.gov.ua; пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 00022504)

До відповідача: Запорізької міської ради (електронна пошта: info@zp.gov.ua; reception.djkg@zp.gov.ua; пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)

про зобов`язання вчинити певні дії,

За участю представників сторін:

Від Запорізької обласної прокуратури (заявника): Шевченко А.Ю., довіреність № 15-205вн-23 від 27.07.2023, головний спеціаліст управління представництва інтересів держави в суді;

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

21.06.2024 до Господарського суду Запорізької області від Запорізької обласної прокуратури надійшла заява № б/н від 21.06.2024 (вх. № 12874/08-08/24 від 21.06.2024) про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 по справі № 908/1409/23.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.06.2024, вказану заяву розподілено для розгляду судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 24.06.2024 прийнято заяву до розгляду, судове засідання призначено на 02.07.2024 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) учасників справи. Явку в судове засідання учасників справи визнано необов`язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії

Судове засідання 02.07.2024 з 11:00 год. із застосуваннями технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Акорд» з невідомих технічних причин не відбулось, у зв`язку з чим складений Акт від 02.07.2024 № 908/1409/24 та створений протокол судового засідання від 02.07.2024 по справі № 908/1409/23.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали суду від 24.06.2024 до електронних кабінетів підсистеми Електронний суд ЄСІКС учасників справи.

Присутній представник Запорізької обласної прокуратури підтримав доводи викладені у заяві № б/н від 21.06.2024. Просить суд вказану заяву задовольнити, змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 по справі № 908/1409/23, а саме стягнути з Запорізької міської ради шляхом списання коштів з відповідного рахунку Виконавчого комітету Запорізької міської ради на користь Запорізької обласної прокуратури кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у сумі 2 684,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Суд зазначає, що неявка в судове засідання представників позивача та відповідача не є перешкодою для розгляду заяви за наявними матеріалами справи.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, матеріали справи та заслухавши представника заявника, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 № 908/1409/23 позов задоволено:

1) зобов`язано Запорізьку міську раду (ЄДРПОУ 04053915, адреса: просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105) забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність Запорізької міської територіальної громади об`єкт нерухомості - одноповерховий житловий будинок літера А, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автобусна, 3;

2) стягнуто з Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 04053915, адреса: просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105) на користь Запорізької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вулиця Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69005) на розрахунковий рахунок №UА438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2024 № 908/1409/23 вищевказане рішення залишено без змін.

На виконання вищевказаного рішення, 20.02.2024 господарським судом Запорізької області виданий наказ № 908/1409/23 в частині стягнення із Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915, адреса: просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105) на користь Запорізької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вулиця Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69005) на розрахунковий рахунок №UА438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру. У справі Горнсбі проти Греції суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

У разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання слід враховувати, що для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим, а також на виконання вимог процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого приписами чинного законодавства.

Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Вказана правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 року у справі № 350/426/16-ц, від 05.09.2018 року у справі № 2- 749/11/2229.

Ключовим моментом для вирішення питання щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду є саме встановлення обставин, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його виконання неможливим.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (Порядок № 845), за змістом якого органами Державної казначейської служби України на підставі виконавчих документів виконуються рішення про стягнення коштів з боржників, що обслуговуються в органах Державної казначейської служби України.

Пунктом 2 Порядку № 845 визначено, що безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Статтею 11 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до статті 51 ЗУ Про місцеве самоврядування виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Частиною 3 ст. 16 ЗУ «Про місцеве самоврядування» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

У ст. 61 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Згідно зі ст. 64 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет (ч. 1). Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування (ч. 4). Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України (ч. 5).

У статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

В ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети можуть бути виключно: виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет (ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Отже, бюджетне законодавство України не передбачає можливості Запорізької міської ради бути розпорядником бюджетних коштів.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до повноважень міської ради віднесено розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Відповідно до приписів ст. 28 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо забезпечення виконання місцевого бюджету, а також здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Тобто, виконавчі комітети міських рад утворюються в тому числі для здійснення фінансування видатків з місцевого бюджету. Фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування.

22.12.2023 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 75 Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2024 рік. Згідно з додатком 3 до рішення № 75 головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Таким чином, Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків в фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Отже, Виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що у цій справі наявні обставини, що ускладнюють виконання наказу суду від 20.02.2024 № 908/1409/23, та стягнення коштів на сплату судового збору у цій справі повинно здійснюватись з рахунків відповідного виконавчого органу - Виконавчого комітету Запорізької міської ради, оскільки виконання судового рішення по даній справі щодо стягнення коштів з Запорізької міської ради (органу місцевого самоврядування) є неможливим у зв`язку з тим, що ЗМР (позивач, заявник) не є розпорядником бюджетних коштів та не обслуговується у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Запорізької області.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін.

У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008 та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010 Європейський суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

Судом також зазначалось, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (рішення Суду у справі Чіжов проти України, заява №6962/02).

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що у вступній частині наказу господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 № 908/1409/23 боржником зазначена Запорізька міська рада. Разом з тим, кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2 684,00 грн. підлягають списанню саме з відповідного рахунку Виконавчого комітету Запорізької міської ради, а отде суд дійшов висновку, що заява Запорізької обласної прокуратури № б/н від 21.06.2024 (вх. № 12874/08-08/24 від 21.06.2024) про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 по справі № 908/1409/23 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

1. Заяву Запорізької обласної прокуратури № б/н від 21.06.2024 (вх. № 12874/08-08/24 від 21.06.2024) про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 по справі № 908/1409/23 задовольнити.

2. Змінити порядок виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 по справі № 908/1409/2, шляхом визначення його наступним чином:

«Стягнути з Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) шляхом списання коштів з відповідного рахунку Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 02140892) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29-а, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок № UA438201720343180001000000271; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, КЕКВ 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Ухвалу суду направити до електронних кабінетів підсистеми Електронний суд ЄСІТС учасників справи.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя К.В. Проскуряков

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.