Справа № 761/17287/24
Провадження № 1-кс/761/11435/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ТОВ «Грінярд», про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12018100100000912 від 25.01.2018,
У С Т А Н О В И В:
До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ТОВ «Грінярд», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2018 року в рамках кримінального провадження №12018100100000912 від 25.01.2018, а саме на земельні ділянки:
- земельна ділянка, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0083, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , прощею 1,77 га;
- земельна ділянка, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0084, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , прощею 1,77 га;
- земельна ділянка, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0085, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , прощею 1,77 га;
- земельна ділянка, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0097, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , прощею 1,77 га;
- земельна ділянка, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0871, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , прощею 1,77 га.
Відповідно до змісту клопотання, заявник зазначає, що стороною обвинувачення не зібрано достатньої кількості доказів, щоб виправдати таке втручання у право власності та необхідність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, що в свою чергу порушує конституційні права власника такого майна, а тому просить скасувати згаданий арешт.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримала.
Слідчий та прокурор в судове засідання не прибули.
Заслухавши думку представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слід дійти такого висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100100000912 від 25.01.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.
Далі, як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2018 року накладено арешт на:
- земельну ділянку, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0083, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , прощею 1,77 га;
- земельну ділянку, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0084, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , прощею 1,77 га;
- земельну ділянку, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0085, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , прощею 1,77 га;
- земельну ділянку, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0097, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , прощею 1,77 га;
- земельну ділянку, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0871, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , прощею 1,77 га., із забороною відчуження та використання таким майном. При цьому такий арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.
Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до сталої судової практики, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо необхідності застосування та виду обтяження, в даному випадку арешт майна, має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Як встановлено в судовому засіданні, арешт на майно, яке є предметом клопотання, було накладено з метою забезпечення речових доказів, а з урахуванням особливостей кримінального провадження, зокрема обставин, які досліджуються в ході досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що такий арешт цілком прийнятним та необхідним, в тому числі і на поточний момент.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що матеріали клопотання не містять належного документального підтвердження, що арешт накладено необґрунтовано або відпала потреба в арешті майна, про що в першу чергу має свідчити істотне зменшення або повна відсутність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, а відтак слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ТОВ «Грінярд», задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ТОВ «Грінярд», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2018 року в рамках кримінального провадження №12018100100000912 від 25.01.2018, а саме на земельні ділянки:
- земельна ділянка, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0083, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , прощею 1,77 га;
- земельна ділянка, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0084, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , прощею 1,77 га;
- земельна ділянка, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0085, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , прощею 1,77 га;
- земельна ділянка, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0097, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , прощею 1,77 га;
- земельна ділянка, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування складських приміщень для обслуговування жителів територіальної громади району, кадастровий номер №5121085200:01:001:0871, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, прощею 1,77 га.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2024 |
Оприлюднено | 09.07.2024 |
Номер документу | 120207041 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Слободянюк П. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні