Рішення

від 05.07.2024 по справі 260/1189/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 року м. Ужгород№ 260/1189/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олістрейд" до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олістрейд" (далі ТОВ "Олістрейд") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Закарпатській області), Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС України), в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.12.2023 року № 10229690/45182813.

2. Зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «ОЛІСТРЕЙД» податкову накладну № 4/1 від 04.10.2023 року датою її фактичного надходження

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ "Олістрейд" як платник податку на додану вартість здійснює господарську діяльність, зокрема, з оптової торгівлі хімічною продукцією. Через це, у позивача при поставці відповідного типу товару виникає обов`язок щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку із вищенаведеним, позивач сформував та подав на реєстрацію до ГУ ДПС у Закарпатській області податкову накладну № 4/1 від 04.10.2023 на загальну суму 108000,00 гривень (у тому числі 18000,00 грн ПДВ), контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідрохім", в номенклатурі зазначено вид товару, крім того, у накладній зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД, кількість, код одиниці виміру, ціну, ставку податку, обсяги постачання (база оподаткування).

Тобто вказана податкова накладна містить всі відомості, які передбачені її реквізитами.

Проте у реєстрації вищевказаної податкової накладної було протиправно відмовлено у зв`язку з тим, що обсяг придбання товару/послуги 2827 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Разом з тим, позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі.

Водночас, зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 30.10.2023, направленої позивачу ДПС України не вбачається, які саме недоліки містить податкова накладна, та які конкретно документи слід додати позивачу.

Виходячи з цього, позивач підготував та надіслав через автоматизовану систему Повідомлення про подання пояснень та копій документів № 1 від 13.12.2023 року.

Після розгляду первинно наданих позивачем документів, відповідач 1 направив позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів № 10205582/45182813 від 20.12.2023 року, згідно з яким запропонував додатково надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

У розділі «Додаткова інформація» такого повідомлення, відповідач 1 додатково зазначив «Пояснення щодо відомостей, зазначениху ТТН (надано дві однакові ТТН з відмінністю у графі вантажовідправник); сертифікати якості та походження товару; пояснення, як здійснювалось навантаження товару за адресою с. Сюрте, вул. Квіткова 9/1 ж та розвантаження у с. Сюрте, вул. Квіткова, 9А (за адресами, що вказані у двох ТТН); договір оренди складуу АДРЕСА_1 ».

У зв`язку із вищенаведеним, позивач подав відповідачу 1 повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів № 1 від 21.12.2023 року.

Водночас за наслідками розгляду наданих позивачем пояснень та копій документів, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Закарпатській області прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.12.2023 року № 10229690/45182813.

Таке рішення мотивовано проставленням відмітки навпроти графи «надання платником податку копій документів, складених (оформлених) із порушенням законодавства».

При цьому у графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відповідач 1 зазначив «Відсутність сертифікатів походження/відповідності товару».

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України.

Рішенням за результатами розгляду скарги від 10.01.2024 року № 1931/45182813/2 вказану скаргу позивача залишено без задоволення, що мотивовано загальним цитуванням норми наказу Мінфіну від 12.12.2019 року № 520 про «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних», тобто, рішення за результатами розгляду скарги мотивовано навіть посиланням не на ті підстави, які вказані в оскаржуваному рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Позивач вважає рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 05.03.2024 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

19.03.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, в якому зазначено, що відповідачі як суб`єкти владних повноважень не мають жодного відношення до зупинення реєстрації податкової накладної позивача, оскільки не наділені такими повноваженнями і технічними можливостями, як і будь-яких інший орган або посадова особа, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Вказує, що повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні п.19 ч. 1 ст. 4 КАС України, так як не містять волі суб`єкта, який здійснює владні управлінські функції, позаяк їх формує та направляє платнику Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України.

Спростовуючи висновок позивача про залежність дій платника податків від зазначення в квитанції переліку документів, вказує, що можливі дії платника у випадку автоматичного зупинення системою реєстрації податкової накладної чітко врегульовано Порядком №1165.

Також наголошує, що відсутність у квитанції конкретного переліку документів жодним чином не впливає на критерії чіткості, зрозумілості та обгрунтованості рішення комісії ГУ ДПС у Закарпатській області, оскільки квитанція і рішення - це 2 окремих та не пов`язаних документи. При цьому квитанція не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а є тільки повідомленням платнику про зупинення реєстрації накладної, не впливає на права платника податків і не створює будь-яких обов`язків для нього.

25.03.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої, позивач вважає заперечення ГУ ДПС у Закарпатській області необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що відзив на позовну заяву не містить жодних заперечень щодо доводів позивача (підстав позову), що наведені у позовній заяві.

Твердження податкового органу з приводу того, що посадові особи ДПС не беруть участі в процесі прийняття податкової накладної та не вирішують питання про її реєстрацію або відмову в такій реєстрації у зв`язку тим, що розшифрування та перевірка податкової накладної, надісланої на реєстрацію до ЄРПН здійснюється в автоматизованому режимі також не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Виходячи із вищенаведеного, намагання контролюючого органу зняти з себе відповідальність за функціонування власної системи, обов`язок щодо ведення якої покладено на нього законом, є недоречним та безпідставним.

Безпідставним є посилання відповідача 1 на те, що відсутність у квитанції конкретного переліку документів жодним чином не впливає на критерії чіткості, зрозумілості та обґрунтованості рішення комісії ГУ ДПС у Закарпатській області, оскільки дотримання вимоги чіткості та недвозначності щодо інформації, яка зазначена у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів, наслідком якого і є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Оформлення квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до вимог законодавства є складовою адміністративної процедури прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної.

Таким чином вважає, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, судом встановлено наступне.

01.10.2023 року між ТОВ "Гідрохім" (Покупець) та ТОВ "Олістрейд" (Постачальник) укладено Договір на поставку хімічної продукції № 1 від 01.10.2023 року, згідно п.п. 1.1. якого, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію, іменовану надалі "Товар, Хімічна продукція", - зокрема, але не виключно: гіпохлорит натрію марки А, гіпохлорит натрію марки Б, коагулянти на умовах цього Договору. Товар поставляється окремими партіями згідно заявок Покупця.

Згідно п. 1.2 вказаного Договору, постачальник на кожну партію Товару надає Покупцю разом з Товаром супровідні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, специфікацію, товаро-транспортну накладну.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що Постачальник реєструє податкову накладну за поставлений Товар у встановлений законодавством термін відповідно до ПК України.

ТОВ "Олістрейд" було сформовано податкову накладну № 4/1 від 04.10.2023 на загальну суму 108000,00 гривень (у тому числі 18000,00 грн ПДВ), контрагент - ТОВ "Гідрохім".

Вказана накладна була направлена засобами інформаційно-телекомунікаційних систем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 30.10.2023 року документ збережено, реєстрація зупинена. Причина зупинення реєстрації: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 04.10.2023 року № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2827, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=.0000%, "P" = 15000. Додатково повідомляємо: показник "D" = 1.4836%, "P"-271076.02. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надіслано через автоматизовану систему Повідомлення про подання пояснень та копій документів № 1 від 13.12.2023 року разом з наступним документами: письмові пояснення від 13.12.2023 року з описом власної господарської діяльності, а також обставин, що стали підставою для складання і подання на реєстрацію спірної податкової накладної; документи, що підтверджують придбання позивачем товару для його подальшої реєстрації за спірною податковою накладною: Договір на поставку хімічної продукції № 01-10/2023 від 01.10.2023 року, що укладений позивачем з ФОП ОСОБА_1 та предметом якого є придбання позивачем хімічної продукції; видаткову накладну на придбання № 4 від 04.10.2023 року, згідно з якою позивач придбав за вищевказаним договором 6 тон коагулянту (гідроксихлориду алюмінію); Специфікацію № 4 від 04.10.2023 року, згідно з якою сторони вищевказаного договору погодили предмет поставки; товарно-транспортну накладну № 4 від 04.10.2023 року, згідно з якою здійснювалася безпосередньо поставка придбаного позивачем товару; Оборотно-сальдову відомість по розрахунках з ФОП ОСОБА_1 ; Акт звірки взаємних розрахунків станом на 05.12.2023 року, що складений між ФОП ОСОБА_1 та позивачем; документи, що підтверджують здійснення поставки, яка стала підставою для складання і подання на реєстрацію спірної податкової накладної: Договір на поставку хімічної продукції № 1 від 01.10.2023 року, що укладений позивачем з ТОВ "Гідрохім" та предметом якого є продаж позивачем хімічної продукції, зокрема, але не виключно: гіпохлориту натрію марки А, гіпохлориту натрію марки Б, коагулянтів; видаткову накладну на реалізацію № 4 від 04.10.2023 року, згідно з якою позивач продав товар на користь ТОВ "Гідрохім" (контрагент за спірною податковою накладною); Специфікацію № 4 від 04.10.2023 року, згідно з якою сторони погодили предмет поставки за вищевказаним договором; товарно-транспортну накладну на реалізацію № 4 від 04.10.2023 року, згідно з якою ТОВ "Гідрохім" здійснював самовивіз придбаного у позивача товару; посвідчення та картка водія ТОВ "Гідрохім", що здійснював перевезення товару; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу щодо тягача і напівпричепа ТОВ "Гідрохім", на яких здійснювалося перевезення товару; виписку з поточного банківського рахунку ТОВ "Олістрейд" станом на 13.12.2023 року щодо здійснених ТОВ "Гідрохім" оплат за придбання хімічної продукції; оборотно-сальдову відомість по розрахунках з ТОВ "Гідрохім"; Акт звірки взаємних розрахунків станом на 05.12.2023 року, що складений між ТОВ "Гідрохім" та позивачем.

20.12.2023 року відповідач 1 направив позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів № 10205582/45182813 від 20.12.2023, згідно з яким запропоновано додатково надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

У такому повідомленні (за затвердженою формою) відповідач 1 проставив відмітки навпроти граф (1) «договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них» та (2) «документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність якихпередбаченодоговором та/або законодавством».

У розділі "Додаткова інформація" такого повідомлення, відповідач 1 додатково зазначив "Пояснення щодо відомостей, зазначених у ТТН (надано дві однакові ТТН з відмінністю у графі вантажовідправник); сертифікати якості та походження товару; пояснення, як здійснювалось навантаження товару за адресою с. Сюрте, вул. Квіткова 9/1ж та розвантаження у с. Сюрте, вул. Квіткова, 9А (за адресами, що вказані у двох ТТН); договір оренди складу у с. Сюрте, вул. Квіткова, 9А".

21.12.2023 року позивач направив відповідачу 1 повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів № 1 від 21.12.2023 року, до якого додатково долучив письмові додаткові пояснення від 21.12.2023 року, згідно з якими позивач пояснив наступне: при продажу товару ФОП ОСОБА_1 для ТОВ "Олістрейд" вантажовідправником товару є ФОП ОСОБА_1 , а при продажу товару ТОВ "Олістрейд" для ТОВ "Гідрохім" вантажовідправником товару є ТОВ "Олістрейд". Коагулянт (гідроксихлорид алюмінію) був перевезений силами та засобами ТОВ "Гідрохім" (що передбачено умовами договору між ТОВ "Олістрейд" та ТОВ "Гідрохім" № 1 від 01.10.2023) зі складу ФОП ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: Закарпатська область Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Квіткова, буд. 9/1ж на склад ТОВ "Гідрохім", що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Квіткова, буд. 9а; для перевезення був використаний вантажний автомобіль DAF НОМЕР_1 та причіп НОМЕР_2 , який обладнаний спеціалізованим хімічним насосом для перекачування реагенту; договір оренди складу у с. Сюрте, вул. Квіткова, 9А, який запитується позивач не мав можливості надати, оскільки ТОВ "Олістрейд" не є орендарем або орендодавцем, тобто, не є стороною такого договору.

Також, позивачем було надано письмові пояснення ФОП ОСОБА_1 № 2 від 20.12.2023 року щодо порядку отримання ним продукції, що була реалізована на користь позивача, та Сертифікат якості на коагулянт.

22.12.2023 року Комісією ГУ ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було розглянуто, в тому числі питання прийняття рішень щодо відмови у реєстрації ПН/РК по поданих повідомленнях щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, яким надсилались повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, однак від платників не отримано додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК.

За наслідками обговорення було прийнято рішення Комісії ГУ ДПС у Закарпатській області щодо відмови в реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.12.2023 року № 0229690/45182813 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4/1 від 04.10.2023 року, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Відсутність сертифікатів походження/відповідності товару.

Позивач скористався правом оскарження спірного рішення в адміністративному порядку шляхом направлення відповідної скарги до ДПС України, та Рішенням за результатами розгляду скарги від 10.01.2024 року № 1931/45182813/2 вказану скаргу позивача залишено без задоволення.

Вважаючи протиправним Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.12.2023 року № 0229690/45182813, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Надаючи оцінку правомірності прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, суд керується такими приписами законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин та виходить з наступних підстав та мотивів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно підпунктів 7, 8, 9 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, якими є:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД- зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017, зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017, зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Відповідно до п.2-11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстр платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження: інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питанні прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванню в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлене повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійсненню операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв`язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цьому Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених і порушенням законодавства.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову і реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у томі числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахувань наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Тобто, первинним об`єктом судового дослідження в даній справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкової накладної. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Тобто, аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 03.11.2021 року у справі №360/2460/20, в якій, за наслідками аналізу положень Порядку №520, зазначено, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

У постанові від 07.12.2022 року у справі №500/2237/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платнику податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як було зазначено вище, підставою для зупинення в реєстрації податкової накладної № 4 від 04.10.2023 року вказано - податкова накладна надана платником податку, який відповідає п.1 Критеріям ризиковості платника податків, а підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, що зазначено у оскаржуваному рішенні є надання платником податку копій документів, складених іх порушенням законодавства (Відсутність сертифікатів походження/відповідності товару).

Отже, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних було зупинено через встановлення відповідності п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку.

Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 11.01.2023 року по справі № 500/2237/20 зазначено, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, у питанні прийняття рішення щодо реєстрації зупиненої податкової накладної платник податку подає, а контролюючий орган, в свою чергу, розглядає первинні бухгалтерські документи, виключно на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, а саме - настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкової накладної позивачем.

Суд вважає, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної від 30.10.2023 року не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якої зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у вказаній квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків, на підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Суд зауважує, що первинні документи, оформлені позивачем в межах господарських відносин з контрагентом, копії яких надані разом з поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Суд зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної не містить інформації чи зазначення переліку документів, які платник повинен надати до контролюючого органу для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Тобто, у квитанції від 30.10.2023 року наведена формальна пропозиція для платника надати документи, без зазначення їх предметного та вичерпного переліку, надання якого є достатньою підставою для поновлення реєстрації податкових накладних.

В такому випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим не обмеженої дискреції.

Таким чином, вказані обставини призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкових накладних.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не може підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 25.10.2019 року у справі №0340/1834/18.

Суд зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 04.10.2023 року - теж є незаконним.

Податковим органом у квитанції не зазначено переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, що виключало можливість виконання позивачем як платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, що прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Вирішуючи питання щодо законності оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зауважує, що зупинення реєстрації податкових накладених за своїм змістом є передумовою для прийняття рішень про відмову у їх реєстрації.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку документів який має бути наданий. Без наведення такого переліку, рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Квитанція від 30.10.2023 року про зупинення реєстрації податкової накладної № 4 від 04.10.2023 року не містить обґрунтованих причин зупинення її реєстрації та конкретного переліку документів, які позивач мав надати контролюючому органу.

Однак, після отримання вказаної квитанції, позивачем на виконання норм діючого законодавства було направлено відповідачеві пояснення та документи в підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною, реєстрація якої була зупинена.

Натомість комісією контролюючого органу було прийнято оскаржуване рішення № 10229690/45182813 від 22.12.2023 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 4 від 04.10.2023 року. Між тим, судом встановлено, що позивачем було надано податковому органу копії первинних документів, які підтверджують реальність здійснення операцій згідно поданої накладної.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не мав правових підстав для прийняття рішення про реєстрацію поданої позивачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, враховуючи безпідставність та необґрунтованість зупинення реєстрації спірної податкової накладної, що слугувало передумовою для прийняття комісією відповідача рішення про відмову у її реєстрації, суд доходить висновку про незаконність та необхідність скасування рішення ГУ ДПС у Закарпатській області 10229690/45182813 від 22.12.2023 року, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 04.10.2023 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

Наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, тому у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з п.п.9-20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженнями ДПС України.

Враховуючи, що наданими позивачем копіями документів належним чином підтверджено реальність спірних господарських операцій та обґрунтованість складення податкової накладної № 4 від 04.10.2023 року, відтак, контролюючий орган мав достатні підстави для її реєстрації в ЄРПН. Обставин, які б перешкоджали реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 04.10.2023 року, датою її фактичного подання.

Суд звертає увагу сторін по справі, що рішення суду у цій справі за жодних обставин не легітимізує господарської діяльності платника податків, не виключає можливості скоєння платником податків як податкових правопорушень, так і інших протиправних діянь, не обмежує повноважень відповідного територіального органу ДПС України з приводу контролю за податковою дисципліною, позаяк предметом доказування у цьому спорі є виключно обставини наявності чи відсутності визначених законом підстав для не реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

астиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та те, що оскільки вимозі про зобов`язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за похідні вимоги позивача не стягувався, суд вважає, що наявні підстави для стягнення сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору у розмірі 3028,00 грн. з ГУ ДПС в Закарпатській області та ДПС України (по 1514,00 грн з кожного відповідача)

Щодо клопотання представника позивача про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу у розмірі 8190,00 грн (по 4095 грн з кожного відповідача), суд зазначає наступне.

Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою, третьою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 року в справі №816/2096/17.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 року у справі №280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто, не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Постановою Верховного Суду від 20.08.2021 року по справі №520/5311/2020 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги надано до матеріалів справи копії таких документів: Договору про надання правової допомоги від 14.02.2024 року; детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витра, необхідних для надання правничої допомоги від 26.03.2024 року; рахунок № 003871; Акт виконаних робіт № 003871 від 22.03.2024 року; платіжна інструкція від 14.03.2024 року № 5959.

Згідно детального опису робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витра, необхідних для надання правничої допомоги від 26.03.2024 року, адвокатом здійснено підготовку позовної заяви 6630,00 грн., підготовку відповіді на відзив 810,00 грн. та аідготовку заяви про розподіля судових витрат 750,00 грн. Загальна вартість наданих послуг склала 8190,00 гривень.

Разом з тим, суд констатує, що представником відповідача подано до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат, в якому просить не покладати відшкодування витрат на професійну допомогу у заявленому розмірі.

Зазначає, що дана справа є справою незначної складності і не потребує значних витрат зусиль та часу для формування правової позиції, до того ж у представник позивача були усі напрацювання по даній справі (позовна заява, заяви, клопотання, отщо) які залишилися ще за часу розгляду справи в суді першої інстанції (згідно тексту поданого клопотання). Також по даній справі відсутня необхідність встановлення фактичних обставин справи та доказування. При цьому не використовується принцип змагальності сторін, що суттєво спрощує представництво інтересів адвокатами по даній категорії справ.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи та надані адвокатом послуги.

На думку суду, з урахуванням критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з огляду на складність підготовки та подання позову та відповіді на відзив, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, їх обсяг, та виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів необхідно стягнути 8190,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене та відсутність у запереченнях відповідача обгрунтованих доводів на користь зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Олійстрейд (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. М. Бобяка, 1В/115 код ЄДРПОУ 45182813) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 код ЄДРПОУ ВП 44106694), Державної податкової служби України (м. Київ, пл. Львівська, 8 код ЄДРПОУ 43005393), про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10229690/45182813 від 22.12.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 04.10.2023 року.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 04.10.2023 року, датою її подання на реєстрацію.

4. Стягнути з Головного управління ДПС в Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Олійстрейд судовий збір у розмірі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень) та витрати на правову допомогу у розмірі 4095,00 грн. (чотири тисячі дев`яносто п`ять гривень).

5. Стягнути з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Олійстрейд судовий збір у розмірі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень) та витрати на правову допомогу у розмірі 4095,00 грн. (чотири тисячі дев`яносто п`ять гривень).

6. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

СуддяС.І. Рейті