Рішення

від 19.06.2024 по справі 756/5538/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

19.06.2024 Справа № 756/5538/24

Ун.№ 756/5538/24

Пр.№2/756/3066/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.,

секретаря Любін А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій України (далі за текстом - відповідач, Управління), в якому просить стягнути стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 727 528,15 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

В обґрунтування позову зазначала, що 09 січня 2019 року згідно наказу Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 38-К ОСОБА_1 була переведена на посаду начальника господарчого відділення 1 групи господарського обслуговування та ремонту частини господарського обслуговування та ремонту.

Наказом начальника полковника служби цивільного захисту Геннадія Гришина №246-К від 15 вересня 2021 року її було звільнено з роботи за прогул, який нібито мав місце 27 серпня 2021 року.

Не погоджуючись зі своїм звільненням та вважаючи його незаконним, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання наказу про своє звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року у справі №756/16054/21 в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року було скасовано та ухвалено нове рішення.

Визнано незаконним наказ начальника полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 №246-К від 15 вересня 2021 року про звільнення з роботи ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника господарчого відділення І групи господарського обслуговування та ремонту частини господарського обслуговування та ремонту Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій (Код ЄДРПОУ 33945469).

Наказом №91-к Начальника Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій від 11.03.2024 року на виконання постанови Київського апеляційного суду від 14.09.2023 року №22-ц/824/5858/2023 скасовано наказ УЗ ОРС ЦЗ ДСНС України (по особовому складу) від 15.09.2021 року №246-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ».

Разом з тим, наказом №91-к від 11.03.2024 року не було вирішено питання виплати середньої заробітної плати позивачу за час вимушеного прогулу, а тому позивач звертається з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 07.05.2024 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.06.2024 на адресу суду надійшов відзив, у якому відповідач позовні вимоги не визнає, зазначають, що факти, викладені в позові не відповідають дійсності, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн. не відповідають співмірності наданим послугам та складності справи.

Позивач в судове засідання не з`явися, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій просив розглянути справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

09 січня 2019 року згідно наказу Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 38-К ОСОБА_1 була переведена на посаду начальника господарчого відділення 1 групи господарського обслуговування та ремонту частини господарського обслуговування та ремонту.

Наказом начальника полковника служби цивільного захисту ОСОБА_3 №246-К від 15 вересня 2021 ОСОБА_1 було звільнено з роботи за прогул 27 серпня 2021 року.

Не погоджуючись зі своїм звільненням та вважаючи його незаконним, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання наказу про своє звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року у справі №756/16054/21 в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано незаконним наказ начальника полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 №246-К від 15 вересня 2021 року про звільнення з роботи ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника господарчого відділення І групи господарського обслуговування та ремонту частини господарського обслуговування та ремонту Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій (Код ЄДРПОУ 33945469).

В силу ст. 84 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наказом №91-к Начальника Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій від 11.03.2024 року на виконання постанови Київського апеляційного суду від 14.09.2023 року №22-ц/824/5858/2023 скасовано наказ УЗ ОРС ЦЗ ДСНС України (по особовому складу) від 15.09.2021 року №246-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ».

На дату розгляду справи середня заробітна плата позивачу за час вимушеного прогулу не виплачена.

Вимоги щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розумінні статті 235 КЗпП України є похідними від позовних вимог про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі, у зв`язку з чим, із урахуванням положень частини другої статті 235 КЗпП України, а також те, що постановою Київського апеляційного суду від 14.09.2023 визнано незаконними дії і рішення роботодавця по звільненню позивача, суд дійшов висновку щодо наявності підстав, для стягнення із відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Для нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу застосовується Порядок розрахунку середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року. Зокрема положення абз. третього пункту 2 цього Порядку вказують про необхідність розрахунку середньої заробітної плати, виходячи із середнього заробітку за два останні місяці, які передували звільненню працівника із займаної посади, тобто за липень 2021 року у розмірі 43 729,41 грн. та серпень 2021 року, яка становить 4 032,08 грн.

Середньоденна заробітна плата позивача, виходячи із заробітку за два останні місяці, що передували звільненню, становить 1 110,73 грн. (43 729,41 грн + 4 032,08 грн. = 47 761,49 грн. : 43 роб. днів)

Позивач просить стягнути середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.09.2021, оскільки 15.09.2021 року є останнім робочим днем позивача по 10.03.2024, так як Наказом №91-к Начальника Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій скасовано наказ УЗ ОРС ЦЗ ДСНС України (по особовому складу) від 15.09.2021 року №246-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » за 655 робочі дні у розмірі 727 528,15 грн.

Однак судом був здійснений власний розрахунок робочих днів за період з 16.09.2021 по 10.03.2024, кількість яких складає 643, та перерахунок, відповідно до якого середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 714 199,39 грн.(643 дні х1 110,73 грн.), у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано ордер на надання правничої (правової допомоги) виданий Адвокатським об`єднанням «ЛГК-ГРУП», відповідно до якого інтереси позивача представляє адвокат Костюк В.О., Договір №10/04 про надання правової допомоги від 10.04.2024 року укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «ЛГК-ГРУП», відповідно до п.4.1. якого, юридичну допомогу, що надається «Адвокатським об`єднанням», клієнт оплачує в гривнях, та вона є фіксованою: 30 000 грн. за представництво інтересів останньої як позивача у цивільному провадженні, підготовку, підписання та подачу позовної заяви, Акт наданих послуг від 16.04.2024 року підписаним керуючим партнером АО «ЛГК-ГРУП» Луциком А.А. та ОСОБА_1 відповідно до якого, попередня консультація вартість - 5 000 грн., збір доказів - 10 000 грн., складання позовної заяви - 13 000 грн., додання позовної заяви до суду 2000 грн., платіжну інструкцію від 15.04.2024 року про сплату ОСОБА_1 на рахунок АО «ЛГК-ГРУП» 30 000 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, заперечення відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач при зверненні до суду з вказаним позовом був звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до Закону України«Про судовий збір», станом на день звернення позивачем до суду за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 гривень).

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином за подання цього позову до суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову 7 275,28 грн, з урахуванням понижуючого коефіцієнту в розмірі 5 820,22 гривень, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково в розмірі 714 199,39, тому урахуванням понижуючого коефіцієнту в розмірі 0,8 з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 5 713,59 гривень

Враховуючи наведене, ст.141 ЦПК України, сума в розмірі 5 713,59 гривень (судовий збір за заявлену вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. ст. 9-14, 19, 23, 27, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Стягнути з Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій України на користь ОСОБА_1 :

714 199 (сімсот чотирнадцять тисяч сто дев`яносто дев`ять) гривень 39 копійок - середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.09.2021 року по 10.03.2024 року;

5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок - витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Рішення суду про стягнення середньомісячного заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій України на користь держави 5 713 (п`ять тисяч сімсот тринадцять) гривень 59 копійок судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживанням. АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій України, код ЄДРПОУ 33945469, місцезнаходження: м.Київ, вул. вул. Бережанська, 7.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М.Майбоженко