Рішення

від 26.06.2024 по справі 487/3745/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/3745/23

Провадження № 2/487/344/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26.06.2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючий суддяНікітін Д.Г.,при секретаріШульга В.А.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб УТБ "Віконт-Т", Державного реєстратора Руденко Євгена Сергійовича про визнання договору недійсним,

встановив:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третіх осіб УТБ "Віконт-Т", Державного реєстратора Руденко Євгена Сергійовича про визнання договору недійсним, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Сухоєланецької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Руденко Євгена Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 55382635 від 27.11.2020р., та запис про право власності, внесений до Державного реєстру прав державним реєстратором, про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . Припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 , є співвласником (1/3 частка) квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло виданого 13.06.2001р., зареєстрованого за №1899 на підставі розпорядження органу приватизації Миколаївської міської ради від 12.06.2001р., технічним паспортом на приватизовану квартиру. Іншими співвласниками є: гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (1/3 частка); гр. ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (1/3 частка). В квітні 2021року до Заводського районного суду міста Миколаєва звернулась громадянка ОСОБА_2 (далі Відповідач) з позовною вимогою до ОСОБА_4 , про визнання біржового договору купівлі-продажу №2025 від 26.12.2001р., дійсним. 22.12.2022р. Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва, по цивільній справі №487/2327/21 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа Універсальна товарна біржа "ВІКОНТ -Т", ОСОБА_1 , про визнання біржового договору купівлі-продажу №2025 від 26.12.2001р. дійсним, залишено без розгляду. 09.01.2023р. Ухвала набрала законної сили. 27.11.2020 року, Державним реєстратором Сухоєланіцької сільської ради Миколаївського району, Миколаївської області Руденко Євгеном Сергійовичем (далі Третя особа) прийнято рішення про державну реєстрацію права на вказану квартиру (1/1) за громадянкою ОСОБА_2 (далі Відповідач), (індексний номер 55382635 від 27.11.2020р.), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (номер 336292274 від 20.06.2023р.. Підставою для такої реєстрації вказано - Договір купівлі-продажу №2025 виданий 26.12.2001р. Універсальною Товарною Біржею "ВИКОНТ - Т". Згідно до відповіді на адвокатський запит УТБ "ВІКОНТ -Т" вказаний договір купівлі-продажу за №2025 від 26.12.2001р. зареєстровано не було.

28 червня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, встановлено загальний порядок розгляду справи.

Крім того, 31 жовтня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача подав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач повідомлявся належним чином про слухання справи, до суду не з`явився.

Представники третіх осіб, повідомлялися належним чином про слухання справи, до суду не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 , є співвласником (1/3 частка) квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло виданого 13.06.2001р., зареєстрованого за №1899 на підставі розпорядження органу приватизації Миколаївської міської ради від 12.06.2001р., технічним паспортом на приватизовану квартиру. Іншими співвласниками є: гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (1/3 частка); гр. ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (1/3 частка)

В квітні 2021року до Заводського районного суду міста Миколаєва звернулась громадянка ОСОБА_2 (далі Відповідач) з позовною вимогою до ОСОБА_4 , про визнання біржового договору купівлі-продажу №2025 від 26.12.2001р., дійсним.

22.12.2022р. Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва, по цивільній справі №487/2327/21 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа Універсальна товарна біржа "ВІКОНТ -Т", ОСОБА_1 , про визнання біржового договору купівлі-продажу №2025 від 26.12.2001р. дійсним, залишено без розгляду. 09.01.2023р. Ухвала набрала законної сили.

27.11.2020 року, Державним реєстратором Сухоєланіцької сільської ради Миколаївського району, Миколаївської області Руденко Євгеном Сергійовичем (далі Третя особа) прийнято рішення про державну реєстрацію права на вказану квартиру (1/1) за громадянкою ОСОБА_2 (далі Відповідач), (індексний номер 55382635 від 27.11.2020р.), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (номер 336292274 від 20.06.2023р..

Підставою для такої реєстрації вказано - Договір купівлі-продажу №2025 виданий 26.12.2001р. Універсальною Товарною Біржею "ВИКОНТ - Т".

Згідно до відповіді на адвокатський запит УТБ "ВІКОНТ -Т" вказаний договір купівлі-продажу за №2025 від 26.12.2001р. зареєстровано не було.

Згідно до вимог п. 4 статті 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом.

Стаття 209 ЦК України визначає що правочин, який вчинений у письмові формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом.

Стаття 657 ЦК України, встановлює що договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 220 ЦК України вказує що у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Стаття 210 ЦК України визначає що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках. встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ (далі Закон), регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Стаття 1 цього Закону зазначає що цей закон поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Стаття 2 Закону визначає що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 3 Закону встановлює що загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

Система органів та суб`єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав. визначена в ст. 6 Закону: Організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Згідно до статті 10 Закону, Державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав.

Розділ 3 ст.10 Закону, визначає що Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

Стаття 27 Закону вказує на Підстави для державної реєстрації прав: Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Стаття 22 Закону, визначає вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав: Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Суд приходить до переконання, що вказана реєстрація права власності на квартиру відбулась з грубим порушенням вимог та приписів Закону, а саме: на підставі нікчемного договору купівлі-продажу не посвідченого нотаріально.

Стаття 316 ЦК України визначає: правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 ЦК України визначає: Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Стаття 319 ЦК України визначає: Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Стаття 321 ЦК України визначає: Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до приписів статті 386 ЦК України, Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно статті 386. Засади захисту права власності Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Суд приходить до переконання, що в межах заявлених позовних вимог, підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб УТБ "Віконт-Т", Державного реєстратора Руденко Євгена Сергійовича про визнання договору недійсним задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Сухоєланецької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Руденко Євгена Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу) індексний номер: 55382635 від 27.11.2020р., та запис про право власності, внесений до Державного реєстру прав державним реєстратором, про реєстрацію права власнсоті на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Г. Нікітін