Постанова

від 02.07.2024 по справі 340/6866/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2024 року м. Дніпросправа № 340/6866/21Суддя І інстанції Брегей Р.І.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Дивнич Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційні скарги Фермерського господарства «СІМФО» та Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «СІМФО» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ФГ «СІМФО» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, просило визнати незаконними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області 13 вересня 2021 року № 00039130712, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1108568 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 277142 грн.;

- податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області 13 вересня 2021 року № 00039140712, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 1188480 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 297120 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо порушень податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ «Меткомтех» та ТОВ «Брік-М», які були предметом перевірки, оскільки позивачем підтверджено первинними документами реальність господарських операцій із зазначеними контрагентами. Крім того позивач не може нести відповідальності за дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами. Також вказує, що витрати на придбання у ПП «Рулен» іграшок у виді трактору і комбайну пов`язані з господарською діяльністю, так як їх подарували дитячому садочку в рамках рекламної програми, мета якої виховання у підростаючого покоління інтересу до Господарства і техніки та любові до обробітку землі

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року позовні вимоги було задоволено частково.

Визнано протиправним і скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області від 13 вересня 2021 року, яким Фермерському господарству «СІМФО» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1108568 грн і накладено штрафну санкцію в сумі 277142 грн, в частині грошового зобов`язання 2698 грн і штрафної санкції 674,50 грн.

Визнано протиправним і скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області від 13 вересня 2021 року, яким Фермерському господарству «СІМФО» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1188480 грн і накладено штрафну санкцію в сумі 297120 грн, в частині грошового зобов`язання 2378,16 грн і штрафної санкції 594,54 грн.

У задоволенні іншої частини вимог було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фермерського господарства «СІМФО» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодоне підтвердження господарських операцій з ТОВ «Меткомтех». Таке рішення є необґрунтованими та незаконним, оскільки було ухвалено судом першої інстанції без повного і всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з недоведеними обставинами, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, без належної правової оцінки матеріалів справи, з висновками, що не відповідають дійсним обставинам справи, та з порушенням норм матеріального права. Всі можливі документи щодо реальності здійснення господарської операції по взаємовідносинам з ТОВ «Меткомтех» надані.

Головне управління ДПС у Кіровоградській області також подало апеляційну скарги в якій просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та при йняти нове про відмову задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує про непідтвердження можливості здійснення ТОВ «Брік-М» господарських операцій з ідентифікованим товаром (шафи), у зв`язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, що свідчить про відсутність можливості виконання взятих на себе зобов`язань з реалізації товару для ФГ «Сімфо». Також вказує, що придбання іграшок не повзано з господарською діяльністю платника податків, що зобов`язувало після їх передачі включити податок на додану вартість у сумі 172 грн. і 324 грн. до податкових зобов`язань.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивача, контролюючий орган просить відмовити у її задоволенні.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції кожна зі сторін підтримала вимоги своїх апеляційних скарг.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, правову оцінку досліджених судом доказів у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та відмови у задоволенні апеляційної скарги контролюючого органу з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФГ «Сімфо» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 31.03.2021, валютного законодавства період з 01.10.2017 по 31.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2021, іншого законодавства за період з 01.10.2017 по 31.03.2021.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ФГ «Сімфо» складено акт від 26.08.2021 року №2900/11-28-07-12/24152186, висновками якого встановлені порушення:

1) п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 5, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, в результаті чого занижено податку на прибуток всього у сумі 1188480 грн, у тому числі за 2019 рік в сумі 1188480 грн. за рахунок не включення до доходу вартості безоплатно одержаних активів невідомого походження;

2) п.44.1 ст.44, пп. 192.1.1 п.192.1. ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.201і1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10, №2755-ІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі у сумі 1108568 грн, у тому числі: за липень 2019 року у сумі 2202 грн., вересень 2019 року в сумі 172 грн., жовтень 2019 року у сумі 1098242 грн., січень 2020 року у сумі 324 грн., травень 2020 року у сумі 1765 грн., червень 2020 року у сумі 1555 грн., жовтень 2020 року у сумі 4308 грн. за рахунок заниження податкових зобов`язань та завищення податкового кредиту;

п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого товариством не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень 2019 року на загальну суму 1029,40 грн., в т.ч. ПДВ 171,57 грн., за січень 2020 року на загальну суму 1946,00 грн., в т.ч. ПДВ 324,33 грн., за травень 2020 року на загальну суму 19920,00 грн., в т.ч. ПДВ 3320,00 грн.

Такі висновки контролюючого органу, з огляду на акт перевірки, були зроблені з наступних підстав.

Перевіркою встановлено документальне оформлення господарських взаємовідносин з придбання в жовтні 2019 року у ТОВ «Меткомтех» селітри аміачної 34,4% N в кількості 631,17 т, по ціні 8700,00 грн. за 1 т, загальною вартістю 6589454,64 грн., в т.ч. ПДВ 1098242,44 грн.

Згідно даних ЄРПН, ТОВ «Меткомтех» придбавало селітру аміачну у ТОВ «Остметпром» в кількості 635 т по ціні 505 грн. за 1 т. В свою чергу, згідно даних ЄРПН, у ТОВ «Остметпром» відсутнє придбання селітри, суб`єктом господарювання придбано: продукти харчування (кури, напої, чай, кава, сік, цукерки тощо), вживаний одяг та взуття, засоби гігієни, цигарки, квадроцикли, мопеди, мотоцикли, одяг, килими, автомобілі легкові та вантажні, автозапчастини та ін.

Проведеним аналізом встановлено, що ТОВ «Меткомтех» не являється виробником селітри аміачної. Згідно наявної інформації, ТОВ «Меткомтех» є імпортером, імпортовано наступні товари: одяг, взуття, білизна, сонячні панелі, штучні квіти, труби, шпалери, запчастини, меблі та інше.

З метою перевірки обґрунтованості та реальності показників податкового кредиту сформованих ФГ «Сімфо», проведено аналіз наявної податкової інформації щодо ТОВ «Меткомтех» (код ЄДРПОУ 39395446), в результаті чого встановлено наступне.

ТОВ «Меткомтех» (код ЄДРПОУ 39395446) знаходиться на податковому обліку в 2031.ТУ ДПС у Харківській обл.(Київський р-н м.Харкова) з 23.05.2020 (дата останньої реєстраційної дії в ЄДР 23.04.2020). Вид діяльності: 46.90- Неспеціалізована оптова торгівля.

Юридична адреса ТОВ «Меткомтех»: Україна, 61024, Харківська обл., м. Харків Київський р-н вул. Студентська, буд. 30. Стан платника 0 - платник податків за основним місцем обліку. Розмір статного капіталу: 120,0 тис.грн.

Зазначено про неможливість встановити фахову належність працівників, що могли здійснювали зазначені господарські операції, у зв`язку з не наданням платником жодного документу, який підтверджував наявність у штаті підприємства комірників, вантажників, товарознавців, менеджерів по торгівлі чи інших осіб, що можуть здійснювати вищевикладені господарські операцій.

Також у акті перевірки вказано, що у справі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №308/1475/20 від І 7.02.2020 року ТОВ: «Меткомтех» є фігурантом кримінального провадження №32019070000000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України. У справі Дніпровського районного суду м. Києва №755/9598/19 від 18.10.2019 року ТОВ «Меткомтех» є фігурантом кримінального провадження №42016000000000866 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.209 КК України.

Враховуючи вищевикладене, вбачається неможливість ТОВ «Меткомтех» проведення господарських операцій наявними трудовими ресурсами.

Встановлено, що ТОВ «Остметпром» є фігурантом декількох кримінальних справ, так, Дніпровським районним суд міста Києва розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень - слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000002035 від 04.08.2016 року, про арешт майна, накладено арешт на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України ТОВ «Остметпром».

Згідно даних ЄРПН встановлено, що у ТОВ «Остметпром» відсутнє придбання селітри аміачної. Суб`єкт господарювання придбаває в значній кількості продукти харчування (кури, напої, чай, кава, сік, цукерки тощо), вживаний одяг та взуття, засоби гігієни, цигарки, квадроцикли, мопеди, мотоцикли, одяг, килими, автомобілі легкові та вантажні, автозапчастини та ін.

Перевіркою встановлено документальне оформлення господарських взаємовідносин з придбання ФГ «Сімфо» Шафа 5-ти місна з фігурними дверима 1550x550x1560 у кількості З шт. у ТОВ «Брік-М» на загальну суму 13212 грн., у т.ч. ПДВ 2202 грн.

Перевіркою фактично не підтверджено можливість здійснення ТОВ «Брік-М»: господарських операцій з ідентифікованим товаром (шафи), у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, що свідчить про відсутність можливості виконання взятих на себе зобов`язань з реалізації товару для ФГ «Сімфо».

Отже, зазначене вище свідчить про невідповідність та недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за липень 2019 року, поданих до контролюючого органу, та фіктивність документально оформлених операцій між ФГ «Сімфо» та контрагентом - постачальником ТОВ «Брік-М».

Перевіркою також встановлено, що вересні 2019 року і січні 2020 року ФГ «Сімфо» придбало у ПП «Рулен» дві іграшки у виді трактора і комбайна відомого світового виробника вартістю 1029,80 грн (з урахуванням ПДВ у сумі 172 грн) і 1946 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 324 грн) (Том 1 а.с.236-243). Суму податку на додану вартість включено до податкового кредиту з цього ж податку за вересень 2019 року і січень 2020 року. Мета придбання подарувати дитячому садочку в рамках рекламної програми, мета якої виховання у підростаючого покоління інтересу до Господарства і техніки та любові до обробітку землі (Том 1 а.с.246). 12 вересня 2019 року і 11 січня 2020 року Господарство передало іграшки дошкільному навчальному закладу за місцем знаходження юридичної особи (Том 1 а.с.244-245). Податковий орган зробив висновок, що придбання іграшок не пов`язано з господарською діяльністю платника податків, що зобов`язувало після їх передачі включити податок на додану вартість у сумі 172 грн і 324 грн. до податкових зобов`язань. Висновок обґрунтований приписами пункту 198.5. «г» статті 198 ПК України.

Питання, пов`язані з підтвердженням даних, визначених у податковій звітності, обчисленням податку на додану вартість та податку на прибуток, формуванням виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 44, 134, 138, 139, 187, 198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Визначення господарської діяльності відображене в п 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Так, підпунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 42 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

На підставі пункту 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «Меткомтех» колегія суддів виходить з наступного.

Так між позивачем та ТОВ «Меткомтех» укладено договір купівлі-продажу № 11/47 від 01.10.2019 року, ФГ «Сімфо» (покупець) та ТОВ «Меткомтех» (постачальник) про наступне: постачальник зобов`язується передавати у власність покупцеві міндобрива в асортименті (товар), а покупець зобов`язується приймати товар та сплачувати за нього певну грошову суму на умовах цього договору.

Право власності на товар від постачальника до покупця переходить з моменту його поставки.

Конкретний асортимент товару, його ціна по найменуванням та кількість зазначається у накладній.

Загальна сума договору становить 6 600 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 100 000,00 грн. Остаточна ціна договору може змінюватися та становить сумарну вартість поставленого товару згідно накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Товар за цим договором постачається нерівними партіями на умовах самовивозу.

Постачальник гарантує якість товару.

Ціни на товар формуються постачальником та зазначаються у рахунках та видаткових накладних.

Відвантаження-передача товару з складу постачальника покупцю може відбуватися на протязі дії договору.

Дійсний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 року.

До договору надано сертифікат якості № Ж11-404 від 20.01.2018 року на добриво аміачно-нітратне (торгівельна назва: амонію нітрат (селітра аміачна) марки Б ДСТУ 7370:2013), виданий ПрАТ «Рівнеазот», на вагон № 66170515, партія № 36, дата виготовлення 20.01.2018 року, маса нетто 68, упавковка Біг-бен 1 т, кількість одиниць упаковки 68.

ТОВ «Меткомтех» виписано контрагенту-покупцю ФГ «Сімфо» наступні видаткові накладні/акти виконаних робіт/наданих послуг та податкові накладні, які наведено у додатку № 18 до акту перевірки (т.1 а.с.72). Також до перевірки позивачем надано рахунки -фактури та платіжні доручення.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору надані: рахунок-фактура №СФ-1000036 від 10.10.2019р., видаткова накладна №РН-1000036 від 10.10.2019р.; податкова накладна №36 від 10.10.2019р.; рахунок-фактура №СФ-100037 від 10.10.2019р.; видаткова накладна №РН-1000037 від 10.10.2019р.; податкова накладна № 37 від 10.10.2019р.; рахунок-фактура №СФ-1000060 від 10.10.2019р.; видаткова накладна №РН-1000060 від 10.10.2019р.; податкова накладна № 60 від 10.10.2019р.; рахунок фактура №СФ-1000095 від 10.10.2019р.; видаткова накладна №РН-1000095 від 10.10.2019р.; податкова накладна №95 від 10.10.2019р.; рахунок фактура №СФ-1000106 від 13.11.2019р.; видаткова накладна №РН-1000106 від 14.10.2019р.; податкова накладна № 106 від 14.10.2019; рахунок фактура № СФ-1000107 від 14.10.2019 р.; видаткова накладна № РН-1000107 від 14.10.2019.; податкова накладна № 107 від14.10.2019 р.; рахунок фактура № СФ-1000108 від 14.10.2019 р. ; видаткова накладна № РН-1000108 від 14.10.2019 р.; податкова накладна № 108 від14.10.2019 р.; рахунок фактура № СФ-1000109 від 14.10.2019 р.;, видаткова накладна № РН-1000109 від 14.10.2019 р.;, податкова накладна № 109 від14.10.2019 р.; рахунок фактура № СФ-100110 від 14.10.2019 р.; видаткова накладна № РН-1000110 від 14.10.2019 р.; податкова накладна № 110 від14.10.2019 р.; рахунок-фактура № СФ-1000112 від 25.102019 р.; видаткова накладна № РН-1000112 від 25.10.2019 р.; податкова накладна № 112 від 25.10.2019 р.; рахунок фактура № СФ-1000142 від 25.10.2019 р.; видаткова накладна № РН-1000142 від 25.10.2019 р.; податкова накладна № 142 від25.10.2019 р.; довіреність № 50/1 від 10.102019 р.; довіреність 50/2від 10.10.2019 р.; довіреність № 50/5 від 10102019 р.; платіжне доручення № 93від 23.10.2019 р.; платіжне доручення № 94 від 24.10.2019 р.; платіжне доручення № 97 від 25.10.2019 р.; платіжне доручення № 115 від 30.10.2019 р.; платіжне доручення № 1 від 31.10.2019 р.; платіжне доручення № 118 від 11.11.2019 р.; платіжне доручення № 116 від 05.11.2019 р.; платіжне доручення № 117 від 08.11.2019 р.

Податкові накладні, складені та зареєстровані продавцем, засвідчені електронним цифровим підписом посадової (службової) особи ТОВ «Меткомтех», а саме: директором ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта НОМЕР_1 ).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ФГ «Сімфо» до податкового кредиту за жовтень 2019 року у сумі 1 098 242,44 грн., які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за жовтень 2019 року.

На підставі оборотно-сальдових відомостей, видаткових накладних, платіжних доручень, встановлено відображення в регістрах бухгалтерського обліку документальних операцій з одержання (купівлі) товару у ТОВ «Меткомтех», а саме:

Станом на 01.01.2019 року дебіторська/кредиторська заборгованість, що рахується за ФГ «Сімфо» перед ТОВ «Меткомтех» відсутня.

В бухгалтерському обліку ФГ «Сімфо» взаємовідносини з ТОВ «Меткомтех» відображено наступними бухгалтерськими проводками:

Дт рах. 20 «Товари на складі» Кт рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 5 491 212,20 грн.

Дт рах. 64 «Розрахунки за податками і платежами» Кт рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 1 098 242,44 грн.

Дт рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт рах. 311 «Рахунки в банках» у 6 589 454,64 грн.

Станом на 01.01.2020 року дебіторська/кредиторська заборгованість, що рахується за ФГ «Сімфо» перед ТОВ «Меткомтех» відсутня.

Транспортування ТМЦ здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних, перелік яких наведено у додатку № 19 до акту перевірки (т.1 а.с.78)., а саме: ТТН №№ 1,2,3,4,5 від 10.10.2019 р.; ТТН №№ 6,7,8,9,10 від 15.10.2019 р.; ТТН №№ 11,12,13,14,15 від 18.10.2019 р.; ТТН №№ 16,17,18,19,20 від 21.102019 р.; ТТН №№21,22,23,24,25 від 24.10.2019р. ; ТТН №№ 26,27,28,29,30 від 28.10.2019 р.; ТТН №№ 31, 32,33,34,35 від 30.10.2019 р.; ТТН №№ 36,37,38,39,40 від 04.11.2019 р.; ТТН №№ 41,42,43,44,45 від 07.112019 р.; ТТН №№ 46,47,48,49,50 від 11.11.2019 р. та ТТН № 51 від 14.11.2019 р.. Перевезення здійснювалося автотранспортом позивача.

Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру МВС України в Кіровоградській області (лист від 19.06.2020 року № 31/11-1712, вх. ГУ ДПС у Кіровоградській області від 01.07.2020 року № 16621/10), згідно Єдиного державного реєстру МВС України на обліку зазначається:

НОМЕР_2 - автомобіль марки DAF XF 95.430, 2005 року випуску, об`єм двигуна 12580 см.З, дата реєстрації 17.07.2015 року, зареєстрований за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ;

НОМЕР_4 - напівпричіп марки SCHMITZ SKI 24, 1999 року випуску, дата реєстрації 08.12.2015 року, зареєстрований за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ;

НОМЕР_5 - автомобіль марки DAF XF 105.460, 2007 року випуску, об`єм двигуна 12900 см.З, дата реєстрації 10.10.2019 року, зареєстрований за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ;

НОМЕР_6 - напівпричіп марки CARNEHL CHKS/A, 2002 року випуску, дата реєстрації 10.10.2019 року, зареєстрований за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_7 ;

НОМЕР_8 - автомобіль марки КАМАЗ 55102,1993 року випуску, об`єм двигуна 10850 см.З, дата реєстрації 31.03.2015 року, зареєстрований за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_7 ;

НОМЕР_9 - автомобіль марки КАМАЗ 5511, 1982 року випуску, об`єм двигуна 10850 см.З, дата реєстрації 22.10.2014 року, зареєстрований за ФГ «СІМФО»;

НОМЕР_10 - автомобіль марки КАМАЗ 5511, 1984 року випуску, об`єм двигуна 10850 см.З, дата реєстрації 23.09.2010 року, зареєстрований за ФГ «Сімфо».

Крім того, ФГ «Сімфо» для господарської діяльності використовувало орендовані автомобілі. Згідно договору надання послуг з перевезення автотранспорту № бн від 21.01.2019 року, де ОСОБА_2 передає, а користувач ФГ «Сімфо» приймає в тимчасове безоплатне користування DAF НОМЕР_2 з причіпом НОМЕР_4 та DAF НОМЕР_5 . Також, ФГ «Сімфо» згідно договору оренди транспортного засобу з екіпажем № 8 від 05.01.2019 року, де ОСОБА_3 -орендодавець надає в оренду КАМАЗ НОМЕР_8 та причіп автомобільний ВА1799X0, тимчасово безоплатно для використання під керуванням екіпажем.

Для перевірки надано копію сертифікату якості № Ж11-404 від 20.01.2018 року на добриво аміачно-нітратне (торгівельна назва: амонію нітрат (селітра аміачна) марки Б ДСТУ 7370:2013), виданий ПрАТ «Рівнеазот».

Погоджуючись з доводами контролюючого органу суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «Меткомтех» не міг поставити аміачну селітру позивачу, так як її придбання не декларувало ТОВ «Остметпром» (постачальник ТОВ «Меткомтех»). Крім того не надано сертифікату якості.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами суду першої інстанції та зазначає, що в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів та його контрагентів по ланцюгу постачання, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, який перевірявся, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, колегія суддів приходить до висновку, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом та контрагентами по ланцюгу порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів

Матеріалами справи підтверджується що відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановлено наявність зв`язку між фактом придбання товарів, послуг з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності позивача.

Крім того як вбачається з акту перевірки податковим органом встановлено, що відповідно до даних АІС «Податковий блок» розбіжності в системі співставлення Податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів відсутні.

Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, відтак колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

При цьому колегія суддів зазначає, що позиція податкового органу про неможливість встановлення походження товарів за ланцюгом постачання, з якою погодився суд першої інстанції, не може бути доказом безтоварного характеру господарських операцій. В даному випадку, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між позивачем та його безпосередніми контрагентами. У той же час доказова база відповідача, наведена в Акті перевірки, ґрунтується на припущеннях про сумнівність діяльності третіх осіб, які знаходяться поза межами контролю позивача.

Крім того жодна норма законодавства не містить такого обов`язку як бути обізнаним про джерело походження товару в ланці постачання і не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Позивач не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на контролюючий орган, а тому не може володіти інформацією щодо виконання податкових зобов`язань та дотримання податкової дисципліни особами, з якими у підприємства відсутні будь - які взаємовідносини.

Крім того, при проведенні вказаного аналізу контролюючий орган обмежився лише даними податкової інформації, що є невірним, оскільки відповідач виключив можливість контрагентів придбавати послуги та роботи в інших суб`єктів господарювання, які не є платниками податку на додану вартість та які обрали інші системи оподаткування, наприклад спрощену.

Слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Судом апеляційної інстанції також відхиляються доводи податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції з приводу відсутності сертифікатів якості на товар, як обставину яка виключає реальність господарської операції, оскільки наявність або відсутність зазначених документів не може підтверджувати або спростовувати самого факту здійснення господарської операції.

Спростовуючи доводи контролюючого органу з приводу того, що ТОВ «Меткомтех» виступає фігурантом кримінальних проваджень, колегія суддів зазначає, що наявність кримінального провадження, що перебуває у правоохоронних органів, що здійснюють його розслідування за фактом фіктивного підприємства може мати юридично-правове значення, але виключно у випадку наявності вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, як такі, що є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Відсутність в матеріалах справи таких судових рішень унеможливлює прийняття доводів органів ДПС щодо не надання судами належної оцінки наявності кримінального розслідування.

Крім того наявність кримінального провадження, в якому не винесено обвинувального вироку, в силу приписів частини 4 статті 72 КАСУ не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Щодо правовідносин з ТОВ «Брік М» колегія суддів колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач надав до суду: рахунок-фактура від 02 липня 2019 року; платіжне доручення від 05 липня 2019 року; видаткова накладна від 17 липня 2019 року; номер товарно-транспортної накладної поштового підприємства від 20 липня 2019 року; податкова накладна від 05 липня 2019 року (Том 1 а.с.247-250, Том 3 а.с.203).

Вказані документи не були надані під час перевірки, але ці документи відновлено за допомоги контрагента по завершенню перевірки.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі №200/6156/20.

Отже, позивач міг подати до суду документи, що були відсутні під час перевірки, а у суду виник обов`язок їх дослідити.

Вказані обставини спростують висновок контролюючого органу стосовно безоплатного одержання шафи від невідомого контрагента і заниження «Іншого доходу» у сумі 13212 грн.

Водночас ФГ «Сімфо» не завищило податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 2202 грн (липень 2019 року).

Стосовно заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 172 грн (вересень 2019 року) і 324 грн (січень 2020 року) колегія суддів також вважає обґрунтованими висновки суд першої інстанції щодо неправомірності висновків контролюючого в цій частині .

Так, у вересні 2019 року і січні 2020 року Господарство придбало у ПП «Рулен» дві іграшки у виді трактора і комбайна відомого світового виробника вартістю 1029,80 грн (з урахуванням ПДВ у сумі 172 грн) і 1946 грн (з урахуванням ПДВ у сумі 324 грн) (Том 1 а.с.236-243).

Суму податку на додану вартість включено до податкового кредиту з цього ж податку за вересень 2019 року і січень 2020 року.

Мета придбання подарувати дитячому садочку в рамках рекламної програми, мета якої виховання у підростаючого покоління інтересу до Господарства і техніки та любові до обробітку землі (Том 1 а.с.246).

12 вересня 2019 року і 11 січня 2020 року Господарство передало іграшки дошкільному навчальному закладу за місцем знаходження юридичної особи (Том 1 а.с.244-245).

Податковий орган зробив висновок, що придбання іграшок не пов`язано з господарською діяльністю платника податків, що зобов`язувало після їх передачі включити податок на додану вартість у сумі 172 грн і 324 грн до податкових зобов`язань.

Висновок обґрунтований приписами пункту 198.5. «г» статті 198 ПК України.

Вказаною нормою встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами частини 1 статті 1 Закону України «Про рекламу» визначено, що реклама інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Мета придбання і використання іграшок охоплюється поняттям «реклама».

Господарство переслідувало легітимну мету, що пов`язано з економічним інтересом у майбутньому (довгострокова перспектива).

Будь-яке аграрне підприємство зацікавлене у тому, щоб молоде покоління здобувало сільськогосподарські професії, любило обробіток землі і не виїжджало зі сіл.

Саме тому платник податків рекламний захід провів в дошкільному закладі за місцем знаходження юридичної особи.

Господарство рекламувало також і себе, як відповідального потенційного працедавця.

Реклама переслідувала мету поширення інформації про позивача і зародження інтересу до його діяльності, а тому колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції, що остання пов`язана з господарською діяльністю позивача, як сільськогосподарського товаровиробника.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення в цілому не узгоджуються з критеріями правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені ч.2 ст.2 КАС України, відповідачем не доведено правомірність висновків Акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для збільшення контролюючим органом податкових зобов`язань.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції було невірно надано аналіз господарським операціям, не вірно встановлено обставини справи, в частині взаємовідносин позивача з ТОВ «Меткомтех» що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в часитн6і відмовлених позовних вимог - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч.1 названої статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову ФГ «Сімфо» було сплачено судовий збір у розмірі 22700 грн., при подачі апеляційної скарги 34050рн., а всього 56750 грн., які, відповідно, підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, при цьому враховуючи, що рішенням суду першої інстанції на користь позивача стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 49,94 загальна сума яка підлягає присудженню становить (56750 -49,94)=56700,06 грн.

Керуючись п.2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС у Кіровоградській області відмовити.

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «СІМФО» задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року в частині відмовлених позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Фермерського господарства «СІМФО» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 13 вересня 2021 року № 00039130712, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1108568 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 277142 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Кіровоградській області від 13 вересня 2021 року № 00039140712, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 1188480 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 297120 грн.

В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДПС у Кіровоградській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «СІМФО» сплачений судовий збір у розмірі 56700,06 грн (п`ятдесят шість тисяч сімсот грн. 06 коп.).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 03 липня 2024 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяА.О. Коршун

суддяС.В. Сафронова