Ухвала

від 08.07.2024 по справі 494/1255/24

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

08.07.2024

Справа № 494/1255/24

Провадження № 2-о/494/72/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2024 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., ознайомившись з матеріалами цивільної справи №494/1255/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області, Служба у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області, про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

03.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Березівського районного суду Одеської області з заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітніх дітей.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024 року, вищевказана справа надійшла у провадження судді Римаря І.А. та передана до розгляду 03.07.2024 року.

Суд вважає зазначити, що у зв`язку з постійними відключеннями електроенергії та надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (судді Панчишину А.Ю не розподіляються справи у зв`язку з запланованою відпусткою) (штатна чисельність 4 (чотири) судді) та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Ширяївського, Іванівського, Миколаївського , частини Лиманського та Березівського районів, суд позбавлений можливості призначити розгляд справ в розумні строки визначені Цивільно-процесуальним кодексом України (далі ЦПК України).

Ознайомившись з матеріалами заяви та доданими до неї документами, суд доходить висновку, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити з наступних підстав.

Так, в обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого мають двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 18.09.2023 року рішенням Березівського районного суду Одеської області шлюб між заявником та ОСОБА_2 розірвано, їхні спільні діти повністю перебувають на утриманні батька. Заявник вказав, що 15.01.2024 року з колишньою дружиною уклали договір щодо визначення проживання дітей з батьком. ОСОБА_2 з 25.01.2024 року перебуває на військовій службі. Від встановлення вказаного факту залежить реалізація права на соціальну допомогу на дітей та можливість переміщення з дітьми без згоди матері.

Заяву про встановлення факту ОСОБА_1 пред`явив до суду за правилами окремого провадження.

Відповідно до частини першої статті 293Цивільно-процесуальногокодексу України(далі ЦПКУкраїни),«окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав».

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2 ст. 315 УПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України«при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду».

У постанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від10квітня 2019року усправі N320/948/18 (провадження N 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Аналізуючи дані положення, Верховний Суд зазначив, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, а також вказав, що у разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Аналогічні положення містяться упостанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Як вбачається з поданої заяви, встановлення факту самостійного утримання та виховання неповнолітніх дітей батьком без участі матері необхідно заявнику для підтвердження його одноособових прав щодо реалізації прав на соціальну допомогу на дітей та переміщення з синами без згоди матері.

Відповідно дост.141Сімейного кодексуУкраїни (далі СК України), мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Суд зауважує, що позбавлення або обмеження одного з батьків права на виховання дитини є спором про право та виключає розгляд справи у порядку окремого провадження. Частиною 4статті 315 ЦПК Українипередбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.186,260,353,354,355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_5 , заінтресовані особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області, Служба у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області, про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини.

хвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Римар І.А