Постанова

від 01.07.2024 по справі 523/17205/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5013/24

Справа № 523/17205/23

Головуючий у першій інстанції Малиновський О.М.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.07.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Чеботар А.Г.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , від імені якого діє представник Чербаджі-Чебак Наталя Миколаївна,

на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2024 року,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, визнання майнових прав, за участю третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_4 , ОСББ «Романтик 25»

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, в обґрунтування якого зазначив, що позивач проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 2007 року за договором про взаємні добросусідські зобов`язання від 01.08.2007 року, а також намагається отримати від забудовників правовстановлюючі документи

Про існування договору про взаємні зобов`язання від 29.08.2007 року, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , відповідно до якого у спірних квартирах АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 проведено оздоблювальні роботи, позивач дізнався у судовому засіданні 28.07.2021 року під час розгляду справи № 523/12339/20.

Позивач зазначає, що оскаржуваний договір від 29.08.2007 року, відповідачі уклали у 2020 році з метою привласнення майна позивач. Зазначає, що станом на час укладення договору відповідач ОСОБА_2 не мав повноважень на укладення вказаного договору, оскільки не був забудовником, в той час договори укладались лише з забудовником ОСОБА_3 . Вказаний договір містить печатку ОСОБА_2 - однак датою державної реєстрації фізичної особи підприємця є 15.10.2015 року, що свідчить про фальсифікацію договору. Протягом 15 років відповідач ОСОБА_5 не цікавився долею сплачених за оскаржуваним договором коштів, не відвідував оздоблювані квартири АДРЕСА_4 .

Позивач просив суд поновити позивачу ОСОБА_1 , строки звернення до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору про взаємні зобов?язання від 29.08.2007 року, та визнання за позивачем майнових прав на квартири та підвальне приміщення в незавершеному будівництвом будинку. Визнати недійсним договір про взаємні зобов?язання від 29.08.2007 року, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об?єкт інвестування в незавершеному будівництвом будинку під АДРЕСА_5 , а саме на квартиру під номером АДРЕСА_6 загальною площею 27,5 кв.м та підвального приміщення площею 166,2 кв.м, та вирішити питання розподілу судових витрат.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про призначення судової технічної експертизи давності документа, в обґрунтування якого постався на те, що оскаржуваний договір створено приблизно у 2020 році з метою привласнення квартир та перешкодити позивачу ОСОБА_1 визнати право власності на будівельні матеріали у квартирі АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Заявник вважав, що саме після проведення експертизи можливо зробити висновок про нікчемність та підробку оскаржуваного договору, що має суттєве значення для вирішення справи по суті та неможливо без призначення експертизи.

Позивач просив призначити у справі судову технічну експертизу документа, на вирішення якої поставити наступне питання: чи відповідає час виконання друкованого тексту, підпису, печатки даті вказаній в договорі про взаємні зобов`язання від 29.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , якщо ні, зазначити у який час (період часу) такий договір було укладено?

Проведення експертизи просив доручити судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2024 року призначено у справі судову технічну експертизу документів, на вирішення якої поставлено наступне питання: чи відповідає дата (час) виконання друкованого тексту, підпису, печатки даті вказаній в договорі про взаємні зобов`язання від 29.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , якщо ні, зазначити у який час (період часу) такий договір було укладено? Проведення експертизи доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384,385 КК України. Надано експертам для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 523/17205/23. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , надати суду оригінал договору про взаємні зобов`язання від 29.08.2007 року протягом п`яти днів, з дня отримання копії даної ухвали. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , від імені якого діє представник Чербаджі-Чебак Наталя Миколаївна, просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2024 року та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на відміну від договору про взаємні зобов`язання яким керується позивач, договір ОСОБА_5 є інвестиційним для зведення будинків по АДРЕСА_5 , але укладався в іншій формі. Відповідачі взяли на себе обов`язок щодо виконання робіт із оздоблення приміщень, а саме проведення будівельних робіт зі зведення будинку по АДРЕСА_5 . ОСОБА_5 сплатив кошти, що визначені договором. Зауважує, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.11.2005 року ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець. 05.03.2010 року внесення рішення про припинення підприємницької діяльності. Тобто, під час підписання договору про взаємні зобов`язання з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 був суб`єктом підприємницької діяльності. В порушення процесуальних норм, суд першої інстанції під час винесення ухвали 19.03.2024 року позбавив можливості відповідача надати свої міркування та пояснення.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.04.2024 року роз`яснювалося ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право подати до Одеського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, а ОСББ «Романтик 25», ОСОБА_4 право подати до Одеського апеляційного суду пояснення у письмовій формі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала не вирішує питання по суті позовних вимог, а лише враховуючи предмет та підстави заявлених позовних вимог в частині визнання недійсним договору, суд вважав за необхідне призначити у справі судову технічну експертизу документів, так як для з`ясування обставин, що мають значення потрібні спеціальні знання. В обґрунтування скарги відповідач фактично заперечує проти позовних вимог, однак, жодних підстав для скасування ухвали Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 523/17205/23 про призначення у справі судової технічної експертизи не зазначає. Позивач вважає, що факт підробки можливо встановити лише шляхом витребування у відповідачів оригіналу договору та проведення судової технічної експертизи давності документа.

Позивач в судове засідання не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

Представник позивача, який приймав участь у судовому засіданні апеляційну скаргу просив залишити без задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 , який приймав участь у судовому засіданні апеляційну скаргу просив задовольнити.

ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

Представник ОСОБА_5 який приймав участь у судовому засіданні апеляційну скаргу просив задовольнити.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представник ОСББ «Романтик 25» в судове засідання не з`явились про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Постановляючи ухвалу про призначення судово технічної експертизи документів, суд першої інстанції вивчивши клопотання представника позивача, дослідивши матеріали справи, враховуючи предмет та підстави заявлених позовних вимог в частині визнання недійсним договору, вважав за необхідне призначити у справі судову технічну експертизу документів, так як для з`ясування обставин, що мають значення потрібні спеціальні знання.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 року у справі № 927/685/20.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обгрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Таким чином, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (частини перша, друга статті 103 ЦПК України).

Отже судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (рішення (Dulskiy v. Ukraine) від 01 червня 2006 року, заява № 61679/00, пункт 71) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову являються предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Предметом спору у цій справі є, зокрема визнання недійсним договору про взаємні зобов`язання від 29.08.2007 року.

Однією із підстав позовних вимог позивача про визнання недійсним договору про взаємні зобов`язання від 29.08.2007 року є посилання на те, що вказаний договір укладено між сторонами цього договору не у зазначену у договорі дату, а значно пізніше, орієнтовно у 2020 році.

З матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір про взаємні добросусідські зобов`язання.

Положеннями п. 2 договору визначено, що за створення незручностей про збудові чотирьох поверхового будинку у близості з земельною ділянкою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в порядку компенсації, по добровільній згоді сторін надає ОСОБА_1 дві однокімнатні квартири на першому поверсі, які знаходяться в близкості від земельної ділянки останнього в будинку який будується, площею не менше 50 кв.м та підвальне приміщення 130 кв.м.

29 серпня 2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено договір взаємних зобов`язань з оздоблення приміщень квартир по АДРЕСА_5 . Відповідно до умов договору ОСОБА_5 доручає, а ОСОБА_2 приймає замовлення на виконання робіт з оздоблення приміщення квартир у будиноку АДРЕСА_5 .

Згідно з пп.3.1. п. 3 глави 2 розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів.

Положеннями п. 3.2 Науково-Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень визначено, що основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є, зокрема визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються.

Для дослідження документів щодо ідентифікації печаток, штампів (у тому числі факсиміле) та встановлення відповідності часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа надаються оригінали документів (положення п. 3.3.5 Науково-Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

Враховуючи обставини справи, суд першої інстанції правильно виходив з того, що заявлений позов, з урахуванням його предмету - визнання недійсним договору, підстав щодо невідповідності дати (часу) виконання друкованого тексту, підпису, печатки даті вказаній в договорі про взаємні зобов`язання від 29.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зважаючи на істотне (суттєве) значення вказаних обставин для правильного вирішення спору по суті, викладені у клопотанні позивача питання потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення клопотання про призначення у справі судово технічної експертизи документа.

В свою чергу без встановлення вказаних обставин неможливо повно та всебічно розглянути всі доводи, викладені ОСОБА_1 у позовній заяві.

Доводів щодо задоволення судом першої інстанції клопотання позивача та зобов`язання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , надати суду оригінал договору про взаємні зобов`язання від 29.08.2007 року протягом п`яти днів, з дня отримання копії даної ухвали, апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів вважає слушними доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, в частині того, що апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального або матеріального права, а фактично зводиться до незгоди з доводами позовної заяви.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції в порушення процесуальних норм, під час винесення ухвали 19.03.2024 року позбавлено можливості скаржника надати свої міркування та пояснення, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Суворовський районний суд м. Одеси ухвалою від 01.11.2023 року прийняв справу до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11.12.2023 року.

Підготовче судове засідання відкладено на 31.01.2024 року, 22.02.2024 року, 19.03.2024 року.

Представником відповідача 22.02.2024 року надавалось клопотання про відкладення розгляду справи, призначене на 22.02.2024 року, у зв`язку з погіршенням самопочуття.

Під час розгляду справи судом першої інстанції інтереси відповідача ОСОБА_5 представляв адвокат Чербаджі-Чебак Н.М., на підтвердження повноважень діяти від імені ОСОБА_5 надано ордер серії ВН № 1259802 від 31.01.2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.03.2018 року.

Представник відповідача ОСОБА_5 судову повістку на судове засідання призначене на 19.03.2024 року отримав в особистому кабінеті Електронного суду 23.02.2024 року, що підтверджується довідкою, а також 22.02.2024 року на електронну пошту, зазначену у клопотанні наданому суду першої інстанції.

Про судове засідання, призначене на 19.03.2024 року відповідач ОСОБА_5 повідомлений у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанціїможливості відповідача надати свої міркування та пояснення, оскільки розгляд справи неодноразово відкладався, відповідач мав можливість користуватись процесуальними правами, проте відзиву на позовну заяву з запеченнями щодо клопотання про призначення експертизи не надав, відповідач та його представник належним чином повідомлялись про дату та час судового засідання, обставин об`єктивної неможливості надати заперечення щодо клопотання про призначення експертизи матеріали справи та апеляційна скарга не містять.

Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують і не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , від імені якого діє представник Чербаджі-Чебак Наталя Миколаївна, залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 липня 2024 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді Н.В. Стахова

В.В. Кострицький