Рішення

від 02.07.2024 по справі 564/57/24

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/57/24

02 липня 2024 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Грипіч Л.А.

з участю секретаря Зберун К.Ф.

за участі учасників:

позивача не з`явився

представника позивача не з`явився

відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного колишнього майна подружжя

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного колишнього майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрували шлюб. У шлюбі сторони мають спільну дитину сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час спільного проживання, сторони за спільні грошові кошти придбали нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який оформлено за ОСОБА_2 . Також оформлено право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5623482601:01:001:0145 площею 0,18 га, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 . Тобто, номінальним власником придбаного за час шлюбу нерухомого майна являється ОСОБА_2 , у якої зберігаються документи підтверджуючі придбання такого майна. Вказане нерухоме майно, після проведення ремонту, мало використовуватися сім`єю для проживання. Проте, 22 лютого 2019 року рішенням Костопільським районним судом Рівненської області розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Після розлучення між сторонами склалися неприязні відносини, добровільно поділити будинковолодіння не можуть, і на даний час у спірному будинку ніхто не проживає.

Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 5623482601:01:001:0145 площею 0,18 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та виділити її в натурі; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 64,7 кв.м, житловою площею 40 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та виділити її в натурі, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у сумі 7322,40 грн, які складаються із: судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 4900 грн.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 30.01.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.

Правом на подання відзиву на позов відповідач ОСОБА_2 не скористалась.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача адвокат Остапенко Володимир Сергійович, відмовився від частини позовних вимог та просив визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 5623482601:01:001:0145 площею 0,18 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 64,7 кв.м, житловою площею 40 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у сумі 7322,40 грн, які складаються із: судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 4900 грн.

Така відмова від частини позовних вимог не суперечить закону, а тому прийнята судом.

В судове засідання 02.07.2024 позивач та його представник не з`явились, представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 02.07.2024 не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній доказів.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Так, сторони уклали шлюб 30 жовтня 2014 року, який зареєстрований виконавчим комітетом Малостидинської сільської ради Костопільського району, Рівненської області, актовий запис №3.

Від подружнього життя сторони мають спільну дитину сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказані обставини встановлені рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 22 лютого 2019 року у справі №564/131/19, а відтак, в силу вимог ч.4 ст.82 ЦПК України, не потребують доказування.

Судом також встановлено, що 18 грудня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу №2372 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 , розмір частки 1/1.

Вказана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 29.11.2023 №356303282, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1360651656234.

Також 30 липня 2018 року, на підставі рішення Звіздівської сільської ради Костопільського району Рівненської області від 10.05.2018 №324, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,18 га з кадастровим номером 5623482601:01:001:0145, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки 1/1.

Вказана обставина підтверджується Інформацією сформованою за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 07.01.2024, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1614420356234.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Аналогічна норма міститься у ч.3 ст.368 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.61 та ст.63 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.1, 2 ст.368 ЦК України, спільна власністьдвох абобільше осіббез визначеннячасток кожногоз ниху правівласності єспільною сумісноювласністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того,дружина ічоловік маютьправо наподіл майна,що належитьїм направі спільноїсумісної власності,незалежно відрозірвання шлюбуі у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, що передбачено ч.1 ст.69, ч.1 ст.70 СК України.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Так судом встановлено, що за час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі набули у власність житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 5623482601:01:001:0145 площею 0,18 га за вказаною адресою, право власності на які зареєстровані за ОСОБА_2 .

Вказану обставину відповідач не заперечувала.

Відтак, набуті у власність та зареєстровані за ОСОБА_2 зазначенівище житловийбудинок знадвірними будівлямита земельнаділянка,в силувимог ст.60СК України,є об`єктомправа спільноїсумісної власності ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

При цьому, визнання відповідачем позову не суперечить закону не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Суд також враховує, що в силу вимог ч.1 ст.70 СК України та ч.2 ст.372 ЦК України, частки подружжя у праві спільної сумісної власності на спірне майно є рівними.

Враховуючи викладене та визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 не вчиняла жодних дій, які б призвели до порушення прав позивача і які, як наслідок, призвели до звернення останнього до суду з позовом, а також визнала набуття майна у спільну сумісну власність.

Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача понесених останнім судових витрат по сплаті судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч.2, 3 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.3 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, При вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує: 1)чи пов`язаніці витратиз розглядомсправи; 2)чи єрозмір такихвитрат обґрунтованимта пропорційнимдо предметаспору зурахуванням цінипозову,значення справидля сторін,в томучислі чиміг результатїї вирішеннявплинути нарепутацію сторониабо чивикликала справапублічний інтерес; 3)поведінку сторонипід часрозгляду справи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір доручення «142 про надання професійної правничої (правової) допомоги та представництва від 05.01.2024; ордер від 05.01.2024; акт приймання-передачі послуг по наданню професійної правничої (правової) допомоги від 19.01.2024; заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесено позивачем і які очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи від 19.01.2024 №48, квитанцію установи банку від 19.01.2024 №68344803 про сплату 4900 грн за адвокатські послуги, які є достатньою підставою для стягнення таких витрат.

Разом з тим суд враховує, що позивач відмовився від частини позовних вимог, а відповідач визнала позов повністю, судове засідання 25.06.2024 тривало 5 хвилин, в судове засідання 02.07.2024 учасники справи не з`явились.

Відтак, враховуючи визнання відповідачем позову, враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката до важливості справи для інтересів позивача, складності та важливості справи, враховуючи критерій розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та наявних у справі доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що обґрунтованим буде стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60, 61, 63, 70 СК України, ст.ст.133, 137, 139, 141, 142, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного колишнього майна подружжя задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5623482601:01:001:0145 площею 0,18 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 64,7 кв.м, житловою площею 40 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 (житель АДРЕСА_2 ), РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач:

ОСОБА_2 (жителька АДРЕСА_3 ), РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне рішення складено

02 липня 2024 року.

СуддяЛ. А. Грипіч