Рішення

від 04.07.2024 по справі 910/3035/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2024Справа № 910/3035/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест"

до Приватного підприємства "Шериф-пульт"

про стягнення 114 387,76 грн.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Венбест" (далі - ТОВ "Венбест", позивач) до Приватного підприємства "Шериф-пульт" (далі - ПП "Шериф-пульт", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 114 387,76 грн за договором про надання послуг з виїзду (реагування) групи мобільного реагування № 18425-Р від 01.03.2018.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ПП "Шериф-пульт" не виконало зобов`язань з оплати вартості послуг, наданих відповідно до актів здачі-приймання робіт за договором № 18425-Р від 01.03.2018 про надання послуг з виїзду (реагування) групи мобільного реагування, у зв`язку з чим у відповідача виник борг перед позивачем. У позові ТОВ "Венбест" просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 114 387,76 грн, з яких: основна заборгованість - у сумі 107 052,95 грн. та пеня - в сумі 7 334,81 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, проте, надіслав до суду заяву, в якій просив закрити провадження з підстав відсутності предмету спору у зв`язку зі сплатою заборгованості.

У відповідь на вказану заяву позивач подав заперечення, в яких зазначив, що відповідачем була сплачена лише сума основної заборгованості, а штрафні санкції, нараховані за неналежне виконання договору, - не сплачені, тому просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 7 334,81 грн.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті позову та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

01.03.2018 між ПП «Шериф-Пульт» (замовник) та ТОВ «Венбест» (виконавець) був укладений договір про надання послуг з виїзду (реагування) групи мобільного реагування № 18425-Р (далі - договір), за яким виконавець приймає на себе зобов`язання з надання послуг по виїзду (реагування) групи мобільного реагування (ГМР) на об`єкти, що знаходяться під спостереженням пункту централізованого спостереження (ПЦС) замовника, в якому спрацювали засоби системи охоронної сигналізації (СОС). Перелік об`єктів вказується в розрахунку-дислокації об`єктів замовника (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.2.4 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість наданих послуг за договором. Вартість послуг виконавця (до 3 виїздів ГРМ в місяць по одному об`єкту в межах міста) становить суму: 166,67 грн., ПДВ (20%) - 33,33 грн, загальна вартість - 200,00 грн. (п. 8.1 договору).

Згідно з п. 8.2 договору (в редакції додаткової угоди від 31.10.2023) вартість послуг замовника не залежить від фактичного часу охорони і становить суму 46 900,00 грн, ПДВ (20%) - 9 380,00 грн., загальна вартість - 56 280,00 грн з ПДВ за один місяць.

Оплата за цим договором здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, в термін перших п`ятнадцяти банківських днів поточного місяця (пункт 8.3 договору).

Згідно з п. 9.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами й скріплення його печатками сторін та діє протягом календарного року. Якщо за 15 днів до закінчення дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення договір вважається продовжений на той же термін на тих самих умовах, без обмеження кількості разів продовження дії договору (п. 9.2).

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 3 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги з виїзду (реагування) ГМР на об`єкти, що знаходяться під спостереженням пульту централізованого спостереження відповідача, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ВБ000046673 від 30.11.2023 на суму 56 653,33 грн (з ПДВ) та № ВБ000050759 від 29.12.2023 на суму 51 591,60 грн (з ПДВ).

Указані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) були відправлені відповідачу через програмне забезпечення M.E.Doc, призначене для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді, що підтверджується протоколами руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/ квитанцій. При цьому зазначені акти містять відмітку про їх доставку відповідачу та не містять будь-яких зауважень та заперечень відповідача щодо відомостей зазначених у них, відтак, суд дійшов висновку, що за умовами договору акти є погодженими сторонами.

Разом з тим судом встановлено, що відповідач, зі свого боку, умови договору не виконав, оплату наданих послуг не здійснив, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 107 052,95 грн. (56 653,33 + 51 591,60).

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 33 від 21.02.2024 на суму 107 052,95 грн з вимогою оплатити надані послуги.

Однак відповідач відповідь на вказану претензію не надав, заборгованість не сплатив, що стало причиною звернення позивача до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

За приписами статті ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

У той же час судом встановлено, що під час розгляду даного спору відповідач сплатив позивачу основну заборгованість в сумі 107 052,95 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1043 від 20.03.2024, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відтак, враховуючи сплату відповідачем заборгованості у сумі 107 052,95 грн., на час розгляду даного спору у ПП "Шериф-пульт" відсутній борг перед ТОВ "Венбест" з оплати наданих послуг за договором.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з ч. 4 п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення (закриття) провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Отже, оскільки судом встановлено, що грошове зобов`язання ПП "Шериф-пульт" в частині сплати вартості наданих послуг в сумі 107 052,95 грн, припинилось в процесі розгляду справи, то провадження у цій частині необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).

Разом з тим, крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 7 334,81 грн., нараховану за прострочення грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1, 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 5.1.1 договору сторони домовились, що у разі пропущення строку оплати наданих виконавцем послуг замовник за кожен день прострочення зобов`язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості.

На підставі наведених положень чинного законодавства та договору, враховуючи сплату відповідачем заборгованості за договором у сумі 107 052,95 грн. лише 20.03.2024, суд вважає, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов`язання заявлена правомірно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за заявлений період з 01.12.2023 по 07.03.2024, суд встановив, що нарахована сума обчислена арифметично правильно, відтак, позовні вимоги ТОВ "Венбест" щодо стягнення з відповідача пені в сумі 7 334,81 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

При цьому положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що в разі закриття (припинення) провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ухвалою суду.

Однак відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, враховуючи, що провадження в частині вимог про стягнення основної заборгованості було закрите за відсутністю предмета спору, проте, даний спір виник внаслідок порушення ПП "Шериф-пульт" своїх зобов`язань за договором, судовий збір у сумі 3 028,00 грн., сплачений позивачем, суд покладає на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" до Приватного підприємства "Шериф-пульт" про стягнення 114 387,76 грн в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості у сумі 107 052,95 грн. закрити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" до Приватного підприємства "Шериф-пульт" про стягнення 7 334,81 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Шериф-пульт" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 32, ідентифікаційний код 39208096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд 90/1, ідентифікаційний код 30310579) пеню в сумі 7 334 (сім тисяч триста тридцять чотири) грн 81 коп. та судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складене 4 липня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.