Рішення
від 05.07.2024 по справі 922/1611/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1611/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10; код ЄДРПОУ: 42206328) до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2; код ЄДРПОУ: 31941174) про стягнення заборгованості без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

08.05.2024 Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", в якій просить суд:

- стягнути з Дочірнього підприємства Харківський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 385 670,18 грн. за договором №60027 від 01.01.2019;

- стягнути з Дочірнього підприємства Харківський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України 3% річних у сумі 5 721,43 грн. за період з 27.04.2023 по 29.02.2024, інфляційні втрати у сумі 9 062,25 грн. за період з червня 2023 по лютий 2024 за договором №60027 від 01.01.2019;

- стягнути з Дочірнього підприємства Харківський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України судовий збір у сумі 4 805,45 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №60027 від 01.01.2019 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати вартості використаної електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.05.2024 прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1611/24. Вирішено розгляд справи №922/1611/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст.251 ГПК України) та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.7 ст.252 ГПК України).

24.05.2024 через кабінет Електронного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№13532 від 24.05.2024).

У відзиві представник відповідача зазначила, що позивач невірно звернувся до відповідача ДП «Харківський облавтодор» (ЄДРПОУ 31941174), з яким не було договірних взаємовідносин, а саме: Договір про постачання електричної енергії споживачу №60027 від 01.01.2019 був укладений між сторонами ПрАТ «Харківенергозбут» і Філією «Куп`янський райавтодор»Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", місцезнаходження ВП: Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Леніна, буд. 116, який має свій особистий код ЄДРПОУ ВП-03447316 і свій особистий розрахунковий рахунок. Про укладення даного договору саме з Філією "Куп`янський райавтодор" ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» свідчить, в першу чергу, Договір про постачання електричної енергії споживачу №60027 від 01.01.2019, а також заява- приєднання до Договору, інформація щодо об`єктів споживача, комерційна пропозиція № 1Ф-П, які підписані начальником Філії "Куп`янський райавтодор" та скріплені печаткою відповідної філії.

Також, як стверджує представник відповідача, позивачем було порушено процедуру укладання спірного договору. Так споживачем, згідно договору №60027 від 01.01.2019, виступає саме філія «Куп`янський райавтодор», в той час як адреса та код ЄДРПОУ, які вказані в реквізитах, належать юридичній особі ДП «Харківський облавтодор». Так само невірний код ЄДРПОУ зазначено в комерційній пропозиції №1/23Ф-П. В свою чергу, розрахунки (суми боргу, індексу інфляції, 3% річних), акти приймання передачі електричної енергії, рахунки (за електричну енергію, на оплату індексу інфляції тощо), акти звіряння розрахунків за електроенергію, копії яких також надані разом з позовною заявою, підписані представником центру Куп`янського РРСЦ Жданюк О.О. Комерційна пропозиція № 1/23Ф-П, якою передбачені умови укладання договору та строк його дії (Додаток № 2 до Договору), копію якої надано позивачем в якості додатків до позовної заяви, не є підписаною відповідачем, представником Філії "Куп`янський райавтодор" ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Таким чином, дані обставини не можуть свідчити про факт укладання між позивачем та відповідачем Договору про постачання електричної енергії споживачу №60027 від 01.01.2019, а відповідач не може виступати споживачем за даним Договором.

При цьому, за твердженнями представника відповідача, вказаний договір укладено з представником юридичної особи, який не мав повноважень на укладення цього договору, а тому не міг бути їх стороною; філія самостійно не може заключати договори, оскільки вона не має необхідної цивільної (господарської) дієздатності. Щоб договори вважалися дійсними і належно укладеними, особа (начальник філії) повинен мати достатній рівень юридичної (господарської, цивільної) дієздатності, яка виражається у наданій йому для цієї конкретної цілі належним чином підписаної та завіреної довіреності.

Разом з цим представник відповідача зазначає, що жодний з актів приймання-передачі електричної енергії, які долучені позивачем до позовної заяви в якості доказів належного виконання своїх обов`язків щодо постачання електричної енергії споживачу, не є підписаним відповідачем, що не може свідчити про факт отримання відповідачем послуг з постачання електричної енергії позивачем.

Щодо розрахунку інфляційних втрат представник відповідача зазначає, що позивачем було порушено методику розрахунку інфляційних витрат.

Водночас, представник відповідача стверджує про наявність форс-мажорних обставин посилаючись на лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України.

Також представник відповідача посилається на те, що під час дії в Україні воєнного стану ДП «Харківський облавтодор» є підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, згідно Переліку підприємств, установ та організацій у Харківській області, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, який затверджено Розпорядженням № 315 В від 03.07.2023 «Про визначення підприємств, установ та організацій у Харківській області, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період». Під час воєнного стану на території України на ДП «Харківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» покладено надзвичайно важливу для держави функцію - забезпечення належного стану автомобільних доріг, які є частиною критичної критичноїінфраструктури України. А отже, безперебійна діяльність працівників і техніки ДП «Харківський облавтодор» та його структурних підрозділів (філій) забезпечує дотримання інтересів держави під час воєнного стану. Окрім цього, м. Куп`янськ Куп`янської міської територіальної громади Куп`янського району Харківської області було в період з 24.02.2022- 09.09.2022 окуповане збройними силами російської федерації, що підтверджується п. 9 Розділу ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309. (зі змінами відповідно Наказу № 108 від 12 квітня 2024 року). Таким чином, філія «Куп`янський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор (адреса реєстрації якої - Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Леніна, буд. 116) у вказаний період знаходилася під окупацією, внаслідок чого майну філії було завдано значних збитків, а саме на суму 4 773 813 грн. Факт отримання філією «Куп`янський райавтодор» значних збитків на суму 4 773 813 грн. внаслідок окупації військами російської федерації в період з 24.02.2022 по 09.09.2022 підтверджується Висновком експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 20135 від 21.02.2024 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи (в рамках кримінального провадження № 22022220000000575 від 07.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст.438 КК України) щодо філії «Куп`янський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

З огляду на вищезазначене, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

27.05.2024 через кабінет Електронного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№13589 від 27.05.2024).

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України юридичною особою є Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код 31941174). Філія "Куп`янський райавтодор "Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ ВП:03447316, місцезнаходження: Україна, 63700, Харківська обл., місто Куп`янськ, вул. Леніна, будинок 116, керівником є Сергєєв Володимир Миколайович.

Відповідач в своєму відзиві на позовну заяву наголошує на тому, що керівник Філії "Куп`янський райавтодор "Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України"" не мав права підписуватидоговір про постачання електричної енергії споживачу №60027 від 01.01.2019, хоча відповідно до ч. 4 ст.95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Також відповадачем додано до відзиву "Положення" філії" Куп`янський райавтодор "Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України"", п.1 якого передбачено, що філія не є юридичною особою та діє під керівництвом органів управління підприємства з особливостями, визначеними внутрішніми документами підприємства, користується правами, несе зобов`язання та виконує функції, передбачені цим Положенням та іншими локальними документами підприємства. Також п. 3.2 цього положення передбачено що філія здійснює свою діяльність на принципах внутрішнього господарського розрахунку, підпорядкованості та підзвітності огранам управління підприємства, а її керівник несе матеріальну та дисциплінарну відповідальність за стан фінансово-господарської діяльності і внутрішній облік цього підрозділу. Тобто, можна дійти висновку, що жодна діяльність з укладання договорів, здійснення банківських операцій, тощо, не можлива без відома та без надання на те відповідних повноважень керівнику філії (довіреності) органами управління підприємства, яка, в свою чергу, відповідачем не додана до відзиву на позовну заяву в якості додатку. А отже відсутня можливість переконатися у повноваженнях керівника філії, тим самим відповідач вводить суд в оману.

На переконання представника позивача, наведені заперечення відповідача щодо відсутності договірних відносин з позивачем спростовуються матеріалами справи, є необґрунтованими та безпідставними. Враховуючи, що Філія "Куп`янський райавтодор"Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" є відокремленим підрозділом відповідача - ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", а також враховуючи положення частини 4, 5 статті 64 ГК України та статті 95 ЦК України, представник позивача зазначає про безпідставність посилань відповідача на те. що ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", є неналежним відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією з КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в електронний кабінет.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ Харківенергозбут є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно вимог ст.56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з п.п.3.2.5 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

У відповідності до п. 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Статтею 181 ГК України внормовано, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

28.12.2018 Філія «Куп`янський райавтодор» Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" звернулась доПриватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" із заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії споживачу №60027 на умовах Комерційної пропозиції №2, початок постачання з 01.01.2019 (надалі - Заява).

Згідно вказаної Заяви суб`єктом господарювання є Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор", адреса об`єкта (точки) комерційного обліку: Харківська обл., м. Куп`янськ, пр-т Конституції, 116.

Також, як вбачається із Заяви, погодившись з цією завою-приєднанням (акцептувавши її), споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому Правилами роздрібного ринку порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.

Заяву підписано Сергеєвим В.М. та засвідчено печаткою Філії «Куп`янський райавтодор» Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України".

В графі "Відмітка про згоду споживача на обробку персональних даних" наявний підпис директора Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" Мачула В. та відбиток підприємства.

Також, 29.12.2018 директором Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" Мачула В.І. було підписано та надано Приватному акціонерному товариству "Харківенергозбут" Інформацію щодо об`єктів споживача, їх види, адреси та ЕІС-коди точок комерційного обліку.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (п. 3.1.7. Правил).

Публічний договір та комерційні пропозиції до нього розміщений на офіційному сайті ПрАТ Харківенергозбут: zbutenergo.kharkov.ua.

Пунктом 3.2.1 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного Договору на основі примірного чи типового Договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

Відповідно до п. 3.2.5 Правил укладення споживачем Договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до Договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Відповідно до п.п.4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п.10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

На виконання п.13 розділу ХVІІ Закону України Про ринок електричної енергії під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника - Приватне акціонерне товариство Харківенергозбут, а Акціонерна компанія Харківобленерго виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Відповідно до п.4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п.9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ "Харківенергозбут" проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

Як свідчать матеріали справи, згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" споживачем було спожито електричну енергію, зокрема, у період з лютого 2022 року по квітень 2023 року, в серпні 2023 року, в жовтні 2023 року та з грудня 2023 року по лютий 2024 року.

Оскільки Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" відкритого Акціонерного Товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії «Куп`янський райавтодор» звернулось до позивача із заявою-приєднанням до Договору про постачання електричної енергії споживачу, а також враховуючи те, що споживачем фактично було спожито електричну енергію, договір про постачання електричної енергії споживачу №60027 від 01.01.2019 вважається укладеним (надалі Договір).

Згідно п.2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.5.5 Договору розрахунковий період зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.5.8 Договору якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що у разі виникнення у споживача заборгованості за електричну енергію за цим Договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність (обмежену платоспроможність) споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим договором.

У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів постачальник має право здійснимим заходи з припинення постачання електричної енергії споживача у порядку, визначеному цим Договором.

Пунктом 5.10 Договору передбачено споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи.

Відповідно до п.6.2 Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

01.12.2020 Філією "Куп`янський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" було підписано зПриватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" Комерційну пропозицію №1 Ф-П для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць «Оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем через Постачальника)», яка є Додатком №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №60027 від 01.01.2019 (надалі - Комерційна пропозиція №1 Ф-П).

Комерційна пропозиція №1 Ф-П з боку споживача підписана та засвідчена печаткою Філії "Куп`янський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України".

Згідно з умовами п.4 Комерційної пропозиції №1 Ф-П розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії, зараховується споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Відповідно до п.5 Комерційної пропозиції №1 Ф-П, рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена замовником з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання замовником.

Суми пені, 3% річних, інфляційних сплачуються споживачем на поточний рахунок учасника.

Також в матеріалах справи наявна Комерційна пропозиція №1/23 Ф-П (додаток №2 від 01.01.2023 до Договору), однак споживачем вона не підписана.

Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:

- за лютий 2022 року на суму 6619,31 грн., ПДВ 20% 1323,86 грн., разом з ПДВ 7943,17 грн. Відповідачем за лютий 2022 спожито 1866 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за лютий 2022 року та акт приймання-передачі електричної енергії позивачем були відправлені відповідачу засобами поштового зв`язку 19.01.2024. Строк оплати 02.02.2024.

- за березень 2023 року на суму 146587,96 грн., ПДВ 20 % 29317,59 грн., разом з ПДВ 175905,55 грн. Відповідачем за березень 2023 року спожито 29865 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за березень 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії позивачем були відправлені відповідачу засобами поштового зв`язку 12.04.2023. Строк оплати 26.04.2023.

- за квітень 2023 року на суму 21508,85 грн., ПДВ 20 % 4301,77 грн., разом з ПДВ 25810,62 грн. Відповідачем за квітень 2023 року спожито 4675 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за квітень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії позивачем були відправлені відповідачу засобами поштового зв`язку 10.05.2023. Строк оплати 24.05.2023.

- за серпень 2023 року на суму 20701,65 грн., ПДВ 20 % 4140,33 грн., разом з ПДВ 24841,98 грн. Відповідачем за серпень 2023 року спожито 3209 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за серпень 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії позивачем були відправлені відповідачу засобами поштового зв`язку 07.09.2023. Строк оплати 21.09.2023.

- за жовтень 2023 року на суму 9321,80 грн., ПДВ 20 % 1864,36 грн., разом з ПДВ 11186,16 грн. Відповідачем за жовтень 2023 року спожито 1431 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за жовтень 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії позивачем були відправлені відповідачу засобами поштового зв`язку 07.11.2023. Строк оплати 21.11.2023.

- за грудень 2023 року на суму 52842,65 грн., ПДВ 20 % 10568,53 грн., разом з ПДВ 63411,18 грн. Відповідачем за грудень 2023 року спожито 8144 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за грудень 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії позивачем були відправлені відповідачу засобами поштового зв`язку 09.01.2024. Строк оплати 23.01.2024.

- за січень 2024 року на суму 38809,18 грн., ПДВ 20 % 7761,84 грн., разом з ПДВ 46571,02 грн. Відповідачем за січень 2024 року спожито 6324 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за січень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії позивачем були відправлені відповідачу засобами поштового зв`язку 08.02.2024. Строк оплати 22.02.2024.

- за лютий 2024 року на суму 25000,42 грн., ПДВ 20 % 5000,08 грн., разом з ПДВ 30000,50 грн. Відповідачем за лютий 2024 року спожито 4371 кВт*год згідно з актом прийому-передачі. Рахунок за лютий 2024 року та акт приймання-передачі електричної енергії позивачем були відправлені відповідачу засобами поштового зв`язку 07.03.2024. Строк оплати 21.03.2024.

Як стверджує позивач, останній як постачальник, виконав свої зобов`язання по Договору у повному обсязі, проте відповідач умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконано, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість за спожиту Філією «Куп`янський райавтодор» Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" електричну енергію у період з лютого 2022 року по квітень 2023 року, в серпні 2023 року, в жовтні 2023 року та з грудня 2023 року по лютий 2024 року у сумі 385 670,18 грн.

Також, позивачем нараховано відповідачу 3% річних у сумі 5 721,43 грн. за період з 27.04.2023 по 29.02.2024 та інфляційні втрати у сумі 9 062,25 грн. за період з червня 2023 року по лютий 2024 року.

Акт звіряння розрахунків за електроенергію та рахунки на оплату 3% річних та індексу інфляції позивачем було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст.193 ГК України).

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 статті 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як було встановлено судом, 28.12.2018 Філія «Куп`янський райавтодор» Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" звернулась до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" із заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії споживачу №60027 на умовах Комерційної пропозиції №2, початок постачання з 01.01.2019.

В свою чергу відповідач заперечує існування договірних відносин між сторонами та стверджує, що Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" не є належним відповідачем у цій справі.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

Згідно вимог ст.162 ГПК України викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Сторонами в господарському процесі є особи, між якими виник спір з матеріальних чи нематеріальних правовідносин. Безперечно, сторони мають безпосередній зв`язок із матеріальними правовідносинами, оскільки до початку господарського процесу вони виступали суб`єктами матеріальних правовідносин.

Саме тому наявність у спорі належного відповідача, який за наслідками вирішення спору може бути зобов`язаний до вчинення певних дій чи утримання від таких на користь позивача з метою припинення порушення права, відновлення порушеного права чи захисту легітимного інтересу, є базовою умовою вирішення спору по суті.

Відповідно до ч. 2, ч. 4, ст. 64 Господарського кодексу України функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Отже, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією, втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, зокрема, юридичні особи; фізичні особи-підприємці; фізичні особи, які не є підприємцями; державні органи; органи місцевого самоврядування.

Положеннями статті 80 Цивільного кодексу України унормовано, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

В силу частини 1 статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

За умовами частин 1, 3 статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Узагальнюючи вищезазначене, слід дійти висновку про те, сторонами у справі можуть бути юридичні особи, фізичні особи-підприємці та фізичні особи, що не є підприємцями, у випадках встановленими Господарським процесуальним кодексом України. Філії, дирекції, представництва тощо позивачами і відповідачами у спорах бути не можуть. Аналогічна правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2021 у справі № 760/32455/19.

Частиною 4 статті 89 ЦК України передбачено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, юридичною особою є Дочірнє підприємство «Харківськийоблавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 31941174), а Філія «Куп`янський райавтодор» Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (код 03447316, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Леніна, 116) є філією (відокремленим підрозділом).

Згідно п.1.6. Положення філії «Куп`янський райавтодор» Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (надалі - Положення), філія не є юридичною особою та діє під керівництвом органів управління підприємства з особливостями, визначеними внутрішніми документами підприємства, користується правами, несе зобов`язання та виконує функції, передбачені цим Положенням та іншими локальними документами підприємства.

Відтак належним відповідачем у цій справі є саме Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України".

Разом з цим, відповідно до п.3.3. Положення філія може від імені підприємства і виключно за дорученням директора підприємства укладати договори відповідно до предмета діяльності підприємства.

Відповідно до п. 2 Додатку №1 до Положення про порядок ведення договірної роботи дочірніми підприємствами АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до переліку договорів (угод), які можуть укладатися посадовим особами філій виключно на підставі довіреності, належать договори, що стосуються безпосередньо діяльності філії, а саме комунальні послуги (електроенергія, постачання води та газу, опалення).

Заяву-приєднанням до договору про постачання електричної енергії споживачу №60027 підписано керівником Філії «Куп`янський райавтодор» Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" Сергеєвим В.М. та засвідчено печаткою філії.

З огляду на зазначене, директор Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" Мачула В.І. був обізнаний про звернення 28.12.2018 Філії «Куп`янський райавтодор» Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" із заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії споживачу №60027, з початком постачання з 01.01.2019.

З огляду на вимоги чинного законодавства та зміст Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу №60027, з моменту акцептування споживачем вказаної Заяви споживач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов спірного Договору в повному обсязі. З моменту акцептування Заяви-приєднання в установленому Правилами роздрібного ринку порядку споживач та постачальник набув всіх прав та обов`язків за спірним Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.

У разі відсутності у підписанта Заяви довіреності на таке підписання (як то стверджує відповідач), Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" було зобов`язане вчинити всі дії для припинення відповідного правопорушення, зокрема, звернутися до постачальника із заявою про наявність вказаного правопорушення, звернутися до правоохоронних органів та/або до суду тощо. Доказів вчинення будь-яких дій для врегулювання даного питання відповідач не надав.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, зміна або розірвання договору допускається тільки за угодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

01.12.2020 Філією "Куп`янський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" було підписано з Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" Комерційну пропозицію №1 Ф-П для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць «Оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем через Постачальника)», яка є Додатком №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №60027 від 01.01.2019.

Згідно з умовами п.4 Комерційної пропозиції №1 Ф-П розрахунковим періодом є календарний місяць.

Факт споживання відповідачем електричної енергії у спірний період на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №60027 від 01.01.2019 підтверджується даними від АТ "Харківобленерго", на підставі яких позивачем було сформовано відповідні рахунки на оплату та Акти приймання-передачі електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:

Доказів сплати відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію у період з лютого 2022 року по квітень 2023 року, в серпні 2023 року, в жовтні 2023 року та з грудня 2023 року по лютий 2024 року за договором про постачання електричної енергії споживачу №60027 від 01.01.2019 у сумі 385 670,18 грн. матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене та те, що заборгованість за електричну енергію відповідача перед позивачем за період з лютого 2022 року по квітень 2023 року, серпень 2023 року, в жовтень 2023 року та з грудня 2023 року по лютий 2024 року за договором про постачання електричної енергії споживачу №60027 від 01.01.2019 на час прийняття цього рішення складає 385 670,18 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 385 670,18 грн. боргу за спожиту електричну енергію є обґрунтованою та підлягає задоволенню в цій частині.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 5 721,43 грн. за період з 27.04.2023 по 29.02.2024 та інфляційні втрати у сумі 9 062,25 грн. за період з червня 2023 по лютий 2024.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції №1 Ф-П передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п.5 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена замовником з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання замовником.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Верховний Суд України у постанові від 12 квітня 2017 року по справі №3-1462гс16 зазначив, що порушення відповідачем строків розрахунків за отриманий товар, що встановлені договором поставки, є підставою для нарахування платежів, передбачених ст. 625 ЦК України, а наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Верховний Суд України підкреслив, що платежі, встановлені ст.625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також Верховний Суд України відмітив, що ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Отже, Верховний Суд України розв`язуючи спір застосовує принцип права щодо пріоритету спеціальної норми над загальною.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 3-1195гс16.

14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми 3% річних, інфляційних та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі №910/20107/17, від 21.05.2019 по справі №916/2889/13, від 16.04.2019 по справам №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснено у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню в цій частині.

Стосовно посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин та діяльність відповідача в інтересах держави в умовах воєнного стану, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту. Торгово-промислова палата України відповідно до цього Закону та свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об`єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність. Торгово-промислова палата України: відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації; засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників); веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.

Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, відповідно до вищезазначених положень законодавства форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Так, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє й до сьогодні.

У Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч.3 ст.7.1.7 "Непереборна сила (форс-мажор)" вказано, що сторона, яка не виконала зобов`язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов`язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права (ст.8.108(3)), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов`язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про початок форс-мажорних обставин, водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності.

Суд звертає увагу, що повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

При цьому суд зазначає, що відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені Договором строки здійснення оплати отриманої електроенергії.

Так, листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Водночас, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Крім того, 13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Тобто, навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини, суд має оцінювати цей доказ у сукупності з іншими.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Отже, як вбачається з вищенаведених норм чинного законодавства та висновків суду касаційної інстанції щодо їх застосування, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, при цьому встановлюється на наявність чи відсутність обставин форс-мажору саме для конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє сторону від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов`язок за договором. Відповідну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.03.2023 у справі №922/1093/22, від 23.03.2023 у справі №920/505/22 тощо.

Відповідачем не доведено існування обставин (не самих по собі, а для даного конкретного випадку), що перешкодили б йому виконати обов`язок щодо здійснення оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу №60027 від 01.01.2019. Тобто, відповідачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили, на які послався відповідач, та неможливістю належного виконання ним свого зобов`язання за Договором.

Відтак, введення воєнного стану в Україні, наявність листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, який засвідчує військову агресію Російської Федерації проти України, не звільняє відповідача від виконання ним відповідних зобов`язань перед позивачем взятих на себе на підставі спірного Договору.

Водночас відповідач посилається на те, що під час дії в Україні воєнного стану ДП «Харківський облавтодор» є підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, згідно Переліку підприємств, установ та організацій у Харківській області, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, який затверджено Розпорядженням № 315 В від 03.07.2023 «Про визначення підприємств, установ та організацій у Харківській області, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період». Під час воєнного стану на території України на ДП «Харківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» покладено надзвичайно важливу для держави функцію - забезпечення належного стану автомобільних доріг, які є частиною критичної критичної інфраструктури України. А отже, безперебійна діяльність працівників і техніки ДП «Харківський облавтодор» та його структурних підрозділів (філій) забезпечує дотримання інтересів держави під час воєнного стану. Окрім цього, м. Куп`янськ Куп`янської міської територіальної громади Куп`янського району Харківської області було в період з 24.02.2022- 09.09.2022 окуповане збройними силами російської федерації, що підтверджується п. 9 Розділу ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309. (зі змінами відповідно Наказу № 108 від 12 квітня 2024 року). Таким чином, філія «Куп`янський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор (адреса реєстрації якої - Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Леніна, буд. 116) у вказаний період знаходилася під окупацією, внаслідок чого майну філії було завдано значних збитків, а саме на суму 4 773 813 грн. Факт отримання філією «Куп`янський райавтодор» значних збитків на суму 4 773 813 грн. внаслідок окупації військами російської федерації в період з 24.02.2022 по 09.09.2022 підтверджується Висновком експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 20135 від 21.02.2024 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи (в рамках кримінального провадження № 22022220000000575 від 07.04.2022за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України) щодо філії «Куп`янський райавтодор» ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Водночас, відповідно до ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені Договором строки здійснення оплати за поставлену йому електричну енергію.

Індекс інфляції та три проценти річних, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, інфляція та проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання.

При цьому, ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст.625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Водночас наявні в матеріалах справи документи, надані відповідачем, не відображають фінансово-майновий стан останнього та з них не вбачається неможливість виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором перед позивачем.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути зДочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2; код ЄДРПОУ: 31941174) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10; код ЄДРПОУ: 42206328):

- заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 385 670 (триста вісімдесят п`ять тисяч шістсот сімдесят) грн. 18 коп. за договором №60027 від 01.01.2019 (ХОУ АТ Ощадбанк UA323518230000026034301529792, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328);

- 3% річних у сумі 5 721 (п`ять тисяч сімсот двадцять одна) грн. 43 коп. за період з 27.04.2023 по 29.02.2024, інфляційні втрати у сумі 9 062 (дев`ять тисяч шістдесят дві) грн. 25 коп. за період з червня 2023 по лютий 2024 за договором №60027 від 01.01.2019 (ХОУ АТ Ощадбанк UA673518230000026002300529792, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328);

- суму судового збору у розмірі 4 805 (чотири тисячі вісімсот п`ять) грн. 45 коп. (ХОУ АТ Ощадбанк п/р UA673518230000026002300529792, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "05" липня 2024 р.

СуддяТ.О. Пономаренко


Суд	Господарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення	05.07.2024
Оприлюднено	08.07.2024
Номер документу	120204543
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —922/1611/24

Ухвала від 09.09.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Россолов Вячеслав Володимирович

Рішення від 05.07.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Пономаренко Т.О.

Ухвала від 09.05.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Пономаренко Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 05.07.2024 по справі 922/1611/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —922/1611/24

Ухвала від 09.09.2024

Рішення від 05.07.2024

Ухвала від 09.05.2024

Рішення
від 05.07.2024 по справі 922/1611/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ