Рішення

від 05.07.2024 по справі 911/3288/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3288/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

01011, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4-А, код ЄДРПОУ 14305909

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФАНЖИ"

09308, Київська область, Володарський район, село Рачки, вулиця Квітнева, будинок 53, код ЄДРПОУ 39638184

2) ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за участі представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача-1: не з`явився;

відповідача-2: не з`явився;

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №2787/23 від 30.10.2023) Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФАНЖИ" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неповерненням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФАНЖИ" кредиту та відсотків за договором про надання овердрафту №015/80460/1244672 від 13.10.2021 та забезпечення виконання цього зобов`язання ОСОБА_1 за договором поруки № 015/80460/1244672/П від 13.10.2021.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 19.12.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №5657/23 від 19.12.2023) про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання 19.12.2023 представники сторін не з`явились, усі учасники справи про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2023 підготовче засідання відкладено на 30.01.2024.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №583/24 від 17.01.2024) про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання 30.01.2024 представники сторін не з`явились, усі учасники справи про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Судом врахована заява позивача (вх. №583/24 від 17.01.2024) про розгляд справи без участі представника та належне повідомлення відповідачів про судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 27.02.2024.

У судове засідання 27.02.2024 з`явився представник позивача, представники відповідачів у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 26.03.2024, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2024 сторін повідомлено про судове засідання 26.03.2024.

Ухвала Господарського суду Київської області від 04.03.2024 доставлена до електронного кабінету позивача в системі "Електронний суд" 07.03.2024 о 12:34, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Ухвала Господарського суду Київської області від 04.03.2024 доставлена до електронного кабінету представника позивача в системі "Електронний суд" 07.03.2024 о 12:34, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Ухвала Господарського суду Київської області від 04.03.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФАНЖИ" в системі "Електронний суд" 07.03.2024 о 12:34, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Ухвала Господарського суду Київської області від 04.03.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача - ОСОБА_1 в системі "Електронний суд" 07.03.2024 о 12:34, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

У судове засідання 26.03.2024 з`явився представник позивача, представники відповідачів не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені через систему «Електронний суд».

У судове засідання 26.03.2024 представники сторін не з`явились, усі учасники справи про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином через систему «Електронний суд».

Суд констатує, що за час розгляду справи, попри направлення відповідачам судової кореспонденції, останні не скористалися можливістю заявити суду свої позиції у справі, подати відзив у встановлений судом строк чи після спливу такого строку з відповідним клопотанням про його поновлення, висловити заперечення щодо позову чи надати будь-які інші пояснення по суті спору чи з процесуальних питань.

У зв`язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами дослідження матеріалів справи, всебічного і повного з`ясування всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об`єктивної оцінки доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд

встановив:

13 жовтня 2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (далі - кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФАНЖИ" (далі - позичальник, відповідач - 1) укладено Договір про надання овердрафту № 015/3187/560367 (далі - Кредитний договір), за умовами якого кредитор на умовах цього договору надає позичальнику протягом строку доступності овердрафту можливість використання овердрафту в межах поточного ліміту.

Позичальник зобов`язується використовувати овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.9. Кредитного договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити овердрафт/кредитну заборгованість, сплатити проценти за користування овердрафтом/кредитною заборгованістю та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором, у строки, передбачені договором, але не пізніше дати закінчення строку овердрафту (пункт 1.2. Кредитного договору).

Відповідно до пунктів 1.3., 1.4. Кредитного договору максимальний ліміт за Договором складає 1500000,00 грн., у межах якого встановлюється поточний ліміт.

На дату укладення Кредитного договору поточний ліміт складає 500000,00 грн. Поточний ліміт за договором не може перевищувати 70% від середньомісячних надходжень за останні три календарних місяці на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора. При цьому, розрахунок середньомісячних надходжень здійснюється відповідно до пункту 2.4. Кредитного договору. В подальшому, поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 2 договору.

Пунктом 1.6. Кредитного договору узгоджено, що з моменту виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку, кредитор вважається таким, що надав позичальнику овердрафт, дебетове сальдо, зафіксоване на поточному рахунку на кінець кожного календарного дня, або сума кредитної заборгованості є заборгованістю позичальника за овердрафтом.

Згідно з пунктами 1.7., 1.8. Кредитного договору строк овердрафту: з дати виконання позичальником умов, передбачених пунктом 2.1. договору по дату закінчення строку овердрафту.

Строк доступності овердрафту: з дати початку строку овердрафту, визначеного згідно з пунктом 1.6. Кредитного договору - по дату закінчення строку доступності овердрафту.

Відповідно до пункту 1.9. Кредитного договору цільовим використанням овердрафту за Договором є поповнення обігових коштів, фінансування ведення фінансово-господарської діяльності та поточних та/або не передбачуваних витрат позичальника. Позичальник не має права використовувати кошти овердрафту на інші цілі. За рахунок овердрафту не можуть здійснюватись операції з примусового стягнення коштів з поточного рахунку позичальника.

Згідно з пунктом 2.1. Кредитного договору поточний ліміт встановлюється після виконання таких обов`язкових умов: сплати комісії, передбаченої пунктом 4.9. договору; укладення та належне виконання договорів забезпечення та набрання чинності договорами страхування (полісами) на користь кредитора як вигодонабувача, відповідно до статті 3 Договору; відсутність обставин дефолту.

Виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за Кредитним договором, забезпечується порукою, відповідно до договору поруки, що повинен бути укладений одразу після укладення договору, між кредитором і поручителем - ОСОБА_1 (підпункт 3.1.1. пункту 3.1. Кредитного договору).

Відповідно до пункту 4.1. Кредитного договору проценти за користування овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 14,45% річних.

З дати скасування максимального ліміту та поточного ліміту з будь-яких підстав, зазначених в пунктах 8.2., 8.3. (крім підпункту 8.3.4.) Кредитного договору, проценти за користування кредитною заборгованістю розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 40% річних (пункт 4.2. Кредитного договору).

Згідно з пунктом 4.3. Кредитного договору нарахування процентів за користування овердрафтом/кредитною заборгованістю здійснюється виходячи з зазначених у Договорах розмірів процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом/кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності безперервного дебетового сальдо/кредитної заборгованості.

Відповідно до пункту 5.1. Кредитного договору протягом строку овердрафту позичальник зобов`язаний здійснювати погашення овердрафту не пізніше останнього дня максимального строку безперервного дебетового сальдо та не пізніше дати закінчення строку овердрафту, в залежності від того, яка дата настане раніше. Якщо останній календарний день максимального строку безперервного дебетового сальдо є банківським днем, то для погашення такого дебетового сальдо позичальника має забезпечити наявність грошових коштів на поточному рахунку на кінець останнього банківського дня, що передує останньому календарному дню максимального строку безперервного дебетового сальдо. Якщо дата закінчення строку овердрафту не є банківським днем, то для погашення овердрафту позичальник зобов`язаний забезпечити наявність грошових коштів на поточному рахунку для погашення дебетового сальдо процентів та інших платежів, на кінець останнього банківського дня, що передує даті закінчення строку овердрафту.

13 жовтня 2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладений договір поруки №015/80460/1244672/П (далі - Договір поруки), за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний: повернути кредит в розмірі 300000,00 грн., в порядку, передбаченому Кредитним договором, не пізніше 15.05.2022, або іншої дати, визначеної відповідно до умов Кредитного договору; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 14,45% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов Кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим Договором; сплатити комісії в розмірах, передбачених Кредитним договором; сплатити пені, штрафи, передбачені Кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов`язані з неналежним виконанням позичальником умов Кредитного договору.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені Кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань (пункт 1.2. Договору поруки).

Відповідно до пункту 2.1. Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, кредитор набуває право вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями.

Згідно з пунктом 2.2. Договору поруки поручитель зобов`язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов`язань протягом 10 календарних днів з дати відправлення вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, зазначеному кредитором у вимозі.

Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань.

Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Строк поруки, що встановлена цим Договором, за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов`язання (пункти 6.1., 6.2. Договору поруки).

Позивач зазначає, що він належним чином виконував свої зобов`язання за Кредитним договором та надав відповідачу-1 овердрафт, на підтвердження чого до матеріалів справи надані копії виписок з рахунку відповідача-1.

Позивач зазначає про виникнення обставин настання дефолту згідно із статтею 8 Кредитного договору, у зв`язку з чим, на підставі умов статті 8 позивач звернувся до відповідача-1 про дострокове виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором: сплату заборгованості за відсотками, а також повернення кредиту в розмірі 499964,45 грн.

Проте, визначені позивачем (банком) обставини дефолту як підстава для вимоги про дострокове припинення договору та повернення коштів змінювались протягом розгляду справи: відповідно до змісту позовної заяви позивач зазначає, що відповідач-1, у порушення взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором, не здійснював щомісячної сплати відсотків за користування кредитними коштами, що визначене позивачем обставинами дефолту, згідно із статтею 8 Кредитного договору, у зв`язку з чим, на підставі умов статті 8 позивач звернувся до відповідача-1 про дострокове виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором: сплату заборгованості за відсотками у розмірі 18209,66 грн., а також повернення кредиту в розмірі 499964,45 грн., тоді як у ході розгляду справи позивачем подане клопотання про долучення доказів (вх.№2624/24 від 12.03.2024) де надані інші принини скасування 31.03.2023 максимального та поточного лімітів овердрафту (відповідно до пункту 8.3.4. Кредитного договору - накладення арешту на кошти позичальника, із доданим доказом - копією постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О.С. про арешт коштів боржника (відповідача-1) від 15.03.2023), а також надані інші докази повідомлення відповідача-1 про це, з вимогою про сплату заборгованості за відсотками, станом на дату скасування лімітів, у розмірі 5542,07 грн., а також повернення кредиту в розмірі 499964,45 грн.

Судом враховано, що стаття 8 Кредитного договору регулює дострокове погашення овердрафту.

Як вказує позивач, ним застосований пункт 8.1. Кредитного договору: відповідно до пункту 8.1. Кредитного договору, у разі настання обставин дефолту кредитор має право на власний розсуд, без необхідності укладання будь-яких додаткових угод/договорів вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості (підпункт 8.1.2.).

За пунктом 8.2. Кредитного договору кредитор має право скористатися правами, зазначеними у пункті 8.1. Договору та пред`явити позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин дефолту, зокрема у випадку: порушення позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором чи накладення арешту на кошти позичальника.

Згідно з пунктом 8.3. Договору, додатково до пункту 8.2. Договору встановлюється такий порядок дострокового погашення овердрафту: максимальний ліміт та поточний ліміт скасовуються, а дата закінчення строку овердрафту є такою, що настала, у разі, зокрема, порушення позичальником строків сплати процентів за користування овердрафтом та комісії (підпункт 8.3.2.) чи накладення арешту на кошти позичальника (підпункт 8.3.4.).

Якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунтках 8.1.1. та/або 8.1.2. пункту 8.1. Кредитного договору, з підстав, зазначених у пункті 8.2. Договору, він повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов`язання кредитора є припиненими, а максимальний ліміт та поточний ліміт скасованими або встановленими в розмірі фактичної заборгованості позичальника з дати, що зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв`язку при відправленні повідомлення.

Позичальник зобов`язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше тридцятого календарного дня з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк).

Згідно з пунктом 8.5. Кредитного договору, у разі настання обставин, передбачених пунктом 8.3. Договору, максимальний ліміт та поточний ліміт скасовуються в дату настання однієї з таких обставин, про що кредитор повідомляє позичальника шляхом відправлення письмового повідомлення рекомендованим листом.

За пунктом 8.6. Кредитного договору з дати скасування максимального ліміту та поточного ліміту позичальник втрачає право на користування овердрафтом, заборгованість за овердрафтом, у разі наявності дебетового сальдо, є кредитною заборгованістю та переноситься для обліку на рахунок для обліку кредитів, а нараховані проценти переносяться на відповідні рахунки нарахованих доходів.

Позивач звернувся до відповідачів із вимогою про виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором (вих. №114/5-266694 від 26.06.2023 - до відповідача-1) та про дострокове виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором (вих. № 114/5-275804 від 30.08.2023 - до відповідача-2), у яких вимагав сплатити прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 499964,45 грн. та прострочену заборгованість за відсотками у розмірі 18209,66 грн., всього у сумі 518174,11 грн., які залишені відповідачами без відповіді та задоволення.

Судом взято до уваги, що позивачем надані до матеріалів справи належні докази направлення цих вимог відповідачам: копії списків згрупованих відправлень рекомендованих листів з відбитками календарних штемпелів відділень поштового зв`язку та фіскальних чеків.

Відповідно до наданих позивачем до матеріалів справи трекінгами відстеження вищевказаних поштових відправлень № 0600029839805, 0600043083845 - відправлення не вручені відповідачам підприємством поштового зв`язку під час доставки.

Щодо обставин невручення вимог позивача відповідачам судом враховане, що Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - кредитора (позивача).

Також позивачем надана суду інша вимога до відповідача-1: лист-повідомлення про скасування максимального та поточного лімітів овердрафту Аов030423, а саме: скасування 31.03.2023 максимального та поточного лімітів овердрафту (відповідно до пункту 8.3.4. Кредитного договору - накладення арешту на кошти позичальника, з вимогою про сплату заборгованості за відсотками, станом на дату скасування лімітів, у розмірі 5542,07 грн., а також повернення кредиту в розмірі 499964,45 грн., також надані докази надіслання цього повідомлення відповідачу-1: Список згрупованих відправлень рекомендованих листів.

Судом взято до уваги, що позивачем не надані до матеріалів справи належні докази направлення вищевказаного повідомлення про скасування максимального та поточного лімітів овердрафту Аов03042: Список згрупованих відправлень рекомендованих листів, що наданий позивачем на підтвердження направлення, являє собою лише типову форму 103 для таких документів при пересиланні поштою, куди внесені відомості про відповідача-1, проте, жодних відміток про те, що таке відправлення передано підприємству поштового зв`язку для пересилання: відбиток календарного штемпелю відділення поштового зв`язку, підпис відповідальної особи відправника та підпис відповідальної особи підприємства поштового зв`язку, що прийняв відправлення для пересилання, відсутні також докази оплати позивачем послуг поштового зв`язку: не надано фіскального чеку не містить відміток про оплату і Список згрупованих відправлень.

Однак, з огляду на диспозитивність господарського судочинства і те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень і докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 14, 74 Господарського процесуального кодексу України), з огляду на відсутність заперечень відповідачем-1 обставин направлення цієї вимоги, суд бере до уваги, що у спірних правовідносинах сторін за ініціативою позивача, з огляду на обставини дефолту, в розумінні Кредитного договору - накладення арешту на кошти відповідача-1, 31.03.2023 скасовано максимальний та поточний ліміти овердрафту із одночасною втратою відповідачем-1 права на користування овердрафтом і настанням строків повернення відповідачем-1 наданого овердрафту у розмірі 499964,45 грн. і нарахованих до цього часу відсотків за користування овердрафтом (у частині, що не сплачені, за розрахунком позивача у розмірі 5542,07 грн.).

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з позовом, в якому заявляє до стягнення солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом у розмірі 499964,45 грн., а також загальну заборгованість за відсотками у розмірі 22564,15 грн., включно із простроченою заборгованістю за відсотками у розмірі 18209,66 грн.

При цьому, за обставинами справи та наданими суду письмовими доказами позивачем за Кредитним договором нараховувалась така заборгованість: 1) станом на 31.03.2023 (перша вимога позивача від 03.04.2023 про скасування 31.03.2023 максимального та поточного лімітів овердрафту (відповідно до підпункту 8.3.4. пункту 8.3. Кредитного договору - накладення арешту на кошти позичальника, та дострокове повернення овердрафту) - в розмірі 499964,45 грн. кредитних коштів, на які банком нараховані відсотки у розмірі 5542,07 грн.; 2) станом на 26.06.2023 (друга вимога позивача від 26.06.2023 про повернення кредиту у зв`язку з порушенням відповідачем-1 умов договору) у розмірі 499964,45 грн. кредитних коштів, на які банком нараховані відсотки у розмірі 18209,66 грн.; 3) станом на 24.10.2023 (звернення з позовом до суду - дата позовної заяви) у розмірі 499964,45 грн. кредитних коштів, на які банком нараховані відсотки у розмірі 22564,15 грн.

За результатами оцінки вказаних обставин і наданих суду доказів у сукупності та вищевказаних умов Кредитного договору та Договору поруки, суд дійшов таких висновків.

Зобов`язанням, згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до листа Національного банку України від 31.10.2001 №12-111/1355-6569 «Роз`яснення щодо відображення в бухгалтерському обліку кредитів «овердрафт» відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України» овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт оформлюється договором, в якому зазначається ліміт овердрафту, умови його використання, відсотки за ним, а також відповідальність за несвоєчасне повернення. Відсотки за овердрафтом нараховуються на дебетовий залишок за рахунком за заздалегідь визначеною процентною ставкою. Враховуючи особливості надання кредиту "овердрафт", який надається лише надійним клієнтам банку, у разі порушення строків сплати основного боргу або процентів за овердрафтом банк має віднести заборгованість за овердрафтом на відповідні рахунки короткострокових кредитів.

Проценти за овердрафтом нараховуються згідно з договором за овердрафтом та обліковою політикою банку, але не рідше одного разу на місяць. Порядок сплати процентів визначається договором і здійснюється з поточного рахунка клієнта. У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом, відповідна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок прострочених нарахованих доходів.

У разі прострочення строку погашення основної суми боргу за овердрафтом, залишок за овердрафтом переноситься на рахунок простроченої заборгованості за наданими кредитами.

Згідно із статтею 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

За своєю правовою природою Договір овердрафту є кредитним договором, оскільки при наданні овердрафту кредитується рахунок позичальника.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 1056 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, вищевказані положення Кредитного договору, надані суду докази, розрахунок заборгованості та виписки з банківського рахунку відповідача-1, документально доведена заборгованість відповідача -1 з 31.03.2023 з повернення овердрафту у розмірі 499964,45 грн. та нарахованих до цього часу відсотків за користування коштами овердрафту в розмірі 5542,07 грн., з огляду на доведеність наявності підстав для реалізації позивачем тих прав, якими він скористався за статтею 8 Кредитного договору про дострокове погашення овердрафту: відповідно до підпункту 8.3.4. пункту 8.3. Кредитного договору - накладення арешту на кошти позичальника за постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О.С. про арешт коштів боржника (відповідача-1) від 15.03.2023, та відсутності заперечень відповідачами цих обставин, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення 499964,45 грн. основної заборгованості за кредитом та заборгованості за відсотками в розмірі 5542,07 грн., при цьому, заборгованість зі сплати відсотків у такому розмірі станом на 31.03.2023 пітверджується наданими суду виписками з банківського рахунку відповідача-1, розрахунком позивача станом на 30.03.2023 та умовами статті 4 Кредитного договору щодо визначення розміру відсотків та порядку їх сплати.

Стосовно вимоги про стягнення відсотків за Кредитним договором у розмірі 22564,15 грн., судом врахована усталена практика Верховного Суду про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Кредитного договору дата закінчення строку овердрафту - 13.10.2024, у зв`язку із вищевикладеними обставинами дефолту позичальника, кредитор звернувся про дострокове повернення кредитних коштів з 31.03.2023, станом на час такого звернення за час дії овердрафту нараховано 5542,07 грн. процентів за користування кредитом, станом на повторне звернення позивача з вимогою до відповідача-1 сплатити заборгованість за Кредитним договором, позивачем донараховані проценти за користування коштами овердрафту до 18209,66 грн. процентів за користування кредитом, суду заявляється про стягнення 22564,15 грн. заборгованості за відсотками, у межах якої позивач виділяє також "прострочену заборгованість" за відсотками у розмірі 18209,66 грн.

Зважаючи на зміст позовної заяви та вимог, що надіслані позивачем відповідачам, вищенаведені положення статті 8 Кредитного договору та долучені до позову розрахунки, станом на час пред`явлення позивачем до відповідача-1 вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України - 31.03.2023, розмір заборгованості за нарахованими за час дії овердрафту процентами складав 5542,07 грн., тоді як заявлені до стягнення у даній справі проценти у розмірі 22564,15 грн., донараховані після такої вимоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 навела такий правовий висновок у подібних правовідносинах.

У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Відповідно до пункту 8.8. Кредитного договору з дати скасування максимального ліміту та поточного ліміту та до повного погашення кредитної заборгованості позичальник сплачує проценти, виходячи з розміру, встановленого договором, та які нараховуються кредитором щомісяця на суму Кредитної заборгованості, з урахуванням періодів, визначених пунктом 4.8. договору.

Судом враховано, що за пунктом 4.8. Кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати проценти щомісяця в дату сплати процентів, та остаточно, при погашенні Овердрафту/Кредитної заборгованості.

Розділом Кредитного договору "Визначення термінів" передбачено таке значення визначення "Кредитної заборгованості" в розумінні цього Договору - це сума заборгованості позичальника, що відповідає сумі дебетового сальдо на дату закінчення строку овердрафту та/або на дату скасування максимального ліміту та поточного ліміту відповідно до умов пункту 8.3. Договору.

Зважаючи на вказані положення Кредитного договору, суд дійшов висновку, що проценти, які нараховані позивачем після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту (31.03.2023) передбачені тільки як проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»), зокрема, вони погоджені у відповідній статті 4 Кредитного договору "Проценти та комісійні винагороди", а не у статті 11 договору "Відповідальність сторін" і пунктом 4.8. Кредитного договору щодо обставин після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не змінюється правова природа таких процентів, лише встановлено, що період їх нарахування буде діяти до фактичного повернення коштів (фактичне нарахування процентів за користування коштами, що не містить ознак санкції, не вказано також у договорі за якими статтями Цивільного кодексу України встановлюються (стаття 536 Цивільного кодексу України) або збільшуються порівняно із загальними 3% річних (стаття 625 Цивільного кодексу України) такі проценти, натомість при встановленні у договорі міри відповідальності такі проценти не передбачені, встановлена пеня, стягнення якої не віднесено до позовних вимог.

Зважаючи на вказану позицію Великої Палати Верховного Суду судом здійснено тлумачення положень Кредитного договору в даній справі та враховано, що умови про сплату позичальником процентів після вимоги про дострокове погашення овердрафту до повного погашення кредитної заборгованості (пункт 8.8. Кредитного договору) містяться у статті 8, яка визначає порядок дострокового погашення овердрафту за вимогою кредитора, тоді як Кредитний договір має окрему статтю 11, яка прямо визначає, що нею погоджена відповідальність сторін за договором.

Судом враховано, що розмір процентів та порядок їх розрахунку, що заявлені до стягнення, протягом всього періоду нарахування позивачем не змінюються у залежності від дії чи скасування овердрафту, умовами договору лише продовжено строк нарахування процентів на правомірне користування овердрафтом (тобто у період, коли відповідач-1 міг розпоряджатися цими коштами) на період кредитної заборгованості (коли відповідач-1 вже не мав права розпоряджатися такими коштами), проте, мав би платити проценти за "користування коштами".

Зважаючи на зміст пункту 8.8. Кредитного договору, з урахуванням принципу contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав), у даному випадку - банку, суд дійшов висновку, що пункт 8.8. Кредитного договору визначає лише період нарахування процентів за користування кредитом при виникненні обставин дефолту позичальника та відповідного рішення кредитора вимагати дострокового повернення кредиту, натомість, не змінює правової природи таких процентів на санкцію, що, зокрема, підтверджується строком їх нарахування (без розмежування тридцятиденного періоду належного повернення кредиту і періоду неправомірного використання коштів по закінченню цього періоду).

Аналогічні умови кредитних договорів передбачені у правовідносинах, що були спірні у справі №910/4518/16, що переглядалась Великою Палатою Верховного Суду, де Суд дійшов таких висновків щодо застосування норм права, що регулюють кредитні правовідносини, зокрема, щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами, які згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України мають бути враховані судом у даній справі.

"75. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

76. Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

77. Отже, позичальник отримує "чужі" грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.

78. Поняття "користування кредитом", яким послуговуються скаржники, є окремим випадком "користування чужими коштами". Термін "користування чужими коштами" Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

79. Підстав відступити від указаних вище правових висновків немає.

80. Отже, "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Щодо нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК України

81. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

82. Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

83. Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

84. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

85. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

86. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

87. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

88. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на аналогічне правове регулювання можливості стягнення процентів поза межами встановленого договором строку повернення вкладу в спорах, в яких банки, на порушення умов договору банківського вкладу, не повертають вкладникам банківські вклади та нараховані за ними проценти. Проценти за банківським вкладом нараховуються лише в межах строку, визначеного у договорі банківського вкладу, тобто за правомірне користування цими коштами. Інакше кажучи, так само як банк не може нараховувати проценти за користування позичальником кредитом після спливу визначеного у договорі строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 444/9519/12), так само і вкладник за договором банківського вкладу після закінчення строку, на який зроблений вклад, позбавлений права вимагати стягнення процентів за правомірне користування банком цими коштами.".

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що позивачем неправомірно донараховувались відповідачу-1 проценти за користування овердрафтом після вимоги позивача про повернення овердрафту, відтак, позовна вимога про стягнення процентів підлягає частковому задоволенню у розмірі 5542,07 грн. (заборгованість за процентами, що нараховані протягом строку дії овердрафту і правомірного користування ним відповідачем-1), в іншій частині ця позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідачем-1 не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо отримання вимог позивача про дострокове повернення коштів та наявності у відповідача-1 перед позивачем заборгованості з повернення кредитних коштів та сплати процентів.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором, 13 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір поруки № 015/80460/1244672/П, за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний: повернути кредит в розмірі 500000,00 грн., в порядку, передбаченому Кредитним договором, не пізніше 13.10.2024, або іншої дати, визначеної відповідно до умов Кредитного договору; сплатити проценти за користування кредитором в розмірі 14,45% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов Кредитного договору, у тому числі на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим Договором; сплатити комісії в розмірах, передбачених Кредитним договором; сплатити пені, штрафи, передбачені Кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов`язані з неналежним виконанням позичальником умов Кредитного договору.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені Кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань (пункт 1.2 Договору поруки).

Відповідно до пункту 2.1. Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, кредитор набуває право вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями.

Згідно з пунктом 2.2. Договору поруки поручитель зобов`язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов`язань протягом 10 банківських днів з дати відправлення вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, зазначеному кредитором у вимозі.

Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань.

Зважаючи на вищевказані висновки суду, наявне невиконання відповідачем-1 грошових зобов`язань за Кредитним договором.

30.08.2023 позивач звернувся до поручителя - відповідача-2: ОСОБА_1 з вимогою про дострокове виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором вих. № 114/5-275804 від 30.08.2023, у якій вимагав сплатити заборгованість за кредитом у розмірі 499964,45 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 18209,66 грн., вимога не вручена відповідачу-2 ОСОБА_1 .

Судом взято до уваги, що позивачем надані до матеріалів справи належні докази направлення цієї вимоги відповідачу-2: копії списку згрупованих відправлень рекомендованих листів з відбитком календарного штемпелю відділення поштового зв`язку та фіскального чеку.

Відповідно до наданого позивачем до матеріалів справи трекінгу відстеження цього поштового відправлення № 0600043083845 - відправлення не вручене відповідачу-2 підприємством поштового зв`язку під час доставки.

Щодо обставин невручення вимоги позивача відповідачу-2 судом враховане, що Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - позивача.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем та відповідачем-2 укладений Договір поруки, поручитель зобов`язався відповідати перед банком за зобов`язання позичальника, в разі порушення останнім зобов`язань за Договором.

Таким чином, оскільки факт порушення позичальником зобов`язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника визначений судом за первинними документами та аналізом вимог чинного законодавства, вимоги банку до боржника та поручителя, в частині, що визнана судом обґрунтованою, підлягають задоволенню та солідарному стягненню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі під час розгляду справи не надали суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договорами.

За таких обставин, за результатом оцінки наданих суду доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору у повному обсязі на відповідачів в порядку частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок їх неправильних дій.

У зв`язку із тим, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, то у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4-А, код ЄДРПОУ 14305909) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФАНЖИ» (09308, Київська область, Володарський район, село Рачки, вулиця Квітнева, будинок 53, код ЄДРПОУ 39638184) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФАНЖИ" (09308, Київська область, Володарський район, село Рачки, вулиця Квітнева, будинок 53, код ЄДРПОУ 39638184) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4-А, код ЄДРПОУ 14305909) 499964,45 грн (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири гривні сорок п`ять копійок) заборгованості за кредитом та 5542,07 грн. (п`ять тисяч п`ятсот сорок дві гривні сім копійок) заборгованості за відсотками.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФАНЖИ" (09308, Київська область, Володарський район, село Рачки, вулиця Квітнева, будинок 53, код ЄДРПОУ 39638184) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4-А, код ЄДРПОУ 14305909) 3918,97 грн. (три тисячі дев`ятсот вісімнадцять гривень дев`яносто сім копійок) витрат зі сплати судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4-А, код ЄДРПОУ 14305909) 3918,97 грн. (три тисячі дев`ятсот вісімнадцять гривень дев`яносто сім копійок) витрат зі сплати судового збору.

5. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 05.07.2024.

Суддя С.О. Саванчук