Вирок

від 08.07.2024 по справі 357/10154/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10154/23

1-кп/357/396/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква в режимі відеоконференції обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111030002666 від 31.05.2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працює на ТОВ «Київський м`ясокомбінат» підбірником м`яса, не депутат, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

30 травня 2023 року близько 18 години 00 хвилин водій ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки «Renault Dokker», реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухаючись неподалік будинку АДРЕСА_2 , в напрямку до вулиці Героїв Маріуполя в місті Біла Церква Київської області, в порушення вимог п. 1.3 Правил дорожнього руху України, де вказано, що «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими», п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, де вказано, що «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п. 12.3 Правил дорожнього руху України, де вказано, що «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», п. 12.4 Правил дорожнього руху України, де вказано, що «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год., не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, перевищив дозволену у межах населеного пункту швидкість, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , який переходив проїзну частину дороги зліва направо відносно напрямку руху автомобіля. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер справа та зліва; перелому 5 грудного хребця, ушкодження кісток тазу, ушкодження печінки, закритого перелому правої великої гомілкової кістки, перелому кісток носа та поперечних паростків поперекових хребців, крові у черевній порожнині, крововиливів в місцях ушкоджень та в м`яких тканинах тіла, синців на голові, тулубі та кінцівках, рани на лобі зліва, на носі та на лівому колінному суглобі, масивні синці на тілі, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Сукупність допущених водієм ОСОБА_8 вимог п.п. 1.3, 2.3 б) п. 12.3 та п. 12.4 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками у вигляді настання смерті ОСОБА_9 .

Своїми діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_8 вину визнав, щиро покаявся, попросив вибачення у потерпілої та суду показав, що він 30 травня 2023 року близько 18 години 00 хвилин керував автомобілем марки «Renault Dokker», реєстраційний номер НОМЕР_2 зі швидкістю близько 70 км/год та рухався неподалік будинку АДРЕСА_2 , було сонячно, сухо, була гарна видимість. Поперед його автомобіля здійснив зупинку автомобіль сірого кольору для здійснення повороту праворуч. Він ( ОСОБА_8 ) хотів об`їхати даний автомобіль справа, побачив пішохода, який переходив дорогу. Десь за 10 метрів від пішохода він почав гальмувати, проте уникнути зіткнення не вдалося. Він ( ОСОБА_8 ) здійснив наїзд на пішохода передньою правою стороною свого автомобіля. Після зіткнення з пішоходом він зупинився, потерпілий лежав з правого боку від його автомобіля. Він ( ОСОБА_8 ) негайно викликав «швидку допомогу», яка прибула за 10-15 хвилин після події. Відразу після події до них під`їхали працівники патрульної служби, які проїжджали поруч місця події. Коли він ( ОСОБА_8 ) підійшов до потерпілого, то останній ще був живий, дихав, але його не чув. По приїзду «швидка допомога» забрала потерпілого до лікарні, а він ( ОСОБА_8 ) залишився на місці події, дочекався слідчо-оперативну групу, яка приїхала десь за 40 хвилин після події. На місці з ним проводили всі необхідні слідчі дії. Зазначив, що потерпілий помер через чотири дні. З першого дня перебування потерпілого в лікарні він ( ОСОБА_8 ) з мамою купували всі необхідні ліки потерпілому. Зазначив, що на даний час відшкодував потерпілій 80000 грн моральної шкоди і 20000 грн витрат на правничу допомогу. Також суду вказав, що автомобіль марки «Renault Dokker» належить ТОВ «Експерт Моторз», в даному товаристві він ( ОСОБА_8 ) на момент скоєння наїзду на потерпілого працював водієм. Також зазначив, що має посвідчення водія з 2014 року. Один раз притягувався до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості в 2021 році. Просив суворо не карати і не позбавляти його волі.

Потерпіла ОСОБА_6 позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. Також зазначила, що не наполягає на позбавленні волі ОСОБА_8 , проте просить позбавити його прав керування.

Допитавши обвинуваченого, заслухавши думку потерпілої з приводу призначення обвинуваченому покарання та дослідивши матеріали справи, суд вважає доказаною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінуємого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав за згодою учасників судового провадження недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу винного, оскільки ці докази ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

При обранні міри покарання суд бере до уваги пом`якшуючі обставини відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування потерпілій моральної шкоди.

Обтяжуючих обставин по справі відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його характеристику.

Обставинами, які характеризують особу обвинуваченого є те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має. Відповідно до довідки, виданої головним лікарем КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» ОСОБА_13 від 14.06.2023 року за № 770 ОСОБА_8 медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує. Директором ТОВ «Експерт Моторз» ОСОБА_10 обвинувачений ОСОБА_8 , характеризується позитивно, відповідно до характеристики від 08.06.2023 року, ОСОБА_8 , за час роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення. В роботі кваліфікований. Взаємовідносини з колективом хороші, доброзичливий і стриманий, має правильні життєві пріоритети та орієнтири.

12.10.2021 року ОСОБА_8 прийнятий на роботу до ТОВ «Експерт Моторз» у виробничий підрозділ на посаду водія автотранспортних засобів 3-го класу, що підтверджується копією наказу (розпорядження) № 28 від 12.10.2021 року, виданого керівником підприємства ОСОБА_10 .

Суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше не судимий, наявність обставин, які б пом`якшували покарання та відсутність обставин, які б обтяжували покарання, думку потерпілої щодо покарання обвинуваченому, вважає, що достатньою мірою для виправлення та упередження скоєння нових кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_8 є міра покарання, передбачена санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, з огляду на викладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 можливе без відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі і у відповідності до ст. 75 КК України суд вважає за можливе прийняти рішення про звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком, зобов`язавши відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Суд зазначає, що призначення ОСОБА_8 більш м`якого покарання, на переконання суду буде явно не справедливим через м`якість, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та їх наслідки.

Також суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 положень ст. 69 КК України.

Суд вважає, що призначення ОСОБА_8 більш суворого покарання буде явно несправедливим через суворість, враховуючи той факт, що ОСОБА_8 раніше не судимий та вчинив неумисний злочин.

Щодо додаткового покарання, суд звертає увагу на наступне.

Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає право суду залежно від обставин, що мають значення, як призначити, так і не призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Судом встановлено, що на даний час робота ОСОБА_8 не пов`язана з керуванням автомобілем. Також суд враховує думку потерпілої ОСОБА_6 , яка просила позбавити обвинуваченого права керування транспортними засобами. Дані обставини, у їх сукупності, вказують на необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Представником потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_11 - ОСОБА_7 16.01.2024 року до суду подано цивільний позов, в якому просить стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_11 грошову суму в розмірі 241200 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю її батька ОСОБА_9 , стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_11 грошову суму в розмірі 39400 в рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_6 грошову суму в розмірі 39400 моральної шкоди, стягнути з ТОВ «Експерт Моторз» на користь ОСОБА_6 грошову суму в розмірі 20556 грн 40 коп в рахунок витрат на лікування та поховання, стягнути з ТОВ «Експерт Моторз» на користь ОСОБА_6 грошову суму в розмірі 260600 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнути з ТОВ «Експерт Моторз» на користь ОСОБА_11 грошову суму в розмірі 260600 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнути солідарно з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне), ТОВ «Експерт Моторз» та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 , та ОСОБА_11 витрати на правничу допомогу.

20.02.2024 року до суду представником потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_11 - ОСОБА_7 подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої потерпілі просять стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_11 грошову суму в розмірі 241200 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю її батька ОСОБА_9 , стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_11 грошову суму в розмірі 39400 в рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_6 грошову суму в розмірі 39400 моральної шкоди, стягнути з ТОВ «Експерт Моторз» на користь ОСОБА_6 грошову суму в розмірі 20556 грн 40 коп в рахунок витрат на лікування та поховання, стягнути з ТОВ «Експерт Моторз» на користь ОСОБА_6 грошову суму в розмірі 260600 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнути з ТОВ «Експерт Моторз» на користь ОСОБА_11 грошову суму в розмірі 260600 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 , та ОСОБА_11 витрати на правничу допомогу.

В судовому засіданні 05.07.2024 року представником потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_11 - ОСОБА_7 було уточнено позовні вимоги та зазначено, що ОСОБА_8 було відшкодовано потерпілій ОСОБА_6 80000 грн моральної шкоди та 20000 грн витрат на правову допомогу, а тому просив суд стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_11 грошову суму в розмірі 241200 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю її батька ОСОБА_9 , стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_11 грошову суму в розмірі 39400 в рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_6 грошову суму в розмірі 39400 моральної шкоди, стягнути з ТОВ «Експерт Моторз» на користь ОСОБА_6 грошову суму в розмірі 20556 грн 40 коп в рахунок витрат на лікування та поховання, стягнути з ТОВ «Експерт Моторз» на користь ОСОБА_6 грошову суму в розмірі 180600 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнути з ТОВ «Експерт Моторз» на користь ОСОБА_11 грошову суму в розмірі 260600 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Відмовився від позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 , та ОСОБА_11 витрат на правничу допомогу.

15.04.2024 року від представника цивільного відповідача ТОВ «Експерт Моторз» - ОСОБА_12 надійшло заперечення на цивільний позов. Так, в запереченні зазначено, що цивільний відповідач ТОВ «Експерт Моторз» визнає вимоги цивільного позивача ОСОБА_6 в частині стягнення витрат на лікування та поховання потерпілого ОСОБА_9 в розмірі 16636 грн 40 коп, не визнаючи вимоги ОСОБА_6 в частині витрат на проведення поминального обіду. Не заперечує проти стягнення з ТОВ «Експерт Моторз» на користь ОСОБА_6 20600 грн моральної шкоди та на користь ОСОБА_11 20600 грн моральної шкоди.

05.07.2024 року представник цивільного відповідача ТОВ «Експерт Моторз» ОСОБА_12 не з`явився. Повідомлявся належним чином, до суду направив заяву, в якій вказував, що заперечення на цивільний позов підтримує та просить розглядати обвинувальний акт у його відсутності.

Представник Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) до суду не не з`явився. Повідомлявся належним чином. В матерілах обвинувального акту міститься зворотнє повідомлення від 18.04.2024 року про отримання АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) цивільного позову.

Вирішуючи питання цивільного позову потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтями 23 та 1167 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом беззаперечно встановлено, що .

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Також відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Крім того, згідно із ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Таким чином, обов`язок по відшкодуванню майнової та моральної шкоди у кримінальному провадженні підлягає покладенню на обвинуваченого ОСОБА_8 .

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У частині 1 та 2 статті 14 ЦК передбачено, що цивільні обов`язки виконуються в межах, установлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до положень п. 22.1 ст. 22 вказаного Закону У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 23.1 ст. 23 ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до п. 27.1 ст. 27 вищевказаного Закону Страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди, п. 27.2 даної статті визначено, що Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюються в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК та розділом III Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

Відповідно до частини першої статті 1200 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) інвалідам - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

До осіб, що мають право на відшкодування шкоди, завданою смертю годувальника, слід віднести: непрацездатних осіб, які були на утриманні; непрацездатних осіб, які мали на день смерті потерпілого право на одержання від нього утримання. На час смерті ОСОБА_9 мав на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_11 .

Відповідно до ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено у 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6 700 гривень. Загальний розмір мінімально гарантованого страхового відшкодування пов`язаного із втратою годувальника становить 241 200, 00 грн (6700х36=241200 грн).

Відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Особами, які на підставі п. 27. 3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мають право на відшкодування моральної шкоди, пов`язаної зі смертю ОСОБА_9 є його дружина ОСОБА_6 та його донька ОСОБА_11 .

Загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди стосовно одного потерпілого з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати складає 80 400, 00 грн. /6700*12=80400 грн./, тобто по 40 200, 00 грн. кожному і осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди, пов`язаної зі смертю ОСОБА_9 (80 400 : 2 = 40 200 грн).

Так як розмір відшкодування складає 321 600 грн (241 200 грн + 80 400 грн), а страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю складає 320 000 грн, то різниця цих сум складає 1 600, 00 грн (321 600 грн - 320 000 грн).

Таким чином, страховик АТ «СГ «ТАС» на підставі п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має відшкодувати ОСОБА_11 відшкодування, пов`язане із втратою годувальника в розмірі 241 200, 00 грн. та відшкодувати позивачам ОСОБА_6 та ОСОБА_11 моральну шкоду в розмірі 78 800, 00 грн (80 400 грн - 1 600 грн) - по 39 400, 00 грн. кожному.

На момент скоєння ДТП ОСОБА_8 працював в ТОВ «Експерт Моторз» на посаді - водій автотранспортних засобів 3-го класу і знаходився при виконанні своїх трудових обов`язків.

Згідно із нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Джерело підвищеної небезпеки - автомобіль марки «Renault Dokker» реєстраційний номер НОМЕР_2 є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Моторз», з яким водій ОСОБА_8 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах, а тому саме ТОВ «Експерт Моторз» має відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником.

Покладення обов`язку відшкодувати шкоду на юридичну або фізичну особу пояснюється тим, що працівник у даному випадку втілює його волю. Отже, дії працівника сприймаються як дії самої юридичної або фізичної особи. Відповідно до п. 6 постанови Вищого спеціалізованого суду України № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил Дорожнього руху України).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст. 1191 ЦК України.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК України).

Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотньої вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на медичне обстеження, лікування, придбання ліків було витрачено суму в розмірі 1 439, 40 грн., а в подальшому, після настання смерті ОСОБА_9 , на організацію, проведення поховання та на виготовлення та установку надмогильної споруди було витрачено суму в розмірі 19 117, 00 грн., що загалом складає суму в розмірі 20 556, 40 грн., що підтверджується доданими до цивільного позову копіями фіскальних чеків.

Відповідно до статті 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Згідно із закріпленим у статті 1194 ЦК України правилом, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, несе відповідальність перед потерпілим у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Стаття 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» похованням померлого є комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Витрати на проведення поминального обіду, який проводиться після поховання, не відносяться до витрат на поховання у розумінні статті 1201 ЦК України.

Така позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.07.2019 року (справа № 500/8418/13-ц; провадження № 61-6557св18).

Тому суд вважає, що слід відмовити потерпілій ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Експерт Моторз» на користь ОСОБА_6 грошову суму в розмірі 3920 грн в рахунок витрат на проведення поминального обіду.

Так як ліміт відповідальності страховика Акціонерного Товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) вичерпано, то, згідно чинного законодавства, сума в розмірі 16636 грн 40 коп (20 556, 40 грн - 3920 грн) = 16636 грн 40 коп підлягає стягненню з Товариста з обмеженою відповідальністю «Експерт Моторз», так як шкода було завдано їх працівником.

Окрім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та її трагічних наслідків позивачам ОСОБА_6 та ОСОБА_11 було заподіяно моральної шкоди.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами від 25.05.2001 року) під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок фізичних чи моральних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльності інших осіб. Згідно п. 9 вищезазначеної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробних стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

В позовній заяві зазначено, що заподіяна моральна шкода дружини ОСОБА_9 - ОСОБА_6 , полягає в тому, що одержавши звістку про те, що її чоловік попав в ДТП і перебуває в тяжкому стані в лікарні, вона була шокована і отримала сильний нервовий стрес і душевне потрясіння. Лікування її чоловіка і в подальшому смерть відобразились на її здоров`ї, вона втратила душевний спокій, нормальний сон, апетит, стала роздратована. Життя втратило сенс та інтерес через смерть дорогої людини. Покійний чоловік був опорою для неї і їхньої доньки. Тривала душевна депресія та туга за чоловіком не дає можливості адекватно сприймати навколишнє середовище та близьких осіб. Почуття цілковитої спустошеності не дозволяє адаптуватись до нормального життя. Всі ці страждання, переживання та хвилювання наклали свій негативний відбиток на її роботу, вона не може чітко та відповідально її виконувати.

Донька ОСОБА_9 втратила рідну людину - батька, якого вона не побачить більше ніколи в житті, не отримає і не відчує батьківського тепла, захисту, любові та підтримки протягом всього свого життя. Всі ці обставини пригнічують її емоційний стан, вона кожного дня думає про свого батька. Моральна шкода ОСОБА_11 виражається в сильних душевних стражданнях з приводу втрати близької людини, адже передчасна смерть батька стала важкою психологічною травмою для неї, її турбує безсоння, порушено її нормальний спосіб життя, вона розгублена, пригнічена, замкнута, знервована, постійно плаче згадуючи батька. Через все це вона стала уникати спілкування із своїми друзями. І переживати та відчувати втрату батька їй доведеться протягом всього життя.

Розмір заподіяної позивачам моральної шкоди оцінюється ними в 300 000, 00 грн кожному.

Так як АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на підставі п. 27. 3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має відшкодувати заподіяну позивачам моральну шкоду у розмірі по 39 400, 00 грн. кожному, то різниця між заподіяною моральною шкодою в розмірі по 300 000, 00 грн. кожному та страховою сумою в розмірі 39 400, грн кожному, а саме по 260 600, 00 грн. кожному (300 000 грн - 39 400 грн = 260 600 грн) підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ «Експерт Моторз». Оскільки потерпілій ОСОБА_6 обвинуваченим ОСОБА_8 відшкодовано 80000 грн моральної шкоди, то підлягає стягненню з рахунок ТОВ «Експерт Моторз» на користь ОСОБА_6 180600 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення цивільного позову позивача ОСОБА_6 та задоволення позову ОСОБА_11 в повному обсязі.

Оскільки представник потерпілих ОСОБА_7 в судовому засіданні 05.07.2024 року відмовився від позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_11 витрат на правову допомогу, дане питання судом не вирішується.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.06.2024 року на майно, яке було вилучене 30.05.2023 року під час огляду місця події, а саме: автомобіль марки «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «Експерт Моторз», що зареєстрований за дресою: АДРЕСА_3 .

Речовий доказ: автомобіль марки «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання відповідно до розписки ОСОБА_10 - залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт Моторз» по приналежності.

Речовий доказ: CD-R диск з місця події, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Також суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_8 за проведення експертизи № СЕ-19/111-23/28984-ІТ від 27.06.2023 року 2390 грн; за проведення експертизи № СЕ-19/111-23/28990-ІТ від 31.05.2023 року 1912 грн; за проведення експертизи № СЕ-19/111-23/30806-ІТ від 13.07.2023 року 3346 грн; за проведення експертизи № СЕ-19/111-23/37790-ІТ від 25.07.2023 року 1434 грн; за проведення експертизи № СЕ-19/111-23/36950-ІТ від 07.08.2023 року 2390 грн, а всього 11472 грн відповідно до вимог ст. 122 КПК України на користь держави в повному обсязі.

Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду.

Вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_6 до Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне), Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Моторз» - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) (місце знаходження: проспект Берестейський, 65, м. Київ, 03117, ЄДРПОУ: 30115243) на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 39400 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Моторз» (місце знаходження: вул. Молодіжна, 33, корпус А, м. Біла Церква, Київська область, 09106, ЄДРПОУ: 41347915) на користь ОСОБА_6 витрати в розмірі 16636 грн 40 коп на лікування та поховання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Моторз» (місце знаходження: вул. Молодіжна, 33, корпус А, м. Біла Церква, Київська область, 09106, ЄДРПОУ: 41347915) на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 180600 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_11 до Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне), Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Моторз» - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) (місце знаходження: проспект Берестейський, 65, м. Київ, 03117, ЄДРПОУ: 30115243) на користь ОСОБА_11 грошову суму в розмірі 241200 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю її батька ОСОБА_9 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) (місце знаходження: проспект Берестейський, 65, м. Київ, 03117, ЄДРПОУ: 30115243) на користь ОСОБА_11 моральну шкоду в розмірі 39400 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Моторз» (місце знаходження: вул. Молодіжна, 33, корпус А, м. Біла Церква, Київська область, 09106, ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_11 моральну шкоду в розмірі 260600 гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.06.2024 року на майно, яке було вилучене 30.05.2023 року під час огляду місця події, а саме: автомобіль марки «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «Експерт Моторз», що зареєстрований за дресою: АДРЕСА_3 .

Речовий доказ: автомобіль марки «Renault Dokker», р.н. НОМЕР_2 - залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт Моторз» по приналежності.

Речовий доказ: CD-R диск з місця події - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_8 за проведення експертизи № СЕ-19/111-23/28984-ІТ від 27.06.2023 року 2390 грн; за проведення експертизи № СЕ-19/111-23/28990-ІТ від 31.05.2023 року 1912 грн; за проведення експертизи № СЕ-19/111-23/30806-ІТ від 13.07.2023 року 3346 грн; за проведення експертизи № СЕ-19/111-23/37790-ІТ від 25.07.2023 року 1434 грн; за проведення експертизи № СЕ-19/111-23/36950-ІТ від 07.08.2023 року 2390 грн, а всього 11472 грн відповідно до вимог ст. 122 КПК України на користь держави в повному обсязі.

Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії вироку, шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та направити учасникам кримінального провадження.

Суддя: ОСОБА_1