Ухвала

від 03.07.2024 по справі 520/15138/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

03 липня 2024 р. справа № 520/15138/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТМАРКЕТ" до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТМАРКЕТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просить суд:

1) визнати протиправним дію Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо відмови у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТМАРКЕТ" про порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 29.03.2024;

2) зобов`язати Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТМАРКЕТ" про порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 29.03.2024.

Ухвалою суду від 07.06.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України. В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначає, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції та недобросовісної конкуренції належать до юрисдикції господарських судів.

Представник відповідача надіслав до суду заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в яких наполягав та те, що вказану справу належить розглядати саме в порядку адміністративного судочинства.

Вивчивши доводи клопотання представника відповідача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом 3 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом із цим, статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Пунктом 7 частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

З аналізу наведених норм вбачається, що вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід враховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Так, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Наведене законодавче регулювання визначає, за якими критеріями певні спірні правовідносини належить відносити до тих, на які поширюється або не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Вияв і вибір ознак належності спору до відповідної юрисдикції суду в кожному конкретному випадку має провадитися із суб`єктного складу спірних правовідносин, суті та юридичної природи фактичних передумов конфлікту і, що головне, змісту правовідносин між їх суб`єктами, характеру життєвої ситуації, яка вимагає застосування саме тих відповідних їй положень права, які на публічній владній підставі неодмінно призведуть до правового, обґрунтованого, переконливого і справедливого вирішення життєвої ситуації (правового явища).

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 у справі №693/1140/16-ц, від 23.09.2020 у справі № 813/2653/18, від 02.02.2021 у справі №908/3512/19, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Суд звертає увагу, що правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин визначає Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 № 2210-III (далі - Закон №2210-ІІІ).

Цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією (ч.1 ст.2 Закону №2210-ІІІ).

Відповідно до статті 27 Закону №2210-ІІІ процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренцїі регулюється розділом VІІ Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Разом із цим, статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 №3659-XII (далі - Закон №3659-ХІІ) визначено, що антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, Комісія (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ч.5, 7 ст.6 Закону №3659-ХІІ).

За приписами ч.1 ст.12 Закону №2659-ХІІ для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

Пунктом 18 частини 1 статті 7 Закону №3659-ХІІ передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема, здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції та Законом України "Про публічні закупівлі".

Суд зазначає, що предметом оскарження у справі, що розглядається, є дії органу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо відмови у прийнятті заяви ТОВ "АТЛАНТМАРКЕТ" про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в порядку ст.35, 37, 44-1 Закону №2210-ІІІ, а не рішення суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду такої заяви.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що спори між суб`єктами господарювання та органами Антимонопольного комітету України як суб`єктом владних повноважень, які виникають внаслідок винесення останнім владного управлінського рішення за наслідком розгляду скарг про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію, спрямовані саме на захист публічно-правових відносин. Такі спори безпосередньо не стосуються відносин, які пов`язані з обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом економічної конкуренції, тощо, що унеможливлює їх розгляд у порядку господарського судочинства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Тимчасовими правилами розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, які затверджені Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за №90/299 визначаються окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції (далі - порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушення) органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та встановлений порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства (далі - Правила №5).

Суд звертає увагу, що позивач у даній справі оскаржується бездіяльність органу Антимонопольного комітету України щодо нездійснення розгляду його заяви про порушення суб`єктом господарювання законодавства про захист економічної конкуренції.

Тобто, предметом спору фактично є дотримання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, законодавчо встановлених процедурних вимог щодо розгляду заяви ТОВ "АТЛАНТМАРКЕТ".

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлений до розгляду спір належить розглядати за правила адміністративного судочинства, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для закриття провадження у справі.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про закриття провадження у справі №520/15138/24.

Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що даний спір не входить до переліку ч.4 ст.12 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 6 статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, суд зазначає, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан на території України, який діє на теперішній час.

Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (зі змінами).

Враховуючи вищенаведене, факт проведення бойових дій на території Харківської області, постійні ракетні обстріли території міста Харків та технічні можливості суду, проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні є значно ускладненим та небезпечним, оскільки питання безпеки та здоров`я учасників процесу є пріоритетним.

Крім того, в матеріалах справи достатньо доказів для повного та всебічного розгляду справи по суті. При цьому, суд зауважує, що представник відповідача не позбавлений можливості надати письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог чи письмові докази на їх підтвердження.

За таких підстав суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи з порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 12, 238, 241, 248, 257, 262, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №520/15138/24 - відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Лариса МАР'ЄНКО