Рішення

від 02.07.2024 по справі 643/11463/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/11463/23

Провадження № 2/643/662/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2024 м.Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Осадчого О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Андрєєва Я.Д.,

представників позивача ОСОБА_1 , Селезень С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Московського районного суду м.Харкова з позовною заявою до Харківської міської ради, третя особа П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 полягають в наступному:

-визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності в рівних частинах по 1/6 на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в свою чергу успадкував за законом 1/3 частину квартири після померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради від 21.05.2001 року за реєстраційним номером: 5-01-225223 квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належала на праві спільної часткової власності: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 по 1/3 частині кожному.

ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_4 , який є батьком позивача ОСОБА_3 , та чоловіком позивача ОСОБА_2 . Родина постійно мешкала у вказаній квартирі, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 доглядали за ОСОБА_5 та виконували усю хатньо-побутову роботу, забезпечували матір всім необхідним для життя, здійснювали за нею постійний догляд, супроводжували її до лікарні, викликали лікаря додому.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла, ОСОБА_4 здійснив її поховання. Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина. Єдиним спадкоємцем першої черги після її смерті був її син - ОСОБА_4 , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та фактично її прийняв. Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась та свідоцтво на спадщину не видавалось.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Спадщину після смерті спадкодавця, ОСОБА_4 , прийняли позивачі по справі: син померлого ОСОБА_3 та дружина померлого - ОСОБА_2 , шляхом звернення до П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори у встановлений законом шестимісячний строк, де було заведено спадкову справу №1214/2021.

20 вересня 2023 року П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою позивачам були видані Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_4 , по 1/6 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же час позивачам було відмовлено у видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та після смерті якої спадщину прийняв її син ОСОБА_4 .

В обґрунтування Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.09.2023 року №1878/02-31, виданої державним нотаріусом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Сукачовим М.О., підставою для відмови у вчиненні нотаріальних дій послугувало те, що у строк для прийняття спадщини, спадкоємець ОСОБА_4 заяву про прийняття ним спадщини щодо спадкодавця, матері ОСОБА_5 до нотаріуса не подав. Нотаріальна дія вчиненню не підлягає, так як для вчинення якої у гр. ОСОБА_4 відсутній факт прийняття ним спадщини до майна померлої його матері, ОСОБА_5 .

Отже, позивачі позбавлені можливості оформити спадкові права на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та після смерті якої спадщину до майна померлої прийняв її син, ОСОБА_4 , а тому були змушені звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Встановлено строк на подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, письмових пояснень.

Ухвалою Московськогорайонного судум.Харкова від 28 листопада 2023 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Селезень С.В. про витребування доказів від П`ятої ХМДНК та про виклик та допит свідків.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

У судовому засіданні представники позивачів: адвокат Селезень С.В. та адвокат Бондаренко О.В. підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити, надали аналогічні викладеним у позові пояснення.

Відповідач Харківська міська рада, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву на уточнену позовну заяву, чи будь яких інших заяв чи клопотань щодо розгляду справи до суду не подала.

Від третьої особи - П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника нотаріальної контори.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, вислухавши доводи представників позивачів, показання свідків, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 17.11.2020 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 18268 від 17.11.2020.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 , виданого 28.08.1971 Миколаївською сільською радою депутатів трудящих Борзянського району Чернігівської області, актовий запис № 25 від 28.08.1971, матір`ю значиться ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 21.10.2021 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №19972 від 21.10.2021.

На час смерті спадкодавець ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі із позивачем ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 03.09.1993 Центральним палацом одруження м. Харкова, актовий запис № 1601 від 03.09.1993.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серії НОМЕР_5 , виданого 25.08.1994 Московським відділом реєстрації актів громадського стану м. Харкова, актовий запис № 1022 від 25.08.1994, батьком значиться ОСОБА_4 , матір`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради від 21.05.2001 року за реєстраційним номером: 5-01-225223 квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 по 1/3 частині кожному.

Згідно Довідки КП «Харківське МіськБТІ» ХМР про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна станом на від 16.08.2023 № 1136068 станом на 31.12.2012 квартира за адресою АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності, право власності на квартиру зареєстроване на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане 21.05.2001 Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради, № 5-01-225223, за ОСОБА_5 . ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , по 1/3 частині.

26.10.2021 П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу № 68528806, номер у нотаріуса 1214/2021, після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі 3 66995148 від 26.10.2021.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_2 20 вересня 2023 року П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою, р. 3 16-291, та Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_3 20 вересня 2023 року П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою, р. 3 16-292, спадкоємцями майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , є його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в (одній другій) частці та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в (одній другій) частці. Спадщина складається з 1/3 (однієї третьої) частини двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , житловою площею 27,3 кв.м., загальною площею 46,0 кв.м. Ця частина квартири належала спадкодавцю на підставі виникнення права власності: свідоцтва про право власності на житло, видане Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради 21.05.2001 року, реєстраційний номер № НОМЕР_6 , зареєстровано на праві приватної власності КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 06.06.2001, записано в реєстрову книгу за № П-5-37965.

З інформації, наданої П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою на виконання ухвали суду, окрім вищезазначеного вбачається, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , окрім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ніхто не звертався, заповіти відсутні.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.09.2023 року №1878/02-31, виданою державним нотаріусом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Сукачовим М.О., відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії видачі їм свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яку (спадщину) прийняв її син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не оформив своїх спадкових справ.

Із вказаної постанови вбачається, що Згідно з інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 20.09.2023, місце проживання ОСОБА_5 , на день її смерті було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , місце проживання інших громадян, за цією адресою, згідно цієї довідки, на день її смерті, зареєстровано не було. У строк для прийняття спадщини, спадкоємець ОСОБА_4 заяву про прийняття ним спадщини щодо спадкодавця, матері ОСОБА_5 , до нотаріуса не подав. Нотаріальна дія вчиненню не підлягає, так як для вчинення якої у гр. ОСОБА_4 відсутній факт прийняття ним спадщини до майна померлої його матері, ОСОБА_5 .

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва на спадщину) від 19.02.2024 року за № 75884915, вбачається, що у Спадковому реєстрі інформація щодо ОСОБА_5 відсутня.

Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові 19.05.2020 по справі № 175/1941/16-ц у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Враховуючи вищезазначене належним відповідачем у даній справі є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.

З Акту про обстеження житлових умов та фактичного проживання у квартирі від 20 вересня 2023 року, складеного та підписаного сусідами вбачається, що у квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 постійно проживала родина в складі 4-х осіб: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; її сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та їх сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла. ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час у квартирі проживає: ОСОБА_2 з сином, ОСОБА_3 . Також особисто підтверджено, що за весь час проживання, родина здійснювала необхідний поточний ремонт квартири, дбала про неї, проводила оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до листа КНП «Міська полікліника №6» від 17.10.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 уклала декларацію з лікарем вказаної поліклініки. Наразі декларація розірвана у зв`язку зі смертю пацієнта.

Відповідно до Договору-замовлення №001656/5 на організацію та проведення поховання ОСОБА_5 , укладеним між ОСОБА_4 та КП «Ритуал» ХМР Виконавець КП «Ритуал» ХМР повинен забезпечити доставку предметів похоронної належності додому та забезпечити прибуття транспорту для обслуговування поховання та організатора обряду за адресою: АДРЕСА_1 .

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили, що ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_4 ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_4 . ОСОБА_3 сином ОСОБА_4 . Приблизно з 2010 року в квартирі АДРЕСА_2 проживали ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , вели спільне господарство, піклувались один про одного. ОСОБА_5 хворіла, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 здійснювали за нею догляд. Після смерті ОСОБА_5 у листопаді 2020 року ОСОБА_4 займався організацією її поховання, та залишився проживати у вказаній квартирі разом з дружиною ОСОБА_2 . Через майже рік, в жовтні ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_4 . Організацією його поховання займалась дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 , які після смерті ОСОБА_4 залишились проживати у вказаній квартирі.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України)..

Статтями 1222 - 1223 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності зі ст.1223 ЦК у разі відсутності заповіту визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст.ст. 1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За приписами ст.ст. 1269-1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У ст. 1272 ЦК України визначено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Тобто прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Факт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Як зазначено у ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Згідно положень абз. 8 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» довідка про реєстрацію місця проживання це документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи, а отже такий документ не підтверджує факт проживання за певною адресою.

Відмітка у паспорті про реєстрацію не має значення при вирішенні питання щодо постійного та фактичного проживання чи не проживання особи у певному місці, оскільки така реєстрація лише є процедурою внесення особою місця свого проживання, тобто є лише технічною процедурою обліку громадян. Місце реєстрації та місце постійного проживання не є тотожними поняттями, а відмітка у паспорті про реєстрацію місця проживання, за відсутності інших достатніх, належних і достовірних доказів, не є безспірним доказом проживання особи у конкретному жилому приміщенні. Відсутність або наявність факту реєстрації за певним місцем проживання сама по собі не впливає на реалізацію права на свободу вибору місця проживання.

Аналогічні правові позиції містяться в ухвалі ВССУ від 27.11.2013 року (ЄДРСРУ № 35732243, Провадження № 6-41137св13), в ухвалі ВССУ від 21.05.2014 року (ЄДРСРУ № 38930106, Провадження № 6-11521св14), в ухвалі ВССУ від 28.01.2015 року (ЄДРСРУ № 42768191, Провадження № 6-47211св13), у Постанові ВСУ від 01.07.2015 року (Провадження № 6-396цс15).

Частинами другою та шостою статті 29 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у редакції на момент відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Аналіз наведених норм права дозволяє сформулювати висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, своєчасного, повного, безумовного прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.

Частина третя статті 1168 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного (позиція Верховного суду у справі № 355/832/17 від 10.04.2020).

Факт того, що особа за життя не оформив свого права на спадкове майно після смерті померлої особи не має правового значення для вирішення питання щодо наявності права на це майно у його спадкоємців, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. (Постанова КЦС ВС від 31.08.2020 № 350/1850/17).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як зазначено у ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає прямо із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно із частиною першою статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 ЦК України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Правиламист.1268 ЦК України встановлено, що прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

За положенням ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідно до ст.392 ЦК України право власності позивачів підлягає захисту, що не буде суперечити закону, та при цьому не будуть порушені права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин вимоги позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на вищевказане майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.16, 392, 1258, 1262, 1268-1270, 1273-1275 ЦК України, ст.ст.4, 13, 76, 77, 200, 206, 247, 258-265, 315, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності у рівних частинах по 1/6 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в свою чергу успадкував за законом 1/3 частину квартири після померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп - НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп - НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Харківська міська рада, місцезнаходження: 61030, м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04059243;

Третя особа: П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02900726, місцезнаходження: м. Харків, вул. Валентинівська, 27-г.

Повний текст судового рішення виготовлено 08.07.2024.

Суддя: О.В. Осадчий