Ухвала

від 05.07.2024 по справі 611/212/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 липня 2024 року

м. Київ

справа № 611/212/23

провадження № 61-9013ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 23 травня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СТОВ Агрофірма «Барвінківська» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди.

Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано наказ СТОВ Агрофірма «Барвінківська» від 27 липня 2023 року № 79-К «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 з 28 липня 2023 року на посаді тракториста-машиніста СТОВ Агрофірма «Барвінківська». Стягнуто із СТОВ Агрофірма «Барвінківська» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2023 року заяву СТОВ Агрофірма «Барвінківська» про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного суду від 23 травня 2024 року апеляційну скаргу СТОВ Агрофірма «Барвінківська» задоволено. Рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2023 року та ухвалу Близнюківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2023 року скасовано.Позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди залишено без задоволення. Заяву СТОВ Агрофірма «Барвінківська» про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СТОВ Агрофірма «Барвінківська» 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

20 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 23 травня 2024 року, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Процесуальний закон покладає на заявника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані при розгляді справи.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 не наводить конкретної норми права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, що свідчить про недотримання приписів пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Визначення підстав касаційного оскарження, встановлених процесуальним законом, має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України заявнику слід уточнити касаційну скаргу у частині підстав, на яких вона подається, та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі

Зважаючи на те, що позовну заяву подано у липні 2023 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2023 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2023 року становив 2 684,00 грн.

Ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

1 073,60 грн (2 684,00 грн*0,4) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 13 420,00 грн (2 684,00 грн*5) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Отже, враховуючи характер спору та зміст касаційної скарги, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі за вимогу майнового характеру (стягнення моральної шкоди) у розмірі 2 147,20 грн (1 073,60 грн*200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 23 травня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до

26 липня 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников