Рішення

від 02.07.2024 по справі 910/5317/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2024Справа № 910/5317/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

За позовом Приватного підприємства "РЕАЛ-СЕРВІС" (вул. Ельворті, 2, оф.105,м. Кропивницький, 25002, код ЄДПРПОУ 30227030)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОРС ПЛЮС" (просп. Червоної Калини, буд. 40, кв.188, м. Київ, 02232, код ЄДРПОУ 40659218)

про стягнення 105 488,63 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "РЕАЛ-СЕРВІС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОРС ПЛЮС"(далі - відповідач) про стягнення 105 488,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором на технічне обслуговування та ремонт обладнання №11/ТО від 23.06.2021 відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну оплату наданих послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 56 242,00 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 3 618,37 грн 3% річних та 17 554,12 грн інфляційних втрат, 22 449,94 грн пені, 5 624,20 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 03.05.2024 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана останнім - 09.05.2024.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 03.05.2024 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.06.2021 між ТОВ «Сорс Плюс» (замовник) та ПП «Реал-Сервіс» (виконавець) укладено договір про технічне обслуговування та ремонт обладнання №11 ТО (далі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання з технічного обслуговування (надалі по тексту «Роботи») холодильного, теплового, технологічного обладнання, (надалі - Обладнання). Перелік магазинів, де розташоване Обладнання, яке обслуговується, та відповідно здійснюються Роботи, та їх адреси вказуються у Додатку № 1 до Договору. Перелік Обладнання, яке обслуговується, зазначений у Додатку № 2 до Договору.

Пунктами 2.6, 2.7 Договору передбачено, що роботи по технічному обслуговуванню Обладнання проводяться один раз на місяць.

Виконавець, по закінченню виконання Робіт по технічному обслуговуванню вказує інформацію про виконані Робіти по технічному обслуговуванню та використаних зверх нормативних матеріалів у Наряді, який складається за формою, наведеною в Додатку № 3 до Договору. Наряди на обслуговування підписується завідуючими магазинів Замовника та представниками Виконавця. На підставі Нарядів на технічне обслуговування складається Акт виконаних робіт (Наданих послуг), який в подальшому підписується керівництвом Сторін протягом 3-х робочих днів. Замовник зобов`язаний повернути другий екземпляр Акту на протязі 5-ти робочих днів з дати Акту.

Відповідно до п.6.1. договору, роботи з технічного обслуговування обладнання оплачуються замовником на підставі рахунків-фактур виконавця, впродовж 15-ти календарних днів з дати виставлення рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих на підставі Договору послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у загальному розмірі 56 242,00 грн., а також обов`язок сплатити на користь позивача 3 618,37 грн 3% річних та 17 554,12 грн інфляційних втрат, 22 449,94 грн пені, 5 624,20 грн штрафу.

Укладений між сторонам Договір є змішаним договором, оскільки містить в собі елементи як договору надання послуг, так і договору підряду.

Згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

На виконання умов Договору, позивачем виконані роботи (надані послуги) на загальну суму 200 602,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №356 від 30.06.2021, №431 від 29.07.2021, № 496 від 27.08.2021, №522 від 17.09.2021, №611 від 29.10.2021, №658 від 30.11.2021, №695 від 21.12.2021, №49 від 31.01.2022.

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 695 від 21.12.2021 на суму 28 121,00 грн підписаний та скріплений печатками сторін без заперечень та зауважень, проте, не оплачений відповідачем.

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №49 від 31.01.2022 на суму 28 121,00 грн відповідачем не підписаний та також не оплачений відповідачем.

Матеріалами справи встановлено, відповідачем здійснена оплата виконаних робіт (надання послуг) частково на суму 144 360 грн. На час розгляду справи залишок заборгованості складає 56 242,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з положеннями статей 853, 882 Цивільного кодексу України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо викопаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обгрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. Та роботи виконані за такими актами вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2021 року у справі №910/16308/20.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Доказів про те, що відповідач заперечував про обсяги виконаних позивачем робіт за Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №49 від 31.01.2022 або надав мотивовану відмову, матеріали справи не містять, отже, відповідно до ст.ст.853, 88 ЦК України, роботи за вказаним актом вважаються прийнятими.

Таким чином, позивачем виконано роботи, а відповідачем невмотивовано не підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №49 від 31.01.2022 та не оплачено роботи на суму 28 121,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 23.10.2023 звертався до відповідача з вимогою/претензією про прийняття робіт та сплати заборгованості за договором про технічне обслуговування та ремонт обладнання №11ТО від 23.06.2021.

Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Правилами поштового зв`язку визначено, що:

адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці;

поштова адреса - адреса відправника та адресата, яка зазначена на поштовому відправленні, бланку поштового переказу у спеціально призначеному для цього місці;

реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку;

повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Також в силу Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Згідно з п.1 глави ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Враховуючи те, що відправлення здійснено з м. Кропивницький у м. Київ, у даному випадку нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції становлять 3 дні. Таким чином, відповідач мав отримати претензію - 27.10.2023.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що відповідач зобов`язаний був оплатити виконані роботи до 04.11.2023, тож, починаючи з 06.11.2023 відбулось прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, враховуючи, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеними доказами та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України, не надано доказів того, що на виконання умов договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем та не було спростовано наявність заборгованості, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у розмірі 56 242,00 грн.

При цьому, твердження позивача про те, що рахунки - фактури були надіслані на адресу відповідача не приймаються судом, оскільки з доданих доказів не можливо встановити, що були направлені саме рахунки - фактури за Актом виконаних робіт №49 від 31.01.2022 та Актом виконаних робіт № 695 від 21.12.2021.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Позивачем заявлено до стягнення 22 449,94 грн пені, яка задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.5. договору замовник не несе відповідальність за несвоєчасність оплати за договором виконавцю, у випадку, якщо виконавцем не було надано Рахунок-фактура до оплати, а також у разі виявлення недоліків (невідповідності) в роботі виконавця.

Як встановлено судом вище, доказів направлення рахунків-фактур матеріали справи не містять, отже враховуючи п.7.5. договору, заявлена до стягнення пеня задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 7.6. за односторонню необгрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань протягом терміну дії договору, винна сторона сплачує штраф у розмірі 10% від вартості невиконаного зобов`язання.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірними, а тому вимоги про стягнення 5 624,20 грн штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у боржника виникає обов`язок сплатити кредитору, зокрема, суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції у разі прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, ухваленої за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" про стягнення коштів, дійшов таких висновків:

«40. При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Постанови КМУ №1078).

Отже, при обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.

41. З огляду на таке, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з методикою розрахунку інфляційних збитків відповідно до статті 625 ЦК України, яка передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100% (дефляції)."

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що правовідносини сторін, які виникли у даній справі є подібними з правовідносинами сторін у справах № 905/21/19.

При розрахунку 3% річних та інфляційного збільшення судом прийнято до уваги позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційного збільшення, судом встановлено, що вони розраховані не вірно, оскільки позивачем не вірно визначено день/дату початку відліку строку оплати виконаних робіт з урахуванням того, що строк сплати коштів визначається моментом пред`явлення досудової вимоги відповідно до частини другої ст. 530 ЦК України.

Приймаючи до уваги викладене, судом здійснено власний розрахунок 3% річних та інфляційного збільшення за період з 06.11.2023 по 29.02.2024, згідно з яким 3% річних складають 581,68 грн та інфляційне збільшення складає 1089,99 грн.

Водночас, відповідач під час розгляду справи своїм правом надати відповідні заперечення щодо розміру заявлених позовних вимог не скористався та свій контррозрахунок суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "РЕАЛ-СЕРВІС" (вул. Ельворті, 2, оф.105,м. Кропивницький, 25002, код ЄДПРПОУ 30227030) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорс Плюс» (02222, м. Київ, пр. Маяковського Володимира, будинок 40, квартира 188; ідентифікаційний код 40659218) на користь Приватного підприємства "РЕАЛ-СЕРВІС" (вул. Ельворті, 2, оф.105,м. Кропивницький, 25002, код ЄДПРПОУ 30227030) заборгованість у розмірі 56 242 (п`ятдесят шість тисяч двісті сорок дві) грн. 00 коп., 5 624 (п`ять тисяч шістсот двадцять чотири)грн 20 коп штрафу, 581 (п`ятсот вісімдесят одну) грн 68 коп. 3% річних, 1089 (одну тисячу вісімдесят дев`ять) грн 99 коп. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 1 823(одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 82 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 03.07.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА