Повістка

від 17.06.2024 по справі 908/347/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/34/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2024 Справа № 908/347/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АМС 2021» про ухвалення додаткового рішення суду щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі № 908/347/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АМС 2021 (49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, буд. 35, код ЄДРПОУ 44594888)

до відповідача: Акціонерне товариство Науково-виробничий комплекс ІСКРА (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14313866)

про стягнення грошової суми

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: Деревянко Д.В. довіреність № 21/02-юр від 01.06.2024

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.05.2024 у справі № 908/347/24 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Казенного підприємства Науково виробничий комплекс Іскра на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АМС 2021 суму 3% річних - 78827 грн 54 коп., суму інфляційних втрат 64879 грн 49 коп., витрати з оплати судового збору - 1892 грн 39 коп.

До Господарського суду Запорізької області шляхом застосування підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 10.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АМС 2021» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить стягнути з Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА» на користь ТОВ «АМС 2021» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заява про ухвалення додаткового рішення суду щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі № 908/347/24 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою від 14.05.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АМС 2021» про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі № 908/347/24 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 21.05.2024.

13.05.2024 від представника Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА» надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, відповідно до якого просить заяву про ухвалення додаткового рішення суду щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково, а саме стягнути з Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА» на користь ТОВ «АМС 2021» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

20.05.2024 до суду від представника ТОВ «АМС 2021» надійшло клопотання (документ сформований в системі Електронний суд), відповідно до якого просить суд розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення суду щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справ № 908/347/24 розглянути без участі заявника.

Ухвалою суду від 21.05.2024 відкладено розгляд заяви на 03.06.2024.

29.05.2024 до суду від представника ТОВ «АМС 2021» надійшло заперечення щодо клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, просить суд заяву про ухвалення додаткового рішення суду щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справ № 908/347/24 задовольнити, розглянути заяву без участі заявника.

Ухвалою суду від 03.06.2024 замінено відповідача у справі № 908/347/24 - Казенне підприємство Науково-виробничий комплекс ІСКРА (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14313866) на його правонаступника - Акціонерне товариство Науково-виробничий комплекс ІСКРА (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14313866). Відкладено розгляд заяви на 17.06.2024.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання 17.06.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 17.06.2024 представник АТ Науково-виробничий комплекс Іскра просив зменшити витрати на правничу допомогу до 1000,00 грн., з підстав викладених у клопотанні.

17.06.2024 заяву розглянуто, за наслідками розгляду заяви прийнято додаткове рішення та оголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АМС 2021 про вирішення питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. та ухвалення додаткового рішення у справі № 908/347/24, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній орієнтовний розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з позовною заявою ТОВ АМС 2021 зазначало про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн. (приймаючі до уваги, що станом на день звернення з позовом позивач не може подати докази, що підтверджують розмір витрат, які будуть понесені в майбутньому, такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або після ухвалення рішення по суті позовних вимог).

На підставі вказаних норм процесуального права, враховуючи надходження від позивача відповідної заяви та надання ним доказів у встановлений строк, суд дійшов до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/347/24 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч.5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу зазначених статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу задля надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.05.2024 по справі № 908/347/24 позов задоволено частково.

В матеріалах справи наявна копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги позивачу серії АЕ № 1218955 від 15.08.2023 на адвоката Бедрінець Антона Ігоровича та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5518 від 25.11.2022.

У поданій заяві позивач просить суд стягнути з Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. До заяви долучено Договір про надання правової допомоги від 21.06.2023, додаткова угода до Договору про надання правової допомоги від 21.06.2023, Акт наданих послуг від 08.05.2024 до Договору про надання правової допомоги від 21.06.2023 за ведення справі визначеної у Додатковій угоді від 22.01.2024 (справа № 908/347/24, Господарський суд Запорізької області).

21.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМС 2021» (клієнт) та Бедрінець Антоном Ігоровичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги клієнту та/або підзахисному. Правова допомога надається в будь-яких справах/провадженнях/спорах (кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських тощо), які порушуються (розслідуються, відкриваються, розпочинаються, ведуться тощо) на території України та за її межами відносно клієнта та/або підзахисного, або за його (їх) участю чи ініціативою; у переговорах за участю клієнта та/або підзахисного; при супроводі діяльності клієнта; за окремими письмовими дорученнями клієнта та/або підзахисного.

Формою винагороди адвоката за надані відповідно до цього договору послуги є гонорар адвоката та додаткова винагорода адвоката. Розмір, порядок обчислення (фіксований, погодинний тощо) та порядок сплати гонорару адвоката за виконання доручення клієнта узгоджується сторонами та визначаються у додатку до цього договору, який є його невід`ємною частиною (п. 3.1, 3.2 договору).

Згідно з п. 4.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання адвокатом та клієнтом і діє до 31.12.2024.

22.01.2024 адвокатом та клієнтом підписано додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги, відповідно до якої адвокат надає правову допомогу клієнту у справі про стягнення заборгованості з Казенного підприємства Науково -виробничий комплекс ІСКРА по Договору про закупівлю № 5 від 15.11.2022 у рамках Генерального договору поставки від 04.07.2022 № 17/204юр.

Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено, що відповідно до умов розділу 3 Договору про надання правової допомоги сторони домовились, що вартість послуг адвоката за ведення цієї справи в суді першої інстанції складатиме 15000,00 грн.

Відповідно до умов Договору про надання правової допомоги сторони домовились, що клієнт здійснює оплату послуг впродовж 30 календарних днів, з дня набрання рішення суду по справі законної сили. При цьому результат рішення не впливає на обов`язок клієнта по оплаті наданих послуг (п. 4 додаткової угоди).

08.05.2024 між адвокатом та клієнтом підписано Акт наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 21.06.2023.

Згідно з Актом надані наступні послуги:

- вивчення документів у справі про стягнення заборгованості з Казенного підприємства Науково -виробничий комплекс ІСКРА по Договору про закупівлю № 5 від 15.11.2022 у рамках Генерального договору поставки від 04.07.2022 № 17/204юр; формування та узгодження правової позиції з клієнтом;формування матеріалів справи;

- складання позовної заяви про стягнення заборгованості з Казенного підприємства Науково -виробничий комплекс ІСКРА по Договору про закупівлю № 5 від 15.11.2022 у рамках Генерального договору поставки від 04.07.2022 № 17/204юр; підготовка та оформлення письмових матеріалів, що додаються до позовної заяви, організація процедури сплати клієнтом судового збору, оформлення копій доданих письмових доказів до позовної заяви; формування матеріалів справи; подання позовної заяви до суду;

- складання у справі № 908/347/24 відповіді на відзив; відправлення, подання відповіді на відзив стороні у справі та до суду;

- складання заяви про збільшення позовних вимог у справі № 908/347/24; здійснення відповідного розрахунку (збільшення позовних вимог); відправлення, подання заяви про збільшення позовних вимог стороні у справі та до суду.

- участь у судових засіданнях у справі № 908/347/24;

- складання заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, підготовка та оформлення письмових матеріалів, що додаються до заяви, підготовка такої заяви до відправлення стороні у справі та до суду.

Відповідно до п. 2 Акту вартість послуг адвоката складає 15000,00 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Беручи до уваги принцип співмірності, необхідно пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом у межах правовідносин між ними та не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

АТ «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА» просило суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката до 1000,00 грн., з тих підстав, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлена представником позивача до відшкодування є не співмірно великою по відношенню до складності справи.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до предмету позову в даній справі, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляції за Договором поставки, які нараховано на суму заборгованості у розмірі 3 251 445, 98 грн. та стягнута з Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМС 2021» за рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 у справі № 908/2620/23.

З огляду на обставини справи, справа є не складною і підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль.

Стосовно витрат на правову допомогу адвоката в частині складання заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що складання заяв та клопотань стосовно судових витрат не є наданням правової допомоги, у розумінні господарського процесуального законодавства та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу порівняно зі складністю справи є неспівмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України, судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ТОВ АМС 2021 витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог поданими доказами; ціною позову та значенням справи для сторони, беручи до уваги, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.05.2024 у справі № 908/347/24 позовні вимоги задоволено частково, суд визнав за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу та дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АМС 2021» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/347/24 в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та стягнення із відповідача на користь позивача 7000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, а у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АМС 2021 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/347/24 та стягнення з Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА» на користь ТОВ «АМС 2021» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «ІСКРА» (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14313866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМС 2021» (49083, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 35, ідентифікаційний код 44594888) суму 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволені іншої частини заяви відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 05.07.2024.

Суддя Т.А. Азізбекян