Рішення

від 05.07.2024 по справі 580/4383/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 року справа № 580/4383/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області (далі ТУ ССО, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.05.2024, просить:

- визнати протиправною відмову Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, викладену в листі від 30.04.2024 №54.05-231, у зарахуванні ОСОБА_1 , до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, а саме в: Черкаському районному управлінні юстиції у Черкаській області з 23.12.2013 по 11.03.2016; Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області з 12.03.2016 до 29.05.2020, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області перерахувати ОСОБА_1 , вислугу років в Службі судової охорони відповідно до п. 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітникам Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-2 від 18.11.2021, та зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи в: Черкаському районному управлінні юстиції у Черкаській області з 23.12.2013 до 11.03.2016; Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області з 12.03.2016 до 29.05.2020, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що час попередньої роботи в державних органах, а саме в: Черкаському районному управлінні юстиції у Черкаській області та Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області відповідно до вимог законодавства має бути зарахований до стажу служби позивача в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Черкаській області, однак відповідач протиправно такий стаж не зарахував.

Ухвалою від 06.05.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.05.2024 представниця відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 (зі змінами), як первинній редакції та і після змін включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони, в той же час посада позивача, а саме провідний спеціаліст юридичної служби Територіального управління відсутня в затвердженому Переліку.

21.05.2024 позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що нормами чинного законодавства право зарахування до стажу служби у Службі судової охорони, яке дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, не поставлено в залежність від того, в центральному чи територіальному органі Служби судової охорони вони проходять службу.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що відповідно до витягу із наказу Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області від 01.06.2020 № 73 о/с, ОСОБА_1 з 01.06.2020 прийнятий на посаду провідного спеціаліста юридичної служби Територіального управління та присвоєно перше, спеціальне звання лейтенант Служби судової охорони, визначено вислугу років, яка дає право на встановлення надбавки за стаж служби станом на 01.06.2020 00 років 08 місяців 16 днів.

У відповідь на рапорт позивача щодо зарахування до стажу у ССО час роботи в державних органах, листом від 30.04.2024 № 54.05-231 відповідач повідомив, що станом на 18 листопада 2021 року в Службі судової охорони перелік посад середнього і вищого складу, в разі переходу на які зараховується час роботи в державних органах, не був затверджений Головою Служби судової охорони. Наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454 затверджено Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких у разі переходу на службу до Служби судової охорони до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах. Згідно з таким переліком позивач не обіймає відповідну посаду, у зв`язку із чим повідомлено, що час роботи в державних органах не може бути зарахований до стажу служби в Службі судової охорони.

Відмову відповідача у зарахуванні позивачу до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, позивач вважає протиправною, а тому звернувся в суд за захистом порушених прав.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 161 Закону України Про судоустрій і статус суддів Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Статтею 164 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що спеціальне звання лейтенанта Служби судової охорони віднесене до спеціальних звань середнього складу Служби судової охорони.

Частина шоста статті 163 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначає, що порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони визначається у відповідному положенні, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1052/0/15-19 Про затвердження Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони затверджено Положення, яким визначено порядок проходження служби громадянами України у Службі судової охорони (далі Положення).

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення (зі змінами) час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей.

Наведене дає підстави для висновку, що пункт 5 Положення містить бланкетну норму, яка слугує підставою для звернення до положень Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09.04.1999 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей (далі Постанова № 393).

Згідно з пунктом б частини першої статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Пунктом и частини першої статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, з статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

У свою чергу, абзацом 12 пункту 1 Постанови № 393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

Аналіз положень пункту и частини першої статті 17 Закону № 2262-XII, абзацу 12 пункту 1 Постанови № 393, пункту 5 Положення, пунктів 8, 9 розділу І та пунктів 17-19 розділу ІІ Порядку № 384 дає підстави суду дійти висновку, що вказаними нормами права визначено за особою, у разі її переходу на службу до Служби судової охорони, право на зарахування до стажу в Службі судової охорони періоду (часу) роботи в державних органах. При цьому, суд констатує, що таке право закріплене в Законі № 2262-XII та Положенні, порядок його підтвердження та обчислення у Постанові № 393, а порядок його реалізації у Порядку № 384.

На виконання вимог пункту и частини першої статті 17 Закону № 2262-XII, абзацу 12 пункту 1 Постанови № 393, наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 затверджено Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах.

Наказом Служби судової охорони від 05.12.2022 № 519 до вказаного вище Переліку внесені зміни, у зв`язку з чим останній викладено у новій редакції, а саме:

1. Перший заступник Голови Служби судової охорони, заступники Голови Служби судової охорони;

2. Начальники управлінь, відділів, служб, секторів та їх заступники центрального органу управління Служби судової охорони..

Таким чином, перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 (зі змінами), включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони.

Водночас, нормами чинного законодавства право зарахування до стажу служби у Службі судової охорони, яке дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, не поставлено в залежність від того, в центральному чи територіальному органі Служби судової охорони вони проходять службу.

При цьому, суд зауважує, що перелік посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, станом на час виникнення спірних правовідносин, Головою Служби судової охорони не затверджено.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував сталу судову практику під час вирішення питання щодо незатвердження державним органом списку посад, які зараховуються до стажу для обчислення вислуги років (постанови: від 18.11.2019 у справі №813/5876/15, від 20.09.2019 у справі №813/904/15, від 04.10.2018 у справі №819/1695/16 тощо). Зокрема, суд касаційної інстанції вказав, що Закон № 2262-XII для окремих категорій осіб передбачає гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для окремих категорій осіб як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Крім того, принцип юридичної визначеності, закріплений у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності в цьому випадку відсутність визначеного переліку посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони для обрахунку стажу.

Суд зазначає, що якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це надання для співробітників Служби судової охорони певних гарантій, а саме права на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони за правилами, встановленими пунктом и частини першої статті 17 Закону № 2262-ХІІ, держава, в цьому випадку в особі Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, безпідставно, відступаючи від гарантованих позивачу прав та правомірних сподівань, не зарахувала до його стажу службу в державних органах, як особі, на яку поширюється дія Закону № 2262-ХІІ.

Так, записами трудової книжки серії НОМЕР_1 підтверджується періоди роботи позивача у Черкаському районному управлінні юстиції Черкаської області (перейменоване у Головне територіальне управлінні юстиції у Черкаській області) з 23.12.2013 до 11.03.2016; у Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області з 12.03.2016 до 29.05.2020.

Відтак, суд доходить висновку що не зарахування відповідачем зазначених періодів до стажу служби позивача у Службі судової охорони суперечить приписам Положення, а покликання відповідача на відсутність у затвердженому переліку посад середнього складу територіальних управлінь Служби судової охорони, як на підставу для відмови позивачу у зарахуванні спірних періодів до стажу служби у Службі судової охорони, є протиправним.

Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи викладене, для належного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування позивачу до стажу служби у Службі судової охорони періодів роботи в Черкаському районному управлінні юстиції у Черкаській області та Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області та зобов`язати відповідача перерахувати вислугу років позивача у Службі судової охорони.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки періодів роботи в державних органах: Черкаському районному управлінні юстиції у Черкаській області з 23.12.2013 по 11.03.2016; Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області з 12.03.2016 до 29.05.2020.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області перерахувати ОСОБА_1 вислугу років в Службі судової охорони відповідно до п. 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітникам Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-2 від 18.11.2021, та зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки періодів роботи в державних органах: Черкаському районному управлінні юстиції у Черкаській області з 23.12.2013 до 11.03.2016; Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області з 12.03.2016 до 29.05.2020.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області (18002, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 245, код ЄДРПОУ 43324287).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 05.07.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК