Рішення

від 05.07.2024 по справі 910/3092/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2024Справа № 910/3092/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі"

4) Фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича

про стягнення 351 920,87 грн.

Суддя Борисенко І.І.

без повідомлення учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (далі - ТОВ "Бест Лізинг", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (далі - ТОВ "Оазіс Парк", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" (далі - ТОВ "Оксі Рент", відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі" (далі - ТОВ "Оксі Таксі", відповідач-3), Фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича (далі - ФОП Вовк О. М., відповідач-4), про солідарне стягнення заборгованості у сумі 351 920,87 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення лізингоодержувачем - ТОВ "Оазіс Парк" (відповідачем-1) зобов`язань в частині своєчасної сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 220121-23/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022, внаслідок чого у ТОВ "Оазіс Парк" утворилась заборгованість. Також позивач вказує, що обов`язок повернути вказану заборгованість виник і у поручителів - ТОВ "Оксі Рент" (відповідача-2) та ТОВ "Оксі Таксі" (відповідача-3), ФОП Вовк О. М. (відповідача-4) в силу договорів поруки № 220121-11/П від 21.01.2022, № 220121-12/П від 21.01.2022, договором поруки № 220121-13/П від 21.01.2022.

У позові ТОВ "Бест Лізинг" просило солідарно стягнути з ТОВ "Оазіс Парк", ТОВ "Оксі Рент", ТОВ "Оксі Таксі", ФОП Вовка О. М. основний борг за лізинговими платежами у сумі 37 055,10 грн., пеню (згідно з п. 7.1.1 договору) у сумі 16 663,08 грн., неустойку за несвоєчасне повернення об`єкту лізингу (згідно з п. 7.1.2 договору) у сумі 269 648,38 грн., штраф за неподання відомостей про стан та адресу базування об`єкта лізингу (згідно з 7.1.3 договору) у сумі 11 700,00 грн., проценти річних (згідно з п. 2.7 договору) у сумі 16 854,31 грн., що разом становить 351 920,87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам спору надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Вказана ухвала 20.03.2024 була відправлена позивачем в електронний кабінет ТОВ "Оазіс Парк", ТОВ "Оксі Рент", ТОВ "Оксі Таксі", ФОП Вовку О. М. та 21.03.2024 доставлена відповідачам.

Проте, у визначений законом строк відповідачі, належним чином повідомлені про розгляд справи, відзиву на позов не надали. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідачі не скористались наданим їм правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, а також додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.2022 між ТОВ "Бест Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "Оазіс Парк" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 220121-23/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу.

Об`єкт лізингу - автомобіль Peugeot 301, 2021 року випуску, номер кузову (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , загальною вартістю 390 000,00 грн. (п. 4 договору лізингу).

Строк лізингу - 48 місяців. Максимальний термін передачі, з врахуванням положень додатку "Загальні умови" - 25.02.2022. Місце передачі: 04655, м. Київ, вул. Столичне Шосе, 90. Мінімальний строк для дострокового придбання (з дати передачі) - 13 місяців. Гранична дата сплати авансованого лізингового платежу - 10.02.2022 (п. 5 договору лізингу).

Додатком до договору фінансового лізингу № 220121-23/ФЛ-Ю-А є загальні умови договору.

Відповідно до п. 1.1 загальних умов договору лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку "специфікація", а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов та на підставі цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.

Пунктом 1.2 загальних умов договору передбачено, що строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в додатку "Графік сплати лізингових платежів" до договору та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

Остаточна загальна вартість предмета лізингу - це вартість предмета лізингу вказана в акті, або в останньому по даті акті коригування вартості предмета лізингу, направленому лізингодавцем лізингоодержувачу (п. 2.1.5 загальних умов договору).

Згідно з п. 2.1.7 загальних умов договору число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п. 2.1.7.1 загальних умов договору.

Відповідно до п. 2.1.7.1 загальних умов договору числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту. В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується у останній робочий день відповідного календарного місяця.

Як передбачено у п. 2.4 загальних умов договору якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Відповідно до п. 5.2.1 загальних умов договору лізингоодержувач зобов`язаний щомісяця (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленою додатком "Довідка" до договору. В разі настання з предметом лізингу подій, які мають ознаки страхового випадку лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком "Довідка" до договору. У разі недотримання умов цього пункту договору лізингооджержувач сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 10 відсотків остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен випадок. Сторони визначили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості об`єкта лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 10 відсотків від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу.

Пунктом 6.6.1 загальних умов договору передбачено, що лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення предмета лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні, місцем виконання договору (зобов`язань по договору) щодо повернення лізингоодержувачем предмета лізингу є місцезнаходження лізингодавця. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення предмета лізингу, повернути предмет лізингу лізингодавцю. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання (знаходження, експлуатації, ремонту тощо) предмета лізингу без будь-яких погоджень або дозволів лізингоодержувача або будь-яких інших осіб, з покладенням на лізингоодержувача понесених при цьому витрат. Лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів з дня, наступного за днем відправлення лізингодавцем відповідного про це повідомлення та з цього моменту цей договір є розірваним.

Даний договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (п. 10.1).

Додатком до договору фінансового лізингу № 220121-23/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022 сторонами узгоджено "Графік сплати лізингових платежів", у якому визначено періоди лізингу, розмір лізингових платежів, розмір відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу, в т.ч. ПДВ 20% у кожен період лізингу, винагороду (комісію) лізингодавця за отриманий в лізинг предмет лізингу, без ПДВ, та загальний лізинговий платіж, в т. ч. ПДВ 20 %.

Специфікацією до договору лізингу, яка є додатком до договору фінансового лізингу № 220121-23/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022, передбачено, що предметом лізингу є автомобіль Peugeot 301, 2021 року випуску, загальною вартістю 390 000,00 грн.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовим лізингом є вид цивільно-правових відносин, що виникають з договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору фінансового лізингу ТОВ "Бест Лізинг" передало лізингоодержувачу - ТОВ "Оазіс Парк" об`єкт лізингу, а саме - автомобіль Peugeot 301, 2021 року випуску, номер кузову (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , загальною вартістю 390 000,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 27.01.2022. Отже, у відповідача-1 виник обов`язок сплачувати лізингові платежі.

Проте, ТОВ "Оазіс Парк" (відповідач-1) у березні 2022 та квітні 2022 неналежним чином виконало свої зобов`язання зі сплати лізингових платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 37 055,10 грн.

02.05.2022 ТОВ "Бест Лізинг" звернулось до відповідача-1 з повідомленням № 1327 про розірвання, зокрема, договору фінансового лізингу № 220121-23/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022. У цій же вимозі позивач просив повернути об`єкт лізингу позивачу 11.05.2022.

Проте, у зазначений позивачем строк (11.05.2022) відповідач-1 предмет лізингу ТОВ "Бест Лізинг" не повернув та заборгованість у сумі 37 055,10 грн. не сплатив. А як вбачається з акту прийому-передачі від 22.12.2022 об`єкт лізингу був повернутий позивачу у пошкодженому стані.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач-1 доказів сплати заборгованості за договором фінансового лізингу не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що у ТОВ "Оазіс Парк" виникла заборгованість за лізинговими платежами у сумі 37 055,10 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені (згідно з п. 7.1.1 договору) у сумі 16 663,08 грн. за період з 17.03.2022 по 16.04.2023, неустойки за несвоєчасне повернення об`єкту лізингу (згідно з п. 7.1.2 договору) у сумі 269 648,38 грн., штрафу за неподання відомостей про стан та адресу базування об`єкта лізингу (згідно з 7.1.3 договору) у сумі 11 700,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.1.1 загальних умов договору закріплено обов`язок лізингоодержувача сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі, яка діяла в період прострочення, за порушення обов`язку зі своєчасної сплати платежів протягом всього періоду прострочення від простроченої заборгованості за платежами за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 7.1.2 загальних умов договору лізингоодержувач та/або інші особи, яким об`єкт лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули об`єкт лізингу або повернули його невчасно, лізингоодержувач сплачує договірну санкцію у розмірі 1 % остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен день прострочення повернення об`єкта лізингу.

Пунктом 7.1.3 загальних умов договору закріплено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 1 % остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок порушення умов пунктів 6.2 договору, 4 та 5 особливих умов договору, а також пунктів 2.15, 2.16, 3.6, 4.1.2., 4.1.7., 4.8., 5.2., 5.3., 10.2 загальних умов. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості предмету лізингу) протягом строку дії договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.1.1 загальних умов договору сторони домовились, що нарахування пені за прострочення сплати платежів, передбачених договором та/або чинним законодавством припиняється через дванадцять місяців від дня, коли сплата мала відбутись.

Таким чином, зважаючи на допущене відповідачем-1 порушення зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про сплату неустойки (пені та штрафу) є правомірними.

Перевіривши розрахунок заявлених позивачем штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд вважає за необхідне стягнути пеню (згідно з п. 7.1.1 договору) у сумі 16 663,08 грн. за період з 17.03.2022 по 16.04.2023, неустойку за несвоєчасне повернення об`єкту лізингу (згідно з п. 7.1.2 договору) у сумі 269 648,38 грн., штраф за неподання відомостей про стан та адресу базування об`єкта лізингу (згідно з 7.1.3 договору) у сумі 11 700,00 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення процентів річних (згідно з п. 2.7 договору) у сумі 16 854,31 грн. за період з 17.03.2022 по 21.02.2024, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2.7 договору лізингодавець зобов`язується сплатити 24 % річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.

За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення 24% річних судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення 16 854,31 грн. - 24% річних підлягають задоволенню в заявленій позивачем сумі.

Щодо вимог про солідарне стягнення вказаної заборгованості з поручителів (ФОП Вовка О. М., ТОВ "Оксі Рент" та ТОВ "Оксі Таксі"), суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки на підставі п. 2 ст. 554 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов`язань за договором № 220121-23/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022 було укладено наступні договори поруки:

- № 220121-13/П від 21.01.2022 між ТОВ "Бест Лізинг" (кредитор), ТОВ "Оазіс Парк" (боржник) та ФОП Вовком О. М. (поручитель) (далі - договір поруки-1);

- № 220121-11/П від 21.01.2022 між ТОВ "Бест Лізинг" (кредитор), ТОВ "Оазіс Парк" (боржник) та ТОВ "Оксі Рент" (поручитель) (далі - договір поруки-2);

- №220121-12/П від 21.01.2022 між ТОВ "Бест Лізинг" (кредитор), ТОВ "Оазіс Парк" (боржник) та ТОВ "Оксі Таксі" (поручитель) (далі - договір поруки-3).

Відповідно до вказаних договорів поруки, поручителі зобов`язуються солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за контрактом у повному обсязі, а саме: сплату кредитору лізингових платежів у встановлені контратом строки. Розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути змінени (збільшений); сплату кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту та/або чинного законодавства України.

При невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язань за контрактом, виконання яких забезпечується цим договором, поручитель і боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов`язань за договором як від боржника, так і від поручителя окремо, так і від боржника та поручителя одночасно, як в повному обсязі, так і в частині боргу (п. 3 договорів поруки).

Пунктами 4 договорів поруки їх сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язання, виконання якого забезпечується цим договором, поручитель окремо повинен виконати таке зобов`язання перед кредитором за боржника протягом 3 робочих днів з дня отримання відповідної вимоги/вимог від кредитора. Сторони досягли згоди про те, що в разі неотримання поручителем вимоги кредитора (в т.ч., але не обмежуючись, якщо: поручитель змінив адресу, зазначену в договорі, та письмово не повідомив про це кредитора, або вимога кредитора повернута кредитору (в. т.ч., але цим не обмежуючись, у зв`язку з зазначенням неповної адреси (якщо адреса у такому вигляді була зазначена поручителем у цьому договорі або у подальшому письмовому повідомленні поручителя про зміну адреси), або відсутністю поручителя за адресою направлення вимоги, або відмовою від отримання вимоги, або закінчення терміну зберігання поштовим відділенням поштового відправлення тощо), вважається, що строк виконання поручителем свого обов`язку за цим договором настав протягом 10 календарних днів з моменту направлення кредитором відповідної вимоги на адресу поручителя, зазначену в цьому договорі (якщо про іншу адресу в подальшому поручитель письмово цінним листом або нарочно не повідомив кредитора).

26.02.2024 та 27.02.2024 позивач звертався до відповідачів-3, 4 (поручителів) з вимогами сплатити заборгованість за договорами фінансового лізингу. Проте, вказані вимоги зазначеними відповідачами були залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Тобто, суд зазначає, що відсутність вимоги кредитора, направленої у досудовому порядку (зокрема, відповідачу-2), не припиняє поруки та ніяким чином не нівелює право кредитора вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, а отже, і обов`язку поручителів нести відповідальність за невиконання забезпечених порукою зобов`язань.

Відповідачі - 2, 3, 4 доказів, які б підтверджували належне виконання ними зобов`язань зі сплати лізингових платежів у сумі 37 055,10 грн., пені (згідно з п. 7.1.1 договору) у сумі 16 663,08 грн., неустойки за несвоєчасне повернення об`єкту лізингу (згідно з п. 7.1.2 договору) у сумі 269 648,38 грн., штрафу за неподання відомостей про стан та адресу базування об`єкта лізингу (згідно з 7.1.3 договору) у сумі 11 700,00 грн., процентів річних (згідно з п. 2.7 договору) у сумі 16 854,31 грн. суду не надали та доводів позивача не спростували, відтак, суд вважає, що у відповідачів-2, 3, 4 виник солідарний обов`язок з відповідачем-1 нести відповідальність перед позивачем зі сплати вказаних сум.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, проте відповідачі доказів, які підтверджують сплату ними заборгованості суду не надали, доводів позивача не спростували, тому суд дійшов висновку, що позов ТОВ "Бест Лізинг" про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ "Оазіс Парк", ФОП Вовка О. М., ТОВ "Оксі Рент" та ТОВ "Оксі Таксі" є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі, у заявлених позивачем сумах.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі", Фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича про стягнення 351 920,87 грн. задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 44369067), Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корпус 4; ідентифікаційний код 43400158), Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі" (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корпус 4; ідентифікаційний код 40300986), Фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б; ідентифікаційний код 33880354) основний борг за лізинговими платежами у сумі 37 055 (тридцять сім тисяч п`ятдесят п`ять) грн. 10 коп., пеню у сумі 16 663 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 08 коп., неустойку за несвоєчасне повернення об`єкту лізингу у сумі 269 648 (двісті шістдесят дев`ять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 38 коп., штраф за неподання відомостей про стан та адресу базування об`єкта лізингу у сумі 11 700 (одинадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп., проценти річних у сумі 16 854 (шістнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 31 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 44369067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б; ідентифікаційний код 33880354) 1 055 (одна тисяча п`ятдесят п`ять) грн 76 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корпус 4; ідентифікаційний код 43400158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б; ідентифікаційний код 33880354) 1 055 (одна тисяча п`ятдесят п`ять) грн 76 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі" (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корпус 4; ідентифікаційний код 40300986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б; ідентифікаційний код 33880354) 1 055 (одна тисяча п`ятдесят п`ять) грн 76 коп. судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б; ідентифікаційний код 33880354) 1 055 (одна тисяча п`ятдесят п`ять) грн 76 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 05 липня 2024

Суддя Борисенко І. І.