Ухвала

від 05.07.2024 по справі 160/17181/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 липня 2024 року Справа 160/17181/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до КНП «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2024 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулася через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до КНП «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради, в якій просить:

стягнути з КНП Міська клінічна лікарня №6 Дніпровської міської ради на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2023 - червень 2024 року за Списком №1 у розмірі 87 522 грн 06 коп. та за Списком №2 у розмірі 90 661 грн 78 коп. за червень 2024 року на загальну суму 178 183 грн 84 коп. на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/17181/24 визначено суддю Олійника В.М.

Відповідно до підпунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Однак, позовна заява подана без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху, у зв`язку з тим, що позивачем не сплачено судовий збір.

Згідно частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:

- якщо подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 30280,00 грн.

- якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1211,20 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 15140,00 грн.

За подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється:

- якщо подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн.;

- якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1211,20 грн.

Державне мито має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач: ГУК у Дніпропетровській обл./ Чечел.р/22030101;

Код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Згідно з частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI.

Крім того, в позовних вимогах представник позивача просить відстрочити сплату судового збору за подачу адміністративного позову, посилаючись на приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» та зазначає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Також, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У зв`язку з цим, на думку представника позивача, наявні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання цього позову.

Вирішуючи клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Слід зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Отже, частина 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18 (провадження №11-336апп20).

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 25.02.2016 року у справі №826/16796/14.

Також суд зазначає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 року в справі №815/4575/15 (касаційне провадження №К/9901/47962/18).

Також Верховним Судом України неодноразово (в ухвалах від 02.08.2017 року у справі №922/2163/16, від 09.11.2017 року у справі №826/14844/15, від 27.07.2017 року у справі №804/2895/16) висловлювалась позиція, згідно з якою відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність відстрочення судового збору.

Водночас, позивачем жодним чином не обґрунтоване заявлене клопотання та не надано належних доказів на підтвердження обставин неможливості сплати судового збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позову.

Крім того, відповідно до частини 1, 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2023 - червень 2024 року за Списком №1 у розмірі 87 522 грн 06 коп. та за Списком №2 у розмірі 90 661 грн 78 коп. за червень 2024 року на загальну суму 178 183 грн 84 коп.

На обґрунтування заявлених позовних вимог в позові представником позивача зазначено, що на виконання положень пункту 6.8 Інструкції від 19.12.2003 року №21-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були направлені до відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Однак, позивачем до позову не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також докази їх направлення (вручення) відповідачу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 178 183 грн. 84 коп., відтак Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та надати до суду документ, який підтверджує його сплату.

Керуючись ст. ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до КНП «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з моменту отримання даної ухвали.

Для усунення недоліків позовної заяви Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та надати до суду документ, що підтверджує його сплату.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується.

Суддя В.М. Олійник