Ухвала

від 02.07.2024 по справі 761/23332/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23332/24

Провадження № 1-кс/761/15030/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду скаргу Голови ГО «Нон-Стоп» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідування, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 14.06.2024 вих. №14/06/2024-1,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга Голови ГО «Нон-Стоп» ОСОБА_3 , в якій ставиться питання про зобов`язання уповноваженої особи Державного бюро розслідування внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про злочин, викладені в заяві від 14.06.2024 вих. №14/06/2024-1 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування стосовно викладених в заяві обставин.

В обґрунтування скарги наведено ті обставини, що 14.06.2024 ОСОБА_3 на електронну пошту Державного бюро розслідування надіслав заяву від 14.06.2024 вих. №14/06/2024-1 про вчинення кримінального правопорушення. Вказану заяву отримано уповноваженою особою Державного бюро розслідування 14.06.2024.

Проте відомості про кримінальне правопорушення, у встановленому порядку та в строки всупереч вимогам ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином, водночас в своїй скарзі просив розглянути її за його відсутності.

Уповноважена особа Державного бюро розслідування в судове засідання не з`явилася, відсутність якої не є перешкодою для розгляду скарги у відповідності до ч.3 ст. 306 КПК України.

Вивчивши доводи скарги, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Як убачається з матеріалів скарги, 14.06.2024 ОСОБА_3 на електронну пошту Державного бюро розслідування надіслав заяву від 14.06.2024 вих. №14/06/2024-1 про вчинення кримінального правопорушення. Вказану заяву отримано уповноваженою особою Державного бюро розслідування 14.06.2024.

В той же час, відомості про кримінальне правопорушення, у встановленому порядку та в строки до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.

Як вбачається зі змісту скарги, на думку заявника, начальник Лозівського РВП ГУНП у Харківській області - ОСОБА_4 , працівники Лозівського РВП ГУНП у Харківській області, разом з міським головою м. Лозова (Харківської області) ОСОБА_5 та начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_6 , зловживаючи службовим становищем, у злочинній змові з рядом фізичних осіб, створили організовану злочинну групу, яка діє на території Лозівської міської територіальної громади, сприяє та покриває, а також приймає безпосередню участь, в реалізації злочинних схем, зокрема щодо протиправної торгівлі на території громади підакцизним товаром, контрафактними спиртними напоями та цигарками, щодо незаконних операцій з металобрухтом, щодо незаконної торгівлі паливом, щодо торгівлі на території громади наркотичними засобами (метадоном), а також щодо організації у м. Лозова незаконного обмінного пункту валют, в тому числі із використанням російського рубля, та подальшого перевезення валют на тимчасово окуповані території України, що призводить до фінансування тероризму, пособництва державі-агресору, колабораційної діяльності. Начальник Лозівського РВП ГУНП у Харківській області - ОСОБА_4 , разом з міським головою м. Лозова (Харківської області) ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), контролюючи ряд медичних закладів Лозівської громади, зокрема КНП "ЛОЗІВСЬКЕ ТМО" (код ЄДРПОУ 40199749) та інші, перебуваючи у злочинній змові з їх керівництвом, в тому числі з ОСОБА_7 , зловживаючи службовим становище та наданими їм повноваженнями, організували та реалізують злочинну схему щодо підроблення та внесення неправдивих відомостей до медичних документів, з метою надання можливості ухилятися від мобілізації, ряду фізичних осіб, отримуючи від останніх неправомірну вигоду. Злочинну діяльність вказаної організованої злочинної групи приховують та сприяють начальник ГУНП у Харківській області - ОСОБА_8 , а також посадові особи та працівники УВБ в Харківській області ДВБ НП України, за свої дії вказані особи систематично отримують неправомірну вигоду від учасників організованої злочинної групи.

На думку заявника в діях зазначених суб`єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 1111, ч. 1 ст. 1112, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 213, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 3685, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 369-2, ч. 5 ст. 4261КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.

Відтак, оскаржена Головою ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.

Також, згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

Також, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань...».

Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

Так, на переконання слідчого судді, заява Голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.

Як вже зазначалося вище ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці та позиції Верховного Суду, що зазначалося вище.

Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13.05.1980), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

Так, посилання заявника є лише його незгодою з діяльністю ряду осіб, однак на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень.

Крім того, заява Голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 не містить таких фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано повідомлення про злочини, які містить достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інші обставини вчинення злочину в розумінні ст. 11 КК України, відповідно до якої злочином є передбачене Кримінальним Кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Таким чином, оскільки відсутні дані, які б достовірно свідчили про наявність події злочину відповідно до ст. 11 КК України, матеріали скарги свідчать про відсутність підстав вважати, що уповноваженої особою Державного бюро розслідування вчинено бездіяльність, у зв`язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість доводів скарги, відтак у задоволенні скарги необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 214, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу Голови ГО «Нон-Стоп» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідування, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 14.06.2024 вих. №14/06/2024-1 - залишити без задоволення.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1