Ухвала

від 27.06.2024 по справі 914/2442/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.06.2024Справа № 914/2442/20

м.Львів

за заявою: Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Рогатин Івано-Франківська область

про поновлення строку для пред`явлення судового наказу до виконання та про видачу дублікату судового наказу

у справі №914/2442/20

за заявою: Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Рогатин Івано-Франківська

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлото-Галичина», м. Львів

за вимогою: про стягнення 143 400,00 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна №12/04/2017 Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Сосницькій А.А.

Представники сторін:

Від заявника (стягувача): не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлото-Галичина» 143 400,00 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна №12/04/2017.

23.09.2020р. судом було видано судовий наказ про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлото-Галичина» на користь Фізичної особи-підприємця Кліщ Галини Степанівни143 400,00 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна №12/04/2017.

16.11.2020р. судовий наказ набрав законної сили та був скерований стягувачу 19.11.2020р.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 28.06.2022 судом задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні. Замінено сторону у виконавчому провадженні у справі №914/2442/20 за заявою ФОП ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлото-Галичина» 143 400,00 грн. заборгованості - з ФОП ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на її правонаступника (спадкоємця за законом) ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

17.06.2024, за вх.№2341/24, від стягувача надійшла заява про поновлення строку для пред`явлення судового наказу Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 у справі №914/2442/20 до виконання та про видачу дублікату судового наказу Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 у справі №914/2442/20.

Ухвалою суду від 21.06.2024 судове засідання з розгляду заяви призначено на 27.06.2024.

Заявник та боржник явки представників в засідання суду не забезпечили.

Судом з`ясовано:

Господарським судом Львівської області у справі №914/2442/20 було видано судовий наказ від 23.09.2020 року, що набрав законної сили 16.11.2020 року.

Постановою Личаківського ВДВС у м.Львові ЗМУМЮ було відкрито провадження №64294364 із виконання судового наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2442/20 від 23.09.2020 року.

Стягувач у заяві від 17.06.2024 зазначив, що відповідно до листа Личаківського ВДВС у м. Львові ЗМУМЮ від 14.05.2024 року вих.№33234, отриманого в травні 2024 року, вказано, що матеріали провадження №64294364 були знищені. А тому не може бути виконана вимога заявника про надання копій матеріалів виконавчого провадження чи надання виконавчого провадження для ознайомлення.

Як вбачається з листа начальника відділу Личаківського ВДВС м. Львова ЗМУМЮ державним виконавцем 29.03.2021 року винесено постанову про закінчення ВП на підставі п.3 ч.1 ст.39 (припинення юридичної особи, смерть стягувача або боржника, визнання безвісно відсутнім) ЗУ «Про виконавче провадження», копію якої разом з виконавчим документом скеровано до суду за вихідним номером №12 085 від 29.03.2021.

Заявник зазначив, що рішення суду-судовий наказ від 23.09.2020р. у справі №914/2442/20 не виконано в повному обсязі, а тому просить суд поновити строк для пред`явлення до виконання судового наказу та видати його дублікат.

Стаття 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює вимоги до виконавчого документа, зокрема, у виконавчому документі зазначається строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що строк пред`явлення наказу до виконання було перервано, виконавчий документ не було повернуто стягувачу. Враховуючи зазначене, а також беручи до уваги заміну стягувача у виконавчому провадженні, причини для поновлення строку для пред`явлення судового наказу до виконання є поважними, відтак наявні підстави для поновлення строку для пред`явлення судового наказу до виконання.

У своїй заяві стягувач також просить видати дублікат судового наказу від 23.09.2020 року.

Відповідно до п. 19.4 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Як встановлено судом, 05.04.2021 за вх.№ 8103/21, до суду поступила постанова Личаківського ВДВС м. Львова ЗМУМЮ від 29.03.2021 року про закінчення ВП (припинення юридичної особи, смерть стягувача або боржника, визнання безвісно відсутнім) ЗУ «Про виконавче провадження» до якої долучено судовий наказ від 23.09.2020 у справі №914/2442/20.

Отже, судовий наказ від 23.09.2020 не був втрачений та знаходиться в матеріалах справи № 914/2442/20, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для видачі дублікату такого виконавчого документу.

Поряд з цим, суд зазначає, що статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За положеннями статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції наголосив на гарантоване статтею 6 Конвенції право на суд, яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов`язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід`ємною частиною судового процесу з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).

Крім цього, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду у справі Ліпісвіцька проти України зазначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У рішеннях Європейського суду у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 також зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У зв`язку з вищенаведеним, та беручи до уваги заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, поновлення строку для пред`явлення судового наказу від 23.09.2020, суд вважає за можливе надіслати оригінал судового наказу від 23.09.2020, який знаходиться у матеріалах справи стягувачу, ОСОБА_1 , на зазначену у заяві адресу, для пред`явлення його до виконання, залишивши в матеріалах справи копію цього судового наказу.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 329, п. 19.4 Розділу ХІ Господарського процесуального кодексу, суд-

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 від 17.06.2024 задоволити частково.

2. Поновити строк для пред`явлення до виконання судового наказу Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 у справі №914/2442/20.

3. У видачі дублікату судового наказу Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 року по справі №914/2442/20 - відмовити.

4. Надіслати оригінал судового наказу від 23.09.2020, який знаходиться у матеріалах справи стягувачу, ОСОБА_1 , залишивши в матеріалах справи копію цього судового наказу

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали підписано - 02.07.2024.

Суддя Кітаєва С.Б.