Постанова

від 02.07.2024 по справі 560/11639/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11639/22

Головуючий у 1-й інстанції: Драновський Я.В.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

02 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б.

за участю:

секретаря судового засідання:

представників позивача: Романюка В.М., Гребенюка О.В.,

представника відповідача: Карповича В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Авіла" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Авіла" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказів Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03.06.2022 №1013-П, від 13.06.2022 №1088-П, від 15.06.2022 року №1131-П, від 12.01.2022 №51-П, направлень на перевірку від 06.06.2022 №1422-1424, від 15.06.2022 №1600 посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Будівельна компанія "Авіла" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.02.2022 №9033764570 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Копії зазначених вище документів вручені представнику позивача ОСОБА_1 ..

За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт від 27.06.2022 №2274/22-01-07-03/40784267, встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п.44.1, 44.6 ст.44, пп.198.1, пп.198.2, пп.198.3, пп.198.6 ст.198, абз. б п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.7 п.201.10 ст.201 ПК України, п.2 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 996-XIV (із змінами та доповненнями); п.1.2, п.2.1, п.2.2, п.2.4, 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704, Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289 із змінами і доповненнями, ТОВ "БК "Авіла" завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) за січень 2022 року в сумі 719818 грн;

- п.44.1, 44.6 ст. 44, пп.198.1, пп.198.2, пп.198.3, пп.198.6 ст.198, абз. в п.200.4 ст.200 п.201.1, п.201.7 п.201.10 ст.201 ПК України, п.2 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями); п.1.2, п.2.1, п.2.2, п.2.4, п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289 із змінами і доповненнями ТОВ "БК "Авіла" завищено суму від`ємного значення, що зараховується наступного звітного періоду (показник рядка 21 декларації) за січень 2022 в сумі 107070 грн.

ТОВ "БК "Авіла" надано заперечення від 06.07.2022 №06/07/2022-1 до акту перевірки від 27.06.2022 №2274/22-01-07-03/40784267.

До заперечення позивачем надано копії документів по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками, відображеними в додатку 1 (частково) до декларацій з ПДВ за вересень 2021 року-січень 2022 року та додатку 3 до декларації з ПДВ за січень 2022 року, а саме: ТОВ "Група Компаній Стандарт", ТОВ "Епіцентр К", ТОВ "ЕЛІТСТРІТ", ТОВ "Поділля Фасад Плюс", ПП "СЕНАТОР А", ПП "Народний Формат", ТОВ ФІРМА "ГІПРОН", ТОВ "Ферозіт", ТОВ "Мрія забудовника", ПП "ТЕШІОІГАЗСЕРВІС - ЖИТОМИР", ТОВ "ТОТАЛ ІНЖИНІРИНГ", ПП "СВАРОЖИЧ +", ТОВ "Еліт Захист 2012", TOB "ТОІ-ТОІ СИСТЕМИ САНІТАРНІ", ТОВ "ДІТРЕЙД ГРУП КО", ТОВ "ЕКЗО.ХАУС", ТОВ "АКВА-ДІМ ПЛЮС", ТОВ "АКВА-ДІМ", ТОВ "Скорк", ФОП ОСОБА_2 , ТОВ "Будсуміші".

За результатами розгляду заперечень комісія Головного управління ДПС у Хмельницькій області із розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, з врахуванням доданих документів прийшла до наступних висновків: перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні позивачем у декларації від`ємного значення і ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено наступні порушення, зокрема:

- в порушення п. 44.1, 44.6 ст. 44, пп.198.1, пп. 198.2, пп.198.3, пп.198.6 ст.198 п.198.1, п.198.6 ст.198, абз. б п.200.4 ст.200, п.201.1, л.201.7 п.201.10 ст.201 ПК України, п.2 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п. 1.2, п.2.1, п.2.2, п.2.4, п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289 із змінами і доповненнями, ТОВ "БК "Авіла" завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) задекларованого у декларації з ПДВ за січень 2022 року в сумі 302956 грн;

- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, абз. в п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, п.2 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п.1.2, п.2.1, п.2.2, п.2.4, .2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704 та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями ТОВ "БК "Авіла" завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) за січень 2022 року в сумі 107070 грн.;

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00/3286/0703 від 26.07.2022, яким встановлено порушення п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, абз. в п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України і зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунку платника у банку в розмірі 302956 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 30296 грн;

- №00/3287/0703 від 26.07.2022, яким встановлено порушення позивачем вимог п.44.1, п. 44.6 ст. 44, пп.198.1, пп. 198.2, пп.198.3, пп.198.6 ст.198 п.198.1, п.198.6 ст.198, абз.б п.200.4 ст.200, п.201.1, л.201.7 п.201.10 ст.201 ПК України і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 107070,00 грн.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволені позову суд виходив з того, що позивачем частково надані первинні документи, оборотно-сальдові відомості по рах.631 та не надано банківських виписок і регістрів бухгалтерського обліку, на яких ведеться облік авансових платежів, перевіркою та за результатами розгляду заперечення неможливо визначити у відповідності до п. 187.1 ст.187, п.201.1 ст.201 ПК України тієї події, по якій складені постачальниками податкові накладні на адресу ТОВ "БК "Авіла", та відповідно неможливо підтвердити формування податкового кредиту на підставі таких податкових накладних. Отже, у разі складання податкових накладних постачальником по інших датах, ніж коли виникають податкові зобов`язання, покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками враховуючи наступне.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, проводиться виключно щодо законності декларування у доданій платником декларації з ПДВ заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначаєтеся як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Правомірність задекларованої суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню залежить від повноти, правомірності та обсягу задекларованих показників декларації, а саме: суми податкового зобов`язання та суми податкового кредиту.

Згідно з пп. 2 п. 5 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Вказаним Порядком також визначено, що до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 17 декларації) включається від`ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації). На визначення цього показника у свою чергу безпосередньо впливає від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації), визначене у деклараціях з ПДВ за попередні звітні періоди, в яких безперервно наявний відповідний показник.

Щодо правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішення, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Необхідною умовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтверд женим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На підтвердження здійснення господарських операцій на придбання та формування податкового кредиту, платник повинен надати відповідні первинні документи, які повинні бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп.78.1.9 п.78.1 ст.78 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, що позивачем було надано до перевірки первинні та інші документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з поставки товару та послуг від контрагентів в тому числі податкові накладні, складені КП «Інспекція благоустрою м. Житомира «Житомирської міської ради», ТОВ «Дітрейд груп КО», ТОВ «Котрек», ТОВ «Ав метал груп», ТОВ «Виробнича компанія «Мегабуд», ТОВ «БАУ Україна», ТОВ «Віктрейдинг», ТОВ «Хмельницькзалізобетон», АТ «Хмельницькобленерго» Хмельницький МРЕМ, ПП «Ізофлекс», ТОВ «Будфаворит плюс», ТОВ «АГРІ Майнінг сервіс», Підприємство об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) «Світ надійного будівництва», Київське спеціалізоване підприємство «Пожтехніка» Добровільного Пожежного Товариства України, ТОВ «Магія Комфорту», ПП «Аквадім Інвест», ПП «Айронлсо», АТ «Житомиробленерго», ПП «СЛМ-Пласт», ПП «Житомирсільенерго», ТОВ «Славята», ТОВ «Хмельницькенергозбут» та зареєстровані з дотриманням вимог ПК України.

Так, зокрема на здійснення реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «Котрек» позивачем надано податкова накладна N17 від 02.09.2021 на суму 23867,38 грн., ПДВ 3977,90 грн., придбання: металопрофіль, самонаріз з буром, що підтверджується видатковою накладною N1577 на суму 23867,38 грн., банківською випискою за 01.09.2021-31.12.2021 р., оплачено 02.09.2021 на суму 23867,38 грн., ПДВ 3977,90 грн. (том 8 с.68-70);

- по операціях з контрагентом ТОВ «Ав метал груп» надано податкова накладна №501335 від 02.09.2021 на суму 14192,80 грн., ПДВ 2365,47 грн., придбання: труба профільна, арматура, податкова накладна No504566 від 15.09.2021 на суму 6211,87 грн., ПДВ 1035,31 грн., придбання: швелер, арматура 10мм, податкова накладна N510878 від 28.10.2021 на суму 9201,07 грн., ПДВ 1533,51 грн., придбання: петля 22, кутник 50х50, лист г/к 3.0 мм, арматура 10мм, податкова накладна №510879 від 28.10.2021 на суму 3570,59 грн., ПДВ 595,10 грн., придбання арматура 10мм, оплачено 02.09.2021 на суму 14192,80 грн., ПДВ 2365,47 грн., 15.09.2021 на суму 6211,87 грн., ПДВ 1035,31 грн., 28.10.2021 на суму 9201,07 грн., ПДВ 1533,51 грн., що підтверджується банківською випискою за 01.09.2021-31.12.2021 р. (Том 8, с.4-14);

- по операціях ТОВ «Дітрейд груп КО»: придбання плівки прозорої, стрічка малярна, плита пазогребнєва, піна монтажна пістолетна, сверло та ін., що підтверджується банківською випискою за період 01.11.2020-31.12.2021, видатковими накладними,податковими накладними (том 8, с.81-137);

- по операціях ТОВ «Виробнича компанія «Мегабуд»: податкова накладна №158 від 06.09.2021 на суму 5863,10 грн., ПДВ 977,18 грн, придбання: шпаклівка ізогіпс 25 кг, податкова накладна №21 від 04.10.2021 на суму 9011,04 грн., ПДВ 1501,84 грн., придбання шпаклівка мультіфінш, податкова накладна N154 від 04.11.2021 на суму 9342,12 грн., ПДВ 1557,02 грн., придбання: маяк = 6 = 3 м, шпаклівка мультіфініш, податкова накладна №367 від 15.11.2021 на суму 1287,84 грн., ПДВ 214,64 грн., придбання заповнювач швів «Кірхланд», податкова накладна N291 від 15.11.2021 на суму 762,54 грн., ПДВ 127,09 грн., придбання: грунтовка глибокого проникнення мастер, податкова накладна №476 від 18.11.2021 на суму 2575,68 грн., ПДВ 429,28 грн., придбання заповнювач швів «Кірхланд», податкова накладна No61 від 03.12.2021 на суму 2320,38 грн.,ПДВ 386,73 грн., придбання: грунтовка глибокого проникнення мастер, податкова накладна №186 від 10.12.2021 на суму 2575,68 грн., ПДВ 429,28 грн., придбання заповнювач швів «Кірхланд», оплачено 15.09.2021 на суму 5863,10 грн., ПДВ 977,18 грн., 06.10.2021 на суму 9011,04 грн., ПДВ 1501,84 грн., 11.11.2021 на суму 9342,12 грн., ПДВ 1557,02 грн., 26.11.2021 на суму 4626,06 грн., ПДВ 771,01 грн., 07.12.2021 на суму 2 320,38 грн., ПДВ 386,73 грн., 24.12.2021 на суму 2575,68 грн., ПДВ 429,28 грн., що підтверджується банківською випискою за період 01.11.2020-31.12.2021 та видатковими накладними (том 8 с.147 поч.);

- по операціях ТОВ «БАУ Україна»: податкова накладна №828 від 29.09.2021 на суму 59280,00 грн., ПДВ 9880,00 грн., придбання: штукатурка цементно-вапняна, підтверджує видаткова накладна №864 від 29.09.2021 на суму 59280,00 грн., товарно- транспортна накладна NР864 від 29.09.2021 р., податкова накладна №1142 від 24.12.2021 р., на суму 17220,00 грн., ПДВ 2870,00 грн., придбання: штукатурка цементно-вапняна, підтверджує видаткова накладна №1209 від 24.12.2021 на суму 17220,00 грн., ПДВ 2870,00 грн., оплата підтверджується банківською випискою за 01.11.2020 по 31.12.2021 р. (том 8 с.27-35);

- по операціях ТОВ «Віктрейдинг» податкова накладна №126 від 06.09.2021 на суму 17046,00 грн., ПДВ 2841,00 грн., придбання: маяк =6=3м, кут для мокрої штукатурки пласт, підтверджується видатковою накладною №ВІК03157/11 від 06.09.2021 на суму 17046,00 грн., ПДВ 2841,00 грн., податковою накладною N619 від 28.09.2021 на суму 1766,40 грн., ПДВ 294,40 грн., придбання: міксер FRTE HM 1111, підтверджується видатковою накладною №ВІК03405/7 від 28.09.2021 на суму 1766,40 грн., ПДВ 294,40

грн., оплата підтверджується банківською випискою за 01.11.2020 по 31.12.2021 (том 8 с.244 поч.);

- по операціях ТОВ «Хмельницькзалізобетон»: була складена податкова накладна №1526 від 31.10.2021 на суму 22387,50 грн., ПДВ 3731,25 грн., придбання: послуги екскаватор - навант. Однак 19.11.2021 складено розрахунок коригування №536, код причини 103 - повернення товару або авансових платежів (інформація наявна у контролюючого органу, як податкова адже ПН / РК було успішно зареєстровано);

- по операціях АТ «Хмельницькобленерго» Хмельницький МРЕМ податкова накладна №121 від 08.10.2021 на суму 2236,20 грн., ПДВ 372,70 грн., придбання: послуга по позачерговій технічній перевірці правильності роботи однофазного засобу обліку, засобу обліку прямого перемикання, засобу обліку з трансформаторами струму, оплата 08.10.2021 на суму 2236,20 грн., ПДВ 372,70 грн., підтверджують також акт надання послуг на суму 2236,20 грн., та рахунок на оплату №5258 від 04.10.2021 р. (Том 8 с.24-27);

- по операціях ПП «Ізофлекс» податкова накладна №11 від 28.10.2021 на суму 124483,20 грн., ПДВ 20747,20 грн., придбання: Євроруберойд ХПП, Бікроеласт ЕКП., що підтверджується видатковою накладною NРН-0000002 від 28.10.2021 на суму 124483,20 грн., ПДВ 20747,20 грн., банківською випискою (Том 8, с.22 поч.);

- по операціях ТОВ «Будфаворит плюс» податкова накладна №1 від 06.10.2021 р., на суму 24200,00 грн., ПДВ 4033,33 грн., придбання: щит ліфта, пристрій переговорний БК, оплата 06.10.2021 на суму 24200,00 грн., ПДВ 4033,33 грн. підтверджується банківською випискою за 01.09.2021 по 31.12.2021 (том 8 с.35 поч.);

- по операціях з Підприємством об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) «Світ надійного будівництва» податкова накладна №24 від 28.10.2021 р., на суму 7250,00 грн., ПДВ 1208,33 грн., придбання: БСГ В15Р4 (бетон), податкова накладна №54 від 25.11.2021 на суму 1691,00 грн., ПДВ 281,83 грн., придбання: транспортні послуги по перевезенню бетону, податкова накладна №55 від 25.11.2021 на суму 5800,00 грн., ПДВ 966,67 грн., придбання В15 М200, податкова накладна №59 від 25.11.2021 на суму 1691 грн., ПДВ 281,83 грн., придбання: транспортні послуги по перевезенню бетону, податкова накладна №57 від 25.11.2021 на суму 5800,00 грн., ПДВ 966,67 грн., придбання В15 М200, підтверджується актами надання послуг, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, оплата підтверджується банківською випискою за 01.11.2020 по 31.12.2021 р. (том 8 с. 180поч.);

- по операціях з Київським спеціалізованим підприємством «Пожтехніка» Добровільного Пожежного Товариства України: податкова накладна №67 від 11.11.2021 на суму 13662,00 грн., ПДВ 2277,00 грн., придбання: шафа пожежна, касета для пожежного рукава, кран пожежний чавунний, головка муфтова, рукав пожежний д 51 мм, стовбур пожежний, оплачено 11.11.2021 в сумі 13 662,00 грн., підтверджується банківською випискою за 01.09.2021 по 31.12.2021 (Том 8, с.235поч.);

- по операціях ТОВ «Магія Комфорту»: податкова накладна №164 від 19.11.2021 на суму 450,00 грн., ПДВ 75 грн., придбання: послуги проведення вимірів ущільнення ґрунту, підтверджується актом надання послуг №o93 від 19.11.2021 на суму 450,00грн., ПДВ 75 грн.;

- по операціях ПП «Аквадім Інвест»: податкова накладна №29 від 19.11.2021 на суму 4000,24 грн., ПДВ 666,71 грн., придбання: труба HTR D50, труба ASG Nan Ag, оплачено 19.11.2021 на суму 4000,24 грн., ПДВ 666,71 грн., підтверджується банківською випискою за 01.09.2021 по 31.12.2021 (том 8 с. 14 поч.);

- по операціях ПП «Айронлсо»: податкова накладна №2 від 02.11.2021 на суму 1505,03 грн., ПДВ 250,84 грн., придбання: оренда обладнання (будівельного риштування), податкова накладна №18 від 25.11.2021 на суму 1686,88 грн., ПДВ 281,15 грн., придбання: оренда обладнання (будівельного риштування), оплачено 02.11.2021 на суму 1505,03 грн., ПДВ 250,84 грн., та 1505,03 грн., ПДВ 250,84 грн., підтверджується банківською випискою за 01.09.2021 по 31.12.2021 (том 8 с. 237поч.);

- по операціях ПП «СЛМ-Пласт»: податкова накладна №11 від 13.12.2021 на суму 2500,00 ПДВ 416,67 грн., придбання: склопакет, оплачено 13.12.2021 на суму 2500,00 грн., підтверджується банківською випискою за 01.09.2021 по 31.12.2021 р. (том 8 с. 242 поч.);

- по операціях ПП «Житомирсільенерго»: податкова накладна №3 від 07.12.2021 на суму 22333,20 грн., ПДВ 3722,20 грн., придбання: шафа розподільча, лічильник активної та реактивної енергії, кабель АВВГ, електро-монтажні роботи по підключенню, оплачено 07.12.2021 на суму 22 333,20 грн., підтверджується банківською випискою за 01.09.2021 по 31.12.2021 р. (том 8 с.240 поч.);

- по операціях з ТОВ «Слав`ята»: податкова накладна №3 від 03.12.2021 на суму 1872,00 грн., ПДВ 312,00 грн., придбання: стрічка паперова самокл. 6260, податкова накладна №15 від 29.12.2021 на суму 1872,00 грн., ПДВ 312,00 грн., придбання: стрічка паперова самокл. 6260, оплачено 03.12.2021 на суму 1872,00 грн., ПДВ 312,00 грн., та 29.12.2021 на суму 1872,00 грн., ПДВ 312,00 грн. (том 8 с.167 поч.).

Аналогічна ситуація стосується й інших контрагентів Товариства, які відображені в ППР форми «В1» щодо позиції контролюючого органу про завищення податкового кредиту в загальній сумі 78 346,22 грн.

Більше того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що а ні спірне ППР форми «В1», а ні Акт перевірки не містять жодної інформації щодо дослідження та встановлення вказаних господарських операцій по контрагентах позиача, зокрема дослідження податкових накладних, визначення номенклатури товарів / послуг, сум ПДВ, встановлення помилок в обов`язкових реквізитах податкових накладних, тощо. Крім того, як вже зазначалось, вказані податкові накладні успішно зареєстровані в ЄРПН.

Однак, суд першої інстанції не встановив та не звернув уваги на доводи позивача про те, що відповідно до Акту про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2022 року від 30.05.2022 за №1990/22-01-18-05/40784267, перевіркою ГУ ДПС у Хмельницькій області підтверджено наступні показники:

- від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту у сумі 821 503,00 грн. (рядок 19 Декларації);

- суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду в сумі 107070,00 грн. (рядок 21 Декларації);

- суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 714 433,00 грн. (рядок 20.2.1. Декларації).

Також колегія суддів звертає увагу на те, що по факту опрацювання даних ЄРПН та податкових декларацій платника під час камеральної перевірки відповідачем порушень не встановлено.

Крім того, 24.02.2023 представником відповідача через підсистему «Електронний суд» було подано додаткові пояснення, разом із якими було подано розрахунок до ППР форми «В1» (Розрахунок до ППР №00/3286/073 від 26.07.2022 року щодо суми завищення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації), задекларованого ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АВІЛА" код 40784267 у декларації з ПДВ за січень 2022 року, надалі «Розрахунок»). Тобто вказаний розрахунок фактично покладено в основу спірного ППР, як і Акт перевірки.

У вказаному Розрахунку зазначено постачальників по яких сформовано податковий кредит, звітний період виникнення від`ємного значення, суму завищення бюджетного відшкодування. Окремо наведено причини зменшення суми бюджетного відшкодування.

Однак, такий розрахунок не відповідає змісту ППР «В1», в частині контрагентів та періодів виникнення значення, яке задеклароване платником.

Зокрема ППР форми «В1» не містить переліку таких контрагентів, які вказані у розрахунку, а саме ТОВ «Аква-дім плюс», ТОВ «Аква-дім», ТОВ «Група компаній стандарт», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Елітстріт», ТОВ «Мрія забудовника», ПП «Сенатор А», ПП «Народний формат», ТОВ «Поділля фасад плюс», ТОВ «Тотал інжиніринг», ТОВ «Фірма» Гіпрон», ПП «Теплогазсервіс Житомир», ПП «Сварожич +», ТОВ «Елітзахист 2012».

Також необхідно звернути увагу на те, що відповідно до Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість «РОЗРАХУНОК СУМИ БЮДЖЕТНОГО ВІДШКОДУВАННЯ (Д3)», Таблиця 2. «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення, позивачем визначено перелік контрагентів, по яких було сформовано від`ємне значення та заявлено бюджетне відшкодування. Однак, зі змісту ППР форми «В1» вбачається відсутність наведених в додатку 3 до декларації контрагентів. Вказана розбіжність лише підтверджує необґрунтованість спірного ППР.

Щодо обґрунтованого прийняття ППР форми «В4» колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ППР форми «В4» відповідач визначив, що ТОВ «БК «Авіла» було завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 107 070,00 грн., за рахунок включення до його складу сум ПДВ не підтверджених первинним бухгалтерськими документами та зареєстрованими податковими накладними.

У розділі «обґрунтовані підстави для визначення зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість» спірного ППР лише зазначено: «...завищено податковий кредит за листопад 2020 року 321445 грн., лютий 2021 року- 110936 грн., березень 2021 року 292779 грн., травень 2021 в сумі 78881,00 грн., липень 2021 в сумі 104231,00 грн., серпень 2021 в сумі 243850,00 грн., вересень 2021 в сумі 130298,00 грн., жовтень 2021 в сумі 61812,00 грн., листопад 2021 в сумі 83937,00 грн., грудень 2021 в сумі 40071,00 грн., в результаті віднесення до його складу сум ПДВ відповідно податкових накладних, не підтверджених первинними документами та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними».

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.10 ПК України - Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Останнім абзацом п.201.10 ПК України встановлено - Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, виходячи з аналізу вище наведених норм податкового законодавства можна зробити висновок, що лише помилки в обов`язкових реквізитах податкової накладної, що заважають ідентифікувати здійснену операцію є підставою для не нарахування податкового кредиту позивачем.

Нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму податку на додану вартість, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Водночас, єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними (аналогічний висновок сформований Верховним Судом у постанові від 26.01.2021 по справі No814/3617/14).

Більше того колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що а ні в акті перевірки, а ні в спірних ППР відповідачем не зазначено про наявні помилки у складених та зареєстрованих податкових накладних. Крім того, вказане підтверджено камеральною перевіркою (Акт від 30.05.2022 за №1990/22-01- 18- 05/40784267).

У ППР форми «В4» відсутня будь яка інформація щодо обставин (об`єктивна сторона) податкового правопорушення. Не ідентифіковані конкретні господарські операції, періоди господарських відносин, контрагенти Позивача, податкові накладні (помилки в таких накладних, що заважають ідентифікувати господарську операцію).

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відтак, судова колегія доходить до переконання, що відповідачем не доведений факт ненадання позивачем первинних документів по господарських операціях з придбання послуг та товарів від КП «Інспекція благоустрою м. Житомира «Житомирської міської ради», ТОВ «Дітрейд груп КО», ТОВ «Котрек», ТОВ «Ав метал груп», ТОВ «Виробнича компанія «Мегабуд», ТОВ «БАУ Україна», ТОВ «Віктрейдинг», ТОВ «Хмельницькзалізобетон», АТ «Хмельницькобленерго» Хмельницький МРЕМ, ПП «Ізофлекс», ТОВ «Будфаворит плюс», ТОВ «АГРІ Майнінг сервіс», Підприємство об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) «Світ надійного будівництва», Київське спеціалізоване підприємство «Пожтехніка» Добровільного Пожежного Товариства України, ТОВ «Магія Комфорту», ПП «Аквадім Інвест», ПП «Айронлсо», АТ «Житомиробленерго», ПП «СЛМ-Пласт», ПП «Житомирсільенерго», ТОВ «Славята», ТОВ «Хмельницькенергозбут».

При цьому, судом апеляційної інстанції достеменно встановлено, а відповідачем не спростовано, що надані позивачем до суду первинні та інші документи, в тому числі податкові накладні, складені КП «Інспекція благоустрою м. Житомира «Житомирської міської ради», ТОВ «Дітрейд груп КО», ТОВ «Котрек», ТОВ «Ав метал груп», ТОВ «Виробнича компанія «Мегабуд», ТОВ «БАУ Україна», ТОВ «Віктрейдинг», ТОВ «Хмельницькзалізобетон», АТ «Хмельницькобленерго» Хмельницький МРЕМ, ПП «Ізофлекс», ТОВ «Будфаворит плюс», ТОВ «АГРІ Майнінг сервіс», Підприємство об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) «Світ надійного будівництва», Київське спеціалізоване підприємство «Пожтехніка» Добровільного Пожежного Товариства України, ТОВ «Магія Комфорту», ПП «Аквадім Інвест», ПП «Айронлсо», АТ «Житомиробленерго», ПП «СЛМ-Пласт», ПП «Житомирсільенерго», ТОВ «Славята», ТОВ «Хмельницькенергозбут» та зареєстровані з дотриманням вимог ПК України, підтверджують здійснення господарських операцій з поставки товару та послуг від цих контрагентів.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення №00/3286/0703 та №00/3287/0703 від 26.07.2022 прийняті протиправно та не обґрунтовано з порушенням норм чинного законодавства України.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційних скарг, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Щодо стягнення судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України".

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Указане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18), від 30 квітня 2020 року (справа №826/4466/18), від 29 січня 2021 року (справа № 808/1436/18).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Представники позивача просять суд стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Авіла" судові витрати на правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн. На підтвердження витрат на правову допомогу надали: договір про надання правової допомоги №НО-07/06/22-3 від 07.06.2022 укладений із ОСОБА_1 ; додаткову угоду №1 до договору №НО-07/06/22-2 від 07.06.2022; додаткову угоду №2 до договору №НО-07/06/22-2 від 26.01.2023; договір про надання правової допомоги (щодо інтересів юридичної особи в суді першої інстанції) №БК-07-02-23 від 07.02.2023 укладений із ОСОБА_3 ; акт наданих послуг від 16.04.2024.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 269 Рішення цієї справи Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доведеності понесених витрат.

З урахуванням обставин справи, а саме: виходячи з обсягу та характеру доказів у справі, з урахуванням заперечень відповідача, суд вважає розмір вартості наданих послуг неспівмірний із складністю справи та обсягом наданих адвокатами послуг, та, відповідно, вимоги про відшкодування 40 000,00 грн як витрат на правничу допомогу необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що стягненню на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Авіла" підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Щодо витрат на проведення експертизи суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (пункт 3 частини третьої статті 132 КАС України).

Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частинами шостою восьмою статті 137 КАС України розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами третьою та п`ятою статті 137 КАС України передбачено, що спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, склад та розмір витрат на проведення експертизи підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. При цьому, такі витрати на експертизу повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання таких витрат та їх вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При вирішенні справи по суті судом першої інстанції висновок експерта визнаний належним доказом, врахований при ухваленні рішення.

Висновок судової економічної експертизи містить інформацію про предмет доказування, отриманий у встановленому процесуальним законом порядку, тобто є доказом, на підставі якого судом першої інстанції встановлені дійсні обставини справи.

Подані позивачем докази в обґрунтування понесених витрат на проведення судової економічної експертизи містять розрахунок вартості виконаних експертом робіт, витраченого часу.

Відповідачем не доведено неспівмірність понесених позивачем витрат на проведення експертизи із складністю справи, складністю робіт експерта, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання таких робіт.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До судових витрат (витрат, пов`язаних з розглядом справи), як встановлено статтею 132 КАС України, відносяться витрати, пов`язані із проведенням експертиз.

Відтак, саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, законодавцем покладено обов`язок відшкодування всіх судових витрат у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

При цьому законодавцем не пов`язується такий обов`язок із наявністю чи відсутністю в кошторисі відповідного суб`єкта владних повноважень бюджетних асигнувань на такі цілі.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованим стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат, пов`язаних з проведенням судової економічної експертизи, в розмірі 40 626,60 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Авіла" задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №00/3286/0703 та №00/3287/0703 від 26.07.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Авіла" судовий збір у розмірі 16 512,07 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. та витрати пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 40 626,60 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 04 липня 2024 року

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.