Рішення

від 04.07.2024 по справі 120/18965/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 липня 2024 р. Справа № 120/18965/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" до: Головного управління ДПС у Вінницькій області про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікітан" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що за результатами фактичної перевірки посадовими особами податкового органу складений Акт від 28.08.2023. На підставі Акту прийняті рішення про застосування фінансових санкцій від 25.09.2023 №14552/02-32-09-01/30641728 та податкове повідомлення - рішення від 25.09.2023 №14553/02-32-09-04/30641728.

Позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відсутні правові підстави для фактичної перевірки ТОВ "Вікітан".

Так, представник позивача зазначає, що згідно з наказом від 15.08.2023 року №2329к, юридичною підставою для призначення фактичної перевірки стали положення п. 80.2.5, п. 82.3 п. 80.2 статті 80 ПК України та Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а фактичною підставою доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 15.08.2023 р. №1321/02- 32-09-04.

Проте, позивач вважає, що чинним податковим законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для проведення фактичної перевірки. Застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

При цьому, оцінка правомірності наказу про проведення фактичної перевірки повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.

Під поняттям «підстава» розуміється не нумераційне позначення підпункту ст. 80 ПК України, а обставини, які в цих підпунктах розкриваються та мають об`єктивно існувати. Іншими словами під «підставою» у п. 80.2 ст. 80, абз. 3 п. 81.1 ст.81 ПК України необхідно розуміти не порядковий номер підпункту пункту статті, а безпосередньо інформацію, відомості та інші обставини.

Вказане узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 18 травня 2018 року у справі № 813/3977/16, від 18 грудня 2018 року у справі №820/4895/18, від 05 березня 2019 року у справі №820/4893/18 та від 27 березня 2019 року у справі №2040/8252/18 та № 640/21536/19 від 08 вересня 2020 року.

Поряд з цим, зі змісту наказу ГУ ДПС у Вінницькій області № 2329к від 15.08.2023 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Вікітан" неможливо встановити, чим саме зумовлено проведення фактичної перевірки, наявність якої саме інформації відносно товариства вказувала на наявні порушення вимог законодавства.

Також позивач вважає, що доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області №1321/02-32-09-04 від 15.08.2023, яка указана в наказі, не відображає інформації про операції (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників), що були встановлені податковим органом, що вказувало б на порушення вимог законодавства ТОВ «Вікітан».

Крім того, представник позивача як на підставу позову вказує, що податковий орган не мав можливості проводити фактичну перевірку, оскільки у нього були відсутні належні докази отримання наказу та направлення про проведення перевірки уповноваженою на те особою.

Таким чином, невиконання відповідачем вимог ст. 80, 81 Податкового кодексу України, що визначає порядок фактичної перевірки, повинно бути наслідком визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків як такої.

У своїх доводах позивач покликається на висновки Верховного Суду, викладеними в постанові від 30 січня 2018 року у справі №821/1957/16.

З приводу порушень, встановлених в ході перевірки щодо реалізації газу скрапленого без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, то представник позивача звертає увагу суду, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі за №120/11040/22 від 15.05.2023 року, яке набрало законної сили 26.06.2023 року, зокрема, визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області за № 222/Р/Л від 06.12.2022 року "Про видачу, відмову у видачі, дії та анулювання ліцензії та видачу дублікатів ліцензії" щодо ТОВ "Вікітан".

Зазначене вище, підтверджується відміткою на рішенні Вінницького окружного адміністративного суду у справі за №120/11040/22 від 15.05.2023, що додається.

В подальшому, Головне управління ДПС у Вінницькій області, оскаржило рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/11040/22 від 15.05.2023.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023 року Головному управлінню ДПС у Вінницькій області поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/11040/22 від 15.05.2023.

Таким чином, лише з 12.10.2023 року рішення суду першої інстанції переглядалось в апеляційному порядку, а до цього часу воно вважалось чинним.

Згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року по справі №120/11040/22, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.05.2023 залишено без задоволення.

Відтак, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 02550314201900286 від 26.07.2019 адреса місця торгівлі: вул. Карла Маркса, буд.2/А, м. Ладижин, Вінницька область, 24320 АГЗП, станом на час проведення фактичної перевірки з 16.08.2023 року по 25.08.2023 року не була анульована.

З огляду на вищевикладене позивач звернувся до суду.

Ухвалою від 25.12.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору відповідач вказав, що ГУ ДПС у Вінницькій області на підставі наказу та направлень проведена фактична перевірка ТОВ "ВІКІТАН".

Згідно з вимогами пункту 81.1 статті 81, пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України, 16.08.2023 о 12-23 год. оператору АЗС ТОВ "ВІКІТАН" - ОСОБА_1 , особу якого встановлено на підставі паспорту серії НОМЕР_1 , виданого 27.07.2005 Тростянецький РВ УМВС у Вінницькій області, вручена під особистий підпис копія наказу на проведення фактичної перевірки, а також вищевказана особа ознайомлена під розписку у направленнях на перевірку.

Перед початком проведення фактичної перевірки 16.08.2023 за адресою ТОВ "ВІКІТАН" (Вінницька область, Тростянецький р-н, м. Ладижин, вул. Карла Маркса, будинок 2-А), зважаючи на стелу, а саме, світлодіодне LED табло з ціною на пальне: Газ Пропан - 22,99 грн., розміщену при в`їзді на зазначену територію, головним державним інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Вінницькій області ОСОБА_2 проведена контрольно розрахункова операція. Зокрема, придбано 13 літрів газу скрапленого на загальну суму 300,00 грн.

Відповідач зазначає, що в безготівковому розрахунку було відмовлено. Розрахунок за отримане пальне здійснювався в готівковій формі, без застосування РРО/ППРО. Оператор АЗС ТОВ "ВІКІТАН" ОСОБА_1 , що здійснював реалізацію пального, відповідний розрахунковий документ (фіскальний чек) не роздруковував та не видав, пояснивши це не справністю даного РРО. Для підтвердження факту реалізації пального надано письмові пояснення оператора АЗС - ОСОБА_1 .

За участю оператора АЗС ОСОБА_1 було здійснено зняття залишків нафтопродуктів на даній АЗС, про що складений відповідний акт.

Під час проведення фактичної перевірки акцизного складу №1007608 оператору АЗС TOB "ВІКІТАН" вручений під розпис запит від 16.08.2023 про надання копій документів, що стосуються предмету перевірки, однак жодних документів підприємством не надано.

Разом з тим, під час проведення перевірки був здійснений виклик на гарячу лінію 102 та повідомлено правоохоронний орган про факт реалізації пального без ліцензії. Вказане повідомлення було зареєстроване в журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події за №1952 від 16.08.2023р, в результаті чого працівниками ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст.164 КУпАП.

Отже, фактичною перевіркою встановлено, що ТОВ "ВІКІТАН" 16.08.2023 в порушення вимог ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» здійснило реалізацію газу скрапленого в кількості 13л. на суму 300,0 грн. без відповідних дозвільних документів, а саме: ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та не надало до ГУ ДПС у Вінницькій області документів зазначених в запиті від 16.08.2023.

З приводу підстав перевірки, то представник відповідача вказує, що така проводилась відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України.

Свої дії відповідач вважає правомірними, а доводи позивача безпідставними, з огляду на те, що наведені вище положення дозволяють проведення фактичної перевірки, зокрема, на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Вважає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Тобто, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

На переконання податкового органу, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області при прийнятті спірного наказу неухильно та послідовно дотримано норм податкового законодавства, якими врегульовано процедуру проведення фактичної перевірки.

У своїх доводах відповідач покликається на практику Верховного Суду з питань фактичних перевірок.

Щодо посилань позивача на неправомірність штрафних санкцій по реалізації пального без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, то відповідач також заперечує ці аргументи.

ТОВ "ВІКІТАН" отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №02550314201900286, виданої ГУ ДПС у Вінницькій області, терміном дії з 26.07.2019 року до 26.07.2024 року. Однак згідно з розпорядженням ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.12.2022 року №222/Р/Л вказана ліцензія анульована, у зв`язку з відмовою, без законодавчих підстав, доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки. Станом на 16.08.2023 року Розпорядження ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.12.2022 року №222/Р/Л перебувало на судовому розгляді.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023 року по справі 120/11040/22 набула законної сили 05.12.2023 року.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій спростовує доводи відповідача та наводить мотиви їх відхилення. Крім того, просить при вирішенні даного спору щодо застосування підпунктів 80.2.2. та 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI до даних спірних правовідносин між ТОВ «Вікітан» та органами державної податкової служби врахувати та застосувати правові позиції викладені у постановах Верховного Суду у справі №120/3918/20-а від 02.12.2021 року; у справі №120/1431/20-а від 16.09.2021 року; у справі №640/21536/19 від 08.09.2020 року; у справі №120/5729/20-а від 12.10.2021 року; у справі №120/5229/20-а від 12.10.2021 року.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.

ТОВ "ВІКІТАН" (ідентифікаційний код юридичної особи 30641728), зареєстроване в податковому органі, здійснює свою діяльність за КВЕД 47.30 "Роздрібна торгівля пальним".

16.08.2023 працівниками податкового органу проведена фактична перевірка ТОВ "ВІКІТАН" за адресою: Вінницька область, Тростянецький р-н, м. Ладижин, вул. Карла Марса, будинок 2-А.

Дана перевірка проводилась на підставі наказу В.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області Оксани Домерат від 15.08.2023 №2329к "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "ВІКІТАН" з метою протидії незаконному обігу пального, впорядкування обліку пального та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, що зазначено в наказі (а.с. 16).

За наслідками проведеної перевірки складений Акт від 28.08.2023 №14413/02/32-09-01/30641728 (а.с. 20-21).

Відповідно до Акту зазначено, що перед початком проведення фактичної перевірки за адресою ТОВ "ВІКІТАН" (Вінницька область, Тростянецький р-н, м. Ладижин, вул. Карла Маркса, будинок 2-А), зважаючи на стелу, а саме, світлодіодне LED табло з ціною на пальне: Газ Пропан - 22,99 грн., розміщену при в`їзді на зазначену територію, головним державним інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Вінницькій області ОСОБА_2 проведена контрольно розрахункова операція. Зокрема, придбано 13 літрів газу скрапленого на загальну суму 300,00 грн.

Оскільки в безготівковому розрахунку було відмовлено, розрахунок за отримане пальне здійснювався в готівковій формі, без застосування РРО/ППРО. Особа, що здійснювала реалізацію пального, відповідний розрахунковий документ не роздрукувала та не видала (а.с. 21).

Для підтвердження факту реалізації пального, керуючись п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК, при здійсненні контрольної закупки здійснювалась фото та відео фіксація, що відображено в Акті (а.с. 21).

В ході проведення перевірки особу, що здійснювала продаж пального, встановлено ОСОБА_1 на підставі паспорту серії НОМЕР_1 виданий 27.07.2005 року Тростянецький РВ УМВС у Вінницькій області.

Під час проведення фактичної перевірки акцизного складу №1007608 оператору АЗС TOB "ВІКІТАН" вручений під розпис запит від 16.08.2023 про надання копій документів, що стосуються предмету перевірки, однак жодних документів підприємством не надано.

Відповідно до пояснень, наданих 16.08.2023 ОСОБА_3 , останній як оператор ТОВ "ВІКІТАН" здійснив реалізацію газу скрапленого в кількості 13 літрів на загальну суму 300,00 грн. з касового апарату. Фіскальний чек не видав в зв`язку з поломкою касового апарату (а.с. 89).

За висновками Акту, фактичною перевіркою встановлено, що ТОВ "ВІКІТАН" 16.08.2023 в порушення вимог ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» здійснило реалізацію газу скрапленого в кількості 13л. на суму 300,0 грн. без відповідних дозвільних документів, а саме: ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та не надало до ГУ ДПС у Вінницькій області документів зазначених в запиті від 16.08.2023.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, під час проведення перевірки представниками податкового органу був здійснений виклик на гарячу лінію 102 та повідомлено правоохоронний орган про факт реалізації пального без ліцензії.

Вказане повідомлення було зареєстроване в журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події за №1952 від 16.08.2023, в результаті чого працівниками ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст.164 КУпАП. (а.с. 92).

На підставі Акту прийняті спірне податкове повідомлення-рішення від 25.09.2023 №14553/02-32-09-01/30641728, яким до ТОВ "ВІКІТАН" застосовані штрафні фінансові санкції на суму 1020 грн, рішення про застосування фінансових санкцій від 25.09.2023 №14553/02-32-09-01/30641728, яким до товариства застосований штраф у розмірі 250 000грн. (а.с. 99-101).

Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 09.11.2023 розглянувши адміністративний матеріал (протокол серії ВАВ №772593), який надійшов з Відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (https://reestr.court.gov.ua/Review/115180464).

Позивач оскаржує рішення про застосування фінансових санкцій, податкове повідомлення-рішення з причин, що перевірка проведене без наявних на те правових підстав, без дотримання положень Податкового кодексу України, оскільки у податкового органу були відсутні належні докази отримання наказу та направлення на проведення перевірки уповноваженою на те особою. Крім того, вказує, що Ліценція на право роздрібної торгівлі пальним на момент проведення фактичної перевірки була чинною.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2.5 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно із матеріалами справи, наказом Головного управління ДПС у Вінницькій області від 15.08.2023 №2329к "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "ВІКІТАН" з метою протидії незаконному обігу пального, впорядкування обліку пального та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, що зазначено в наказі (а.с. 16).

На підставі зазначеного наказу посадовим особам ГУ ДПС у Вінницькій області видано направлення на перевірку від 16.08.2023 за №№ 3627, 3628 (а.с. 86,87, зворотній бік).

Направлення на перевірку пред`явлено та копію наказу ГУ ДПС у Вінницькій області про проведення перевірки вручено 16.08.2023 оператору товариства ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складений Акт фактичної перевірки, в якому зафіксовані допущені позивачем порушення вимог законодавства.

За доводами позивача, у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави для проведення перевірки, а зазначення п. 80.2.5, п. 82.3 п. 80.2 статті 80 ПК України та Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», не є достатнім.

Позивач вважає, що чинним податковим законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для проведення фактичної перевірки. Застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

Також позивач вважає, що доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області №1321/02-32-09-04 від 15.08.2023, яка указана в наказі, не відображає інформації про операції (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників), що були встановлені податковим органом, що вказувало б на порушення вимог законодавства ТОВ «Вікітан».

Суд зазначає, що згідно із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 24.02.2022 по справі № 520/5314/2020, платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки у випадках передбачених пунктом 81.1 статті 81 ПК України. Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Оцінюючи доводи позивача, суд керується такими мотивами.

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5729/20-а, від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5229/20-а, від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21, від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22, від 17 серпня 2023 року у справі №160/15431/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22 зазначав, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

Щодо покликання позивача на ряд постанов Верховного Суду, то суд застосовує в даній справі останні позиції, які полягають в наступному.

Так, відповідно до постанови Верховного Суду від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, сформульовано висновки, які мають забезпечити єдиний підхід у правозастосуванні під час розгляду схожих спорів, у яких в підставах проведення фактичної перевірки платника податків було покладено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України або інші підпункти, в яких міститься посилання лише на одну фактичну підставу для проведення перевірки.

Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, вказав, що за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Верховний Суд у постанові від 28.05.2024 у справі №280/1431/23 дійшов подібного висновку, щодо правового змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в контексті визначення підстави для проведення фактичної перевірки, а також застосування абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України в аспекті достатності відображення в змісті наказу підстав для її проведення.

Верховний Суд зазначив, що у судовій практиці прийнято розрізняти юридичну підставу, як елемент підстави для проведення перевірки, та фактичну підставу, яка розкриває сукупність обставин, що характеризують (зумовлюють) юридичну підставу. Відображенням юридичної підстави є наведення у наказі податкового органу відповідної норми ПК України, яка надає право для проведення перевірки. Відображенням фактичної підстави вважається наведення конкретних обставин (фактів), існування яких вказує на наявність юридичної підстави.

Обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Судова палата наголосила, що у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Так, в межах цієї справи наказом зазначено, що на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 ст. 80, керуючись статтями 20, 61, 62, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 ПК України, ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального в Україні та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області № 1321/02-32-09-04 від 15.08.2023 наказано провести фактичну перевірку ТОВ "ВІКІТАН" (а.с. 16).

Згідно з наявною в матеріалах справи доповідною запискою, у ній зазначено, що згідно з баз даних "Ліцензійна програма" встановлено, що ТОВ "ВІКІТАН" за адресою Тростянецький район, м. Ладижин, вул. Карла Маркса, буд. 2-А, анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №025503014201900286. З метою належного виконання функцій, закріплених за управлінням контролю за підакцизними товарами провести фактичну перевірку суб`єкта господарювання ТОВ "ВІКІТАН" (а.с. 88).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що ГУ ДПС у Вінницькій області призначило проведення фактичної перевірки позивача на підставі другої самостійної підстави, визначеної підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а саме: на виконання функцій, визначених законодавством у сфері обігу та реалізації пального, про що зазначено у доповідній записці начальника управління контролю за підакцизними товарами та відображено в наказі.

В контексті цього суд зазначає, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює дві підстави: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.

Відтак, доводи позивача, що у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють суд відхиляє, оскільки в наказі чітко вказано про проведення фактичної перевірки з метою протидії незаконному обігу пального, впорядкування обліку пального та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального.

Таким чином, суд вважає, що наказ про проведення фактичної перевірки №2329к від 15.08.2023 відповідає вимогам щодо відображення у ньому достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, тому такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства, а відтак не може бути протиправним.

З приводу доводів позивача, що посадові особи не мали права проводити фактичну перевірку, оскільки наказ та направлення про проведення перевірки вручені не уповноваженій на те особі, то суд їх вважає безпідставними.

Так, представник позивача вказує, що вказані документи були вручені ОСОБА_1 , який перебуває на посаді охоронника. Посадовою інструкцією ОСОБА_1 не передбачено повноважень на представництво ТОВ "Вікітан" у правовідносинах з третіми особами без довіреності та не надано право проводити розрахункові - касові операції. У своїх доводах представник позивача покликається на те, що за штатним розписом від 22.04.2023, затвердженого наказом директора ТОВ "Вікітан" на АГЗП за адресою: м. Ладижин, вул. К. Маркса, 2-А, рахується два працівника, а саме, ОСОБА_4 на посаді оператора, та ОСОБА_1 на посаді охоронника.

Так, відповідно до приписів п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови.

У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки та копії наказу про проведення перевірки. Такі документи пред`являються платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції).

Суд зазначає, що відповідно до направлень на перевірку від 16.08.2023 №3628 та № 3629 ОСОБА_1 , який зазначений як оператор, вручена копія наказу від 15.08.2023 №2229к та пред`явлені службові посвідчення та направлення, що підтверджується підписом останнього на направленнях (а.с. 18-19).

З приводу того, за штатним розписом від 22.04.2023, затвердженого наказом директора ТОВ "Вікітан" на АГЗП рахується два працівника, а саме, ОСОБА_4 на посаді оператора, та ОСОБА_1 на посаді охоронника, то суд їх відхиляє, оскільки штатний розпис затверджений 01.01.2023, а витягом із штатного розпису станом на 22.04.2023 підтверджено, що ОСОБА_1 є охоронником (а.с. 28).

Разом з тим, штатний розпис на час проведення перевірки, тобто у період з 16.08.2023 по 25.08.2023 суду не надано.

Іншими доказами, зокрема, додатком 5 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за звітний 2023, поданого 29.07.2023 за підписом керівника товариства, інформація в якому наведена як повна та достовірна, зазначений ОСОБА_1 , (реєстр. номер - 2497116935) за посадою оператор заправних станцій (а.с. 95, зворотній бік).

Також, суд бере до уваги, що відповідно до постанови Ладижинського міського суду Вінницької області від 09.11.2023 року по справі №135/1184/23, яка набрала законної сили 21.11.2023 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження у якій закрито, вказано, що останній є найманим працівником ТОВ «Вікітан» - оператором АЗС.

В цій постанові Ладижинського міського суду, власне на яку покликався позивач у позовній заяві, зазначено, що Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, обіймає посаду оператора АЗС ТОВ «ВІКІТАН», тобто є найманим працівником (https://reestr.court.gov.ua/Review/115180464).

Отже, твердження того, що ОСОБА_1 був охоронником не підтверджені матеріалами справи. До того ж, в світлі обставин цієї справи, працівниками проведено контрольну закупку, придбано 13 літрів газу скрапленого на суму 300,00грн. В безготівковому розрахунку було відмовлено. Тому, розрахунок за отримане пальне здійснене в готівковій формі без застосування РРО/ППРО. Реалізацію пального здійснював оператор АЗС ОСОБА_1 , який відповідний розрахунковий документ (фіскальний чек) не роздрукував та не видав, пояснивши це несправністю даного РРО, що підтверджується поясненнями останнього від 16.08.2023 (а.с. 89).

Отже з наведеного вище, суд робить висновок, що оператор АЗС ОСОБА_1 як особа, яка фактично проводила розрахункові операції, є належною особою, якій в силу приписів положень п. 81.1 ст. 81 ПК України вручені/пред`явлені перевіряючими наказ, направлення та службові посвідчення.

У постанові Верховного Суду від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 Судова палата акцентувала увагу на застосовності у спорах цієї категорії висновків Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18) зроблено висновок, у разі якщо порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, суд переходить до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З огляду на встановлені у цій справі обставин щодо протиправності призначення та проведення податковим органом фактичних перевірок, за наслідками яких були прийняті спірні рішення, є не достатніми для висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень, тому суд надає оцінку встановленим в ході перевірки порушень.

Так, за обставин справи, фактичною перевіркою встановлено, що ТОВ "ВІКІТАН" 16.08.2023 в порушення вимог ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» здійснило реалізацію газу скрапленого в кількості 13л. на суму 300,0 грн. без відповідних дозвільних документів, а саме: ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та не надало до ГУ ДПС у Вінницькій області документів зазначених в запиті від 16.08.2023.

Суд зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Статтею 16 цього Закону № 481/95-ВР встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Відповідно до статті 3 Закону ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов`язкової реєстрації суб`єкта господарювання відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Статтею 17 Закону встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

ТОВ "ВІКІТАН" отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №02550314201900286, виданої ГУ ДПС у Вінницькій області, терміном дії з 26.07.2019 року до 26.07.2024 року.

Згідно з розпорядженням ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.12.2022 року №222/Р/Л вказана ліцензія анульована, у зв`язку з відмовою, без законодавчих підстав, доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/11040/22 від 15.05.2023 року, зокрема, визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області за № 222/Р/Л від 06.12.2022 року "Про видачу, відмову у видачі, дії та анулювання ліцензії та видачу дублікатів ліцензії" щодо ТОВ "Вікітан".

Твердження позивача, що рішення набрало законної сили 26.06.2023, що підтверджується відміткою на рішенні Вінницького окружного адміністративного суду у справі за №120/11040/22 від 15.05.2023, суд вважає помилковим, оскільки із долученої копії рішення у справі №120/11040/22, яке виготовлене з автоматизованої системи документообігу суду 21.08.2023, міститься два штампи канцелярії суду. Зокрема, "Рішення суду набрало законної сили 26.06.2023" та "Рішення не набрало законної сили" (а.с. 40).

Натомість, відповідно до виконавчих листів у даній справі, виданих 24" січня 2024 р., судове рішення набрало законної сили "05" грудня 2023 р. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до "06" грудня 2026 р., що встановлено судом з спеціалізованої системи діловодства суду.

Також суд вважає безпідставним твердження позивача, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 02550314201900286 від 26.07.2019 адреса місця торгівлі: вул. Карла Маркса, буд.2/А, м. Ладижин, Вінницька область, 24320 АГЗП, станом на час проведення фактичної перевірки з 16.08.2023 року по 25.08.2023 року не була анульована, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 Закону 481/95-ВР, ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Після видачі/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/анулювання відповідної ліцензії.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії (стаття 1 Закону № 481/95-ВР ).

Відповідно до ч. 3 Закону 481/95-ВР розпорядження про анулювання ліцензії, прийняті органом ліцензування, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Отже, аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що одержання суб`єктом господарювання розпорядження про анулювання ліцензій в електронній формі, остання вважається недійсною.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 (Порядок № 545).

Цей Порядок визначає процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального).

Абзацом 2 п. 1 Порядку № 545 визначено, що Єдиним реєстром ліцензіатів та місць обігу пального є електронна база даних, яка містить інформацію про суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Згідно п. 2 Порядку № 545 Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Пунктами 4-7 Порядку № 545 встановлено, що підставою для включення суб`єкта господарювання до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення ДФС та її територіальних органів про видачу ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Зміни до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для внесення змін до відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії.

Підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії.

Виходячи з правого регулювання, з метою відновлення прав та інтересів товариства та внесення до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального змін щодо скасування відповідного розпорядження яким анульовано ТОВ "Вікітан" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, суб`єктом необхідно подати відомості із відповідними документами.

Тому, судове рішення є підставою для внесення цих змін, проте без вчинених товариством відповідних дій не змінює відомостей в Єдиному реєстрі ліцензіатів.

Відтак, скасування в судовому порядку розпорядження ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.12.2022 №222/Р/Л про анулювання ТОВ "Вікітан" ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним не відновлює автоматично дію ліцензії.

Відомостей щодо звернення та направлення цих документів в установленому порядку про внесення змін до Єдиного реєстру ліцензіатів позивач не надав, тому суд вважає що дія анульованої ліцензії на дату проведення фактичної перевірки не поновлена, оскільки в силу приписів наведених вище положень вона вважається нечинною.

З огляду на те, що в ході фактичної перевірки встановлено продаж 13 літрів газу скрапленого на загальну суму 300,00 грн. без відповідної ліцензії, що підтверджується Актом перевірки, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , який підтвердив реалізацію палива, що не спростовано матеріалами справи, то суд доходить висновку, що підстави для скасування спірного рішення про застосування фінансових санкцій від 25.09.2023 №14552/02-32-09-01/30641728 та податкового повідомлення - рішення від 25.09.2023 №14553/02-32-09-04/30641728 відсутні.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи, що у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено, підстави для присудження на користь позивача понесених при розгляді справи судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ТОВ "Вікітан" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікітан" (код ЄДРПОУ - 30641728, вул. Гайсинське шосе, буд. 2, м. Немирів, Вінницька область, 22800)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - ВП 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна