Постанова

від 05.07.2024 по справі 380/25345/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/25345/23 пров. № А/857/3963/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.

суддів:Гудима Л.Я., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року (головуючий суддя: Кравців О.Р., місце ухвалення - м. Львів) за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Львівський жиркомбінат» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Львівський жиркомбінат» 26 жовтня 2023 року, засобами поштового зв`язку, звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9431846/0333598 від 29.08.2023 та № 9431845/0333598 від 29.08 2023

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складені Публічним акціонерним товариством «Львівський жиркомбінат» податкові накладні № 1 від 08.08.2023 та № 4 від 08.08.2023 датою їх подання.

Обґрунтовує позов тим, що за результатами виконання господарських операцій, позивачем сформовані та подані до контролюючого органу податкові накладні на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, контролюючим органом зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН з посиланням на їх відповідність вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем надані контролюючому органу усі необхідні пояснення та документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Натомість, такі документи не взяті до уваги контролюючим органом і прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 08.02.2023. Також позивач зауважує, що контролюючий орган витребував документи без будь-якої конкретизації, що суперечить вимогам п. 11 Порядку № 1165.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року позов задоволено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що у податкового органу були всі законні підстави для відмови у реєстрації накладних, оскільки позивачем не було подано увесь обсяг документів, який міг би підтвердити реальність господарських операцій, за результатами яких були сформовані відповідні накладні. Щодо зобов`язання зареєструвати вказані податкові накладні, зазначає, що ця вимога є передчасною та являє собою втручання у дискреційні повноваження податкового органу, а належним способом захисту є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації відповідних накладних.

Від позивача 22.03.2024 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Львівський жиркомбінат» є юридичною особою та платником податку на додану вартість.

Основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД є виробництво маргарину і подібних харчових жирів (10.42).

Інші види господарської діяльності за КВЕД: 10.41 виробництво олії та тваринних жирів; 10.84 виробництво прянощів і приправ; 10.89 виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.; 46.33 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 36.00 забір, очищення та постачання води; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Під час здійснення господарської діяльності 02.08.2023 ПАТ «Львівський жиркомбінат» уклало договір з ТОВ «ЩЕДРО», згідно якого ПАТ «Львівський жиркомбінат» зобов`язалося передати у власність ТОВ «ЩЕДРО» пакувальні машини, а останній зобов`язався сплатити вартість обладнання у розмірі 61504967,49 грн у порядку передплати.

Відповідно до умов договору поставку товару (враховуючи Специфікації) постачальник здійснює протягом 120 календарних днів з моменту отримання передоплати.

Платіжними дорученнями №№ 080379, 080380, 080382, 080383 від 08.08.2023 та № 080503 від 09.08.2023 ТОВ «ЩЕДРО» сплатило повну вартість обладнання.

За вищевказаним фактом за правилом першої події позивачем були складені податкові накладні № 1 від 08.08.2023 та № 4 від 08.08.2023, які були подані для peєcтрації в ЄРПН.

Реєстрацію накладних було зупинено, у зв`язку з тим, що вони відповідають п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Для забезпечення реєстрації в ЄРПН податкових накладних, позивач направив на адресу ГУ ДПС у Львівській області листом № 101/02 від 10.08.2023 та № 103/02 від 11.08.2023 повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та додано копії документів, на підтвердження справжності операцій.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9431846/00333598 від 29.08.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 08.08.2023 та № 9431845/00333598 від 29.08.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 08.08.2023, з підстав нанаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень, та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Позивач подавав скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням комісії центрального рівня від 12.09.2023 № 67681/00333598/2 та від 13.09.2023 № 67834/00333598/2 скарги залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у комісії регіонального рівня не було належних та законних підстав, відповідно до встановленого порядку, для відмови у реєстрації в ЄРПН податкових накладних, оскільки позивач під час розгляду справи надав належні, достатні та допустимі докази, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій за спірними податковими накладними; надані документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН. Також, суд зазначив що, для захисту порушених прав позивача слід зобов`язати ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні, оскільки це є найефективнішим способом захисту задля забезпечення поновлення порушеного права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 520 від 12.12.2019 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 за № 1245/34216) (далі Порядок № 520), цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) (п. 2 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку № 520).

За правилами пункту 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг»,

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пункт 5 Порядку № 520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, однак такий перелік не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку ми документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку N 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договір), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

При цьому, в залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем подано на розгляд комісії контролюючого органу пояснення та документи, щодо господарських операцій, за результатом, яких сформовані податкову накладну № 1 та № 4, а саме: договір від 08.08.2023 № 225 укладений між ПАТ «ЛЖК» та ТОВ «ЩЕДРО» з додатками та платіжними дорученнями; контракти на придбання пакувального обладнання; платіжні доручення на оплату обладнання на користь ECI Packaging Limited; митні декларації та докази сплати ввізного мита; інвентарні картки обліку основних засобів; оборотна-сальдова відомість по рахунку № 104.

Вказане підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригувань, яких зупинено № 1, № 2 та поданими поясненнями ПАТ «Львівський жиркомбінат» (а.с. 25-26, 49-50, 182-184).

У процесі розгляду вищезгаданих пояснень, з боку податкового органу надійшло повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень № 972379/00333598 від 17.08.2023, у якому вказано, що позивачу слід надати паспорт/технічну документацію.

Реагуючи на це повідомлення, від позивача надійшло повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригувань, яких зупинено № 4, у якому позивач надав свідоцтво про реєстрацію великовантажного транспорту, упакувальний лист № 0511/2 та інвентаризаційний опис № 8 (а. с. 183).

Незважаючи на подану документацію, контролюючий орган оскаржуваними рішеннями відмовив у реєстрації наведених вище податкових накладних.

Так, відповідно до п. 9 та п. 11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що наведеним нормативно-правовим актом визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 та 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовано відповідачем, що позивачем було виконано вимоги контролюючого органу, а саме надано відповідні пояснення до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарської операції. Натомість посилаючись на те, що вказаних документів не достатньо податковий орган відмовив у реєстрації відповідних накладних.

Доказів та обґрунтувань щодо того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не надано, а судом апеляційної інстанції не встановлено.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Разом з тим, квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічні висновки у подібних спірних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 справа № 500/2237/20.

Натомість відповідач приймаючи рішення, що причиною відмови у реєстрації, є ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень, та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Відповідні висновки не відповідаю дійсності тому, що контролюючий орган, запитуючи додаткові пояснення, не надав вичерпний перелік документів, а також по своїй суті, на стадії реєстрації податкових накладних не мав здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. До того ж суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не було наведено обґрунтованих мотивів винесення такого рішення. У цьому випадку податковий орган вдався до надмірного формалізму, а його рішення не було достатньо зрозумілим та ясним, що не відповідає принципу правової визначеності, як елементу верховенства права.

Аналогічні висновки у подібних спірних правовідносинах викладено у постанові Верховного суду від 11 листопада 2021 року у справі № 420/3745/20.

Таким чином, зважаючи на наявність документів для того, щоб спростувати сумніви щодо ризиковості здійснення операцій та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 1 від 08.08.2023 та № 4 від 08.08.2023.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач під час здійснення операцій з постачання/надання товарів/послуг вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації податкових накладних.

Щодо зобов`язання Державної податкової служби України у реєстрації податкових накладних суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Зважаючи на це, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було здійснено правильні висновки, і вказаний спосіб захисту є найефективнішим, оскільки є похідним та забезпечує відновлення порушеного права та не є передчасним.

Проаналізувавши подані документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем надано необхідні документи, які підтверджують інформацію, зазначену у податкових накладних, та яка є достатньою для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію, а зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій позивачем, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Враховуючи вищенаведене, оскільки в ході розгляду цієї справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при Головному управлінні ДПС у Львівській області будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не зазначено, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання дій протиправними, скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Таким чином, апеляційна скарга Державної податкової служби України не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі № 380/25345/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді Л. Я. Гудим В. В. Ніколін