Постанова

від 04.06.2024 по справі 757/14136/22-к

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 757/14136/22-к

Провадження № 1-кп/309/246/22

У ХВ АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_12 ,

обвинуваченого ОСОБА_13

захисника ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст клопотання ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності уоб`єднаному кримінальному провадженні№12020070000000216 від 07.08.2020та №12022000000000124 від 28.01.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 222 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду Закарпатської області на стадії судового розгляду перебуває об`єднане кримінальне провадження №12020070000000216 від 07.08.2020 та №12022000000000124 від 28.01.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 222 КК України.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 висунуто обвинувачення за наступних обставин

Відповідно до частини 7 статті 36 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (із змінами та доповненнями) (Надалі МК ) Визначення країни походження товару, це повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно із частинами 1-3 статті 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Частиною 6 статті 36 Митного кодексу України визначено, що положення Митного кодексу України застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (не преференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною 1 статті 43 Митного кодексу України визначено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Відповідно до частини 8, 9 статті 43 Митного кодексу України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 Митного кодексу України у разі ввезення товару на митну територію України, сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені МК України.

Згідно з частиною першою статті 45 МК Митного кодексу України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Відповідно пункту 5 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 74 МК України імпорт (випуск для вільного обігу) це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Згідно із частиною 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 1 статті 270 Митного кодексу України, правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.

Приписами частин 4, 5 статті 280 Митного кодексу України визначено, що ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частини 1 статті 281 Митного кодексу України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Згідно положень пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу Україні базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Враховуючи вищевикладене, основною умовою для застосування пільгової ставки ввізного мита є підтвердження країни походження товару.

Законом України від 16.09.2014 №1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) 21.03.2014 в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27.06.2014 в м. Брюсселі (далі - Угода про асоціацію з ЄС), яка набирає чинності в перший день другого місяця, що настає після дати здачі на зберігання до Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу останньої ратифікаційної грамоти або останнього документа про затвердження Угоди.

Згідно пункту 1 статті 29 Глави І розділу IV Угода про асоціацію з ЄС кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони відповідно до Графіків, встановлених у Додатку 1-А до цієї Угоди.

Згідно із пунктом 1 статті 2 Протоколу І щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва до Угоди про асоціацію з ЄС (далі - Протокол І) з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

(a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

(b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до частини першої статті 16 розділу 5 Протоколу І товари, що походять з ЄС, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи ЄС відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(а) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу;

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

При цьому згідно з підпунктом (b) пункту І статті 22 Протоколу І декларація інвойс, зазначена в статті 16(1)(b) цього Протоколу, може бути складена експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Частиною першою та третьою статті 17 розділу 5 Протоколу І Угоди, сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Відповідно до частини першої статті 29 розділу 5 Протоколу І Угоди, експортер, який подає заяву на отримання сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен зберігати документи, зазначені в статті 17(3) цього Протоколу, протягом щонайменше трьох років.

За приписами статті 32 Протоколу І митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Як передбачено статтею 33 Протоколу І, подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Якщо митні органи країни імпорту вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, вони повинні запропонувати імпортерові позбавитися товару з уживанням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Законом України від 08 листопада 2017 року № 2187-VIII «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» Україна приєдналася до Конвенції, яка набрала чинності з 01 лютого 2018 року.

Згідно статті 1 Конвенції «Ця Конвенція встановлює положення про походження товарів, що продаються згідно із відповідними угодами, укладеними між Договірними Сторонами. У Доповненні І викладено загальні правила для концепції походження товарів та методів адміністративного співробітництва. У Доповненні II викладено конкретні положення, які застосовуються між певними Договірними сторонами та відмінні від положень, зазначених у Доповненні І».

Відповідно до статті 83 Глави 5 Розділу IV Угоди, Підкомітетом Україна - ЄС з питань митного співробітництва прийнято Рішення від 21 листопада 2018 року № 1/2018 про заміну Протоколу І «Щодо визначення концепції «походження товарів і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Вказані зміни почали діяти з 1 січня 2019 року.

У статті 1 заміненого Протоколу І «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва зазначено, що з метою імплементації цієї Угоди застосовуються Доповнення І і відповідні положення Доповнення ІІ до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Відповідно до пункту 1 статті 15 Доповнення І, товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документі, що підтверджують походження:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку ІІІ а;

(b) сертифікат з перевезення товару EUR-МЕD, зразок якого 9 наведений у Додатку ІІІ b;

(c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надай іменуватиметься «декларацією походження» або «декларацією походження EUR-МЕD»), надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку» будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядували товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

При цьому згідно з підпунктом (b) пункту 1 статті 21 Доповнення І «декларація походження» або «декларація походження EUR-МЕD», зазначена в статті 15(1)(с), може бути складена експортером на будь-яку партію товару, що складається з однієї або більше одиниць упаковки, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Пунктом 2 статті 31 Доповнення І передбачено, що з метою належного застосування цієї Конвенції Договірні Сторони повинні допомагати один одному, через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 та EUR-МЕD, «декларації походження» і «декларацій походження EUR-МЕD» та правильності інформації, що міститься в цих документах.

Відповідно до статті 32 Доповнення І, митні органи Договірної сторони імпортера мають право здійснювати подальші перевірки підтверджень походження у довільному порядку або тоді, коли мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження І відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

Таким чином, Угода передбачає перевірку підтверджень походження» товарів як у довільному порядку (вибіркова перевірка), так і при наявності обґрунтованих сумнівів.

Відповідно до часу (дати) здійснення зовнішньоекономічних операцій, положення Протоколу І застосовуються до декларацій інвойсів, складених експортерами країн Європейського Союзу на рахунках, фактурною вартістю товарів, що не перевищує 6000 Євро, та виданих уповноваженими органами сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1 при оформленні експорту товарів з країн Європейського Союзу до 31.12.2018, а з 01.01.2019 до складених експортерами «декларацій походження» або «декларацій походження EUR-MED» на будь-яку партію товару, що складається з однієї або більше одиниць упаковки, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро та виданих уповноваженими органами сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1, при оформленні експорту товарів з країн Європейського Союзу, застосовуються вимоги положень Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (в рамках Угоди).

Згідно підпункту 4.5.6 п. 4.5 Наказу Мінфіну № 631 від 30.05.2012 (Надалі - Наказ № 631) Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, передбачено, що при здійсненні митного оформлення МД виконується перевірка правильності визначення країни походження товарів, Перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні, Перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

Встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до Наказу № 773-о від 05.09.2017 призначено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «ВиноградівВантажний» Закарпатської митниці ДФС.

15.06.2018 ОСОБА_5 відповідно до наказу № 519-о призначено на посаду державного інспектора митного поста «Хуст» Закарпатської митниці ДФС.

02.01.2019 ОСОБА_5 відповідно до наказу № 4-о, призначено на посаду старшого державного інспектора митного поста «Хуст» Закарпатської митниці ДФС.

Відповідно до посадової інструкції (Далі - Інструкцією) ОСОБА_5 , як на старшого державного інспектора митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів, здійснення митних процедур, повноти справляння податків, зборів та інших платежів, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання, протидії митним правопорушенням, покладено наступні обов`язки:

забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи.

здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо.

здійснення аналізу та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю, проведення заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, ініціювання та складання протоколів про порушення митних правил.

забезпечення справляння митних платежів, контролю правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених Митним та Податковим кодексами України та іншими актами законодавства України, організація застосування гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з банківськими установами та незалежними фінансовими посередниками, що надають такі гарантії.

застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України. Здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки.

здійснення контролю за діяльністю підприємства, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами.

дотримання вимог трудового, антикорупційного законодавства та законодавства у сфері державної служби, правил внутрішнього службового розпорядку; вимог нормативно-правових актів з охорони праці; правил пожежної безпеки. Виконує вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів, а також розпоряджень керівництва, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації, зміни найменування посади чи професії, а також здійснює інші повноваження, передбачені Положенням про підрозділ.

Поряд з цим, старший державний інспектор митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, має право:

за дорученням керівництва представляти інтереси митного поста з питань, що належать до його повноважень.

здійснювати у встановленому порядку підготовку запитів у структурні підрозділи митниці, на адреси інших державних органів, фізичних і юридичних осіб з метою отримання інформації, довідкових матеріалів та статистичних даних, необхідних для виконання завдань, покладених на митний пост.

вносити на розгляд керівництва митного поста пропозиції щодо удосконалення роботи за визначеним напрямом роботи.

вимагати від юридичних та фізичних осіб виконання митних процедур, передбачених МК України, діючими правилами, інструкціями та іншими нормативно- правовими актами.

у встановлених законодавством випадках тимчасово вилучати товари, транспортні засоби комерційного призначення, що є безпосереднім предметом порушення митних правил, товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховання безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил.

На підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством приймати рішення щодо:

оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

проведення митного огляду;

визначення коду товарів згідно з УКТ ЗЕД;

митної вартості товарів;

виконання форм контролю (виду «обов`язкова»), сформованих АСАУР.

Використовувати при здійсненні митного контролю технічні засоби, безпечні для життя та здоров`я людини.

Розглядати звернення та заяви осіб з питань, пов`язаних із здійсненням митних формальностей, здійснювати підготовку проектів документів за результатами їх розгляду.

Таким чином, ОСОБА_5 обіймаючи посаду старшого державного інспектора митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, здійснює діяльність пов`язану з виконанням адміністративно-господарських обов`язків, а тому відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

Так, згідно ст. 18 КК України службовими особами є: особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно примітки 1 до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно примітки до ст. 364-1 КК України у статтях 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 та 370 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Як службова особа органу державної влади, ОСОБА_5 згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім цього, будучи службовою особою органу виконавчої влади, ОСОБА_5 , відповідно до підпункту е) п.1) ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону та якому вимогами ст. 22 Закону забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а також на виконання вимог названого Закону він зобов`язаний: неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки (ст. 38); представляючи державу, діяти виключно в її інтересах (ст. 39); діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб (ст. 41); сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові повноваження, не допускати зловживань (ст. 42).

Виходячи з вимог статті 4 Закону України «Про державну службу», ОСОБА_5 у своїй діяльності, на посаді старшого державного інспектора митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, повинен дотримуватись таких принципів державної служби, як верховенство права, законності, професіоналізму, патріотизму, доброчесності, ефективності, прозорості та стабільності.

Згідно з вимогами статі 8 Закону України «Про державну службу», ОСОБА_5 державний інспектор митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби повинен сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій та вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби, виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів.

В порушення перелічених вище норм законодавства, будучи ознайомленою з правами та обов`язками, визначеними посадовою інструкцією, у невстановлений досудовим розслідування час, місці та обставинах, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на зловживання службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для заздалегідь визначених юридичних осіб, а саме ТОВ «Доміон Авто Груп», з використанням службовою особою свого службового становища, що полягало у застосуванні пільги для ТОВ «Доміон Авто Груп», щодо сплати податків під час здійснення повноважень з визначення митних платежів (ввізного мита, податку на додану вартість), щодо товарів - «сідельні тягачі для напівпричепів, напівпричепи для перевезення вантажів, вантажні автомобілі для перевезення вантажів», яка буде полягати у безпідставному підтвердженні заявлених у митних деклараціях за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита за преференцією «410» згідно Класифікатора звільняються від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України) за умови зазначення у графі 44 митних декларацій кодів преференційних документів: «7016» (декларація-інвойс, складена експортером, якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 євро згідно Класифікатора документів), та «0954» - Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1., які надаватимуться уповноваженою особою ТОВ «Доміон Авто Груп».

Так, ОСОБА_5 усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, обіймаючи посаду державного інспектора сектору митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, 15.05.2018 року в період часу 12 год 09 хв по 15 год 49 хв., здійснюючи митне оформлення митної декларації UA305140/2018/003790 наданої ТОВ «Доміон Авто Груп» стосовно товару «Напівпричіп, трьохосьовий, низькорамна платформа, марка: PANAV, модель: NPL 50, номер шасі: НОМЕР_1 », діючи умисно в супереч інтересам служби, перебуваючи у службовому приміщенні митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, що розташований за адресою: вул. Сливова, 34, м. Хуст, Закарпатська область, в порушення п. 4.5.6, 4.5.9, 4.5.10 (наказу № 631), умисно не перевірив правильність визначення країни походження товару застосувавши митне оформлення імпортованих товарів за зниженим рівнем ставок ввізного мита, передбачених Угодою для товарів, що імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, де у графі 36 митної декларації коду застосовано преференції по ввізному миту «410».

У подальшому, ОСОБА_5 у згаданий вище період часу, перебуваючи у службовому приміщенні митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, що розташований за адресою: вул. Сливова, 34, м. Хуст, Закарпатська область, діючи умисно, протиправно, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Доміон» у вигляді тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України і звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита, завершив митне оформлення митної декларації наданої ТОВ «Доміон Авто Груп», що призвело до несплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкових зобов`язань ТОВ «Доміон Авто Груп» на суму 14118,33 грн.

Крім цього, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи їх протиправний характер, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, обіймаючи посаду державного інспектора сектору митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, 17.09.2018 року в період часу 17 год 30 хв по 19 год 39 хв., проводячи митне оформлення митної декларації UA305140.2018.007740 наданої ТОВ «Доміон Авто Груп» стосовно товару «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів, колісний, марка: DAF, модель: FT XF 105.460, № шасі: XLRTE47MS0E974873», діючи умисно в супереч інтересам служби, перебуваючи у службовому приміщенні митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, що розташований за адресою: вул. Сливова, 34, м. Хуст, Закарпатська область, в порушення п. 4.5.6, 4.5.9, 4.5.10 (наказу № 631), умисно не перевірив правильність визначення країни походження товару застосував митне оформлення імпортованих товарів за зниженим рівнем ставок ввізного мита, передбачених Угодою для товарів, що імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, де у графі 36 митної декларації коду застосовано преференції по ввізному миту «410».

У подальшому ОСОБА_5 у згаданий вище період часу, перебуваючи у службовому приміщенні митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, що розташований за адресою: вул. Сливова, 34, м. Хуст, Закарпатська область, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Доміон» у вигляді тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України і звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита, завершив митне оформлення, що призвело до несплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкових зобов`язань ТОВ «Доміон» на суму 23456,07гривень.

Крім цього, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи їх протиправний характер, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, обіймаючи посаду державного інспектора сектору митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, 28.11.2018 року в період часу 18 год 10 хв по 19 год 51 хв., проводячи митне оформлення митної декларації UA305140.2018.010162 наданої ТОВ «Доміон Авто Груп» стосовно товару «Напівпричіп-цистерна, марка: LAG, модель: 0-3-34.5, № шасі: НОМЕР_2 », діючи умисно в супереч інтересам служби, перебуваючи у службовому приміщенні митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, що розташований за адресою: вул. Сливова, 34, м. Хуст, Закарпатська область, в порушення п. 4.5.6, 4.5.9, 4.5.10 (наказу № 631), умисно не перевірив правильність визначення країни походження товару застосував митне оформлення імпортованих товарів за зниженим рівнем ставок ввізного мита, передбачених Угодою для товарів, що імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, де у графі 36 митної декларації коду застосовано преференції по ввізному миту «410».

У подальшому ОСОБА_5 у згаданий вище період часу, перебуваючи у службовому приміщенні митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, що розташований за адресою: вул. Сливова, 34, м. Хуст, Закарпатська область, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Доміон Авто Груп» у вигляді тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України і звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита, завершив митне оформлення, що призвело до несплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкових зобов`язань ТОВ «Доміон Авто Груп» на суму 13753,90 гривень.

Крім цього, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи їх протиправний характер, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, обіймаючи посаду державного інспектора сектору митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, 26.01.2019 року в період часу 19 год 21 хв по 20 год 45 хв., проводячи митне оформлення митної декларації UA305140.2019.000803 наданої ТОВ «Доміон Авто Груп» стосовно товару «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів, колісний, марка: VOLVO, модель: FH 440 42T, № шасі: НОМЕР_3 », діючи умисно в супереч інтересам служби, перебуваючи у службовому приміщенні митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, що розташований за адресою: вул. Сливова, 34, м. Хуст, Закарпатська область, в порушення п. 4.5.6, 4.5.9, 4.5.10 (наказу № 631), умисно не перевірив правильність визначення країни походження товару застосував митне оформлення імпортованих товарів за зниженим рівнем ставок ввізного мита, передбачених Угодою для товарів, що імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, де у графі 36 митної декларації коду застосовано преференції по ввізному миту «410».

У подальшому ОСОБА_5 у згаданий вище період часу, перебуваючи у службовому приміщенні митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, що розташований за адресою: вул. Сливова, 34, м. Хуст, Закарпатська область, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Доміон Авто Груп» у вигляді тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України і звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита, завершив митне оформлення, що призвело до несплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкових зобов`язань ТОВ «Доміон Авто Груп» на суму 20798,39 гривень.

Крім цього, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи їх протиправний характер, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, обіймаючи посаду державного інспектора сектору митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, 07.02.2019 року в період часу 11 год 08 хв по 12 год 57 хв., проводячи митне оформлення митної декларації UA305140.2019.001513 наданої ТОВ «Доміон Авто Груп» стосовно товару «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів, колісний, марка: MAN, модель: TGX 18.440 4X2 LLS-U, № шасі: НОМЕР_4 », діючи умисно в супереч інтересам служби, перебуваючи у службовому приміщенні митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, що розташований за адресою: вул. Сливова, 34, м. Хуст, Закарпатська область, в порушення п. 4.5.6, 4.5.9, 4.5.10 (наказу № 631), умисно не перевірив правильність визначення країни походження товару застосував митне оформлення імпортованих товарів за зниженим рівнем ставок ввізного мита, передбачених Угодою для товарів, що імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, де у графі 36 митної декларації коду застосовано преференції по ввізному миту «410».

У подальшому ОСОБА_5 у згаданий вище період часу, перебуваючи у службовому приміщенні митного поста «Хуст» Закарпатської митниці Держмитслужби, що розташований за адресою: вул. Сливова, 34, м. Хуст, Закарпатська область, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Доміон Авто Груп» у вигляді тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України і звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита, завершив митне оформлення, що призвело до несплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкових зобов`язань ТОВ «Доміон Авто Груп» на суму 24332,52 гривень.

Зазначені умисні, протиправні дії ОСОБА_5 , що виразилися у зловживанні службовою особою своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Доміон Авто Груп» у виді надання пільг і звільнення від оподаткування транспортних засобів при ввезенні на митну територію України, без законних на те підстав, що істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, а саме шкоду у розмірі 95 864 гривень 21 коп, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є істотною шкодою.

Згідно зазначених вище обставин, правова кваліфікація інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи, з використанням службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 364 КК України.

Під час судового розгляду в даному кримінальному провадженні до виходу суду в нарадчу кімнату, ОСОБА_5 подав усне клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, яке, після роз`яснення судом йому наслідків такого звільнення - підтримав.

Прокурор ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_15 не заперечували проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 .

Ознайомившись зі змістом клопотання, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до висновку про необхідність закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 з наступних підстав.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості 3) не ухилення особи від слідства або суду. При цьому строки давності диференційовані залежно від виду вчиненого злочину, а щодо злочинів невеликої тяжкості - від виду передбаченої у санкції статті покарання. У разі, коли особа одночасно вчинила декілька злочинів, строки давності стосовно кожного із діянь, які складають ідеальну сукупність злочинів, обраховуються. Переривання перебігу строку давності відбувається тоді, коли до закінчення вказаних у законі строків давності, особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. У такому разі частина строку давності, яка мала місце до вчинення нового злочину, втрачає своє юридичне значення, і обчислення строку давності за перший злочин починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин і поглиненню та складанню не підлягають. Окрім того, суд врахує, що моментом, з якого починається перебіг строків давності, для: злочинів з матеріальним і формальним складом злочину є завершення суспільно небезпечного діяння; триваючих злочинів - фактичне припинення діяння з волі або поза волею особи; продовжуваних злочинів - учинення останнього тотожного діяння з числа тих, що об`єднані злочинним наміром і складають продовжуваний злочин.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.12 КК України дане кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, за яке передбачене найбільш суворе покарання до 3 років позбавлення волі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років, у разі вчинення нетяжкого злочину.

Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов`язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинуло п`ять роки з часу вчинення кримінального правопорушення, притягнення до кримінальної відповідальності неможливе, суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо особа заявляє клопотання про застосування строків давності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду не зупинялось, тому відповідний перебіг строку давності не переривався та не зупинявся у встановленому законом порядку.

В той же час дії обвинуваченого ОСОБА_5 згідно обвинувального актувикладені у формі продовжуваного злочину у період з 15.05.2018 по 07.02.2019 року. Таким чином перебіг строку давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності розпочинається з 07.02.2019 року та складає п`ять років (до 13.02.2023 року).

Встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий. Кримінальне правопорушення вчинив вперше.

У відповідності з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Касаційним Кримінальним Судом у складі Верховного Суду в Постанові від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к зроблено висновок, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.

З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні закінчився п`ятирічний строк давності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Судом обвинуваченому ОСОБА_5 роз`яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 49 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_15 зазначив, що наслідки закриття кримінального провадження йому зрозумілі, просив суд закрити кримінальне провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності.

Суд констатує, що визнання винуватості є правом, а не обов`язком обвинуваченого, а тому невизнання ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.

З огляду на вище вказане, враховуючи, що з дня ОСОБА_16 останнього тотожного діяння з числа тих, що об`єднані злочинним наміром і складають продовжуваний злочин - 07.02.2019 року минуло більше п`яти років, перебіг строків давності порушено не було, обвинуваченому відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки, він надав згоду на таке звільнення, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 364 КК України, закривши відповідне кримінальне провадження відносно останнього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 319, 350, 376 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальностіу зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Об`єднане кримінальне провадження №12020070000000216 від 07.08.2020 та №12022000000000124 від 28.01.2022 в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Хустський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали суду оголошено 05.06.2024 року об 09 год. 00 хв.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1