ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/915/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.,
При секретарі судового засідання Дурович А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №916/915/24
за позовом: ТОВ "Волиньелектрозбут" (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 11-А, ЄДРПОУ 42159289)
про стягнення 1 001 710,15грн.
Представники сторін у судове засідання не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Волиньелектрозбут" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до КП «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», в якій просить:
-стягнути заборгованість за Договором про постачання електричної енергії споживачу №23-22/151 від 30.12.2021 р. у розмірі 1001 710,15 грн, з яких: 708 940,80 грн - основна заборгованість з ПДВ; 42 383,32 грн - 3% річних; 188 277,68 грн - нарахування інфляційних втрат; 62 108,35 грн - пеня ;
-стягнути з Комунального підприємства «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (код ЄДРПОУ 04639087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (код ЄДРПОУ - 42159289) витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 025,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №23-22/151 від 30.12.2021 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електроенергію, що стало підставою нарахування відсотків річних, пені та інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 11.03.2024р., серед іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на "04" квітня 2024 р. о 16:30. з викликом сторін у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 2 (1 поверх), тел. 0(482)307-990, тощо.
Враховуючи той факт, що місцезнаходження відповідача КП «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» знаходиться на тимчасово окупованій території відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, судом було належним чином повідомлено КП «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про відкриття провадження у справі шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
01.04.2024р. за вх.№13461/24 від ТОВ "Волиньелектрозбут" до суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: додатків №№2,3 до Договору №23-22/151 від 30.12.2021р., що мають значення для вирішення справи.
Крім того, 03.04.2024р. за вх.№13874/24 до суду надійшла заява про долучення до участі у справі в якості представника позивача Розгон О.В., яка є юрисконсультом відділу юридичної та договірної роботи ТОВ «Волиньелектрозбут».
Ухвалою суду від 04.04.2024р. продовжено строк підготовчого провадження з розгляду позовної заяви по справі №916/915/24 на 30 днів; розгляд справи призначено на "21" травня 2024 р. о 15:30.
Ухвалою суду від 21.05.2024р. закрито підготовче провадження по справі №916/915/24; призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на « 11» червня 2024р. о 14:30.
Ухвалою суду від 11.06.2024р. відкладено розгляд справи на "02" липня 2024 р. о 16:45 у зв`язку з першою неявкою відповідача в судове засідання під час розгляду справи по суті.
Представники сторін у судове засідання, призначене на 02.07.2024р., не з`явилися, про дату та час були повідомлені належним чином.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 11.03.2024, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
03.07.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив:
Відповідно до преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут (далі - ТОВ ВЕЗ, Постачальник, Позивач) надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.
30.12.2021 між ТОВ " Волиньелектрозбут" (постачальник) та КП «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №23-22/151 (далі - договір).
Цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником (п. 1.1 договору).
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії (пункт 2.1 договору).
Для цілей Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі за цим договором відноситься до ДК 021:2015 0931000-5 Електрична енергія. Договір укладений за результатами закупівлі UA-2021-01-27-002810-b/
Загальний обсяг споживання електричної енергії на період січень-лютий становить 160 000 кВт*год. (п. 2.3 договору).
Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в Заяві, яка є додатком 1 до договору, а саме: 01.01.2022. Місце поставки (передачі) товару: 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Соборна, 196, КП «Генічевське ВУВКГ (ЕІС коди згідно Заяви, яка є додатком 1 до договору) (п.п. 3.1,3.2 договору).
Згідно п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до Специфікації, яка є додатком 2 до цього договору.
Загальна ціна цього договору складає 640 000,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 128000,00 грн., разом ціна Договору становить з урахуванням ПДВ 768 000,00 грн.
Згідно з п. 5.6 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Приймання- передача електричної енергії, поставленої Постачальником та прийнятої Споживачем у розрахунковому періоді оформляється шляхом підписання Сторонами щомісячних Актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем протягом 10 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі електричної енергії у розмірі 100% зазначеної суми за календарний місяць (пункти 5.6, 5.7, 5.8 Договору).
Для проведення розрахунків ТОВ «ВЕЗ» на ім`я Споживача відкрито особовий рахунок №530-0034000.
На виконання умов Договору ТОВ «ВЕЗ» поставлено електричну енергію для потреб об`єкту Відповідача, вказаного у Договорі, що підтверджується наступним:
- Акт прийому-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за січень 2022 року № 530-0034000/1/1 від 31.01.2022 року, згідно якого в січні 2022 року спожито 87 226 кВт/год. активної електроенергії на загальну суму з ПДВ 418 684,80 грн.;
- Акт прийому-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за лютий 2022 року №530-0034000/2/1 від 28.02.2022 року, згідно якого в лютому 2022 року спожито 60 470 кВт/год активної електроенергії на загальну суму з ПДВ 290 256,00 грн.
Вказані акти підписані лише позивачем.
Також позивачем додано до матеріалів справи сформовані рахунки за спожиту електричну енергію: за січень 2022 року на суму 418 684,80 грн, лютий 2022 року на суму 290 256,00 грн.
Рахунки та Акти надсилались на юридичну адресу Відповідача.
Однак, Відповідач свої зобов`язання по оплаті вартості спожитої електричної енергії не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 708 940,80 грн.
ТОВ «ВЕЗ», вживаючи заходи досудового врегулювання спору, зверталось до Відповідача з Претензією №01/8-1345 від 16.05.2022 р. (далі -Претензія) з вимогою щодо оплати існуючої заборгованості за фактично використану електроенергію.
За результатами розгляду Претензії, КП «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» надало Відповідь №09/01.1-124 від 30.05.2022 р., згідно якої підтверджує та визнає наявність у нього заборгованості у зв?язку з невиконанням зобов?язання за укладеним Договором №23-22/151 від 30.12.2021 року, однак зазначає про відсутність можливості щодо її погашення через тимчасову окупацію міста Генічевськ.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно зі статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.
Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 30.12.2021 є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з частиною 1, 3 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Матеріалами справи підтверджено і відповідачем не оспорюється, що на виконання умов договору позивачем поставлено електричну енергію та сформовано рахунки за спожиту електроенергію за період січень-лютий 2022 року на загальну суму 708 940,80 грн.
Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
З наданих позивачем рахунків на оплату вбачається, що кінцевим строком їх оплати є:
№ 530-0034000/1/1 за січень 2022 року - до 21.02.2022;
№ 530-0034000/2/1 за лютий 2022 року - до 23.03.2022.
Тобто строк оплати за зобов`язанням є таким, що настав.
Щодо обсягів розподіленої електричної енергії за визначений позивачем період суд зазначає, що до матеріалів справи додана копія листа ТОВ «ВЕЗ» від 26 лютого 2024 року із зверненням до АТ «Херсонобленерго», як оператора системи розподілу електроенергії, з проханням надати інформацію про обсяги розподіленої електричної енергії КП «Генічеське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» (ЄДРПОУ 04639087, о/р НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2022 р. по 31.03.2022 р.
АТ «Херсонобленерго» у листі-відповіді №20-002054 від 27.02.2024 р. повідомило ТОВ «ВЕЗ», що за період з 01.01.2022 по 01.03.2022 КП «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» розподілено електричної енергії в обсязі 147 696 кВт/год.
Таким чином, факт споживання електроенергії Відповідачем за спірний період підтверджується листом АТ «Херсонобленерго».
Відповідачем не оспорюється та не спростовується ані обсяг спожитої у січні-лютому 2022 року електричної енергії, ані її вартість, рівно як не заперечується й отримання ним від позивача відповідних актів прийняття-передавання електричної енергії, рахунків на її оплату, а також невисловлення незгоди з вказаними у них даними у порядку і строки, обумовлені у договорі.
До матеріалів справи не надано доказів здійснення відповідачем повних чи часткових розрахунків за спожиту у спірний період електричну енергію.
Таким чином, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг за січень-лютий 2022 року підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню у пред`явленому розмірі.
Окрім суми основного боргу, на прострочення виконання зобов`язання позивачем був здійснений розрахунок заборгованості, що міститься в матеріалах справи, відповідно до якого пред`явлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 42 383,32 грн., інфляційні втрати у сумі 188 277,68 грн., 62 108,35 грн. пеня.
За приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд перевірив подані позивачем розрахунки розміру позовних вимог, що сторонами не заперечуються, вважає їх правильними та обгрунтованими, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі та їх підтвердження встановленими обставинами справи.
Керуючись ст.ст. 74, 77-79, 86, 129, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву ТОВ "Волиньелектрозбут" (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 11-А, ЄДРПОУ 42159289) до КП «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Соборна, 196, ЄДРПОУ 04639087) про стягнення 1 001 710,15грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з КП «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Соборна, 196, ЄДРПОУ 04639087) на користь ТОВ "Волиньелектрозбут" (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 11-А, ЄДРПОУ 42159289) заборгованість за Договором про постачання електричної енергії споживачу №23-22/151 від 30.12.2021 р. у розмірі 1 001 710,15 грн, з яких: 708 940,80 грн - основна заборгованість з ПДВ; 42 383,32 грн - 3% річних; 188 277,68 грн - нарахування інфляційних втрат; 62 108,35 грн пеня.
3. Стягнути з КП «Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Соборна, 196, ЄДРПОУ 04639087) на користь ТОВ "Волиньелектрозбут" (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, 11-А, ЄДРПОУ 42159289) судовий збір у розмірі 15 025,65 грн.
Накази видати.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Рішення складено та підписано 04 липня 2024 р.
Суддя В.Д. Найфлейш
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2024 |
Оприлюднено | 08.07.2024 |
Номер документу | 120204343 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Найфлейш В.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні