Ухвала

від 04.07.2024 по справі 910/7817/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

04.07.2024Справа № 910/7817/24

За заявою Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Сатурн» (03148, м. Київ, проспект Леся Курбаса, 2-Б)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобал Інжиніринг» (08292, Київська область, м. Буча, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, буд. 16В, офіс 4)

про видачу судового наказу про стягнення 97215, 25 грн

Суддя Бондаренко - Легких Г. П.

Без виклику представників.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Сатурн» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобал Інжиніринг» заборгованості у розмірі 97215, 25 грн за Договором оренди нежилих приміщень №1.120.ОУ22 від 01.06.2022, за яким заявник передав боржнику, у тимчасове платне користування, на умовах, визначених договором, нежитлові приміщення, які знаходяться на території підприємства заявника за адресою: м. Київ, вул. Леся Курбаса, 2-Б, загальною площею 97,9 м2.

Заява про видачу судового наказу обґрунтована неналежним виконання боржником взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів за договором у період з 01.06.2022 по 23.01.2024 у загальному розмірі 97 215, 25 грн.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви (ч. 1 ст. 149 ГПК Украни).

Згідно правил загальної підсудності - позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 1 ст. 27 ГПК України).

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України, яка визначає виключну підсудність справ, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність).

Із поданих матеріалів вбачається, що предметом спору за вищевказаною заявою про видачу судового наказу є стягнення заборгованості за орендними платежами по об`єкту оренди, який знаходиться у м. Києві.

Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 роз`яснено, що до спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір стосується як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, застосовується виключна підсудність. Словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Отже, з огляду на те, що спір пов`язаний з нерухомим майном, місцезнаходження якого м. Київ, то заяви про видачу судового наказу підсудна Господарському суду міста Києва.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. (п. 1 та п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України).

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Заявник стверджує, що у боржника наявна заборгованість по орендним платежам за період з 01.06.2022 по 23.01.2024 у розмірі 97 251, 25 грн.

Як вбачається, з Договору оренди нежилих приміщень №1.120.ОУ22 від 01.06.2022, загальна площа об`єкту оренди становить 97, 9 м2.

Згідно п. 2.1. Договору оренди - за користування орендованими площами (приміщеннями), майном та обладнанням орендар щомісяця перераховує на рахунок орендодавця орендні платежі шляхом та в терміни, передбачені цим Договором, та у розмірі згідно п. 2.3.1. цього Договору або в розмірі, що обумовлений в наступних Протоколах погодження договірної ціни, які також являються невід`ємними частинами цього Договору, та Додаткової угоди №1 (Додаток №3) до цього Договору.

Згідно п. 2.3.1. Договору - розмір орендної плати становить 41,01 грн за 1 м2.

Пунктом 3.2. Договору сторони визначили, що оплата проводиться у 2 етапи:

- аванс на поточний місяць (в розмірі 75 % розміру орендних платежів, нарахованих за попередній місяць, згідно п. 2.3.1-2.4. Договору) сплачується до 15-го числа поточного місяця згідно виставленого рахунку;

- розрахунок вартості наданих послуг та оренди, протокол договірної ціни та акт виконаних робіт на надані послуги надаються згідно п. 3.2.3. даного договору оренди;

- на підставі цих документів проводиться остаточний розрахунок між сторонами, остаточний розрахунок за попередній місяць проводиться одночасно зі сплатою авансу на поточний місяць.

Згідно п. 2.3. Договору протокол погодження ціни підписується сторонами на кожний календарний місяць на протязі 5-ти робочих днів наступного місяця.

Проте, до заяви про видачу судового наказу заявником не додано протокол погодження ціни та акт виконаних робіт на надані послуги, що надсилались би боржнику у порядку п. 2.3. Договору та на підставі яких у боржника виникає обов`язок з остаточного розрахунку по оренді.

До заяви долучено лише довідка по взаєморозрахунках та акт звіряння розрахунків станом на 23.01.2024, що підписані лише з боку заявника та не є первинними документами, що належним чином відображають відомості господарських операцій, а отже і не доводять розмір виниклої заборгованості.

Відтак, заявник не довів виникнення у нього грошової вимоги до боржника на суму 97 215, 25 грн, та на переконання суду згідно з п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України існують підстави для відмови заявнику у видачі судового наказу.

Крім того, до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору (п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України).

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З наданої суду платіжної інструкції №274 від 21.03.2024 вбачається, що судовий збір сплачено до ГУК у Київській області за розгляд заяви Господарським судом Київської області, а не судом за місцем розгляду заяви - Господарським судом міста Києва.

Отже, заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам статті 150 ГПК України, та на переконання суду згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України існують підстави для відмови заявнику у видачі судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 150, 152, 153, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному акціонерному товариству «Науково-виробниче підприємство «Сатурн» у видачі судового наказу.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких