Рішення

від 17.06.2024 по справі 925/1568/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1568/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача Нещерета М.І. за самопредставництвом (голова господарства), адвоката Кравчука С.І., відповідача адвоката Тищенка Ю.П., у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Фермерського господарства «Нещерет» до Приватного підприємства «Н.І.А.» про стягнення 727 857 грн. 37 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фермерське господарство «Нещерет» звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного підприємства «Н.І.А.» про стягнення 565693 грн. 14 коп. безпідставно набутих коштів, 24625 грн.55 коп. 3% річних, 137538 грн. 68 коп. інфляційних втрат, що разом становив 727857 грн. 37 коп. та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований тим, що будь-які договірні господарські відносини з відповідачем у позивача відсутні, згоди на проведення платежів, які разом складають суму перерахованих коштів - 565693 грн. 14 коп., позивач не надавав, платежі від його імені проведені незаконно іншою особою. Вимога позивача про їх добровільне повернення відповідачем не виконана, тому на суму основного боргу позивач нарахував до стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати за період прострочення.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.12.2023 року, після усунення недоліків встановлених ухвалою суду від 07.12.2023 року, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.02.2024 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 07.02.2024 року відзив на позовну заяву (вх. № 2439/24, а.с. 77-79), в якому заперечував проти позову повністю, в обґрунтування заперечень вказав про наявність господарських відносин з позивачем з 2020 року, укладення сторонами ряду договорів, а саме: договору про надання інформайціно-консультаційних послуг № 7 від 30.11.2020 року, договорів про поворотно-фінансову допомогу № 5 від 10.03.2021 року, № 9 від 29.03.2021 року, № 10 від 30.03.2021 року, № 17 від 07.09.2021 року, договору про безвідсоткову поворотно-фінансову допомогу № 2 від 12.05.2022 року, які виконувались обома сторонами, тому заявлені до стягнення грошові кошти не є безпідставно набутими, сплачені на виконання договірних зобов`язань. До відзиву відповідач в особі представників додав копії письмових доказів з підписами і печатками сторін: договору про надання інформайціно-консультаційних послуг № 7 від 30.11.2020 року; договору про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 12.03.2022 року; виписок АТ «Укрсиббанк» по рахунку відповідача за період з 01.01.2021 року по 31.12.2023 року; письмові пояснення заступника директора Приватного підприємства «Н.І.А.» Тюріної Н. Документально підтвердити інші обставини, викладені у відзиві на позов, відповідач не мав можливості, оскільки решта доказів викрадена директором позивача з офісу відповідача, по цьому факту за заявою відповідача відкрито кримінальне провадження.

Представник позивача 26.02.2024 року через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, в якій спростовував доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, та уточнив, що ОСОБА_1 надавала позивачу послуги ведення бухгалтерського обліку у період з грудня 2021 по травень 2022 року і одночасно обіймала посаду заступника директора підприємства відповідача. Саме ОСОБА_1 , зловживши довірою керівника господарства позивача, маючи доступ до його банківського рахунку, здійснила безпідставне перерахування спірних грошових коштів на користь відповідача (вх. №3464/24, а.с. 115-117). Разом з відповіддю на відзив представник позивача подав клопотання про долучення до справи письмових доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката (вх. № 3467/24, а.с. 125-126).

Ухвалою суду від 08.02.2024 року продовжено відповідачу строк на подачу відзиву і прийнято його (ухвала суду в протоколі судового засідання), за клопотанням позивача підготовче засідання відкладено на 05.03.2024 року, в якому закрито підготовче провадження у справі № 925/1568/23 та призначено розгляд справи по суті на 26.03.2024 року.

Ухвалами суду від 26.03.2024 року, 18.04.2024 року розгляд справи по суті відкладався з поважних причин і призначений на 13.06.2024 року.

В судовому засіданні 13.06.2024 року представники позивача позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві і відповіді на відзив, підтримали і просили суд задовольнити повністю, представник відповідача позов не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідно до ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні 17.06.2024 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши їх заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

До позовної заяви позивачем додано письмові докази, із яких вбачаються такі обставини.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 18-22, 23-28):

позивач Фермерське господарство «Нещерет» (ФГ «Нещерет»), ідентифікаційний код юридичної особи 37802584, його засновником, керівником і представником є ОСОБА_2 , види економічної діяльності вирощування зернових, бобових, олійних, баштанних культур, овочів, оптова торгівля фруктами й овочами, вантажний автомобільний транспорт;

відповідач - Приватне підприємство «Н.І.А.», ідентифікаційний код юридичної особи 38369059, засновником (учасником), бенефіціаром юридичної особи є Мокрова І.В., керівником і підписантом - Бондаренко О.В., підписантом (вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи) - Тюріна Н.В., видами економічної діяльності є вирощування зернових, бобових, олійних культур, овочів, будівництво, оптова торгівля, автомобільний транспорт, діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультації з питань оподаткування.

Із банківської виписки АТ КБ «ПриватБанк» по рахунках позивача - Фермерського господарства «Нещерет», код ЄДРПОУ 37802584 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 року (а.с. 29-43) вбачається:

платіжним дорученням № 245715 від 21.02.2022 року з рахунку позивача перераховано ГУДКСУ у Черкаській області 56800 грн., у призначені платежу вказано: єдиний податок за IV квартал 2021 року за юридичну особу з кодом ЄДРПОУ відповідача 38369059;

платіжним дорученням № 245717 від 21.02.2022 року з рахунку позивача перераховано ГУДПС у Черкаській області 22870 грн., у призначені платежу вказано: «ЄСВ за IV квартал 2021 року за юридичну особу з кодом ЄДРПОУ відповідача 38369059»;

платіжним дорученням № 245718 від 24.02.2022 року з рахунку позивача перераховано відповідачу - Приватному підприємству «Н.І.А.», код ЄДРПОУ 38369059 грошові кошти в сумі 19000 грн., у призначені платежу вказано: оплата за бух-консульт. послуги за Догов. № 51 від 01.12.2021 року за грудень 2021 - лютий 2022 без ПДВ;

платіжним дорученням № 245728 від 12.03.2022 року з рахунку позивача перераховано відповідачу - Приватному підприємству «Н.І.А.», код ЄДРПОУ 38369059 грошові кошти в сумі 50000 грн., у призначені платежу вказано: часткове перерахування суми поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно Догов. № 2 від 12.03.2022 року без ПДВ;

платіжним дорученням № 245730 від 18.03.2022 року з рахунку позивача перераховано ГУДКСУ у Черкаській області 56000 грн., у призначені платежу вказано: податок за IV квартал 2021 року за юридичну особу з кодом ЄДРПОУ відповідача 38369059;

платіжним дорученням № 245733 від 18.03.2022 року з рахунку позивача перераховано відповідачу - Приватному підприємству «Н.І.А.», код ЄДРПОУ 38369059 грошові кошти в сумі 100000 грн., у призначені платежу вказано: часткове перерахування суми поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно Догов. № 2 від 12.03.2022 року без ПДВ;

платіжним дорученням № 245735 від 25.03.2022 року з рахунку позивача перераховано відповідачу - Приватному підприємству «Н.І.А.», код ЄДРПОУ 38369059 грошові кошти в сумі 125000 грн., у призначені платежу вказано: часткове перерахування суми поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно Догов. № 2 від 12.03.2022 року без ПДВ;

платіжним дорученням № 245739 від 08.04.2022 року з рахунку позивача перераховано відповідачу - Приватному підприємству «Н.І.А.» грошові кошти у сумі 7000 грн., у призначені платежу вказано: оплата за бух-консульт. послуги за Догов. № 51 від 01.12.2021 року за березень 2022 року. Без ПДВ;

платіжним дорученням № 245752 від 02.05.2022 року з рахунку позивача перераховано відповідачу - Приватному підприємству «Н.І.А.», код ЄДРПОУ 38369059 грошові кошти в сумі 7000 грн., у призначені платежу вказано: оплата за бух-консульт. послуги за Догов. № 51 від 01.12.2021 року за квітень 2022 року без ПДВ;

платіжним дорученням № 245754 від 09.05.2022 року з рахунку позивача перераховано відповідачу - Приватному підприємству «Н.І.А.», код ЄДРПОУ 38369059 грошові кошти в сумі 7000 грн., у призначені платежу вказано: оплата за бух-консульт. послуги за Догов. № 51 від 01.12.2021 року за квітень 2022 року без ПДВ;

платіжним дорученням № 245760 від 12.05.2022 року з рахунку позивача перераховано ГУДКСУ у Черкаській області 39800 грн., у призначені платежу вказано: податок за IІ квартал 2022 року за юридичну особу з кодом ЄДРПОУ відповідача 38369059;

платіжним дорученням № 245761 від 13.05.2022 року з рахунку позивача перераховано відповідачу - Приватному підприємству «Н.І.А.», код ЄДРПОУ 38369059 грошові кошти в сумі 50350 грн., у призначені платежу вказано: оплата за матеріали згідно рахунку № СФ000010 від 13.04.2022 року без ПДВ;

платіжним дорученням № 45659 від 18.11.2021 року з рахунку позивача перераховано ГУДКСУ у Черкаській області (код ЄДРПОУ 37930566) 19257 грн. 80 коп., у призначені платежу вказано: Єдиний податок за ІIІ квартал 2021 року за юридичну особу з кодом ЄДРПОУ відповідача 38369059 (а.с. 57);

платіжним дорученням № 45660 від 18.11.2021 року з рахунку позивача перераховано ГУДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) 678 грн. 61 коп., у призначені платежу вказано: ВЗ за IІІ квартал 2021 року за юридичну особу з кодом ЄДРПОУ відповідача 38369059 (а.с. 59);

платіжним дорученням № 45661 від 18.11.2021 року з рахунку позивача перераховано ГУДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) 4936 грн. 73 коп., у призначені платежу вказано: ЄСВ за IІІ квартал 2021 року за юридичну особу з кодом ЄДРПОУ відповідача 38369059 (а.с. 58).

19.05.2023 року позивач поштою направив відповідачу письмову вимогу за вих. № 19/05 про повернення йому у строк до 25.05.2023 року безпідставно перераховані кошти у розмірі 540820 грн. та попередив про намір звернення до контролюючих та правоохоронних органів у разі невиконання цієї вимоги. Письмова вимога позивача від 19.05.2023 № 19/05 відповідачу не вручена та 23.06.2023 року повернена позивачу з відміткою пошти про причини повернення поштового відправлення: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 49-50, 51-53).

31.05.2023 року позивач звернувся до Начальника ГУНП у Черкаській області із заявою № 31/05 про вчинення кримінального правопорушення, в якій виклав обставини заволодіння його коштами у розмірі 540820 грн. посадовими особами Приватного підприємства «Н.І.А.» у зв`язку з чим просив розпочати досудове розслідування щодо шахрайських дій відповідача, визнати Фермерське господарство «Нещерет» потерпілим у кримінальному провадженні (а.с. 44-46).

За результатом розгляду заяви позивача від 31.05.2023, ГУНП у Черкаській області повідомило його (позивача) листом № 24/Н-17 від 07.06.2023 року про направлення зави для реєстрації, відкриття кримінального провадження № 12023250310002066, внесення його до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 15.06.2023 року (а.с. 47, 48).

За заявою позивача від 30.08.2023, ГУ ДПС у Черкаській області своїм листом від 06.09.2023 № 15896/6/23-00-04-11-04/1 відмовило позивачу у поверненні йому грошових платежів до бюджету, сплачених ним за юридичну особу відповідача з кодом ЄДРПОУ 38369059 (а.с. 120-122, 54-56, 167-169).

До відзиву на позов відповідачем в особі представника додано письмові докази на підтвердження заперечень проти позову, із яких вбачаються такі обставини.

30.11.2020 року ПП «Н.І.А.», як виконавець, і ФГ «Нещерет», як замовник, уклали договір № 7 про надання інформаційно-консультативних послуг. Предметом цього договору є зобов`язання сторін щодо надання відповідачем ПП «Н.І.А.» не аудиторських послуг з інформаційно-консультативного супроводу фінансово-господарської діяльності позивачу ФГ «Нещерет» з питань бухгалтерського та податкового обліку та їх оплата замовником. Приймання-передача наданих послуг здійснюється сторонами періодично по акту приймання-передачі протягом 3 днів з моменту надання послуг. У термін 30 днів після підписання остаточного акту приймання-передачі виконавець зоболв`язаний надати замовнику всі передані йому для виконання зобов`язання за даним договором документи, звіт про надані послуги, а також іншу документацію, що є у виконавця і що стосується замовника. Цей договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами і діяв до 30.11.2021, міг бути пролонгований за згодою сторін на той самий термін. Всі виправлення по тексту цього договору мають юридичну силу тільки при взаємному їх посвідченні представниками сторін в кожному конкретному випадку (а.с. 80-81). Договір підписано представниками обох сторін, їх підписи посвідчено печатками юридичних осіб, яких вони представляють.

Відповідно до копії договору № 2 від 12.03.2022 року про надання поворотної фінансової допомоги, ФГ «Нещерет», як позикодавець, зобов`язався за цим договором надати ПП «Н.І.А.» поворотну фінансову допомогу в розмірі і на умовах установлених договором за заявками останнього, а ПП «Н.І.А.» - повернути їх (кошти). Загальна орієнтовна сума договору становить 300000 грн., складається з сум всіх наданих позичальнику траншів. Зі сторони позичальника договір підписаний представником директором підприємства Бондаренком О.В., його підпис посвідчено печаткою підприємства, зі сторони позикодавця договір представником головою господарства Нещеретом М.І. не підписаний (а.с. 82). В засіданнях суду представник позивача Нещерет М.І. укладення цього договору заперечував.

Із виписки АТ «Укрсиббанк» по банківському рахунку ПП «Н.І.А.» за 01.01.2021 31.12.2021 вбачається інформація про перерахування коштів на рахунок ФГ «Нещерет» в АТ КБ «Приватбанк»: 30.12.2021 40000 грн. з призначенням платежу: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 17 від 07.09.2021; 28.12.2021 10000 грн. з призначенням платежу: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 5 від 10.03.2021; 30.09.2021 10000 грн. з призначенням платежу: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 5 від 10.03.2021; 13.05.2021 26000 грн. з призначенням платежу: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 9 від 29.03.2021; 12.05.2021 20000 грн. з призначенням платежу: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 10 від 30.03.2021; 31.03.2021 5000 грн. з призначенням платежу: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 5 від 10.03.2021 та отримання коштів: 30.04.2021 20000 грн. з призначенням платежу: поворотна фінансова допомога згідно договору № 10 від 30.03.2021 без ПДВ; 29.04.2021 26000 грн. з призначенням платежу: поворотна фінансова допомога згідно договору № 9 від 29.03.2021 без ПДВ; 11.03.2021 25000 грн. з призначенням платежу: поворотна фінансова допомога згідно договору № 5 від 10.03.2021 без ПДВ (а.с. 83).

Із виписки АТ «Укрсиббанк» по банківському рахунку ПП «Н.І.А.» за 01.01.2022 31.12.2022 вбачається інформація про перерахування коштів на рахунок ФГ «Нещерет» в АТ КБ «Приватбанк» 18.10.2022 - 40000 грн. з призначенням платежу: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 2 від 12.03.2022 та отримання коштів: 13.05.202 50350 грн. з призначенням платежу: оплата за матеріали згідно рах. № СФ000010 від 13.04.2022 без ПДВ; 09.05.2022 7000 грн. з призначенням платежу: оплата за бух-консульт. послуги за Догов. № 51 від 01.12.2021 року за квітень 2022 без ПДВ; 02.05.2022 - 7000 грн. з призначенням платежу: оплата за бух-консульт. послуги за Догов. № 51 від 01.12.2021 року за квітень 2022 без ПДВ; 08.04.2022 - 7000 грн. з призначенням платежу: оплата за бух-консульт. послуги за Догов. № 51 від 01.12.2021 року за березень 2022 без ПДВ; 25.03.2022 125000 грн. з призначенням платежу: часткове перерахування суми поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 2 від 12.03.2022 без ПДВ; 18.03.2022 100000 грн. з призначенням платежу: часткове перерахування суми поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 2 від 12.03.2022 без ПДВ; 12.03.2022 50000 грн. з призначенням платежу: часткове перерахування суми поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 2 від 12.03.2022 без ПДВ; 24.02.2022 19000 грн. з призначенням платежу: оплата за бух-консульт. послуги за Догов. № 51 від 01.12.2021 року за грудень 2021 без ПДВ (а.с. 84).

Із виписки АТ «Укрсиббанк» по банківському рахунку ПП «Н.І.А.» за 01.01.2023 31.12.2023 вбачається інформація про перерахування коштів на рахунок ФГ «Нещерет» в АТ КБ «Приватбанк»: 26.12.2023 10000 грн. з призначенням платежу: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 2 від 12.03.2022; 18.12.2023 - 10000 грн. з призначенням платежу: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 2 від 12.03.2022; 04.12.2023 - 10000 грн. з призначенням платежу: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 2 від 12.03.2022; 23.11.2023 - 10000 грн. з призначенням платежу: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 2 від 12.03.2022; 27.10.2023 - 10000 грн. з призначенням платежу: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 2 від 12.03.2022; 31.08.2023 - 10000 грн. з призначенням платежу: повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 2 від 12.03.2022 (а.с. 85).

Із акта ревізії (інвентаризації)викрадених речей, складеного і підписаного працівниками ПП «Н.І.А.» без зазначення їх посад, слідує, що 27.07.2023 року із робочого місця заступника директора підприємства Тюріної Н.В. зникли ділові документи, грошові кошти в сумі 49500 грн. у кількості 9 найменувань, зокрема і ті, що стосуються господарських відносин з ФГ «Нещерет» (а.с. 86).

19.12.2023 року директор ПП «Н.І.А.» ОСОБА_3 звернувся до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області з повідомленням про вчинення ОСОБА_2 викрадення із офісу заявника документів і грошей, за цим фактом просив відкрити кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч. 3, 356 КК України, провести досудове розслідування, притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності (а.с. 87).

За заявою ОСОБА_3 в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження номер 12024255330000103 від 17.01.2024 року за ознаками правопорушення, передбаченого ст.ст. 357 КК України (а.с. 88).

В інформаційно-бухгалтерській довідці заступник директора Приватного підприємства «Н.І.А.» Тюріна Н. виклала свої пояснення господарських відносин її підприємства з ФГ «Нещерет» і керівником цього господарства Нещеретом М.І. (а.с. 89-91).

Отже, предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення безпідставно набутих коштів, перерахованих позивачем відповідачу по конкретним банківським операціям на загальну суму 565693 грн. 14 коп., а також нарахованих позивачем інфляційних втрат у розмірі 137538 грн. 68 коп. та 24625 грн. 55 коп. 3% річних за період прострочення їх повернення.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України визначено принцип диспозитивності господарського судочинства. Згідно з частиною 1 цієї статті ГПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Частинами 7, 8, 10 ст. 81 ГПК України встановлено, що будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).

Таким чином суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права мають загальний характер, тому підлягають врахуванню, зокрема, під час розгляду цієї справи.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.12.2023 року позовну заяву ФГ «Нещерет» прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, запропоновано учасникам справи разом з заявами по суті справи подати суду усі наявні докази на підтвердження позову і заперечень проти нього, призначено підготовче засідання.

Предметом спору, що розглядається у цій справі, є відносини безпідставного набуття відповідачем коштів, перерахованих йому позивачем через банківську установу з конкретним зазначенням в платіжних документах реквізитів цих господарських операцій і їх учасників.

Доказів вчинення сторонами правочинів (господарських операцій), які б передували перерахуванню спірних грошових коштів і в платіжних документах платником зазначені як підстава їх перерахування, відповідачем суду не надані.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми господарського процесуального законодавства суд погоджується з доводами позивача про набуття цих коштів відповідачем без підстав, оскільки докази, надані позивачем на підтвердження безпідставності їх набуття, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на їх спростування.

Відтак, за правовою природою спірні правовідносини віднесені до недоговірних зобов`язань набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін, визначених главою 83 книги 5 ЦК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Приписами ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з поміж іншого внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Статтею 1212 ЦК України визначено загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі (правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 910/9072/17).

Враховуючи вищевикладене, спірні грошові кошти в сумі 565693 грн. 14 коп. суд вважає безпідставно набутими відповідачем майном, які підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.

Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 12.03.2022 року стороною позивача не підписаний, його укладення позивач заперечує, стороною відповідача ці доводи позивача не спростовані, тому суд вважає його неукладеним, він не створює прав і обов`язків для сторін за ним, а всі кошти, сплачені сторонами одна одній і отримані ними, є безпідставно набутими.

Інші письмові докази, подані відповідачем, не є допустимими і не спростовують вищенаведений висновок суду про обґрунтованість позову в частині стягнення 565693 грн. 14 коп. основного боргу.

Інформація із ЄРДР про відкриті кримінальні провадження за заявами представників сторін не є належними доказами в розумінні ст.ст. 73, 76 ГПК України, тому судом до уваги не приймається.

На підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивач заявив про стягнення з відповідача 24625 грн. 55 коп. 3 % річних, 137538 грн. 68 коп. інфляційних втрат, нарахованих на суми грошових коштів, перерахованих відповідачу за платіжними дорученнями:

№ 45659 від 18.11.2021 року на суму - 19257 грн. 80 коп. - 1022грн.51 коп. 3% річних нарахованих за період з 18.11.2021 року по 25.08.2023 року, 5882 грн.08 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 18.11.2021 року по 25.08.2023 року;

№ №45660 від 18.11.2021 року на суму 678 грн. 61 коп. - 36 грн. 03 коп. 3% річних нарахованих за період з 18.11.2021 року по 25.08.2023 року, 207 грн. 27 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 18.11.2021 року по 25.08.2023 року;

№ №45661 від 18.11.2021 року на суму 4936 грн. 73 коп. - 262 грн. 12 коп. 3% річних нарахованих за період з 18.11.2021 року по 25.08.2023 року, 1507грн. 87 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 18.11.2021 року по 25.08.2023 року;

№ 245715 від 21.02.2022 року на суму 56800 грн. - 2572 грн. 34 коп. 3% річних нарахованих за період з 21.02.2022 року по 25.08.2023 року, 15831грн. 79 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 21.02.2022 року по 25.08.2023 року;

№ 245717 від 21.02.2022 року на суму 22870 грн. - 1035 грн. 73 коп. 3% річних нарахованих за період з 21.02.2022 року по 25.08.2023 року, 6374грн. 53 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 21.02.2022 року по 25.08.2023 року;

№ 245718 від 24.02.2022 року на суму 19000 грн. - 855 грн. 78 коп. 3% річних нарахованих за період з 24.02.2022 року по 25.08.2023 року, 5295грн. 85 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 24.02.2022 року по 25.08.2023 року;

№ 245728 від 12.03.2022 року на суму 50000 грн. - 2186 грн. 30 коп. 3% річних нарахованих за період з 12.03.2022 року по 25.08.2023 року, 13936грн. 44 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 12.03.2022 року по 25.08.2023 року;

№ 245730 від 18.03.2022 року на суму 56000 грн. - 2421 грн. 04 коп. 3% річних нарахованих за період з 18.03.2022 року по 25.08.2023 року, 12525 грн. 18 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 18.03.2022 року по 25.08.2023 року;

№ 245733 від 18.03.2022 року на суму 100000 грн. - 4323 грн. 29 коп. 3% річних нарахованих за період з 18.03.2022 року по 25.08.2023 року, 22366 грн. 39 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 18.03.2022 року по 25.08.2023 року;

№ 245735 від 25.03.2022 року на суму 125000 грн. - 5332 грн. 19 коп. 3% річних нарахованих за період з 25.03.2022 року по 25.08.2023 року, 127957 грн. 98 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 25.03.2022 року по 25.08.2023 року;

№ 245739 від 08.04.2022 року на суму 7000 грн. - 290 грн. 55 коп. 3% річних нарахованих за період з 08.04.2022 року по 25.08.2023 року, 1565грн. 65 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 08.04.2022 року по 25.08.2023 року;

№ 245752 від 02.05.2022 року на суму 7000 грн. - 276 грн. 74 коп. 3% річних нарахованих за період з 02.05.2022 року по 25.08.2023 року, 1308грн. 10 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 02.05.2022 року по 25.08.2023 року;

№ 245754 від 09.05.2022 року на суму 7000 грн. - 272 грн. 71 коп. 3% річних нарахованих за період з 09.05.2022 року по 25.08.2023 року, 1308грн. 10 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 09.05.2022 року по 25.08.2023 року;

№ 245760 від 12.05.2022 року на суму 39800 грн. - 1540 грн. 75 коп. 3% річних нарахованих за період з 12.05.2022 року по 25.08.2023 року, 7437 грн. 46 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 09.05.2022 року по 25.08.2023 року;

№ 245761 від 13.05.2022 року на суму 50350 грн. - 2197 грн. 47 коп. 3% річних нарахованих за період з 13.05.2022 року по 25.08.2023 року, 14033 грн. 99 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 13.05.2022 року по 25.08.2023 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтю 625 Цивільного кодексу України розміщено у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України. Відтак, положення розділу І книги 5 Цивільного кодексу України поширюються як на договірні (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України).

Отже, дія статті 625 Цивільного кодексу України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Тому, в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених коштів, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року в справі № 910/10156/17 та від 16.05.2018 року в справі № 14-16цс18.

Судом враховано, що ВП ВС у постанові від 07.02.2024 року у справі N 910/3831/22 відступила від правового висновку КЦС та КГС ВС щодо моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна на підставі статті 1212 ЦК України, визначивши, що зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала.

З цього моменту виникає передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Норма частини другої статті 530 ЦК України щодо обов`язку боржника виконати зобов`язання у семиденний строк від пред`явлення кредитором йому вимоги до недоговірних зобов`язань з повернення безпідставно набутого майна згідно зі статтею 1212 ЦК України не застосовується.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум 3 % річних, інфляційних втрат суд керується приписами статей 536, 625 ЦК України, однак, їх розрахунок позивачем проведено без урахування ст. 253 ЦК України.

При цьому, судом із застосуванням калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій в ІПС LIGA 360, з урахуванням методики розрахунку, доведеної судам листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р і рекомендацій викладених в п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 07.12.2013 № 14 та встановлено 3% річних за відповідний період прострочення загалом складають 24326 грн.26 коп., інфляційні втрати 123587 грн. 70 коп. і в такому розмірі вимоги позивача підлягають до задоволення. В решті вимог у сумі 298 грн. 93 коп. 3% річних та 13950 грн. 98 коп. інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє частково. Доводи відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 10704 грн.11 коп.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Н.І.А.», ідентифікаційний код юридичної особи 38369059, місцезнаходження: 19601, Черкаська обл., Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Корольова, буд. 28, на користь Фермерського господарства «Нещерет», ідентифікаційний код юридичної особи 37802584, місцезнаходження: 19632, Черкаська обл., Черкаський район, с. Степанки, вул. Леніна, буд. 185 - 565693 грн. 14 коп. боргу, 24326 грн. 62 коп. 3% річних, 123587 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 10704 грн. 11 коп. судового збору.

У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 298 грн. 98 коп. 3% річних, 13950 грн. 98 коп. інфляційних втрат, 213 грн. 76 коп. судових витрат - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.07.2024 року

Суддя В.М. Грачов