Рішення

від 05.07.2024 по справі 400/5107/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2024 р. № 400/5107/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачівЛенінського районного суду міста Миколаєва, вул.Космонавтів, 81/16, м. Миколаїв, Миколаївський райно, Миколаївська область, 54001, територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Фалєєвська, 14, м.Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001,

провизнання протиправним та скасування наказу від 12.03.2024 №25ос/к/24 та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивачка) до Ленінського районного суду міста Миколаєва, територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про:

визнання протиправними наказ Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.03.2024 № 25ос/к/24 «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Ленінського районного суду м. Миколаєва на 2024 рік» (з 13 лютого 2024 року) та скасувати наказ Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.03.2024 № 25ос/к/24;

зобов`язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу».

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що на виконання частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу» наказом Ленінського районного суду міста Миколаєва від 05.08.2016 № 8 ос/г16 їй було встановлено з 29.07.2016 максимальну надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої становить понад 28 років. Однак, на виконання пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджету України на 2024 рік» було прийнято наказ Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.03.2024 № 25ос/к/24 «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Ленінського районного суду м. Миколаєва на 2024 рік», відповідно до якого з 13.02.2024 на 2024 рік позивачці було здійснено перерахунок надбавки за вислугу років і встановлено її в розмірі 30 відсотків посадового окладу. На переконання позивачки, відповідачі протиправно застосували щодо визначення розміру її надбавки за вислугу років на державній службі Закон України «Про Державний бюджету України на 2024 рік», оскільки:

відповідно до статті 58 Конституції України закон не має зворотної дії в часі;

скасування чи зміна Законом України про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій, які передбачені спеціальними законами, суперечить статті 6, 19 і 130 Конституції України.

03.06.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовна заява з додатками та ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 про відкриття провадження надіслані відповідачам в їх електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримані ними відповідно 30.05.2024 і 03.06.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

У встановлений судом строк відповідачі правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

Враховуючи частину шосту статті 162 КАС України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Позивачка працює на посаді керівника апарату Ленінського районного суду міста Миколаєва з 01.01.2008, що підтверджується записом № 21 трудової книжки позивачки НОМЕР_1 , заповненої 14.10.1994, а також наказом Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25.02.2008 № 35 «Про переведення ОСОБА_1 ».

Згідно з наказом Ленінського районного суду міста Миколаєва від 05.08.2016 № 8 ос/г16 позивачці встановлено з 29.07.2016 надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 50 % посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої складає понад 28 років.

01.01.2024 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», відповідно до абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» якого надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

У листі Державної судової адміністрації України від 09.01.2024 № 11-1253/24 і роз`ясненнях Національного агентства України з питань державної служби від 10.01.2024 № 176-р/з «Щодо умов оплати праці державних службовців органів, які провели класифікацію посад державної служби» зазначено, що державним службовцям державних органів, які провели класифікацію посад державної служби, надбавки за вислугу років у 2024 році встановлюються на рівні 2 відсотків від посадового окладу за кожний рік стажу державної служби та не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу.

Відповідно до наказа Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.03.2024 № 25ос/к/24 «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Ленінського районного суду м. Миколаєва на 2024 рік» позивачці встановлено з 13.02.2024 на 2024 рік надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 13.02.2024 становить 36 років 04 місяці 25 днів.

Вважаючи, що їй протиправно зменшено розмір надбавки за вислугу років державного службовця з 50 до 30 відсотків посадового окладу, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики (пункт 12 частини першої статті 92 Основного Закону України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 5 Закону України «Про державну службу» відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Частиною першою статті 50 Закону України «Про державну службу» визначено, що держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Згідно з частиною другою статті 50 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається з:

1) посадового окладу;

2) надбавки за вислугу років;

3) надбавки за ранг державного службовця;

6) премії.

Стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки (частина перша статті 46 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу» надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.

Норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. Оплата праці таких державних службовців здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік, при цьому стимулюючі виплати можуть бути нараховані в граничному розмірі до 50 відсотків посадового окладу на місяць.

Таким чином, законодавством передбачено наявність у 2024 році двох систем оплати праці державних службовців, кожна з яких передбачає різний розмір надбавки за вислугу років.

Відтак спір у цій справі зводиться до того, що необхідно встановити в якому розмірі у 2024 році повинні отримувати надбавку за вислугу років державні службовці державного органу, що провів класифікацію посад державної служби, а саме: який встановлений частиною першою статті 52 Закону України «Про державну службу» чи абзацом другим 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В абзацах четвертому і п`ятому пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(І)/2019 Конституційний Суд України прийшов до висновку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Закон не має зворотної дії в часі, оскільки не поширюється на безстрокові трудові договори, укладені до його прийняття, а передбачає припинення цих договорів з моменту набрання ним чинності та можливість продовження трудових правовідносин на умовах контракту між професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) і державними та комунальними закладами культури. Таким чином, Закон спрямований на регулювання тих правовідносин, які виникнуть після набрання ним чинності, а трудові правовідносини, що виникли раніше, повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 43 Закону України «Про державну службу» зміною істотних умов державної служби вважається зміна умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 43 Закону України «Про державну службу» про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

З вищевикладеного слідує, що новими актами законодавства можуть змінюватися умови оплати державних службовців (система та розміри), зокрема зменшуватися розміри надбавки за вислугу років на державній службі, а відповідні відносини публічної служби (трудові правовідносини), які виникли раніше, повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.

Водночас нове нормативне регулювання розмірів надбавок за вислугу років на державній службі застосовується з дня набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Нові умови оплати праці державних службовців у 2024 році були встановлені Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», який набрав чинності 01.01.2024.

У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Таким чином, у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Тому у спірних правовідносинах застосуванню підлягають правові норми спеціального Закону України, а саме: частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу», а не абзацу другого 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Відтак оскаржуваний наказ в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі позивачці на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є протиправним і підлягає скасуванню.

У позовній заяві позивачка просить визнати протиправним і скасувати наказ Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.03.2024 № 25ос/к/24 «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Ленінського районного суду м. Миколаєва на 2024 рік» у повному обсязі.

Однак, як встановив суд, він стосується встановлення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не лише позивачці, а й іншим державним службовцям Ленінського районного суду міста Миколаєва.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (абзац перший частини першої статті 5 КАС України).

Оскільки оскаржуваний наказ в частині встановлення надбавок за вислугу років на державній службі іншим державним службовцям не стосується прав і законних інтересів позивачки, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказа підлягають задоволенню лише в частині, що стосується встановлення відповідної надбавки позивачці.

Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України (частина четверта статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 10.05.2023 № 229, територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності територіального управління та судів у відповідному регіоні.

Таким чином, повноваження щодо здійснення перерахунку та виплати заробітної плати державним службовцям місцевих загальних судів Миколаївської області належать територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, як розпорядник коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності Ленінського районного суду міста Миколаєва.

Суд встановив, що до прийняття оскаржуваного наказа позивачка отримувала надбавку за вислугу років у розмірі, встановленому наказом Ленінського районного суду міста Миколаєва від 05.08.2016 № 8 ос/г16, а саме: в розмірі 50 % посадового окладу.

Відповідно до наказа Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.03.2024 № 25ос/к/24 «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Ленінського районного суду м. Миколаєва на 2024 рік» позивачці встановлено з 13.02.2024 на 2024 рік надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 13.02.2024 становить 36 років 04 місяці 25 днів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині зобов`язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату позивачці надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» з 13.02.2024 підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивачка також просить допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та сплати надбавки за вислугу років за один місяць.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

У цій справі позовні вимоги мають немайновий характер, і судом покладається обов`язок вчинити відповідачу певну дію, а не присуджується виплата на користь позивачки. У зв`язку з цим рішення не підлягає допущенню до негайного виконання.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а також вона не понесла документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Ленінського районного суду міста Миколаєва (вул. Космонавтів, 81/16, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54028; код ЄДРПОУ: 02892534) і до територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 26299835) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.03.2024 № 25ос/к/24 «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Ленінського районного суду м. Миколаєва на 2024 рік» в частині встановлення на 2024 рік з 13.02.2024 надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 , керівнику апарату суду, в розмірі 30 відсотків посадового окладу.

3. Зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 26299835) здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі керівнику апарату суду ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з 12.03.2024 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» урахуванням раніше виплачених сум.

4. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 05 липня 2024 року