Рішення

від 05.07.2024 по справі 120/18959/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

05 липня 2024 р. Справа № 120/18959/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Вінниця Благоустрій"

доЗахідного офісу Деражаудитслужби України

про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Департамент житлового господарства Вінницької міської ради (далі-позивач) до Західного офісу Держаудитслужби України (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Західним офісом Держаудитслужби України прийнято висновок від 29.11.2023 про результати моніторингу закупівлі "Капітальний ремонт благоустрою прибудинкової території житлового будинку з влаштуванням тимчасової автостоянки (30 паркомісць) за адресою: Україна, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 64, 1075800 грн., 45000000-7, ДК021, 1, роботи», в якому зафіксовано порушення законодавства в частині проведення спрощеної закупівлі відповідно до норм законодавства про публічні закупівлі встановлено порушення вимог частини 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, пунктів 3, 5 та 10 Особливостей №1178, а також , що укладений договір про закупівлю не відповідає нормам статті 884 Цивільного кодексу України, пунктів 83, 84 та 103 Постанови КМУ №668 чим порушено вимоги частини першої статті 41 Закону.

Вищевказаний висновок Департамент житлового господарства ВМР вважає протиправним, у зв`язку із чим звернувся з цим позовом до суду

Ухвалою від 25.12.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою від 03.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов. Крім того, даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Вінниця Благоустрій".

Ухвалою від 15.01.2024 в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи відмовлено.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що позивачем допущено порушення вимог частини 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, пунктів 3, 5 та 10 Особливостей №1178, а також, що укладений договір про закупівлю не відповідає нормам статті 884 Цивільного кодексу України, пунктів 83, 84 та 103 Постанови КМУ №668 чим порушено вимоги частини першої статті 41 Закону.

31.01.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо заявленого позову. Зазначив, що закупівля № UA-2023-09-21-013470-а оприлюднена 21 вересня 2023 року. Очікувана вартість закупівлі № UA-2023-09-21-013470-а становила 107500 грн. Предметом закупівлі є роботи, а саме, капітальний ремонт благоустрою прибудинкової території житлового будинку з влаштуванням тимчасової автостоянки (30 паркомісць) за адресою: Україна, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 64. Одним із видів закупівель із використанням електронної системи закупівель, у разі якщо вартість предмета закупівлі на рік менша ніж 100 тис. грн (товари та послуги), 200 тис. грн (поточний ремонт) та 1,5 млн грн (роботи) є закупівля у порядку аналогічному до порядку проведення спрощеної закупівлі.

Застосування даного виду закупівель, згідно приписів пункту 11 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості) є правом замовника та яка проводиться відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель.

Також вказав, що відповідно до норм ЦКУ та Постанови № 668, гарантійний строк якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва) як істотна умова договору будівельного підряду повинен становити не менше 10 років від дня його прийняття замовником. Гарантійний строк якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва) як істотна умова договору будівельного підряду повинен становити не менше 10 років від дня його прийняття замовником, 6 грудня 2023 року, тобто до моменту завершення робіт за договором і передачі їх Замовнику, між Департаментом житлового господарства Вінницької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінниця Благоустрій" укладено додаткову угоду №1 До договору №663, якою виправлено технічну описку в Договорі №663 шляхом внесення відповідних змін в пункт 13.2 укладеного Договору №663.

З огляду на вищезазначене, ТОВ «Благоустрій» підтримує заявлені позивачем позовні вимоги.

Ухвалою від 02.02.2024 в задоволенні клопотання представника третьої особи про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи відмовлено.

Інших заяв по суті спору не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Департаментом житлового господарства Вінницької міської ради 21.09.2023 на офіційному веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі процедури закупівлі ідентифікатор закупівлі: UA-2023-09-21-013470-а за предметом закупівлі «Капітальний ремонт благоустрою прибудинкової території житлового будинку з влаштуванням тимчасової автостоянки (30 паркомісць) за адресою: Україна, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 64 ДК 021:2015 (CPV) - 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт».

Рішенням уповноваженої особи від 03.10.2023 року за результатами розгляду пропозиції визначено переможцем з предметом закупівлі: «Капітальний ремонт благоустрою прибудинкової території житлового будинку з влаштуванням тимчасової автостоянки (30 паркомісць) за адресою: Україна, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 64 ДК 021:2015 (CPV) - 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт» ТОВ «Вінниця Благоустрій» та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем закупівлі.

06.10.2023 року між Департаментом житлового господарства Вінницької міської ради та ТОВ «Вінниця Благоустрій» укладено Договір підряду №663.

Західним офісом Держаудитслужби відповідно до наказу від 07.11.2023 № 286 та Дорученнями Держаудитслужби України від 13.10.2023 №003100-18/11797-2023 проведено моніторинг закупівлі UA-2023-09-21-013470-а (Капітальний ремонт благоустрою прибудинкової території житлового будинку з влаштуванням тимчасової автостоянки (30 паркомісць) за адресою: Україна, м. Вінниця, вул. 600- річчя, 64, 1075800 UAH, 45000000-7, ДК021, 1, роботи), за результатом чого 29.11.2023 складено висновок, в якому виявлено наступні порушення:

-порушення вимог частини 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, пунктів 3, 5 та 10 Особливостей №1178

-встановлено, що укладений договір про закупівлю не відповідає нормам статті 884 Цивільного кодексу України, пунктів 83, 84 та 103 Постанови КМУ №668 чим порушено вимоги частини першої статті 41 Закону.

Позивач вважає вищевказаний висновок протиправним, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 року №2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 вказаного Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43 (зі змінами і доповненнями), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Як визначено частиною 1 статті 2 Закону №2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина друга статті 2 Закону №2939-XII).

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (стаття 5 цього ж Закону).

Таким чином, Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон №922-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

У пункті 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII наводиться визначення поняття "моніторинг процедури закупівлі". Ним є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно частини 2 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема у разі виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4).

Підстави та процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами (далі - орган державного фінансового контролю) перевірок закупівель визначені Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 року №631 (далі - Порядок №631).

Підпунктом 1 п.4 Порядку №631 встановлено, що перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав: 1) виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: укладення договору (договорів) до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства; стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору; поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку.

Пунктом 50 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 встановлено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Згідно з частинами 6, 7 статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року №552 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 року за №958/35241 (далі Порядок №552).

У розділі ІІІ Порядку №552 визначено, що у пункті 2 констатуючої частини висновку заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

За приписами частин 8, 10 статті 8 Закону №922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

В свою чергу, частиною 11 статті 8 Закону №922-VIII визначено, що якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Таким чином, висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права та обов`язки замовника. Крім того, можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена положеннями Закону України "Про публічні закупівлі".

Суд зазначає, що правомірність призначення моніторингу закупівлі, а також порядку його проведення позивач не оспорює, тобто ці питання не входять до предмета спору.

Разом з тим, на переконання позивача, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-09-21-013470-а від 29.11.2023 року є протиправним і підлягає скасуванню.

10.09.2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" №2526-IX від 16.08.2022 року. Зокрема, даним Законом №2526-IX від 16.08.2022 року внесені зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" та доповнено Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення", зокрема пунктом 3-7.

Пунктом 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено: "Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз".

На виконання вищезазначених Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Тобто, під час складення тендерної документації замовник торгів зобов`язаний враховувати приписи Постанови №1178, якою визначено особливості.

Як встановлено судом, за результатами моніторингу відповідачем складено висновок від 29.11.2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-09-21-013470-а, яким встановлено порушення вимог частини 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, пунктів 3, 5 та 10 Особливостей №1178, а також встановлено, що укладений договір про закупівлю не відповідає нормам статті 884 Цивільного кодексу України, пунктів 83, 84 та 103 Постанови КМУ № 668, чим порушено вимоги частини першої статті 41 Закону.

За нормою пункту 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до вимог пункту 10 Особливостей №1178 замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гри, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гри, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. грн, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», з урахуванням положень, визначених цими особливостями.

Відповідно до п. 9 Особливостей №1178 публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до абзаців третього і четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1267) здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями.

Публічні закупівлі для здійснення заходів щодо пошуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та репатріації і повернення зниклих безвісти (військових, цивільних), що проводяться Мінреінтеграції та державними підприємствами, що належать до сфери його управління, а саме непромокальних фартухів, одноразових комбінезонів, захисних окулярів, рукавичок, резинових чобіт, мішків для тіл (останків) загиблих, нош, простирадл, пластикових пакетів, які застібаються на блискавку, з поверхнею, на якій можна писати, картонних коробок для скелетованих останків, наборів для забору зразків ДНК (на основі паперових фільтрів FTA/Whatman), брезентів/пластикових плівок, мотузок, кабельних стяжок розміром обхвату кісточок гомілки, бірок для тіл (останків) загиблих та рефрижераторів, здійснюються без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями.

Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення виконання завдань, покладених на Державне управління справами, в умовах правового режиму воєнного стану за рахунок коштів резервного фонду Державного бюджету України розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів здійснюються без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями.

Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для ліквідації наслідків бойових дій в умовах воєнного стану відповідно до актів Кабінету Міністрів України про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначені цілі здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу, визначеними відповідними актами Кабінету Міністрів України, без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями, у разі неможливості дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.

Під час здійснення публічних закупівель, передбачених цим пунктом, без використання електронної системи закупівель замовники повинні відповідно до Закону дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, зокрема максимальної економії, ефективності, запобігання корупційним діям і зловживанням, та за результатами їх здійснення за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.

Звіт про виконання договору про закупівлю, укладений відповідно до цього пункту, не оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель.

Відповідно до п. 13 Особливостей №1178 Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли:

замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю;

існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником;

роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання в одному з таких випадків:

предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання;

укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;

відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником;

необхідність захисту прав інтелектуальної власності;

укладення договору про закупівлю з постачальником останньої надії або з постачальником універсальної послуги на постачання електричної енергії або природного газу;

відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб`єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації;

після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару тим самим постачальником, якщо в разі зміни постачальника замовник буде вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призведе до виникнення несумісності, пов`язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням, або у разі, коли така закупівля зумовлена змінами до галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я. Закупівля додаткового обсягу товару в того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю;

у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов`язаних з предметом закупівлі основного договору, в того самого виконавця робіт/надавача послуг. Можливість і умови виконання таких додаткових робіт чи надання послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, укладеному за результатами проведення закупівлі. Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі;

здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності;

здійснюється закупівля юридичних послуг, пов`язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб`єкта та України;

здійснюється закупівля послуг, необхідних для проведення спортивних заходів, спортивних змагань, заходів з фізичної культури і спорту, фізкультурно-спортивної реабілітації, що включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України на відповідний рік;

здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури;

здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для здійснення заходів, спрямованих на забезпечення захисту об`єктів підприємств, установ та організацій електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового та нафтогазового комплексів, у тому числі для організації захисту їх працівників у частині будівництва, створення та облаштування об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, а також для відновлення зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації таких об`єктів;

закупівля із застосуванням електронного каталогу не відбулася або в електронному каталозі відсутній необхідний замовнику товар, якщо така закупівля була проведена відповідно до пункту 5 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 р. №846 Про визначення державної установи Професійні закупівлі централізованою закупівельною організацією (Офіційний вісник України, 2019 р., № 77, ст. 2660) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2023 р. № 491;

здійснюється закупівля програмного забезпечення, засобів зв`язку, пристроїв та засобів мережевої безпеки та інших засобів захисту технічної та інформаційної інфраструктури Апаратом Ради національної безпеки і оборони України для забезпечення функціонування та розвитку Головного ситуаційного центру України у разі, коли інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів та/або в тендерній документації, є інформацією з обмеженим доступом або коли її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці;

здійснюється закупівля природного газу суб`єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України Про ринок природного газу покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу;

здійснюється закупівля послуг, пов`язаних із створенням або залученням фінансових інструментів, гарантій, кредитів або грантів, а також послуг, пов`язаних із створенням інструментів страхування, перестрахування та/або відшкодування збитків від воєнних ризиків торгових суден, задіяних у перевезенні українських експортних товарів.

Придбання замовниками товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень та є меншою, ніж 200 тис. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємства або організації, що засновані громадською організацією осіб з інвалідністю та отримали дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства.

За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону.

У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 15, 17, 18 цього пункту замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього.

У разі коли оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено Законом та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника, така інформація в договорі про закупівлю, який укладається відповідно до цього пункту та оприлюднюється в електронній системі закупівель, може зазначатися як назва населеного пункту місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва населеного пункту, в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги).

Звіт про виконання договору про закупівлю, укладений відповідно до цього пункту, не оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель.

Таким чином, виключний перелік винятків, за яких придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гри, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. грн, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. грн, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару наведено у пунктах 9 та 13 Особливостей №1178.

Щодо встановленого порушення про проведення закупівлі робіт з капітального ремонту благоустрою прибудинкової території житлового будинку з влаштуванням тимчасової автостоянки (закупівля за ID: UA-2023-09- 21-013470-а) як спрощеної закупівлі з порушенням вимог частини 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, пунктів З, 5 та 10 Особливостей №1178 без застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями №1178, позивач вказує наступне.

Так, позивач обґрунтування позовних вимог зазначив, що закупівля UA-2023-09-21-013470-а «Капітальний ремонт благоустрою прибудинкової території житлового будинку з влаштуванням тимчасової автостоянки (30 паркомісць) за адресою: Україна, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 64 ДК 021:2015 (CPV) - 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт» (очікувана вартість робіт становить 1075800грн. (один мільйон сімдесят п`ять тисяч вісімсот гривень 00 коп.) з ПДВ ) проводилася Департаментом, у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, визначеному згідно із статтею 14 Закону відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 (зі змінами) про затвердження Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт І послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості №1178) пункт 11 «Для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів.

Вказав, що у разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов`язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель» та відповідно Наказу ДП ПРОЗОРРО від 20.10.2022 № 25 «Про затвердження Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та зупинення дії наказу ДП "ПРОЗОРРО" від 19.03.2019 року №10 (зі змінами).

Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, у Департаменту були всі підстави для проведення спрощеної закупівлі відповідно до норм законодавства про публічні закупівлі.

Суд відхиляє посилання позивача, які полягають у застосуванні останнім при проведенні спрощеної закупівлі вимог Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в Особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, затвердженої наказом від 22.10.2022 №25 Державним підприємством «ПРОЗОРО», з наступних підстав.

Пунктом 1 Особливостей передбачено, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Отже законодавцем визначено, що замовники при проведенні публічних закупівель в умовах воєнного стану мають керуватися Особливостями.

Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 визначено відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство "ПРОЗОРРО"».

Суд зауважує, що законодавцем визначено ДП «ПРОЗОРРО» відповідальним виключно за забезпечення та функціонування системи закупівель, а не видання норм права, які є обов`язковими до виконання Замовниками.

Крім цього вищезазначена Інструкція затверджена наказом Генерального директора ДП «ПРОЗОРРО» № 25 від 20.10.2022 року, в свою чергу, статутом Державного підприємства «ПРОЗОРРО», затвердженого наказом Мінекономіки від 25 жовтня 2023 року № 15928 (далі статут), а саме, приписами пункту 9.4. цього статуту визначено, зокрема, що Генеральний директор відповідно до покладених на нього завдань видає накази з питань діяльності Підприємства.

Водночас норма у повноваженнях Генерального директора щодо видання наказів, які є обов`язковими до виконання замовниками при проведенні публічних закупівель, відсутня у цьому статуті.

Отже ДП «ПРОЗОРРО» не вправі видавати норми права, які б регулювали правові відносини під час здійснення публічних закупівель.

Наведене в сукупності свідчить про підтвердження встановлених органом державного фінансового контролю порушень вимог частини 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, пунктів 3, 5 та 10 Особливостей №1178 без застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями №1178, зазначених у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-09-21-013470-а.

Щодо невідповідності укладеного договору про закупівлю нормам статті 884 Цивільного кодексу України, пунктів 83, 84 та 103 Постанови КМУ № 668 чим порушено вимоги частини першої статті 41 Закону, суд зазначає наступне.

Стаття 41 Закону № 922-VIII встановлює основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього.

Так, відповідно до частини першої зазначеної статті договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно частини першої статті 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 103 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 (які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва далі - Постанова КМУ №668), гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом.

Отже мінімальний гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва встановлений законом і складає десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Так, з матеріалів справи слідує, що у пункті 13.2 укладеного Договору № 663 між позивачем та ТОВ «Вінниця Благоустрій» зазначено, що підрядник гарантує належну якість використання матеріалів, виробів, обладнання, виконаних робіт та можливість експлуатації об`єкта протягом 5- ти років після прийняття об`єкту Замовником, за умови використання об`єкту за призначенням.

Водночас відповідач стверджує, що у договорі має бути зазначений строк експлуатації об`єкта будівництва 10 років від дати його прийняття, передбачений частиною 1 статті 884 ЦК України та пунктом 103 Загальних умов.

Так, з метою усунення вказаного порушення, сторонами вищевказаного договору 06.12.2023 було укладено додаткову угоду №1 до Договору підряду №663, відповідно до якої, Замовник та Підрядник дійшли згоди внести зміни до Договору, виклавши пункт 13.2 Договору: « 13.2. Підрядник гарантує належну якість використаних матеріалів, виробів, обладнання, виконаних робіт та можливість експлуатації об`єкта протягом 10-ти років після прийняття об`єкту Департаментом, за умови використання об`єкту за призначенням».

Як зазначив позивач, він не вважає дану технічну описку порушенням норм статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 103 Постанови КМУ №668, норми частини першої статті 41 Закону.

Разом з тим, з урахуванням внесених змін до Договору №663, позивач фактично визнав, що в договорі підряду №663 гарантійний строк має бути саме 10 років, а не 5 років, як і передбачено чинними нормами законодавства і про що зазначено в оскаржуваному Висновку про результати моніторингу закупівлі.

Таким чином, позивач саме після виявленого Західним офісом даного порушення (висновок від 29.11.2023) уклав додаткову угоду (06.12.2023), якою вніс зміни у п. 13.2. чим визнав встановлене відповідачем порушення в цій частині.

Суд звертає увагу, що на момент прийняття оскаржуваного висновку ( 29.11.2023) відповідні зміни до Договору №663 між позивачем та третьої особою щодо гарантійного строку не були внесені, а Договором №663 визначено, що підрядник гарантує належну якість використання матеріалів, виробів, обладнання, виконаних робіт та можливість експлуатації об`єкта протягом 5- ти років після прийняття об`єкту Замовником, за умови використання об`єкту за призначенням, який є меншим за мінімально встановлений чинним законодавством, чим порушено норми статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 103 Постанови КМУ №668.

Під час проведення моніторингу відповідачем також було встановлено, що в укладеному договорі про закупівлю календарний графік фінансування робіт складено не у відповідності до вимог Постанови №668, а саме, на поточний рік не визначено за місяцями джерела та напрямки фінансування (види витрат), чим не дотримано вимоги пунктів 83 та 84 Постанови КМУ №668.

Позивач на спростування вказаних доводів зазначає, що він є бюджетною установою та керуючись пунктами 4.4., 4.5., 4.6., 4.7. розділу 4. «Фінансування робіт (будівництва об`єктів) та порядок проведення розрахунків» Договору, а саме: розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (ф. №КБ-3) і Актів виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-2в).

Суд звертає увагу, що пунктом 17 Особливостей №1178 визначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до норм Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону та цих особливостей. За нормою частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва визначено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 «Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі - Постанова №668). Пунктом 83 Постанови №668 визначено, що фінансування робіт (будівництва об`єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід`ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об`єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором. Крім того, за нормою пункту 84 Постанови КМУ №668 план фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат).

Таким чином, укладений Договір №663 містить лише інформацію стосовно фінансування загально-будівельних робіт в цілому, без зазначення місяців з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат), чим недотримано вимоги пунктів 83 та 84 Постанови КМУ №668 та частини першої статті 41 Закону.

Щодо обраного Держаудитслужбою способу усунення виявленого порушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що у висновку обов`язково зазначаються, зокрема, зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241 (далі - Порядок №552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Таким чином, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення. Між тим, ані Закон № 922-VIII, ані Порядок № 552, не визначають у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення.

З цього слідує, що орган державного фінансового контролю на власний розсуд визначає спосіб усунення виявлених порушень. Разом з тим, задля попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства контролюючий орган, визначаючи спосіб усунення порушень, повинен чітко зазначити, які саме дії (конкретний захід) повинен вжити замовник для усунення порушень.

Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 15.06.2023 у справі №160/15844/22, від 09.11.2023 у справі №160/7811/22, від 02.11.2023 у справі № 160/15741/22.

У спірному висновку Західний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача вжити заходи щодо припинення зобов`язань за укладеним за результатами закупівлі договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ "Вінниця Благоустрій" щодо розірвання договору. Крім того, вжити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення в подальшому порушення вимог статті 884 Цивільного кодексу України, пунктів 83, 84 та 103 Постанови КМУ №668 та частини першої статті 41 Закону при укладання договорів підряду у будівництві.

Позивач вказує на неправомірність зобов`язання усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель у наведений відповідачем спосіб, однак суд вважає за необхідне вказати, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

Щодо встановленого порушення вимог статті 884 Цивільного кодексу України, пунктів 83, 84 та 103 Постанови КМУ №668 та частини першої статті 41 Закону при укладання договорів підряду у будівництві Відповідачем враховано те, що механізм усунення відповідного порушення па даному етапі проведення процедури закупівлі відсутній, та викладено зобов`язання не здійснити заходи щодо його усунення, а здійснити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо).

Окрім цього слід зазначити, що статтею 206 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання може бути розірвано сторонами, відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Аналогічно, статтею 651 Цивільного кодексу України визначено підстави для зміни або розірвання договору.

Зокрема, як передбачено цією статтею, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окрім цього, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Також, положеннями частини першої статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Звертаємо увагу суду, що мова йде не про порушення істотних умов договору сторонами, а про недотримання вимог Закону в момент його укладення.

Відтак, з огляду на приписи частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що підставами недійсності укладеного за результатами вищевказаної закупівлі правочину є недодержання вимог Закону в момент його укладення в частині недотримання порядку здійснення закупівель, то єдиним шляхом усунення порушення є припинення зобов`язань по договору про закупівлю.

Водночас Закон надає Замовнику право вибору, а саме: оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний позивачем висновок контролюючого органу є обґрунтованим та прийнятий правомірно і підстави для його скасування відсутні.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spai№) № 303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У контексті зазначених положень КАС України, суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у частині другій статті 77 КАС України норми права щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення не звільняє позивача від обов`язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволення позовних вимог, відповідно до вимог статей 132, 139 КАС України, суд не вирішує питання про стягнення в користь позивача понесених судових витрат (судового збору).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Департамент житлового господарства Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 34849090)

Відповідач: Західний офіс Держаудитслужби України (вул. Костюшка, 8, м. Львів, код ЄДРПОУ 40479801)

Третя особа: ТОВ "Вінниця Благоустрій" (вул. Заболотного, 20, кв. 10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 41164193)

Суддяпідпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: