Рішення

від 08.07.2024 по справі 211/3174/24

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/3174/24

Провадження № 2/211/1868/24

РІШЕННЯ

іменем України

08 липня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ніколенко Д.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ», Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

адвокат Окорський В.В. від імені та в інтересах позивача ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» (далі по тексту ТОВ «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ»), Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та просить визнати припиненими трудові відносини між позивачем та ТОВ «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України; зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В обґрунтування позову посилався на те, що 01.02.2011 ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ТОВ «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» та внесено відомості про нього, як директора та підписанта цього товариства, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Засновниками ТОВ «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» є фізичні особи: ОСОБА_2 - частка учасника становить 50%, ОСОБА_3 - частка учасника становить 25%, ОСОБА_4 - частка учасника становить 25%. Маючи бажання звільнитись за власним бажанням, втративши матеріальну, економічну та будь-яку іншу зацікавленість у продовження виконання обов`язків директора, маючи на меті припинити трудові відносини з відповідачем та відповідно до вимог статуту, Позивач направив на адресу учасників Товариства повідомлення від 27.12.2023 про проведення позачергових загальних зборів учасників та заяву на звільнення його з посади. У повідомленні директор зазначив, що скликає загальні збори учасників за адресою: АДРЕСА_1 , дата проведення: 29 січня 2024 року о 10:00 годині. У протоколі було запропоновано наступний порядок денний зборів: 1. Про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_1 ; 2. Про обрання (призначення) нового директора Товариства; 3. Про виключення ОСОБА_1 з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори (підписант), тощо; 4. Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зазначені повідомлення та заяви були направлені кожному з учасників ТОВ «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» рекомендованим листом з описом відправлення та повідомленням про вручення на їх офіційні адреси реєстрації. Однак, зазначені листи повернулися відправнику у зв`язку з закінченням строку зберігання. Окрім цього, зазначене повідомлення були направлені кожному з учасників у месенджері Viber, де їх було відкрито і прочитано кожним учасником. Відповідно до протоколу №29-01/2024 позачергові загальні збори учасників не відбулись у зв`язку з відсутністю всіх учасників, які володіють 100%, представників своїх вони не надіслали, так само як і повідомлень про причини неможливості з`явитись на збори, а тому зазначене стало підставою для звернення для суду, оскільки вказане позбавляє Позивача, як директора Товариства, можливості реалізувати належним чином своє право на звільнення на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Відповідно до статуту відповідача, призначення та звільнення директора відноситься до виключної компетенції зборів учасників. Позивач на виконання вимог ст. 38 КЗпП України здійснив усі залежні від нього заходи з метою належного та своєчасного повідомлення учасників ТОВ «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» про свої наміри щодо звільнення. Таким чином, Позивачем, як директором товариства, вжито всіх передбачених законом заходів щодо свого звільнення, але питання щодо припинення трудових правовідносин між ним та ТОВ «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» так і залишилось не вирішеним, тому просить вирішити це питання у судовому порядку.

Ухвалою суду від 20 травня 2024 року позовну заяву було залишено без руху з пропозицією усунути недоліки.

Ухвалою суду від 28 травня 2024 року цивільну справу прийнято до свого провадження та розгляд справи призначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11 червня 2024 року від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшло клопотання про заміну відповідача.

Зваживши доводи клопотання, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про заміну відповідача, так як ст. 51 ч. 2 ЦПК України безальтернативно визначено, що виключне право на заміну відповідача має лише позивач, за клопотанням якого суд може здійснити заміну з неналежного відповідача на належного.

Відповідачі ТОВ «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, які належним чином повідомлялися про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не скористалися своїм правом та не направили до суду відзив на позовну заяву.

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які належним чином повідомлялися про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не скористалися своїм правом та не направили до суду пояснення щодо позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Статтею 4ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що на підставі наказу загальних зборів учасників ТОВ «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» від 28.01.2011 та наказу №7-ОС від 01.02.2011 «Про призначення на посаду директора ТОВ «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ», засновником якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 17 копія протоколу, а.с. 18, 19 копії свідоцтв, а.с. 20-34 копія статуту товариства, а.с. 36 копія наказу, а.с. 43-45 копія трудової книжки).

Також внесено відомості про позивача, як про директора Товариства, до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується Довідкою АБ №201376 (а.с. 35).

27.12.2023 позивачем на ім`я засновників ТОВ «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» були направлені повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства. У повідомленні ОСОБА_1 зазначив, що скликає загальні збори учасників за адресою: АДРЕСА_1 , дата проведення: 29 січня 2024 року о 10:00 годині. У протоколі було запропоновано наступний порядок денний зборів: 1. Про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_1 ; 2. Про обрання (призначення) нового директора Товариства; 3. Про виключення ОСОБА_1 з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори (підписант), тощо; 4. Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 38 копія повідомлення, а.с. 46-48 копії конвертів з поштовими повідомленнями).

Крім того, вказані повідомлення були направлені кожному з учасників у месенджері Viber (а.с. 39, 40).

29.01.2024 у зв`язку з неявкою учасників Товариства позачергові збори не відбулись, про що складено протокол №29-01/2024 (а.с. 42).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 КЗпП України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Відповідно до статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. При цьому, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Нормами ст. ст. 97, 99 ЦК України закріплено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням: створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.

Пунктом 3 ч. 4 ст. 145 ЦК України передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить створення та відкликання виконавчого органу товариства.

Згідно із ст. ст. 28, 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.

У свою чергу, положення п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженого та додатковою відповідальністю" передбачають, що обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам, виконавчого органу товариства є виключною компетенцією Загальних зборів учасників.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються, зокрема з ініціативи виконавчого органу товариства.

За положеннями ч. 4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Згідно із ч. 1 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор).

За змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 ЦК України, ст. ст. 58, 60, 62 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 28, 29, 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" право директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариств провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.

Право найманого працівника, у т.ч. того, який обіймає посаду директора товариства, як у даному випадку, можуть бути припинено на підставах, передбачених Кодексом законів про працю України, зокрема і за власним: бажанням. Зокрема, звільнити директора, дійсно, може тільки засновники підприємства, але якщо загальні збори скликати не можливо, то це не означає, що директор буде змушений довічно працювати на цьому підприємстві та нести відповідальність перед державою, як посадова особа товариства в примусовому порядку.

Міністерством праці та соціальної політики в листі від 12.01.2011 №15/06/186-11 зазначено, що у таких випадках директор має право реалізувати своє право звільнитися за власним бажанням, передбачене ст. 38 КЗпП України. Для цього директор повинен видати наказ про визнання себе звільненим за власним бажанням.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість скликати збори, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі №758/1861/18.

Судові рішення згідно ст. 129-1 Конституції України, є обов`язковими до виконання на всій території України. Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд.

Стаття 267 ЦПК України наділяє суд, який ухвалив рішення у справі, визначити порядок його виконання.

Із змісту п. 37 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" №2 від 12.06.2009, вбачається, що визначення порядку виконання рішення суду, надання розстрочки виконання зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні.

Відповідно до пункту 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Частиною 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін про керівника, подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру (протокол загальних зборів).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус.

За положеннями абз. 6 п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єктами державної реєстрації є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб-підприємців.

Законодавством передбачений порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі рішення суду державним реєстратором.

Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань": державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду щодо: зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася сторона позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими судом, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині припинення трудових відносин.

У частині зобов`язання Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - відмовити. Оскільки, як вбачається з клопотання відповідача про заміну відповідача, Департамент посилається на те, що він не є належним відповідачем у справі, так як Департаментом реєстраційні дії відносно юридичної особи ТОВ «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» не проводилися, реєстраційна справа юридичної особи не зберігається, також вказує на те, що виконавчий комітет Криворізької міської ради є належним відповідачем, тому у нього наявна реєстраційна справа вказаної юридичної особи.

З огляду на те, що суд не в змозі самостійно замінити відповідача з належного на неналежного та не може вийти за межі позовних вимог, вважає за необхідне відмовити в цій частині позовних вимог у зв`язку з пред`явленням до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд вважає, що позивач не позбавлений можливості у порядку виконання рішення пред`явити рішення суду до виконання належному реєстратору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, враховуючи уточнений позов, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з ТОВ «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 40392181, Україна, 50086, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Леоніда Бородича, будинок 17) на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України - з дня набрання рішенням законної сили.

Внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань покласти на позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), або на його представника.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АІМТЕК КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 40392181, адреса: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Леоніда Бородича, будинок 17) на користь позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,місце проживаннязареєстроване заадресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 08 липня 2024 р.

Суддя Д.М. Ніколенко