Рішення

від 05.07.2024 по справі 172/376/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/376/24

Провадження № 2/172/150/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.2024 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа: Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 вказує, що позивач разом зі своєю сім`єю проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Також разом із сім`єю позивача за цією ж адресою проживав тривалий час, більше п`яти років громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сім`я позивача, як і сам ОСОБА_1 опікувалися ОСОБА_3 , забезпечили його житлом, створили необхідні умови для проживання ОСОБА_3 , надавали матеріальну допомогу. Крім цього, ОСОБА_1 як орендар займався обробітком земельних ділянок на правах оренди, які належали ОСОБА_3 на праві приватної власності, а саме: кадастровий номер 1220782200:01:012:0020 площею 3,5755 га та 1220782200:01:012:0030 площею 3,576 га, що розташовані на території Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області. Вказане підтверджується договорами оренди землі від 01.01.2019 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Його похованням займався позивач та його родина, оскільки рідних та близьких у померлого ОСОБА_3 не було. Оскільки спадкоємців після смерті ОСОБА_3 за законом та за заповітом не має, тому вважає, що ОСОБА_1 як спадкоємець четвертої черги за законом має право на спадкування після смерті ОСОБА_3 . Встановлення факту сумісного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім`єю більше п`яти років необхідне позивачу для можливості оформлення та отримання спадщини після смерті ОСОБА_3 у вигляді земельних ділянок.

Ухвалою від 18.03.2024 року провадження відкрито та постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Позивач та його представник ОСОБА_2 надали суду заяву про подальший розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника селищної ради, рішення просить ухвали на розсуд суду.

У судовому засіданні позивач пояснив, що його батьки та батьки ОСОБА_3 дружили. Батьки ОСОБА_3 померли внаслідок ДТП, у юності. ОСОБА_3 не міг сам пересуватися, а тому біля 9 років жив у нього. Він допомагав та доглядав його. Різниця у віці між ним та ОСОБА_3 становила 10 років. ОСОБА_3 пропонував написати заповіт на нього (позивача), однак він відмовся так як не думав, що той помре. Інших родичів у померлого немає. Після смерті ОСОБА_3 вні звернувся до нотаріуса, але отримав відмову.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що добре знає позивача., давно знайомі. Так як позивач має трактор, то він часто до нього звертався за допомогою. ОСОБА_3 часто бачив у ОСОБА_1 , спілкувалися. Завжди коли приходив, то бачив ОСОБА_1 . Знає, що ОСОБА_3 залишився сам і мав проблеми зі здоров`ям, тому позивач опікувався ним.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що з позивачем односельчани, він батько його друга. Знає, що тривалий час у позивача постійно проживав дід ОСОБА_7 . Був часто у позивача і постійно там бачив ОСОБА_3 , навіть пізно увечері. Чи було у ОСОБА_3 своє житло, йому не відомо. Син позивача пояснював, що у нього нікого немає і вони взяли його до себе.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області заведена спадкова справа № 73/2023.

Згідно з матеріалів спадкової справи № 73/2023 ОСОБА_1 24.03.2023 року звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з фактичним прийняттям спадщини за законом шляхом сумісного проживання разом із померлим на день його смерті у будинку ОСОБА_1 .

Постановою від 08.09.2023 року державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на майно, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 до вирішення судом спірного питання факту родинних стосунків та факту сумісного проживання.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_3 перебували земельні ділянки кадастровий номер 1220782200:01:012:0020 площею 3,5755 га та кадастровий номер 1220782200:01:012:0030 площею 3,576 га, що розташовані на території Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області. ОСОБА_1 є орендарем цих земельних ділянок відповідно до договорів оренди б/н від 01.01.2019 року з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду), строк дії: 31.12.2029 року.

З довідки старости виконкому Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Ахтирської Ж.М. вбачається, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2016 року і по день смерті фактично проживав без реєстрації у ОСОБА_1 , 1966 року народження по

АДРЕСА_1 . Заповіт від імені померлого у Великоолександрівській сільській раді не посвідчувався.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Як зазначено в ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пленум Верховного Суду України у п. 21 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом). Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, які не перебували зі спадкодавцем у безпосередніх родинних зв`язках.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (КЦС ВС від 07.02.2018 р. №127/1765/16).

Доказами спільного проживання можуть бути показання свідків, довідка ЖЕК або запис у будинковій книзі, відмітка в паспорті, наявність у спадкоємця свідоцтва про смерть та інших особистих речей і документів померлого, медичне обслуговування за спільною адресою, довідки з відповідних органів самоврядування про факт проживання однією сім`єю, трафіки мобільних телефонів, де буде видно, що особи ночували за однією адресою, тощо.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна для спільного користування, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання фактичного подружжя сім`єю без наявності інших ознак сім`ї. Самі лише показання свідків не є достатніми доказами про наявність у позивача із спадкодавцем сім`ї в розумінні статті 3 СК України (ВС 16.01.2019 р. №343/1821/16-ц, 22.08.2018 р. №644/6274/16-ц, 12.12.2019 р. №466/3769/16, 24.06.2021 р. №694/646/20, 13.07.2021 р. №522/10375/19).

Стаття 1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В ході розгляду справи, з досліджених письмових доказів та показань позивача і свідків, суд встановив, що у даному випадку наявні обов`язкові ознаки проживання осіб однією сім`єю протягом п`яти років до настання смерті, а саме: безперервне спільне проживання, пов`язаність осіб спільним побутом та наявність взаємних прав та обов`язків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю обґрунтовані, тому їх слід задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1216-1218, 1258, 1264, 1268 ЦК України,

ст. 3 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа: Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю - задовольнити.

2. Встановити факт сумісного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім`єю більше п`яти років.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк