Ухвала

від 04.07.2024 по справі 500/3956/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення адміністративного позову

Справа № 500/3956/24

04 липня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільська "Медтехніка" до Тернопільської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю"Тернопільська "Медтехніка" з адміністративним позовом до Тернопільської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 25.06.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.06.2024 року в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільська "Медтехніка" до Тернопільської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 відмовлено.

03.07.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільська "Медтехніка" до суду знову поступила заява про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходів забезпечення адміністративного позову у справі №500/3956/24 наступним чином:

-зупинити дію рішення Тернопільської міської ради про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3450 га за адресою вул. Андрія Сахарова громадянину ОСОБА_1 №8/39/72 від 07.06.2024 року.

Дана заява обґрунтована тим, що 07 червня 2024 Тернопільська міська рада 39 сесія 8-го скликання прийняла рішення №8/39/72 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3450 га за адресою вул. Андрія Сахарова громадянину ОСОБА_1 . Згідно зазначеного рішення орган місцевого самоврядування надав громадянину ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3450 га для встановлення земельного сервітуту терміном на три роки за адресою вул. Андрія Сахарова.

Вищезазначене рішення органу місцевого самоврядування, на думку позивача порушує його права, виходячи із наступного:

ТОВ «Тернопільська «Медтехніка» створене шляхом перетворення ПрАТ «Тернопільська медтехніка» в ТОВ «Тернопільська «Медтехніка». Товариство є правонаступником усього майна, прав та обов`язків, а відповідно є правонаступником ВАТ «Тернопільська медтехніка», яке утворилось внаслідок приватизації державного майна ЦМК Тернопільської обласної фірми «Медтехніка».

Із архівної справи щодо приватизації майна Відкритого акціонерного товариства «Тернопільська «Медтехніка» (ЄДРПОУ 03568557), зокрема об`єктів, що знаходяться за адресою м. Тернопіль, вул. Сахарова, 3, в тому числі земельної ділянки під ними, за Тернопільською обласного фірмою «Медтехніка» обліковувалась земельна ділянка площею 15 000 м2 за адресою вул. Академіка Сахарова, 3 для обслуговування будівель фірми. За вказаною адресою розміщені: триповерховий головний виробничо- адміністративний корпус, два ангари, що використовуються під склади, склад, гаражі, магазин «Медтехніка», прохідна, територія повністю огороджена.

На сьогодні на земельній ділянці за адресою вул. Академіка Сахарова, 3 в місті Тернополі розміщено майно ТОВ «Тернопільська «Медтехніка» - об`єкти нерухомого майна, склади, ангари, трьохповерхова адміністративна будівля, асфальтована проїзна дорога до розміщених об`єктів.

У відповідності до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, суб`єктів підприємницької діяльності-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Позивача є надання в оренду та експлуатацію власного та орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20.) На сьогоднішній день Позивач у відповідності до статуту здійснює свою діяльність на території міста Тернопіль.

Відповідно до статті Земельного Кодексу України Позивач 31 січня 2024 року Позивач розпочав процедуру оформлення права оренди землі під власною нерухомістю і зареєстрував пакет документів для отримання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 1,2429 га. Проект зареєстровано в Тернопільській міській раді (опис документів від 31.01.2024 року №2242/24).

На сьогодні Тернопільська міська рада з невідомих причин не розглянула проект рішення для ТОВ «Тернопільська «Медтехніка», а натомість прийняла оспорюване рішення №8/39/72 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул. Андрія Сахарова громадянину ОСОБА_1 .

Позивач вважає такі дії органу місцевого самоврядування такими, що порушують його право користування земельною ділянкою для обслуговування власного нерухомого майна.

Крім того, Тернопільський міськрайонний суд від 25.12.2023 poку y справі №607/25201/23 виніс Ухвалу про накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 6110100000:06:004:0074, площею 1,2939 га, що розташована за адресою: вул. Сахарова, 3, у м. Тернополі, що належить на праві комунальної власності Тернопільській міській раді (код ЄДРПОУ 34334305), шляхом заборони її відчуження.

Відтак, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, може ускладнити або взагалі унеможливити відновлення порушених прав, зокрема унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся.

Ознайомившись з заявою про забезпечення позову та доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що її розгляд не потребує отримання додаткових пояснень від заявника та додаткових доказів.

Отож, у зв`язку з відсутністю необхідності заслухати пояснення заявника та отримати від нього додаткові докази для вирішення питання щодо забезпечення позову, із врахуванням достатності доказів для розгляду даної заяви, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

У відповідності до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд при вирішенні питання про забезпечення позову враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведених приписів Закону слідує, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Тобто, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Згідно із ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, ст.150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав" проти України" суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

Із наявних у матеріалах справи доказів суд не вбачає очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення Тернопільської міської ради.

Крім того, перевірка протиправності рішення можлива лише в ході з`ясування усіх фактичних обставин справи при розгляді її по суті, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності. Тобто, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Суд задовольняє заяву про забезпечення адміністративного позову у разі обґрунтованості такого клопотання та достатності доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Суд вважає за необхідне зазначити, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Заявник таких обставин не наводить, відповідних доказів не надає.

Окрім цього, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що вжиття заходів забезпечення позову у цій справі стане саме фактичним ухваленням рішення без розгляду справи по суті.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 (ЄДРСР 81046468) зазначено, що суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, що свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі №800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право заявника буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Перевіривши зазначені у поданій заяві доводи заявника на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, що уже містяться у наданих матеріалах, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви та, як наслідок, про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із вище викладених обставин. За переконанням суду, вжиття заходів забезпечення позову може свідчити про передчасне ухвалення рішення без вирішення спору по суті.

Суд вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі, оскільки відсутні очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення та докази реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у зв`язку з чим у задоволенні заяви належить відмовити.

Керуючись ст.150-157, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільська "Медтехніка" до Тернопільської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяПодлісна І.М.