Рішення

від 05.07.2024 по справі 280/4218/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 року Справа № 280/4218/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІСТА ГРУП»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області,

Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІСТА ГРУП» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 10415046/39704115 від 23.01.2024, № 10415038/39704115 від 23.01.2024;

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 55 від 10.02.2022 та податкову накладну № 56 від 14.02.2022 датами їх подання на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІСТА ГРУП».

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Шульгою О.А., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1116116 від 20.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у процесі здійснення господарської діяльності позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні накладну № 55 від 10.02.2022 та № 56 від 14.02.2022, проте їх реєстрацію було зупинено з огляду на відповідність позивача пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Надалі позивачем було надано контролюючому органу всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення операцій за відповідними податковими накладними, проте рішеннями комісії податкового органу регіонального рівня № 10415046/39704115 від 23.01.2024 та № 10415038/39704115 від 23.01.2024 відмовлено в реєстрації останніх. Позивач вказує, що ним були надані документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які супроводжували господарські операції із контрагентом, у зв`язку з чим вважає безпідставними твердження контролюючого органу щодо відсутності документів. Позивач вважає рішення контролюючого органу такими, що не містять чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкової накладної; з метою належного захисту своїх прав як платника податку просить суд зобов`язати податковий орган зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 55 від 10.02.2022 та № 56 від 14.02.2022. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

27.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№24987), у якому представник відповідачів вказує, що у квитанціях про зупинення спірних податкових накладних міститься детальне та чітке посилання на критерій ризиковості платника податку, якому відповідали зупинені податкові накладні, та який відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій» (додаток 3). Роз`яснює, що подання Таблиці даних платника податку хоча не є обов`язковим, проте у випадку неподання Таблиці, під час подання кожної ПН/РК платнику ПДВ необхідно підтверджувати поясненнями та копіями документів реальність здійснення господарської операції.

Враховуючи те, що позивачем не була подана Таблиця, податкові накладні №55 від 10.02.2022 року та №56 від 14.02.2022 були зупинені відповідно до п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій» (додаток 3). Звертає увагу, що згідно з Договором підряду №4600013817 від 13.09.2021 року підпунктом 3.1.2 пункту 3 передбачено, що «…Підрядник зобов`язується надати Замовнику наступні документи: рахунок на оплату, податкову накладну, акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів (Форма ОЗ-2) на повний обсяг виконаних робіт. ». Згідно наданого пакету документів позивач надав до контролюючого органу акти приймання виконаних робіт, але за формою КБ-2в, а не за формою, яка була вказана у договорі підряду. Також не були додані до пакету документів рахунки на оплату, які вказані у договорі. Крім того, представник зазначає, що у позовній заяві було зазначено, що оплата виконаних робіт, згідно Акту №5, була здійснена у 2 етапи: згідно платіжної інструкції №0000125150 від 04.10.2022 року та платіжної інструкції №0000140180 від 13.01.2023 року, проте такі платіжні інструкції до контролюючого органу не находили та у банківських виписках не відображені номери таких транзакцій, згідно чого у комісії були явні сумніві щодо реальності здійснення господарської операції.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи. Зауважує, що відомості, які містилися у наданих позивачем документах, на думку податкового органу, мали суттєві неузгодженості із вимогами законодавства щодо порядку складення податкової накладної (складені пізніше дати виникнення у позивача податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість). Обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи. Таким чином, Комісія приймала Рішення про відмову у реєстрації ПН №55 від 10.02.2022 року та ПН №56 від 14.02.2022 року тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд Комісії.

Представник також вказує, що позовна вимога щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації відповідної податкової накладної. З огляду на викладене, представник відповідачів просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Крім того, висловлює заперечення проти стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 9000 грн, оскільки справа є типовою, незначної складності та не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 13.05.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІСТА ГРУП», код ЄДРПОУ 39704115. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності товариства за КВЕД є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.91 Покрівельні роботи; 41.10 Організація будівництва будівель; 43.11 Знесення; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 81.30 Надання ландшафтних послуг.

Між позивачем, у якості підрядника, та Приватним акціонерним товариством «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН», як замовником, 13.09.2021 був укладений договір підряду № 4600013817 (далі Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи відповідно до умов цього договору, а замовник прийняти цю роботу та оплатити її. Підрядник виконує роботи: «Капітальний ремонт кровлі Склад готової продукції для зберігання 2200 т. труб, інв.№30000369» (а.с.130-133)

Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість робіт складає 3 000 000 грн, у тому числі ПДВ 500 000 грн. Вартість робіт визначається сторонами цього договору на підставі узгодженої сторонами договірної ціни (Додаток № 1) та затвердженої кошторисної документації (Додаток № 2), які є невід`ємною частиною цього договору. У разі перевищення кошторису всі пов`язані з цим витрати несе підрядник.

У разі виникнення додаткових обсягів робіт, кошторисна вартість може бути збільшена, за умови підписання сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору про проведення додаткових робіт (пункт 2.3 Договору).

За пунктом 3 Договору оплата робіт за цим договором здійснюється наступним чином:

1. Передоплата у розмірі 340 000,00 грн, в тому числі ПДВ 56 666,67 грн, здійснюється замовником протягом 5 робочих днів від дати укладення договору і після надання відповідного рахунку. Підрядник зобов`язується надати податкову накладну в момент виникнення податкових зобов`язань.

2. Остаточний розрахунок здійснюється замовником протягом 30 календарних днів після підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки КБ-3, в тому числі при прийнятті робіт частинами, та за умови належного виконання підрядником п.12.14 договору і усунення виявлених недоліків. Спільно з формою КБ-2в та довідкою КБ-3 підрядник зобов`язується надати замовнику наступні документи: рахунок на оплату; податкову накладну; акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів (Форма ОЗ-2) на повний обсяг виконаних робіт.

Вид та форма оплати: безготівкові платежі на поточний рахунок підрядника.

Замовник має право приймати роботи частинами на підставі Актів здачі-приймання за формою КБ-2в, КБ-3.

Відповідно до пункту 4 Договору підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт протягом 5-ти робочих днів від дати підписання цього договору. Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 100 календарних днів від дати початку робіт, з правом дострокового виконання робіт. Після закінчення виконання робіт підрядник зобов`язується негайно повідомити замовники про свою готовність здати виконані роботи по акту здачі-приймання за формою КБ-2в, КБ-3.

За змістом Додаткової угоди № 1 від 15.11.2021 до договору № 4600013817 від 13.09.2021 внесені зміни до пункту 2.1, а саме: вартість робіт складає 3 274 686,52 грн, у тому числі ПДВ 545 781,09 грн.

Виконання робіт за Договором підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: акт № 1 від 18.10.2021 на суму 887020,50 грн, у тому числі 147836,75 грн; акт № 2 від 10.11.2021 на суму 777356,12 грн, у тому числі ПДВ 129559,35 грн; акт № 3 від 24.11.2021 на суму 615846,30 грн, у тому числі ПДВ 102641,05 грн; акт № 4 від 10.12.2021 на суму 109453,97 грн, у тому числі ПДВ 18242,33 грн (а.с.50-80).

Крім того, на підтвердження виконання будівельних робіт у січні 2022 році надано:

Акт № 5 від 10.02.2022 на суму 274686,52 грн, у т.ч. ПДВ 45781,09 грн (а.с.94-97);

Акт № 6 від 14.02.2022 на суму 85205,66 грн, у т.ч. ПДВ 14200,94 грн (а.с.113-114).

На виконання приписів пункту 201.10 статі 201 Податкового кодексу України за фактом першої події, а саме датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, були сформовані та відправлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні:

№ 55 від 10.02.2022 на суму 274686,52 грн, у т.ч. ПДВ 45781,09 грн (а.с.20);

№ 56 від 14.02.2022 на суму 85205,66 грн, у т.ч. ПДВ 14200,94 грн (а.с.37).

Через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» позивач отримав квитанції, які зареєстровано за № 9299934940 від 18.01.2023 та № 9299935449 від 18.01.2023, за змістом яких вказані податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено, у зв`язку з тим, що «обсяг постачання товару/послуги 41.00 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критерії ризиковості здійснення операцій». Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.21, 38).

Позивач з метою розблокування податкових накладних № 55 від 10.02.2022 та № 56 від 14.02.2022 подав пояснення разом з додатками (вих. № 01 від 15.01.2024, вих.№ 02 від 15.01.2024) (а.с.22-23, 39-40).

Надалі контролюючим органом були сформовані повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН від 17.01.2024 № 10381640/39704115 та від 19.01.2024 № 10401600/39704115, якими у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН запропоновано надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. У графі «Додаткова інформація»: надати оборотно-сальдові відомості по рахункам 201, 23, 26, 28, 361 (а.с.24-26, 43-45).

На виконання вимог податкового органу позивачем були направлені додаткові пояснення (за вих..№01 від 19.01.2024, № 02 від 19.01.2024), до яких долучені оборотно-сальдові відомості рахунку 201, 231, 361. При цьому пояснено, що по рахункам 26 та 28 ТОВ «БК «ІСТА ГРУП» не ведеться (а.с.27-28, 46-47).

За результатами розгляду наявних у податкового органу пояснень та доданих до них документів Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 23.01.2024 № 10415046/39704115 про відмову в реєстрації податкової накладної № 55 від 10.02.2022 та рішення від 23.01.2024 № 10415038/39704115 про відмову в реєстрації податкової накладної № 56 від 14.02.2022 у зв`язку з ненаданням / частковим наданням додатковим письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Графа «Додаткова інформація» не заповнена (а.с.29-30, 48-49).

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивачем подано до ДПС України скарги на рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 55 від 10.02.2022 разом з 34 додатками (а.с.31-35).

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 6860/39704115/2 від 05.02.2024 скаргу ТОВ «БК «ІСТА ГРУП» на первісне рішення залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін. Підставою для прийняття зазначеного рішення вказано ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.36).

Вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 55 від 10.02.2022 та № 56 від 14.02.2022 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом про їх скасування та зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно /до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності 01.02.2020, та якою затверджено:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165);

- Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).

Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) зазначеним в пункті 3 Порядку №1165.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком №1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до вказаного Порядку розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну. Скарга подається платником податку на додану вартість у строки, визначені статтею 56 ПК України, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня. Платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надсилає платнику податку відповідне рішення (додаток 3). Рішення за результатами розгляду скарги набирає чинності з дня його прийняття.

За пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

У відповідності до пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, рішення комісії податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІСТА ГРУП» у межах своєї господарської діяльності уклало з ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» договір підряду № 4600013817 від 13.09.2021, предметом якого є роботи з капітального ремонту кровлі складу готової продукції для зберігання 2200 т. труб, інв..№30000369. На підтвердження виконання будівельних робіт у січні 2022 році надано Акт № 5 від 10.02.2022 на суму 274686,52 грн, у т.ч. ПДВ 45781,09 грн, Акт № 6 від 14.02.2022 на суму 85205,66 грн, у т.ч. ПДВ 14200,94 грн.

За приписами пункту 187 ПК України, відповідно до якого датою виникнення податкового зобов`язання за фактом постачання товарів є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, були сформовані податкові накладні № 55 від 10.02.2022 та № 56 від 14.02.2022, які надалі скеровано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Реєстрація цих податкових накладних була зупинена контролюючим органом шляхом надіслання квитанцій з пропозицією надати пояснення та копії документів щодо підтвердження зазначених в податкових накладних інформації з мотивів відповідності платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.

У квитанціях № 9299934940 від 18.01.2023 та № 9299935449 від 18.01.2023 контролюючий орган вказав на те, що обсяг постачання товару/послуги 41.00 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Коду товару за ДКПП 41.00 відповідає група об`єктів будівельних та будівельних робіт «будівлі та будування будівель».

Разом з тим, основним видом економічної діяльності, яку веде ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІСТА ГРУП» є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

У графі «Додаткова інформація» повідомлень про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН від 17.01.2024 № 10381640/39704115 та від 19.01.2024 № 10401600/39704115 контролюючим органом запропоновано позивачу надати оборотно-сальдові відомості по рахункам 201, 23, 26, 28, 361.

На виконання вимог податкового органу позивачем були направлені додаткові пояснення (за вих..№01 від 19.01.2024, № 02 від 19.01.2024), до яких долучені оборотно-сальдові відомості рахунку 201, 231, 361. При цьому пояснено, що по рахункам 26 та 28 ТОВ «БК «ІСТА ГРУП» не ведеться.

Рахунок 26 призначено для узагальнення інформації про надходження, наявність та рух готової продукції власного виробництва. До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена, та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам. Під час виконання будівельних робіт за договором підряду № 4600013817 від 13.09.2021 з ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» відповідно до кошторису, готова продукція чи товар не вироблялися та не використовувалися.

На рахунку 28 «Товари» ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

Разом з тим, контролюючим органом не надано оцінку наданим позивачем додатковим поясненням.

Водночас суд зауважує, що оборотно-сальдова відомість не є первинним документом (не відповідає вимогам до первинного документу, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік»), а підпадає під визначення регістр бухгалтерського обліку (обліковий регістр), що складається на підставі первинних документів, а її формування необхідно для відображення процесу господарської діяльності суб`єкта господарювання. При цьому, суд зауважує, що пункт 5 Порядку №520, який визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, взагалі не містить такого документу як оборотно-сальдова відомість.

Суд звертає увагу, що контролюючим органом не обґрунтовано необхідність надання саме оборотно-сальдової відомості, а також не пояснено, чому відсутність вказаного документа перешкоджає позитивному вирішенню питання. Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність певних видів документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності такого документу, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінки тим документам, що фактично подано платником податку.

Суд також відхиляє доводи відповідача про надання актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, а не за формою ОЗ-2, як передбачено договором підряду, оскільки превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону № 996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

Слід зазначити, що спірні податкові накладні були складені за першою подією датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, що підтверджується актами приймання виконання будівельних робіт № 5 від 10.02.2022 та № 6 від 14.02.2022, через що доводи щодо ненадання до пакету документів рахунків на оплату, які вказані у договорі, є необґрунтованими.

Суд наголошує, що на етапі дослідження процедури правомірності зупинення/відмови реєстрації податкових накладних суд не може досліджувати фактичне виконання господарської операції та не може надавати оцінку її реальності/фіктивності, оскільки це є предметом документальної перевірки правильності формування податкових зобов`язань, яка відповідачем не проводилась.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №816/2218/18.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 зазначив: «здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу».

З приводу поданих позивачем документів суд зазначає, що сукупність цих документів, виходячи з суті господарських відносин, що склались у позивача з його контрагентом, підтверджує їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, складених за фактом виконання робіт.

Суд зазначає, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 17.05.2023 у справі №140/14282/20.

Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Контролюючим органом не обґрунтовано, чому подані позивачем документи не є достатніми для прийняття комісією ГУ ДПС у Запорізькій області рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу, в тому числі у зв`язку з отриманням від комісії регіонального рівня повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, проте з оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної встановлено, що відповідач 1 жодної оцінки поданим позивачем документам не надав, жодної інформації щодо їх невідповідності вимогам законодавства не навів, як і не спростував, що надані позивачем пояснення та документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним, були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також слід зазначити, що 15.12.2023 набрав чинності Закон України від 17.02.2022 №2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон №2073-ІХ), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 2073-ІХ, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.

Частинами першою-третьою статті 8 Закону № 2073-ІХ передбачено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої Закону № 2073-ІХ адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

Оскаржувані рішення, які є адміністративними актами, вказаним вимогам не відповідають, оскільки не містять належної мотивації їх висновків, зокрема встановлення обставин, що мають значення для вирішення питання про реєстрацію податкових накладних, посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин прийняття чи відхилення наданих платником пояснень та документів.

Ненаведення мотивів прийнятого рішення суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Дослідивши надані платником податків на розгляд комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області пояснення та первинні документи суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних № 55 від 10.02.2022 та № 56 від 14.02.2022, відтак є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної.

Крім того, у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 Верховний Суд наголосив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Отже, суд відхиляє доводи податкового органу про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної було неможливо з огляду на надання документів з порушенням законодавства / ненадання позивачем копій документів. У контексті наведеного, суд вкотре наголошує, що контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, пункт 36, від 01.07.2003) вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування податковим органом тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу, у зв`язку з чим, рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 55 від 10.02.2022 та № 56 від 14.02.2022 в ЄРПН є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21, відповідно до якої зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою її фактичного направлення/надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Покладення на відповідача 2 такого обов`язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Відтак, суд критично оцінює аргументи відзиву в цій частині, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні правової природи дискреційних повноважень.

Враховуючи відсутність у Головного управління ДПС у Запорізькій області правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 55 від 10.02.2022 та № 56 від 14.02.2022 датою їх направлення на реєстрацію.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що за змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин третьої-шостої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду надано копію договору №301/15 про надання правової допомоги адвокатом від 15.02.2023, укладеного між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІСТА ГРУП» в особі директора та адвокатом Шульгою О.А.

Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору адвокат надає клієнтові наступні послуги: представництво інтересів клієнта в судах, в рамках правовідносин, що випливають з ЗУ «Про виконавче провадження», а також у підприємствах, установах, організаціях, необхідних для поновлення, захисту чи реалізації його прав.

У пункті 2.1 вказаного договору зазначено, що за надання послуг, зазначених у пункті 1.2 клієнт зобов`язаний сплатити адвокатові гонорар в розмірі 9000 грн за кожну судову справу, яка була розглянута будь-яким судом першої інстанції, незалежно від строків її розгляду та обсягу виконаної роботи адвокатом

Суд враховує також правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20, від 05.03.2021 у справі №200/10801/19-а, від 16.03.2021 у справі №520/12065/19, постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, відповідно до якої відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу вищевикладеного, видно, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 922/902/19.

Водночас суд зауважує, що навіть за умови визначення у договорі фіксованого розміру гонорару адвоката, суд оцінюючи такий розмір має надавати оцінку всім складовим таких витрат та може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Разом з тим, принциповим під час вирішення цього питання є перевірка судом доведеності стороною відповідності таких витрат критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та їх співмірності зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг та ціною позову.

Суд зауважує, що ця справа є справою незначної складності, справа розглянута у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд бере до уваги позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22, відповідно до якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

З огляду на викладене, беручи до уваги заперечення представника відповідачів, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 2000,00 грн.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Платіжною інструкцією від 03.05.2024 № 1116 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 6056,00 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 6056,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржувані рішення.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІСТА ГРУП» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.01.2024 № 10415046/39704115, від 23.01.2024 № 10415038/39704115 про відмову у реєстрації податкових накладних № 55 від 10.02.2022 та № 56 від 14.02.2022, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІСТА ГРУП».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 55 від 10.02.2022 та № 56 від 14.02.2022, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІСТА ГРУП», датою їх направлення на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІСТА ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІСТА ГРУП», місцезнаходження: вул.Сталеварів, буд.16, кв.4, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 39704115.

Відповідач 1 Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663.

Відповідач 2 Державна податкова служба України, місцезнаходження: Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.07.2024.

Суддя К.В.Мінаєва