Рішення
від 24.06.2024 по справі 925/33/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/33/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Філіпової І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури,

в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Черкаська обласна державна (військова) адміністрація,

до відповідача - Черкаської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації,

про усунення перешкод шляхом скасування державної реєстрації (запису) земельної ділянки та шляхом повернення земельної ділянки,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Куліш А.А., прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури, посвідчення № 074887 від 01.03.2023;

від позивача - Мішенко О.О., головний спеціаліст юридичного відділу апарату, розпорядження № 32 від 26.01.2024; посадова інструкція (в порядку самопредставництва),

від відповідача - ОСОБА_1 , головний спеціаліст-юрисконсульт відділу представництва в судах управління юридичного забезпечення департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, розпорядження від 20.02.2024 № 78-р(к), посадова інструкція (в порядку самопредставництва),

від третьої особи - ОСОБА_2 , провідний консультант відділу охорони культурної спадщини та музейної справи управління культури та охорони культурної спадщини Обласної державної адміністрації, посадова інструкція (в порядку самопредставництва).

До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Черкаська обласна державна (військова) адміністрація до Черкаської міської ради з вимогами:

- усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації шляхом скасування державної реєстрації (запису) земельної ділянки площею 0,1400 га (кадастровий номер 7110136700:03:004:0333) із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7);

- усунути перешкоди державі шляхом повернення земельної ділянки площею 0,1400 га (кадастровий номер 7110136700:03:004:0333) із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташована за адресою: м. Черкаси, вулиця вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7) від Черкаської міської ради на користь Черкаської обласної державної (військової) адміністрації.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує так.

Рішенням Черкаської міської ради № 38-75 від 02.03.2023 включено до переліку земельних ділянок, право власності яких пропонується для продажу на земельних торгах, земельну ділянку орієнтовною площею 0,1400 га по вул. Гагарі на, м. Черкаси (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7, м. Черкаси) для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (КВІДІ13 03.08).

Вказаним рішенням, надано дозвіл департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1400 га для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Відповідно до витягу з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб та містобудівної документації Внесення змін до Генерального плану міста Черкаси (Актуалізація), затвердженої рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2021 № 5-318, вищезазначена земельна ділянка належить до території громадських закладів.

Згідно з інформацією Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації земельна ділянка орієнтовною площею 0,1400 га по вул. Гагаріна, м. Черкаси (навпроти домоволодіння по пров.. Суботівський, 7, м. Черкаси) знаходиться в межах пам`яток археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний № 3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний № 3955), які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129.

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру встановлено, що земельна ділянка площею 0,1400 га по вул. Гагаріна, м. Черкаси має кадастровий номер 7110136700:03:004:0333, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.08 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, вид обмеження - охоронна зона пам`ятки культурної спадщини; зона охорони археологічного культурного шару.

17.08.2023 рішенням міської ради № 45-55 вирішено зареєструвати право комунальної власності за територіальною громадою міста Черкаси на земельну ділянку площею 0,14 га (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7) в м. Черкаси (кадастровий помер 71 10136700:03:004:0333).

01.09.2023 Черкаська міська рада зареєструвала право комунальної власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2793514971101, номер відомостей про речове право - 51656906).

Прокурор стверджує, що дана земельна ділянка, оскільки вона знаходиться в межах пам`яток археології місцевого значення, відноситься до земель історико-культурного призначення на підставі ст. 53-54 Земельного кодексу України, які, у свою чергу, віднесено до особливо цінних земель (ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України).

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 землі, зайнятті пам`ятками, відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" належать до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження в їх межах пам`яток, незалежно від рішення органів місцевої влади про переведення вказаних земель до зазначеної категорії.

Будівництво на зазначеній земельній ділянці суперечить вимогам статей 34, 37 Закону України "Про охорону культурної спадщини", наказу Держжомзему України від 23.07.2010 № 548.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення.

Статтею 17 цього Закону урегульовано питання суб`єктів права власності на пам`ятки.

Зокрема частини 1 та 2 цієї статті визначають, що пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

Зі свого боку, частина 6 цієї статті визначає, що землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Таким чином діюче законодавство безальтернативно визначає для пам`яток археології та земель, на яких розташовані та не вилучені у передбаченому законом порядку пам`ятки археології, єдину форму власності - державну, а у випадку, якщо така земельна ділянка не перебуває у державній власності, - остання підлягає обов`язковому вилученню або викупу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц вказано, що за змістом абзацу 2 частини 2 статті 178 Цивільного кодексу України обмежено обороноздатні об`єкти можуть бути визначені як в окремому законі, присвяченому оборотоздатності об`єктів, так і в інших законах, зокрема кодексах, які визначають правовий режим певних об`єктів.

Відтак земельні ділянки, на яких розташована пам`ятка археології, є об`єктом обмеженим у цивільному обороті, оскільки можуть перебувати виключно у державній власності, тому прокурор вимагає усунути перешкоди державі заявивши вищевказані позовні вимоги.

Ухвалою від 31.01.2024 господарський суд відкрив провадження у справі №925/33/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 29.02.2024 об 11:30. Залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації.

12.02.2024 від Черкаської міської ради надійшла заява про зупинення провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2022 у справі №927/1206/21 та опублікування повного тексту постанови.

13.02.2024 відповідач подав клопотання про витребування письмових (електронних доказів) з вимогою витребувати в Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації належним чином засвідчені копії облікової справи в тому числі, облікової документації на пам`ятки археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста та поселення зарубинецької культури, які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 для встановлення факту перебування в їх межах спірної земельної ділянки по вул. Князя Ольгерда (колишня Гагаріна) з кадастровим номером 7110136700:03:004:0333.

Відповідач зазначає, що на адресу Управління було надіслано лист від 08.01.2024 № 24-01-21 з проханням надати копії облікової документації на зазначені пам`ятки археології, а у разі відсутності затвердженої науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення меж та режимів використання території пам`яток відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" зазначити орієнтовні географічні центри (центроїди) знахідок фрагментів ділянок археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації. Однак на даний час, копії запитуваних документів так і не були надані.

Так відповідач зауважує, що облікова документація на пам`ятки археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста та поселення зарубинецької культури, на підставі якої можна встановити їх межі знаходиться у розпорядника інформації - третьої особи.

13.02.2024 від Черкаської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог.

Черкаська міська рада зазначає, що вона, в силу положень п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" є власником земельної ділянки загальною площею 0,1400 га (кадастровий номер 7110136700:03:004:0333), що знаходиться у м. Черкаси по вул. Князя Ольгерда (колишня Гагаріна, перейменовано рішенням від 13.07.2023 №43-58).

16.05.2023 проведено державну реєстрацію спірної земельної ділянки та присвоєно їй кадастровий номер 7110136700:03:004:0333, про що внесено відомості до Державного земельного кадастру.

Тобто в силу закону, відповідачу належить право комунальної власності на зазначену земельну ділянку.

Умовою належності земельної ділянки до земель історико - культурного призначення є розташування на ній об`єктів, передбачених положеннями статті 53 Земельного кодексу України, статті 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Матеріали позовної заяви не містять доказів того, що в межах земельної ділянки площею 0,14 га розташовані пам`ятки археології місцевого значення, про які зазначає прокуратура (є тільки листи Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації, що не є достатніми та достовірними доказами).

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" територія пам`ятки - це територія, історично і топографічно пов`язана з розпланувально-просторовою еволюцією пам`ятки, для якої визначається спеціальний охоронний режим її використання з метою збереження цілісності пам`ятки.

Межі та режими використання території пам`ятки визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень.

До затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення меж та режимів використання території пам`ятки відповідно до частини першої цієї статті межа території пам`ятки встановлюється:

для пам`яток археології:

для поселень:

у межах населених пунктів - 100 метрів навколо орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації;

для курганів тощо:

у межах населених пунктів - 100 метрів навколо пам`ятки або орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації.

Контур пам`ятки або орієнтовні координати географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару фіксуються в обліковій документації, складовою якої є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж території пам`ятки.

Замовником науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини з визначення меж і режимів використання території пам`ятки, зон охорони пам`ятки відповідно до статті 33-4 Закону України "Про охорону культурної спадщини" є власник пам`ятки чи уповноважені ним особи.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

Відповідач стверджує, що прокурором та позивачем не надано належних та допустимих доказів розташування саме на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:03:004:0333 пам`яток археології місцевого значення.

Докази, наявні в матеріалах справи відповідач вважає такими, що не містять жодних даних про координати поворотних точок як самих пам`яток археології місцевого значення так і меж земельних ділянок, на якій вони розміщені та охоронної зони навколо них.

Отже, відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" єдиними допустимими доказами знаходження спірної земельної ділянки в межах пам`яток археології місцевого значення є науково-проектна (науково-дослідна) документація з визначення меж і режимів використання території пам`ятки, а в разі її відсутності облікова документація на пам`ятку (для визначення орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару).

Відповідач стверджує, що єдиним доказом прокурора, щодо знаходження спірної земельної ділянки в межах пам`яток археології місцевого значення є лише лист Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 29.03.2023 № 02/01-02.03-08/221/02/01-02.03-08/7264, тобто твердження прокурора ґрунтується на не допустимих та неналежних доказах.

Щодо статусу об`єктів культурної спадщини - культурний шар пізньосередньовічного міста та поселення зарубинецької культури, які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 відповідач зазначає таке.

Законом України "Про охорону археологічної спадщини" визначено, що пам`ятка археології повинна бути занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а Законом України "Про охорону культурної спадщини" пам`ятка має бути занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або взята на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідач вважає, що в даному випадку мають бути застосовані норми спеціального закону, яким є Закон України "Про охорону археологічної спадщини".

Враховуючи, що в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України (https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/cherkaska-obl.pdf) відсутні об`єкти культурної спадщини, вони не можуть вважатися пам`ятками в розумінні Закону України "Про охорону археологічної спадщини".

Щодо застосування прокуратурою способу захисту, який полягає в усуненні перешкод державі шляхом повернення спірної земельної ділянки на користь Черкаської обласної державної адміністрації відповідач зазначає, що прокуратурою заявлено вимоги, які містять ознаки віндикаційного та негаторного позову, оскільки заявлена вимога про усунення перешкод в користуванні, яка притаманна негаторному позову, а також вимога про зобов`язання повернути Черкаську міську раду на користь Черкаської обласної державної адміністрації земельну ділянку, з кадастровим номером 7110136700:03:004:0333, що є характерним для віндикаційного позову. Однак, є неможливим одночасне пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація - це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого не власника) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (оскільки негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння). Аналогічний правовий висновок було викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 №522/1029/18.

28.02.2024 від Черкаської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Прокурор стверджує, що Черкаська ОДА як орган державної влади, уповноважений на захист інтересів держави у сфері використання земель історико-культурного призначення у межах пам`яток археології, будучи уповноваженим державою на реалізацію функції держави у спірних правовідносинах та будучи належним чином поінформованим про суть порушеного права, відповідно до листа окружної прокуратури, не здійснив захист таких інтересів, що свідчить про її бездіяльність. Інформації про вжиття адміністрацією належних заходів з усунення перешкод у користуванні землями немає.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити Черкаську обласну військову адміністрацію. У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Отже, Черкаська обласна державна адміністрація не припинила свого існування, як юридична особа та суб`єкт цивільних правовідносин, а відповідним указом Президента України їй надано лише тимчасового спеціального статусу військової адміністрації, на період воєнного стану. Черкаська обласна державна адміністрація в умовах правового режиму воєнного стану продовжує здійснювати повноваження у статусі Черкаської обласної військової адміністрації, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про правовий режим воєнного стану", відтак, Черкаська обласна державна адміністрація, перебуваючи у статусі Черкаської обласної військової адміністрації, була належним чином поінформована про суть порушеного права у окреслених запитом спірних правовідносинах.

З урахуванням викладеного, у позові додатково зазначено позивача не тільки як Черкаську обласну державну адміністрацію, а й як Черкаську обласну військову адміністрацію.

З огляду на викладене, у ході листування з Черкаською ОДА та її структурним підрозділом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА, яке здійснювалося на підставі абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором встановлено порушення інтересів держави та невжиття вказаним компетентним органом заходів, спрямованих на захист них інтересів.

Прокурор повторно наголошує, що згідно інформації Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації земельна ділянка орієнтовною площею 0.1400 га по вул. Гагаріна, м. Черкаси (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7, м. Черкаси) знаходиться в межах пам`яток археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний № 3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний № 3955), які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129. Далі прокурор зазначає ті ж твердження, що вже ним зазначені в позовній заяві, стосовно того, що земельна ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення, а також до особливо цінних земель і відповідні висновки, зроблені прокурором в позові, що дана земельна ділянка, в силу того, що на ній розташована пам`ятка археології, може перебувати виключно в державній власності. Також прокурор повторно наводить доводи позовної заяви щодо обраного прокуратурою способу захисту порушеного права.

Ухвалою від 29.02.2024 господарський суд клопотання Черкаської міської ради про витребування письмових (електронних) доказів задовольнив; зобов`язав Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надати Господарському суду Черкаської області у строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії облікової справи в тому числі, облікової документації на пам`ятки археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста та поселення зарубинецької культури, які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129. В ухвалі суд зазначив, що у разі неможливості подання відповідних документів надати відповідні письмові пояснення у той же строк.

Ухвалою від 29.02.2024 господарський суд задовольнив клопотання Черкаської міської ради про зупинення провадження у справі, зупинив провадження у справі № 925/33/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2022 у справі № 927/1206/21 та зобов`язав сторони повідомити суд про результати розгляду справи № 927/1206/21.

07.03.2024 від Черкаської міської ради надійшли заперечення на відповідь на відзив з вимогами поновити пропущений процесуальний строк для подання заперечень, прийняти до розгляду заперечення відповідача та у задоволенні позову у справі № 925/33/24 відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

У своїх запереченнях відповідач зазначає, що у розпорядженні голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 зазначено, що воно прийнято відповідно до статті 7, 8 Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", підпункті "а" підрозділу 6 пункту 18 "Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію", затвердженого указом Президента України від 21.08.1995 №760/95.

Відповідно до пункту 3 розділу Х Прикінцевих положень ЗУ "Про охорону культурної спадщини" об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Тобто пам`ятками визнаються об`єкти, включені до списків пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури". Ключовим питанням є чи правомірно об`єкти культурної спадщини взяті на облік чинним на той час законодавством.

Відповідач стверджує, що станом на 1996 рік механізм правового регулювання спірних у цій справі відносин, було врегульовано нормами Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", а саме, визначено, що переліки пам`яток історії та культури місцевого значення затверджуються - виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів.

У той же час, місцеві обласні державні адміністрації вказаним Законом не відносилися до переліку спеціально уповноважених органів охорони пам`яток історії та культури.

Згідно статті 7 Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" державне управління в галузі охорони і використання пам`яток історії та культури здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами обласних, районних, міських, районних у містах, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те державними органами охорони пам`яток відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Спеціально уповноваженими державними органами охорони пам`яток історії та культури в Українській РСР є Міністерство культури Української РСР, Державний комітет Ради Міністрів Української РСР у справах будівництва, Головне архівне управління при Раді Міністрів Української РСР та їх органи на місцях, а також інші державні органи, до компетенції яких законодавством Союзу РСР і Української РСР віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до статті 8 Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів у межах прав, наданих законом, забезпечують виявлення, облік, охорону і використання пам`яток історії та культури, що знаходяться на території Ради, залучають громадськість до проведення заходів по охороні, використанню і пропаганді цих пам`яток, організують шефство підприємств, установ, організацій над ними, забезпечують додержання законодавства про охорону і використання пам`яток історії та культури.

Виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів затверджують переліки пам`яток історії та культури місцевого значення (стаття 17), встановлюють зони їх охорони (стаття 29), а також вирішують інші питання в галузі охорони і використання пам`яток історії та культури, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до статті 17 Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" з метою організації обліку і охорони пам`яток історії та культури нерухомі пам`ятки поділяються на пам`ятки загальносоюзного, республіканського і місцевого значення.

Віднесення пам`яток історії та культури до категорії пам`яток загальносоюзного, республіканського чи місцевого значення провадиться відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Переліки пам`яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів.

В підпункті а підрозділу 6 пункту 18 "Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію", затвердженого указом Президента України від 21.08.1995 №760/95 зазначено, що державна адміністрація для виконання покладених на неї завдань має такі повноваження: реалізує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров`я, соціального захисту населення, культури, фізкультури і спорту, молодіжної політики тощо.

Закон Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", відповідно до якого, як зазначає прокуратура пам`ятки археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста та поселення зарубинецької культури були включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури не містить в собі жодної норми, відповідно до якої місцева державна адміністрація або її голова наділялися повноваженнями по виявленню "пам`яток культурної спадщини" та внесенню їх до переліку, чи компетенцією у галузі обліку, охорони та використання пам`яток історії та культури.

Відповідач звертає увагу на безпідставність обґрунтування прокуратурою своєї правової позиції у цій справі розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129, адже воно прийняте не у визначений чинним на той час законодавством спосіб.

Відповідач також зазначає, що Закон Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" нерухомі пам`ятки поділяв на пам`ятки загальносоюзного, республіканського і місцевого значення. Однак, зі змісту розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 неможливо встановити до якої категорії віднесено нововиявлені пам`ятки історії та культури: культурний шар пізньосередньовічного міста та поселення зарубинецької культури. Проте, прокуратура стверджує, що культурний шар пізньосередньовічного міста та поселення зарубинецької культури є пам`ятками археології місцевого значення, відповідно до листа Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 29.03.2023. На підставі чого зроблено такий висновок відповідачу незрозуміло.

Відповідно до статті 31 Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури" нововиявлені об`єкти, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, до вирішення питання про взяття їх на державний облік як пам`яток історії та культури підлягають охороні.

Тобто чинне на той час законодавство виокремлювало такі категорії об`єктів культурної спадщин: пам`ятки та нововиявлені пам`ятки історії та культури.

Розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 затверджено перелік нововиявлених пам`яток історії та культури до якого увійшли: культурний шар пізньосередньовічного міста та поселення зарубинецької культури, що свідчить про те, що на державний облік останні не взяті як пам`ятки.

Однак, відповідно до норми пункту 3 розділу Х Прикінцевих положень ЗУ Про охорону культурної спадщини, на яку посилається, зокрема і прокуратура, об`єкти, включені до списків (переліків) саме пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками.

Виходячи із вищевикладеного, ця норма не поширюється на нововиявлені пам`ятки історії та культури, які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129.

Об`єкти культурної спадщини, а саме культурний шар пізньосередньовічного міста та поселення зарубинецької культури, за твердженням відповідача, не є пам`ятками в розумінні ЗУ "Про охорону культурної спадщини", адже вони не були внесенні належним чином на облік уповноваженими на те державними органами охорони пам`яток відповідно до діючого на той час законодавства.

28.03.2024 від Черкаської обласної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 09.04.2024 господарський суд поновив провадження у справі № 925/33/24, підготовче засідання призначив на 25.04.2024 о 12:00. Клопотання Черкаської міської ради про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заперечень, викладене в запереченнях (на відповідь на відзив), задовольнив та поновив Черкаській міській раді строк для подання заперечень на відповідь на відзив до дати їх фактичного подання. Запропонував учасникам справи до дня підготовчого засідання подати письмово викладену позицію щодо позовних вимог з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21 з доказами направлення іншим учасникам справи.

23.04.2024 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації подало заяву, до якої, як стверджує третя особа, додано витребувані документи. До заяви додано додатки: копії паспорта об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини "Городище "Замкова гора"", реєстраційний номер НОМЕР_1 та паспорта об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини "Культурний шар пізньосередньовічного міста", реєстраційний номер 3966.

Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації лише частково виконало вимоги ухвали суду від 29.02.2024 про витребування доказів, подавши лише облікову справу (паспорт) об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини - "Культурний шар пізньосередньовічного міста", який взятий на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129, реєстраційний номер 3966. Тоді як облікова справа (паспорт) об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини - "Поселення зарубинецької культури", який взятий на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129, реєстраційний номер 3955, третьою особою не подана та не надано пояснень щодо неможливості її подання.

24.04.2024 за допомогою системи "Електронний суд" (зареєстровано через канцелярію суду 25.04.2024) Черкаська міська рада подала додаткові пояснення у справі та клопотання про долучення доказів. Так відповідач додав висновок про проведення попередніх археологічних досліджень земельної ділянки від 18.04.2024 № 125/01-21-220, лист Черкаської міської ради від 14.03.2024 до Міністерства культури та інформаційної політики України та відповідь Управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури та інформаційної політики України від 25.03.2024.

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги, зокрема на території Черкаської області, підготовче засідання 25.04.2024 не відбулося.

Ухвалою від 25.04.2024 господарський суд призначив підготовче засідання по справі № 925/33/24 на 06.05.2024 об 14:30.

03.05.2024 за допомогою системи "Електронний суд" Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації подало додаткові пояснення у справі, у яких стверджує, що пам`ятки місцевого значення, які на разі є предметом спору у справі 925/33/24, затверджені рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 26.06.1990 №116 Про доповнення списку пам`яток археології області, що перебувають під охороною держави (далі Рішення) та розпорядженням Голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 №129 Про доповнення списку пам`яток археології області, що перебувають під охороною держави (далі Розпорядження), були затвердженні до вступу у законну силу наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 р. №501 Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2019 р. за № 941/33912. У зв`язку з цим Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі Управління культури ОДА) на виконання листа МКІП від 16.04.2020 №5536/6.11.2 було надано уточнений та доопрацьований перелік пам`яток в розрізі населених пунктів Черкаської області (лист від 23.04.2020 №01/01-23/3161/01/01-23/7772 та лист від 12.08.2020 №02/01-01-07/3161/01/01-23/14632). В згаданому переліку були включені відомості, зокрема, і про пам`ятки місцевого значення, що є предметом спору.

З метою підтвердження факту, що процес Доповнення списку пам`яток історії та культури та взяття їх під державну охорону не є поодиноким випадком, а є систематичною процедурою, третя особа долучила копії постанови Ради Кабінету Міністрів України від 06.09.1979 №442, рішення Виконавчого комітету Черкаської обласної народної ради депутатів від 05.08.1983 №359 та рішення Виконавчого комітету Черкаської обласної народної ради депутатів від 27.12.1991 №270.

Третя особа звертає увагу на те, що у пункті третьому Розділу Х Прикінцевих положень Закону України Про охорону культурної спадщини в редакції чинній на даний момент зазначається, що Об`єкти включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР Про охорону і використання пам`яток історії та культури, визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

06.05.2024 за допомогою системи "Електронний суд" прокурором у справі Алефтиною Куліш подано заяву, яка за своїм змістом є поясненнями по суті справи. Прокурор, крім доводів, вказаних раніше, зазначає, що невстановлення під час дослідження інститутом археології НАН України спірної земельної ділянки (висновок від 18.04.2024 № 125/01-21-220) знахідок археологічного чи історичного характеру не свідчить про невіднесення спірної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення У своїх роз`ясненнях МКІП наголосило на тому, що рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 26.06.1990 № 116 "Про доповнення списку пам`яток археології області, що перебувають під охороною держави" на державний облік було взято 1656 об`єктів археології, які набули статусу пам`яток місцевого значення. При цьому розпорядженням Голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 Про доповнення списку пам`яток археології області, що перебувають під охороною держави було затверджено перелік нововиявлених об`єктів культурної спадщини у кількості 370. Відповідно до п. 4 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2019 за № 941/33912, органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій необхідно було до 31.12.2019 року переглянути затверджені до набрання чинності цим наказом переліки щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та затвердити їх у відповідності до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини.

Таким чином, прокурор стверджує, що пам`ятки місцевого значення, які на разі є предметом спору у справі № 925/33/24, затверджені рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 26.06.1990 № 116 Про доповнення списку пам`яток археології області, що перебувають під охороною держави (далі Рішення) та розпорядженням Голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 Про доповнення списку пам`яток археології області, що перебувають під охороною держави (далі Розпорядження), були затвердженні до вступу у законну силу наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2019 за № 941/33912.

Разом з тим, відповідно до вимог визначених п. 3 Розділу Х Прикінцевих положень Закону України Про охорону культурної спадщини, в редакції чинній на цей час, об`єкти включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР Про охорону і використання пам`яток історії та культури, визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону. Отже спірна земельна ділянка є землями історико-культурного призначення, оскільки знаходиться в межах пам`яток археології місцевого значення культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний номер 3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ), які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129, що підтверджується наявними у матеріалах господарської справи письмовими доказами.

Протокольними ухвалами від 06.05.2024 господарський суд:

- відмовив відповідачу в поновленні процесуального строку для подання заперечень на відповідь на відзив та за власною ініціативою продовжив такий строк до дати фактичного подання заперечень;

- на підставі ч. 5 ст. 80 ГПК України встановив додатковий строк для подання доказів третьою особою до дати їх фактичного подання;

- на підставі ч. 5 ст. 80 ГПК України встановив додатковий строк для подання доказів відповідачем до дати їх фактичного подання;

- на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою від 06.05.2024 господарський суд закрив підготовче провадження по справі № 925/33/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.05.2024 о 14:00.

23.05.2024 господарський суд розпочав розгляд справи по суті. Присутні прокурор, представники позивача та третьої особи підтримали позовні вимоги. Представниця відповідача позов заперечила, звернувши увагу на неподання третьою особою витребуваного доказу - копії облікової справи в тому числі, облікової документації на пам`ятку археології місцевого значення - Поселення зарубинецької культури, яка взята на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 під реєстраційним номером 3955. Представник третьої особи жодним чином не пояснив неподання витребуваного судом доказу.

У судовому засіданні 23.05.2024 судом оголошено перерву до 13.06.2024 о 15:30.

27.05.2024 до суду третя особа подала клопотання про долучення доказів, до якого долучено роздруківку із офіційного сайту Міністерства культури та інформаційної політики України Наказу від 07.05.2024 № 330 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України". В обґрунтування необхідності залучення такого доказу представник третьої особи у клопотанні зазначив, що Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 07.05.2024 № 330 Про внесення об`єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам`яток України було внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкти культурної спадщини у Черкаській області, серед яких, зокрема, пам`ятки взяті на облік Розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 та 26.06.1990 № 116. Тобто, аргументи Черкаської міської ради стосовно не відповідності поняття нововиявлених пам`яток загальноприйнятому поняттю пам`ятка не є дійсними. Згідно вищезгаданого наказу Міністерства культури та інформаційної політики України ці так звані нововиявлені пам`ятки вносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, є підтвердженням того, що вони є пам`ятками взятими на облік відповідно до закону Українською РСР Про охорону пам`яток історії та культури та заносяться до державного реєстру нерухомої культурної спадщини України як пам`ятки, що перебувають на державному обліку, а не нововиявлені об`єкти культурної спадщини.

Ухвалою від 12.06.2024 господарський суд зобов`язав Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації негайно надати Господарському суду Черкаської області належним чином засвідчені копії облікової справи в тому числі, облікової документації на пам`ятку археології місцевого значення - Поселення зарубинецької культури, яка взята на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 під реєстраційним номером 3955.

13.06.2024 суд продовжив розгляд справи по суті. Представник Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації Шабатін О.О. усно повідомив суду, що облікова документація на пам`ятку археології місцевого значення - Поселення зарубинецької культури, яка взята на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 під реєстраційним номером 3955 в Управлінні відсутня. Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації здійснено замовлення на виготовлення такої документації, проте на теперішній час така документація ще не виготовлена.

Після дослідження частини доказів суд оголосив перерву у судовому засіданні до 10:30 17.06.2024, зобов`язав відповідача надати повноваження особи, яка здійснювала археологічне дослідження, зобов`язав третю особу надати документації, витребувану ухвалою від 12.06.2024, а в разі її відсутності - надати відповідні пояснення.

Ухвалою від 14.06.2024 господарський суд зобов`язав Інститут археології Національної академії наук України надати суду інформацію стосовно того, чи виготовлялась Інститутом археології Національної академії наук України облікова документація (паспорт об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини) на пам`ятку археології місцевого значення - Поселення зарубинецької культури, яка взята на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 під реєстраційним номером 3955. В разі існування такої документації (паспорту об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини) надати її суду протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали. В разі відсутності такої документації надати пояснення щодо джерела інформації, на підставі якого зазначені межі пам`ятки археології "Поселення зарубинецької к-ри" у Висновку про проведення попередніх археологічних досліджень земельної ділянки № 125/01-21-220 від 18.04.2024 Інституту археології Національної академії наук України.

17.06.2024 від Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надійшли додаткові пояснення, у яких третя особа повідомляє, що у зв`язку з відсутністю в Управлінні культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації бюджетних асигнувань для розробки облікової документації на об`єкти культурної спадщини, облікова документація (облікова картка, паспорт пам`ятки, акт стану збереження тощо) на пам`ятку археології місцевого значення - поселення зарубинецької культури (обліковий № 3955) не виготовлялася. У зв`язку з вищевикладеним, Управління не в змозі виконати вимоги ухвали від 12.06.2024.

17.06.2024 від Черкаської міської ради надійшли додаткові пояснення на вимогу суду у порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України, до яких додані документи на підтвердження повноважень особи, яка проводила попереднє археологічне дослідження спірної земельної ділянки.

17.06.2024 прокурором у справі ОСОБА_3 подано лист на шести аркушах, який за своєю суттю є поясненнями у справі, проте на запитання суду, яка саме заява по суті спору в порядку ст. 161 ГПК України нею подана, прокурор надала відповідь, що це пояснення, які прокурор має право подавати, як сторона у справі.

Суд у судовому засіданні наголосив, що відповідно до ст. 161 ГПК України (ч. 1) учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Також судом зазначено, що в поданих поясненнях прокурор наводить доводи, які не зазначались ні в позовній заяві ні у відповіді на відзив, а саме прокурор крім перебування земельної ділянки в межах пам`яток археології місцевого значення (державні реєстраційні номер 3966, 3955) посилається також на перебування земельної ділянки в межах охоронної зони пам`ятки археології "Середньовічні Черкаси" та заповідної території "Черкаські берегові схили". Тобто, прокурор доповнює позов новими підставами на стадії розгляду справи по суті, а не на стадії підготовчого провадження без обґрунтування поважності причин нездійснення таких дій на належній стадії.

Також суд наголосив, що ч. 6 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову (заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом має право прокурор, який її подав, або прокурор вищого рівня.

Позов подано заступником керівника Черкаської окружної прокуратури Євгенієм Троцько, пояснення, які за своєю суттю є доповненням новими підставами позову, подані прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури Алефтиною Куліш, яка не є прокурором вищого рівня.

Враховуючи викладене, суд не бере до уваги подані прокурором ОСОБА_3 пояснення від 17.06.2024.

Крім зазначеного у судовому засіданні 17.06.2024 суд закінчив дослідження доказів та оголосив перерву у судовому засіданні до 16:00 24.06.2024.

19.06.2024 до суду надійшов лист від 18.06.2024 Директора Інституту археології, члена-кореспондента НАН України Віктора Чабая, у якому міститься відповідь на вимогу ухвали суду від 14.06.2024. У листі повідомляється таке.

Інститут археології Національної академії наук України - наукова установа, що займається дослідженням пам`яток археології. Всі питання, що стосуються обліку, охорони, використання пам`яток археології, а також виготовлення облікової документації (паспортів) на пам`ятки археології, знаходяться в компетенції центрального та місцевих органів охорони культурної спадщини (відповідно, Міністерства культури та інформаційної політики України та управління культури та охорони культурної спадщини місцевої обласної державної адміністрації). Відповідно, в шапці паспорту пам`ятки археології місцевого значення зазначені відповідальні установи: Міністерство культури та інформаційної політики України та управління культури та охорони культурної спадщини місцевої обласної державної адміністрації. Документ засвідчується підписом і печаткою керівника державного органу охорони культурної спадщини. Археологи, в т. ч. співробітники Інституту, як фахівці, можуть долучатися до безпосереднього виготовлення такої документації в індивідуальному порядку. Тож, по суті запиту:

- Інститутом археології НАН України не виготовлялася облікова документація (паспорт об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини) на пам`ятку археології місцевого значення - поселення зарубинецької культури (держ. реєстр. № 3955);

- Інститут не володіє копією чи оригіналом цього документу, тож не може Вам його надати;

- Джерелами інформації, на підставі яких зазначені межі пам`ятки археології - поселення зарубинецької культури (держ. реєстр. № 3955), були: стислий опис меж, що міститься в Розпорядженні Голови Черкаської облдержадміністрації № 129 від 12.03.1996 р. про взяття на облік; наукові звіти, монографії та статті по археологічним дослідженням в м. Черкаси.

24.06.2024 суд заслухав заключні слова присутніх представників учасників справи та оголосив вступну та резолютивні частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи суд встановив таке.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, господарський суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У цій справі звернення прокурора з позовом зумовлене тим, що на думку останнього, внаслідок неправомірної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, держава позбавлена можливості повноцінно реалізовувати права власника щодо свого майна.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

До справи прокурор додав запит від 17.03.2023 в порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, в якому з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", просив надати інформацію чи перебуває земельна ділянка орієнтовною площею 0,1400 га по вул. Гагаріна, м. Черкаси (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7, м. Черкаси) у межах пам`яток культурної спадщини, пам`яток археології. Крім цього, прокурор просив надати інформацію про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1400 га по вул. Гагаріна, м. Черкаси (навпроти домоволодіння по АДРЕСА_1 ).

У відповідь, 29.03.2023 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надало Черкаській окружній прокуратурі лист, в якому зазначило, що запитувана земельна ділянка знаходиться в межах пам`яток археології місцевого значення культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний № 3955), які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129. Документація з землеустрою на вищезазначену земельну ділянку до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на погодження не надходила.

17.03.2023 прокурор звернувся із запитом в порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до Черкаської міської ради, в якому з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді просив надати копії зазначених в листі документів.

У відповідь, 14.04.2023 виконавчий комітет Черкаської міської ради надіслав прокуратурі витребувані документи.

24.05.2023 Черкаська окружна прокуратура звернулась із запитом в порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації з вимогою поінформувати щодо вжитих заходів представницького характеру, оскільки земельна ділянка, на якій знаходиться пам`ятка археології, не підлягає передачі з державної до комунальної або приватної власності. Також прокурор зазначив, що в разі невжиття вказаних заходів, необхідно поінформувати про причини та наміри їх вжиття, якщо ні, то які заходи вживалися (вживаються, будуть вжиті).

05.06.2023 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надало відповідь, в якій зазначило, що з метою встановлення наявності в межах зазначеної земельної ділянки об`єктів культурної спадщини, що належать до зареєстрованих у її межах пам`яток археології, необхідно здійснити археологічне обстеження території. У разі виявлення зазначених об`єктів їх необхідно дослідити по всій площі та глибині культурного шару. При виявленні об`єктів, які підлягають музеєфікації, на місці знаходження необхідно здійснити музеєфікацію задля використання в науковій, освітній і туристичній діяльності. Крім зазначеного, м. Черкаси входить до переліку історичних населених місць України. З метою дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.20.2018 № 92 містобудівні умови на нове будівництво можуть видаватися в разі затвердження історико-архітектурного опорного плану населеного пункту в складі генерального плану. Історико-архітектурний опорний план м. Черкаси не затверджено. У зв`язку з цим проведення будь-яких робіт, окрім робіт, що проводяться без зміни об`ємно-просторових характеристик існуючих об`єктів, заборонено. Ураховуючи викладене, будівництво без затвердженого історико-архітектурного плану вважається незаконним.

05.07.2023 Черкаська окружна прокуратура звернулась із запитом в порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації з вимогою зазначити про наміри судового захисту інтересів держави, в разі невжиття, неможливості необхідно зазначити причини.

У відповідь, 14.07.2023 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надало Черкаській окружній прокуратурі лист, в якому зазначило, що в нього відсутні бюджетні асигнування для сплати судового збору, що унеможливлює захист інтересів держави в суді шляхом пред`явлення позову до суду.

08.08.2023 Черкаська окружна прокуратура звернулась із запитом в порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до Черкаської обласної державної адміністрації, в якому просила поінформувати про наміри Черкаської обласної державної адміністрації щодо судового захисту в частині недопущення вибуття з державної власності, земельної ділянки площею 0,1400 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ) в межах населеного пункту (кадастровий номер 7110136700:03:004:0333). В разі не вжиття судового захисту інтересів держави, поінформувати про наміри їх вжиття або ж про причини неможливості їх вжиття.

У відповідь, 15.09.2023 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надало Черкаській окружній прокуратурі лист, в якому зазначило, що в нього відсутні бюджетні асигнування для сплати судового збору, що унеможливлює захист інтересів держави в суді шляхом пред`явлення позову до суду.

13.12.2023 Черкаська окружна прокуратура звернулась до Черкаської обласної (військової) адміністрації з листом в якому, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила, що Черкаською окружною прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації до Черкаської міської ради про витребування земельної ділянки площею 0,1400 га (кадастровий номер 7110136700:03:004:0333).

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, які на думку прокурора, порушені, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Рішенням Черкаської міської ради від 02.03.2023 № 38-75 включено до переліку земельних ділянок, право власності яких пропонується для продажу на земельних торгах, земельну ділянку орієнтовною площею 0,1400 га по вул. Гагаріна, м. Черкаси (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7, м. Черкаси) для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (КВЦПЗ 03.08).

Рішенням від 02.03.2023 № 38-75 надано дозвіл департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1400 га для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Відповідно до витягу з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб № б/н від 28.08.2021 та містобудівної документації "Внесення змін до Генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)", затвердженої рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2021 № 5-318, вищезазначена земельна ділянка належить до території громадських закладів. Містобудівні потреби відповідають діючій містобудівній документації міста Черкаси.

У рішенні від 02.03.2023 № 38-75 зазначено, що на земельну ділянку наявні містобудівні обмеження, а саме:

- заповідна територія "Черкаські берегові схили";

- охоронна зона пам`ятки археології "Середньовічні Черкаси";

- зона регулювання забудови;

- середній перепад рельєфу від вул. Гагаріна становить 12 м;

- ділянка крутосхилів (ухил поверхні 15% і більше).

За замовленням Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради ТОВ "Землеустрій та оцінка" розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для продажу на земельних торгах у формі аукціону площею 0,1400 га, цільове призначення 03.08 - Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ) в межах населеного пункту. У проекті зазначено наявність обмежень у використанні та додержання режиму: 01.02.1. Охоронна зона пам`ятки культурної спадщини; 01.02.2. Зона регулювання забудови; 01.02.4. Зона охорони археологічного культурного шару. Проект містить викопіювання з плану міста Черкаси та з містобудівної документації "Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)" з відображенням розташування земельної ділянки (а.с. 114, том 1). Суд встановив, що така земельна ділянка розташована по АДРЕСА_2 , як відображено на викопіюванні, проте на час розгляду справи вулиця Гагаріна в цій частині перейменована на вул. Князя Ольгерда у 2023 році, а узвіз Івана Франка перейменовано на узвіз Зарубинецький ще у 2022 році). Також суд встановив, що земельна ділянка площею 0,14 га розташована в кінці провулку Дачного.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка площею 0,14 га по АДРЕСА_2 (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7), м. Черкаси з кадастровим номером 7110136700:03:004:0333, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.08 Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, вид обмеження - зона регулювання забудови; охоронна зона пам`ятки культурної спадщини; зона охорони археологічного культурного шару.

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка, кадастровий номер 7110136700:03:004:0333, місце розташування: АДРЕСА_1 ); категорія земель: Землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки: 03.08 Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, форма власності: Інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня; площа земельної ділянки: 0,1400 га; дата державної реєстрації земельної ділянки 16.05.2023; види обмеження у використанні земельної ділянки: зона регулювання забудови; охоронна зона пам`ятки культурної спадщини; зона охорони археологічного культурного шару.

Рішенням міської ради від 17.08.2023 № 45-55 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вирішено зареєструвати право комунальної власності за територіальною громадою міста Черкаси на земельну ділянку площею 0,14 га (навпроти домоволодіння по АДРЕСА_1 (кадастровий помер 71 10136700:03:004:0333); затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки; доручено Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради провести земельні торги з продажу лота - права власності на земельну ділянку.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 358311578, земельна ділянка, кадастровий номер 7110136700:03:004:0333, Площа (га): 0.14; додаткові відомості: на земельну ділянку наявні містобудівні обмеження пов`язані із:

- зона заповідної території "Черкаські берегові схили"

- зона регулювання забудови

- середній перепад рельєфу від вул. Гагаріна становить 12 м.

- ділянка крутосхилів (ухил поверхні 15% і більше);

дата та час державної реєстрації 01.09.2023 16:12:24; тип речового права: право власності; власник: Територіальна громада, ЧЕРКАСЬКА МІСЬКА РАДА, код ЄДРПОУ: 25212542.

Прокурор у своїй позовній заяві, посилаючись на інформацію, отриману від Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації стверджує, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,1400 га по АДРЕСА_3 (навпроти домоволодіння по АДРЕСА_1 ) знаходиться в межах пам`яток археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний № 3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний № 3955), які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129.

У зв`язку з чим прокурор стверджує, що оскільки земельна ділянка перебуває в межах двох пам`яток археології місцевого значення, знаходиться в межах міста Черкаси та належить до земель історико-культурного призначення, то така земельна ділянка відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" може перебувати виключно у державній власності, а тому Черкаська обласна державна (військова) адміністрація в силу приписів ч. 5 ст. 122, ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України, ст. 1, 13, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" має повноваження на захист інтересів держави щодо розпорядження такою земельною ділянкою. У зв`язку з цим і подано даний позов.

Розглядаючи спір суд враховує такі норми законодавства.

Стаття 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначає категорії земель. Відповідно до ч. 1 досліджуваної статті землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ст. 53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Згідно з ч. 1 ст. 54 ЗК України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом. (ч. 3 ст. 54 ЗК України)

У ст. ст. 54-1 ЗК України визначено - з метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, буферної зони, історичного ареалу населеного місця, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини встановлюються обмеження відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини". (ч. 1 ст. 54-1 ЗК України)

Обмеження у використанні земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини поширюються на усі розташовані в межах цих територій та об`єктів землі незалежно від їх цільового призначення. Межі території, на яку поширюються такі обмеження, визначаються відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" і зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації, науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини. Відомості про зазначені обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру. (ч. 2 ст. 54-1 ЗК України)

Режим використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, а до затвердження такої документації - Законом України "Про охорону культурної спадщини". (ч. 3 ст. 54-1 ЗК України)

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Стаття 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначає статус територій, пов`язаних з охороною культурної спадщини.

Землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації. (ч. 1)

Встановлення зон охорони пам`яток та затвердження меж історичних ареалів населених місць не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення. (ч. 2)

Зміна цільового призначення земельної ділянки, зміна функціонального призначення території, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, не є підставою для припинення обмежень у використанні земель, встановлених у зв`язку з наявністю таких об`єктів. (ч. 3)

Стаття 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначає суб`єктів права власності на пам`ятки.

Пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. (ч. 1)

Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством. (ч. 2)

Власність морського меморіалу визначається межами національної юрисдикції (у виключній (морській) економічній зоні, територіальному морі та внутрішніх водах України). (ч. 3)

Право власності на скарб, що є пам`яткою, визначається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України. (ч. 4)

У документі, який посвідчує право власності на пам`ятку, обов`язково вказуються категорія пам`ятки, дата і номер рішення про її державну реєстрацію. (ч. 5)

Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв. (ч. 6)

Із наведених норм чинного законодавства випливає, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності, проте землі, на яких розташовані пам`ятки археології можуть перебувати виключно у державній власності.

Суд встановив, і сторонами не заперечується перебування земельної ділянки в межах земель історико-культурного призначення з огляду на наявні обмеження: охоронна зона пам`ятки культурної спадщини та зона охорони археологічного культурного шару.

Зони охорони пам`ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території (далі - зони охорони) - встановлювані навколо території пам`ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання. (ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини")

Прокурор у своїх виступах стверджував, що оскільки Законом України "Про охорону культурної спадщини" не визначено поняття "охоронна зона пам`ятки культурної спадщини", то зазначення таких обмежень в Державному земельному кадастрі означає, що це і є позначення пам`ятки археології.

Такі твердження прокурора є помилковими, з огляду на таке.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.08.2015 № 193 затверджено Перелік класів об`єктів містобудівного кадастру, який є чинним на теперішній час. Так відповідно до переліку існує Група "Об`єкти планувальних обмежень" під кодом 07, яка має Підгрупу "Зони охорони пам`яток культурної спадщини" під кодом 05, до якої входять класи об`єктів: Охоронні зони, Зони регулювання забудови, Археологічні охоронні зони; Зони охоронюваного ландшафту. Водночас існує Група "Об`єкти (пам`ятки) культурної спадщини" під кодом 08, яка має Підгрупу "Об`єкти (пам`ятки) культурної спадщини" під кодом 01, до якої входять класи об`єктів: Археологічні об`єкти; Історичні об`єкти; Об`єкти монументального мистецтва; Об`єкти архітектури; Об`єкти містобудування; Об`єкти садово-паркового мистецтва; Об`єкти ландшафтні.

З викладеного випливає, що спірна земельна ділянка має обмеження, які визначені в Групі "Зони охорони пам`яток культурної спадщини", а не в Групі "Об`єкти (пам`ятки) культурної спадщини".

Прокурор стверджує, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах пам`яток археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста (державний реєстраційний № 3966) та поселення зарубинецької культури (державний реєстраційний № 3955), які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129.

Так в матеріалах справи міститься Розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 "Про доповнення списку пам`яток історії та культури області, що перебувають під охороною держави", у якому зазначено таке.

Відповідно до ст. 7, 8 Закону УРСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", підп. "а", підр. 6, п. 18 Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію, затвердженого Указом Президента України від 21.08.95 № 760/95, за поданням археологічної інспекції управління культури Черкаської облдержадміністрації:

1. Затвердити перелік нововиявлених пам`яток історії та культури в кількості 370 /додається/.

2. Управлінню культури облдержадміністрації надати відповідну методичну допомогу організаціям, на землях яких знаходяться нововиявлені пам`ятки історії та культури з питань їх охорони та використання.

3. Довести до відома, що переліки пам`яток, взятих під державну охорону, затверджені рішеннями виконкому Черкаської обласної Ради народних депутатів від 28.09.73 № 544, від 5.08.83 № 359, від 26.06.89 № 116, від 29.03.91 № 64 та від 27.12.91 № 270.

4. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови облдержадміністрації А. Кузьмінського та начальника управління культури облдержадміністрації В. Собченка.

Суду подано копію двох сторінок 75-76 Списку нововиявлених пам`яток археології та історії, прийнятих на державний облік, який затверджений Розпорядженням голови облдержадміністрації 12.03.96 № 129, розділ "Пам`ятки археології", під реєстровим номером пам`ятки 3955 зазначено назву пам`ятки "Поселення зарубинецької культури", адреса: "Верхня тераса та її схил між вул. Пролетарською та І.Франка."; під реєстровим номером 3966 зазначено назву пам`ятки "Культурний шар пізньосередньовічного міста /ХІУ-ХУІІІ ст./, адреса: "Між вул. Крилова, Добровольського, Гоголя в межах плану міста 18 ст.".

Прокурор стверджує, шляхом проведення уявних ліній по зазначеним вулицям визначаються межі пам`яток.

Проте такі твердження прокурора помилкові з огляду на нижченаведені приписи законодавства.

Стаття 14-1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначає територію пам`ятки.

Територія пам`ятки - це територія, історично і топографічно пов`язана з розпланувально-просторовою еволюцією пам`ятки, для якої визначається спеціальний охоронний режим її використання з метою збереження цілісності пам`ятки.

Рішення про затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам`ятки приймається:

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо територій пам`яток національного значення;

органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо територій пам`яток місцевого значення.

Порядок визначення меж та режимів використання території пам`ятки та затвердження науково-проектної документації встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ч. 1)

Режим використання території пам`ятки встановлює обмеження діяльності у використанні відповідної території (земель). Будь-яка діяльність у межах території пам`ятки має здійснюватися з дотриманням режиму використання пам`ятки, у тому числі всіх обмежень у використанні земель, зокрема у сфері забудови. (ч. 2)

1) для пам`яток археології:

для поселень:

за межами населених пунктів - 300 метрів навколо орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації;

для городищ:

у межах населених пунктів - 100 метрів навколо залишків оборонних споруд (вал, рів), визначених в обліковій документації;

за межами населених пунктів - 300 метрів навколо залишків оборонних споруд (вал, рів), визначених в обліковій документації;

для безкурганних могильників:

у межах населених пунктів - 100 метрів навколо орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару поховання, визначеного в обліковій документації;

за межами населених пунктів - 300 метрів навколо орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару поховання, визначеного в обліковій документації;

для курганів тощо:

за межами населених пунктів - 300 метрів навколо пам`ятки або орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації;

2) для пам`яток архітектури - 20 метрів навколо периметра забудови;

3) для пам`яток садово-паркового мистецтва, історії, монументального мистецтва, ландшафтних, містобудування - територією, зайнятою пам`яткою.

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо пам`яток національного значення;

органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам`яток місцевого значення.

Протягом трьох робочих днів з дня затвердження технічної документації орган, що її затвердив, має забезпечити подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру.

У межах встановленої відповідно до цієї частини території пам`ятки (крім територій пам`яток археології) забороняється:

проведення робіт з нового будівництва, а також будівельних робіт на існуючих об`єктах, якщо наслідком виконання таких робіт стане збільшення висотності такого об`єкта або збільшення більш як на 15 відсотків зовнішніх геометричних розмірів його фундаменту, або зменшення відстані від такого об`єкта до пам`ятки, що охороняється;

розміщення пов`язаних фундаментом із землею (ґрунтом) тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, нових елементів благоустрою (крім засобів зовнішньої реклами, що розміщені з дотриманням правил, затверджених у межах повноважень органами місцевого самоврядування, щодо типів (видів) рекламних засобів з урахуванням зонування території та/або місць їх розміщення згідно з текстовими та графічними матеріалами).

Для цілей цієї частини не вважається порушенням режиму території пам`ятки, навіть якщо це призведе до зменшення відстані від будівлі або споруди до пам`ятки, що охороняється, виконання відповідно до законодавства робіт з:

облаштування засобів безперешкодного доступу до будівель та споруд для забезпечення доступності і безпеки об`єктів для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

термомодернізації будівель та споруд.

Земляні роботи на території пам`ятки проводяться виключно за умови проведення попередніх археологічних розвідок.

Не потребують обов`язкового проведення попередніх археологічних розвідок роботи з:

сінокосіння;

городництва;

неглибокої оранки;

випасання худоби;

дорожніх робіт;

обстеження, ремонту, переукладання інженерних мереж;

благоустрою (крім розміщення на території пам`яток археології нових елементів благоустрою, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, засобів зовнішньої реклами, пов`язаних фундаментом із землею (ґрунтом), при закладанні фундаменту на глибині більше 0,5 метра у разі відсутності на таких територіях інженерних мереж);

ліквідації стихійного лиха, надзвичайних ситуацій, аварій та усунення їх наслідків, усунення негативних наслідків, зумовлених воєнними діями, або що виникли в ході проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил. (ч. 3)

Відомості про межі і режими використання території пам`ятки підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель (у тому числі у сфері забудови).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини (щодо встановлення меж території пам`ятки, що є складовою облікової документації) затверджується:

органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам`яток місцевого значення.

Технічна документація не пізніше ніж за 30 календарних днів до її затвердження оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, уповноваженого на її затвердження.

Зміна визначених меж і режимів використання пам`ятки здійснюється в порядку, встановленому частиною першою цієї статті. (ч. 5)

В матеріалах справи відсутня науково-проектна документація пам`яток реєстрові номери 3955, 3966.

Відповідно до п. 4 Наказу 27.06.2019 № 501 Міністерства культури України "Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини" органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

до 01 жовтня 2019 року подати Міністерству культури України:

переліки об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України Про охорону культурної спадщини, та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України станом на день набрання чинності цим наказом за формою, згідно з додатком до цього наказу;

копії рішень про взяття на державний облік об`єктів культурної спадщини відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України Про охорону культурної спадщини, та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України станом на день прийняття цього наказу та облікову документацію (за наявності);

до 31 грудня 2021 року забезпечити формування облікових справ в паперовій формі у відповідності до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини.

Враховуючи сплив строку, визначений таким Наказом на об`єкти культурної спадщини до 31.12.2021 мали бути сформовані облікові справи в паперовій формі.

Відповідно до п. 1, 2 розділу VII "Порядку обліку об`єктів культурної спадщини", що затверджений Наказом Міністерства культури України 11 березня 2013 року № 158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року № 501) на кожну пам`ятку формується облікова справа у паперовій та електронній формах, виготовлена шляхом сканування документів. Облікова справа містить такі документи (за наявності):

копію рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку;

облікову документацію;

протоколи Експертної комісії;

копію рішення про занесення пам`ятки до Реєстру;

копію рішення про внесення змін до відомостей Реєстру, внесення змін до Реєстру;

копію повідомлення власника про набуття статусу пам`ятки;

копію рішення про визначення меж території пам`ятки;

копію рішення про встановлення режиму використання пам`ятки, її території;

охоронний договір;

науково-проектну документацію про визначення меж та режимів зон охорони пам`ятки (оригінал або копію);

копію рішення про затвердження науково-проектної документації про визначення меж та режимів зон охорони пам`ятки;

матеріали наданих адміністративних послуг та документи, на підставі яких вони надані;

матеріали інвентаризації;

документи про застосування заходів реагування на порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Суду, незважаючи на витребування облікових справ на пам`ятки, реєстраційні номери 3955, 3966, так і не надано облікових справ в обсязі, визначеному вище.

Третьою особою подано суду лише паспорт об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини реєстраційний номер 3966, облікову картку на таку пам`ятку, історичну довідку та акт стану збереження.

Стосовно пам`ятки, реєстраційний номер 3955, третя особа вказала про відсутність будь-якої облікової документації на таку пам`ятку.

Паспорт об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини реєстраційний номер 3966 виготовив ОСОБА_4 - археолог, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України.

До паспорта додано Диплом Вищої атестаційної комісії України кандидата наук ДК № 048859, виданий ОСОБА_4 на підставі рішення президії Вищої атестаційної комісії України від 8 жовтня 2008 року, відповідно до якого, на підставі прилюдного захисту дисертації ОСОБА_4 присуджено науковий ступінь кандидата історичних наук зі спеціальності археологія.

Стосовно пам`ятки реєстраційний номер 3966, то суд встановив, що розташування земельної ділянки вказане у проекті землеустрою на викопіюванні з містобудівної документації "Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)" (а.с. 114, том 1). Так земельна ділянка розташована по АДРЕСА_2 , як відображено на викопіюванні, проте на час розгляду справи вулиця Гагаріна в цій частині перейменована на вул. Князя Ольгерда у 2023 році, а узвіз Івана Франка перейменовано на ОСОБА_5 ще у 2022 році), в кінці провулку Дачного. При дослідженні карти м. Черкаси, що демонструвалась суду прокурором та представником відповідача, а також, що міститься у відкритому доступі за посиланням https://www.google.com/maps, суд встановив, що спірна земельна ділянка розташована по АДРЕСА_4 напроти середньої між трьох "виїмок (заглибин) землі" з річки Дніпро, що розташовані приблизно між позначками на карті " ОСОБА_6 -клуб "Парус"" та " ОСОБА_7 ".

У паспорті об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини реєстраційний номер 3966 на Рис. 2 міститься схема розташування пам`ятки археології місцевого значення культурний шар пізньосередньовічного міста (держ. реєстр. № 3966) на супутниковому знімку (а.с. 137, зворотній бік, том 2). На такій схемі чітко видно межі пам`ятки, які з північно-західного боку закінчуються задовго до Зарубинецького узвозу (узвозу І.Франка), не доходячи до вул. Князя Ольгерда напроти другої (середньої) виїмки землі у воді.

В обліковій картці пам`ятки зазначено опис меж пам`ятки: Межа Старого міста з напільного боку проходила приблизно між нинішніми бульв. Шевченка та вул. Гоголя. Пригород Косинське прилягав до Старого Міста з північного заходу і доходив до сучасного узв. Івана Франка. Кривалівське розташовувалося на південний схід і сягало нинішньої вул. Кобзарської. Поділ прилягав до Старого міста з боку заплави і обмежувався з боку Дніпра р. Митниця (зараз ця межа проходить приблизно по берегу Кременчуцького водосховища).

Отже, межа пам`ятки з північного заходу обмежувалась Зарубинецьким узвозом (колишнього Івана Франка), а спірна земельна ділянка знаходиться по АДРЕСА_4 далі на північний захід від Зарубинецького узвозу, отже не входить до межі досліджуваної пам`ятки.

Суд встановив, що земельна ділянка кадастровий номер 7110136700:03:004:0333 не входить в межі пам`ятки, реєстраційний номер 3966.

Посилання прокурора, що межі пам`ятки визначена самим Розпорядженням № 129 від 12.03.96, і мають йти безпосередньо по лінії вулиці Крилова із північно-західної частини пам`ятки. То суд критично ставиться до таких тверджень, за наявності паспорту і визначення в ньому більш конкретних меж пам`ятки. Крім того суд враховує, що вулиця Крилова закінчується задовго до можливого перетину її з вулицею Князя Ольгерда (колишня Гагаріна), тому, і в разі, якщо слідувати логіці прокурора та розглядати пам`ятку по вулицям, вказаним у Розпорядженні, спірна земельна ділянка не входить в межі пам`ятки, реєстраційний номер 3966.

Стосовно входження/невходження спірної земельної ділянки до пам`ятки реєстраційний номер 3955.

Ні прокурор, ні позивач, ні третя особа не надали суду жодних доказів площі, меж, розташування такої пам`ятки археології.

Прокурор посилається виключно на адресу пам`ятки, що вказана в Розпорядженні № 129 від 12.03.96. Так адреса пам`ятки - Верхня тераса та її схил між вул. Пролетарською та І.Франка.

Вулиця Пролетарська на сьогодні перейменована у вулицю Героїв Чорнобиля.

І якщо слідувати логіці прокурора і визначати межі пам`ятки виключно по адресі, вказаній у Розпорядженні, що не передбачено жодною нормою законодавства, то вулиця Івана Франка закінчується задовго до вул. Князя Ольгерда (колишня вул. Гагаріна). Так вул. Івана Франка впирається і закінчується майже під прямим кутом у вулицю Кавказьку. А вулиця Кавказька йде майже паралельно до вул. Князя Ольгерда (колишня вул. Гагаріна).

Відповідач надав суду Висновок про проведення попередніх археологічних досліджень земельної ділянки № 125/01-21-220 від 18.04.2024 Інституту археології Національної академії наук України, у якій вказано, що дата проведення наукових археологічних досліджень 15.04.2024. Висновок підписаний старшим науковим співробітником кандидатом історичних наук ОСОБА_8 та директором Членом-кореспондентом НАН України ОСОБА_9 .

Щодо повноважень та обсягу компетенції підписантів зазначеного висновку, господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону археологічної спадщини" Інститут археології Національної академії наук України є державною науковою установою у сфері дослідження археологічної спадщини, що відповідно до законодавства: організує і здійснює наукові та науково-рятувальні дослідження археологічних об`єктів; координує наукові дослідження, що здійснюються на території України науковими установами та організаціями незалежно від їх підпорядкування та форми власності; розробляє, затверджує та впроваджує наукові методики дослідження археологічної спадщини; здійснює наукову археологічну експертизу програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, виконання яких може негативно позначитися на стані об`єктів археологічної спадщини, їх територій та зон охорони; веде науковий архів звітів про археологічні дослідження; здійснює наукову експертизу результатів дослідження археологічної спадщини; формує кваліфікаційну раду з питань видачі кваліфікаційних документів (відкритих листів).

Отже, ОСОБА_10 , як директор, член-кореспондент НАН України має повноваження на підписання Висновку про проведення попередніх археологічних досліджень земельної ділянки.

Як уже встановлено судом, ОСОБА_4 має науковий ступінь кандидата історичних наук зі спеціальності археологія та саме він склав паспорт об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини реєстраційний номер 3966, виданий Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА.

Згідно з ч. 1-3 ст. 10 Закону України "Про охорону археологічної спадщини", право на проведення наукових досліджень археологічної спадщини надається виключно археологам, які мають практичний досвід проведення археологічних робіт (розкопок, розвідок), виконують вимоги законодавства України про охорону культурної спадщини.

Проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюється за дозволом, виданим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Порядок видачі дозволів визначається Кабінетом Міністрів України.

Дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок надаються за умови дотримання археологом вимог охорони археологічної спадщини та наявності у нього кваліфікаційного документа, виданого кваліфікаційною радою, створеною відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Дослідивши висновок про проведення попередніх археологічних досліджень земельної ділянки № 125/01-21-220 від 18.04.2024, господарський суд встановив, що останній містить відмітку про те, що роботи проводились за Кваліфікаційним документом № 058/24 від 22.04.2024 та Дозволом МКІП № 40/24 від 12.03.2024, виданим на ім`я старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України, кандидата історичних наук ОСОБА_4 , обсяг компетенції якого вже встановлений судом.

На вимогу суду відповідач надав виданий Кваліфікаційною радою з питань видачі кваліфікаційних документів, Кваліфікаційний документ № 058/24 на проведення наукового дослідження археологічної спадщини, виданий 22.02.2024 дійсний до 31.12.2024. Цим документом на підставі рішення кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів (протокол № 03 від 22 лютого 2024р.) засвідчується кваліфікація ОСОБА_4 старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України на проведення археологічних розвідок (пошук археологічних об`єктів, збір підйомного матеріалу та закладання шурфів) різночасових археологічних об`єктів на території м. Черкаси та Черкаської області.

Також відповідач надав суду Дозвіл Управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури та інформаційної політики на проведення археологічних розвідок, розкопок, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою.

Зі змісту наданого Дозволу випливає, що згідно із Законом України "Про охорону культурної спадщини", постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 316, цей Дозвіл видано ОСОБА_4 старшому науковому співробітнику Інституту археології НАН України, кандидату історичних наук на проведення археологічних досліджень об`єктів (пам`яток) культурної спадщини: різночасових археологічних об`єктів м. Черкаси та Черкаської області. Характер і мета досліджень: наукові. Вид робіт: археологічні розвідки (пошук археологічних об`єктів. збір підйомного матеріалу та закладання шурфів). Використання металодетектора чи будь-якого іншого обладнання для виявлення археологічних об`єктів: Металодетектор Garrett ACE-250 та навігаційний GPS-прилад "Garmin" Etrex 10. Дослідження проводяться відповідно до кваліфікаційного документа від "22" лютого 2024 року № 058/24, форма 2. Предмети і колекції, здобуті під час проведення робіт, повинні бути передані на постійне зберігання до Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини.

Враховуючи подані докази, господарський суд доходить висновку, що наукове дослідження спірної земельної ділянки та складений в його результаті висновок відповідає вимогам чинного законодавства та є належним доказом у цій справі.

У Висновку зазначено, що земельна ділянка площею 0,14 га, яка розташована на території міста Черкаси по вул. Князя Ольгерда (кол. Гагаріна), к.н. 7110136700:03:004:0333 (навпроти домоволодіння по АДРЕСА_1 ), знаходиться поза межами пам`яток. Археологічні знахідки тут відсутні.

В додатку № 1 до Висновку № 125/01-21-220 від 18.04.2024 - Розташування земельної ділянки в АДРЕСА_3 ), к.н. 7110136700:03:004:0333 (навпроти домоволодіння по АДРЕСА_1 ), що підпадала під обстеження на супутниковому знімку (за даними сайту https://earth.google.com) позначено межі пам`ятки археології "Поселення зарубинецької к-ри", тобто пам`ятки під реєстраційним номером 3955, та межі спірної земельної ділянки. (а.с. 165, том 2)

На зазначеному повноважною особою розташуванні чітко видно, що спірна земельна ділянка не розташована у межах пам`ятки, реєстраційний номер 3955.

Із Висновку № 125/01-21-220 від 18.04.2024 випливає, що межі пам`ятки архітектури "Поселення зарубинецької культури", яка взята на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 під реєстраційним номером 3955 встановлені.

Ухвалою від 14.06.2024 суд витребував у Інституту археології Національної академії наук України інформацію стосовно того, чи виготовлялась Інститутом археології Національної академії наук України облікова документація (паспорт об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини) на пам`ятку археології місцевого значення - Поселення зарубинецької культури, яка взята на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 під реєстраційним номером 3955; в разі відсутності такої документації надати пояснення щодо джерела інформації, на підставі якого зазначені межі пам`ятки археології "Поселення зарубинецької к-ри" у Висновку про проведення попередніх археологічних досліджень земельної ділянки № 125/01-21-220 від 18.04.2024 Інституту археології Національної академії наук України.

Як зазначено вище, на запит суду Інститут археології НАН України відповів, що облікова документація (паспорт об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини) на пам`ятку археології місцевого значення - поселення зарубинецької культури (держ. реєстр. № 3955) не виготовлялася; джерелами інформації, на підставі яких зазначені межі пам`ятки археології - поселення зарубинецької культури (держ. реєстр. № 3955), були: стислий опис меж, що міститься в Розпорядженні Голови Черкаської облдержадміністрації № 129 від 12.03.1996 р. про взяття на облік; наукові звіти, монографії та статті по археологічним дослідженням в м. Черкаси.

Підсумовуючи викладене суд встановив, що спірна земельна ділянка не входить і в межі пам`ятки реєстраційний номер 3955.

Стосовно тверджень прокурора, що перебування земельної ділянки в межах заповідної території «Черкаські берегові схили» є доказом того, що земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «про охорону культурної спадщини» історико-культурною заповідною територією оголошується історично сформована територія, в межах якої збереглася значна кількість об`єктів культурної спадщини.

Оголошення території історико-культурною заповідною територією здійснюється без вилучення пам`яток, їх комплексів (ансамблів), земельних ділянок, розташованих у межах такої території, у їх власників або користувачів.

Отже, правовий режим користування землями, що входять до заповідної території відмінний від режиму використання земель, які входять до меж пам`яток археології і такі земельні ділянки не підлягають вилученню, зокрема, у державну власність.

Отже, розташування земельної ділянки в межах заповідний території не порушує жодних прав Черкаської ОВА, в інтересах якої подано позов.

Прокурор та третя особа посилаються на правовий висновок, що викладений у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 , відповідно до якого землі, зайнятті пам`ятками, відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» належать до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження в їх межах пам`яток, незалежно від рішення органів місцевої влади про переведення вказаних земель до зазначеної категорії.

Оскільки в справі, що розглядається не підтверджено жодними доказами факту знаходження спірної земельної ділянки в межах пам`яток археології, то даний правовий висновок не може бути застосований у справі № 925/33/24 і встановлені судом обставини справи та зроблені висновки жодним чином не протирічать висновку Верховного Суду, що наведений у постанові у справі № 813/4701/16.

Твердження прокурора і третьої особи, що пам`ятки місцевого значення, які є предметом у справі затверджені рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 26.06.1990 № 116 «Про доповнення списку пам`яток археології області, що перебувають під охороною держави» і тому були затверджені до вступу у законну силу наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» не підтверджуються жодними доказами. Так суду надано копію рішення від 26.06.1990 № 116, проте в додатках до рішення, що надані третьою особою відсутні пам`ятки «Поселення зарубинецької культури» та «Культурний шар пізньо-середньовічного міста /ХІУ-ХУІІІ ст./».

Враховуючи невходження земельної ділянки до меж пам`яток, реєстраційні номери 3955, 3966, суд доходить висновку, що в межах даної справи не потребує встановленню обставина, стосовно того, чи є ці пам`ятки археології тільки нововиявлені чи вони є такими, що взяті на державний облік, як пам`ятки культури і набули статусу пам`яток місцевого значення.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка не розташована в межах пам`яток, реєстраційні номери 3955, 3966. Отже спірна земельна ділянка не перебуває у державній власності, як наслідок, не перебуває у розпорядженні Черкаської ОДА, відтак у останньої немає права розпорядження земельною ділянкою, як наслідок права вимагати усунення перешкод у користуванні такою земельною ділянкою.

Тому позов прокурора в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації про усунення перешкод державі в користуванні земельною ділянкою, яка не повинна, в силу приписів чинного законодавства, перебувати у державній власності не підлягає задоволенню з огляду на відсутність порушеного права.

На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на прокурора.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи за допомогою системи "Електронний суд".

Повне рішення складено та підписано 04.07.2024.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА


Суд	Господарський суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення	24.06.2024
Оприлюднено	08.07.2024
Номер документу	120204621
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)

Зарічанська З.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 24.06.2024 по справі 925/33/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —925/33/24

Рішення від 24.06.2024

Рішення
від 24.06.2024 по справі 925/33/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ